Справа № 369/1754/23
Провадження № 2/369/842/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.06.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І. О.,
при секретарі Херенковій К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/1754/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу сплаченого за попереднім договором купівлі-продажу квартири та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Семенко Борис Миколайович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу сплаченого за попереднім договором купівлі-продажу квартири та відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що між ОСОБА_2 (далі Продавець, Відповідач) та ОСОБА_1 (далі Покупець, Позивач), 12 грудня 2020 року, укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (далі - Договір) АДРЕСА_1 , на земельних ділянках: площею 0,0300 га, кадастровий номер якої 3222486201:01:011:5011 та площею 0,0300 га, кадастровий номер якої - 3222486201:01:011:5012. Попередній договір від імені Відповідача підписано ОСОБА_3 , на підставі довіреності посвідченої Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області від 10 червня 2020 року за реєстровим № 1361.
Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири посвідчений Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 3677.
Відповідно до умов Договору, сторони домовились, що ціна продажу квартири становить 364000,00 грн., що на день укладення Договору еквівалентно 13000,00 доларів США. На підтвердження намірів сторін, відповідно до п. 4 Договору, Покупець передав, а Продавець прийняв предоплату у вигляді авансу в розмірі 182000,00 грн., що на день укладення еквівалентно 6500,00 доларів США. Залишок суми у розмірі 181900 грн., що на день укладення договору еквівалентно 6496 доларів США Покупець зобов`язується сплачувати до 12-го числа кожного місяця рівними частинами протягом трьох місяців.
Основний договір купівлі-продажі квартири має бути нотаріально посвідченим не пізніше 30 березня 2022 року.
За умовами пункту 3 Попереднього договору, Продавець зобов`язується збудувати на вищевказаних земельних ділянках багатоквартирний житловий будинок та ввести його в експлуатацію до 30 грудня 2021 року, в якому буде розташовуватись вищезазначена квартира.
На виконання умов Попереднього договору, в якості авансового платежу Позивач передала предоплату у вигляді авансу в розмірі 182000,00 грн., що день укладення еквівалентно 6500,00 доларів США, а в подальшому передала повіреному ОСОБА_3 грошові кошти, а саме: 16 січня 2021 року 2200 доларів США, 17 березня 2021 року 4300 доларів США.
Як зазначає представник позивача, у передбачений попереднім договором строк сторони не уклали договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна і можливість його укладання в майбутньому відсутня. Оскільки будинок взагалі не збудований і на даний час не будується. Така обставина свідчить про те, що Відповідач порушим умови п. 3 Попереднього договору та не виконав свої зобов`язання щодо будівництва введення в експлуатацію багатоквартирного будинку в строк до 30 грудня 2021 року. Звертає увагу суду на те, що на неодноразові усні звернення стосовно повернення сплачених коштів Відповідач жодним чином не реагує, кошти не повертає.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 лютого 2023 року №321629940 підтверджується, що земельні ділянки площе 0,0300 га, кадастровий номер якої- 3222486201:01:011:5011 та площею 0,0300 га кадастровий номер якої - 3222486201:01:011:5012, належать Відповідачу та мають цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Крім того, зазначає, що з вини відповідача позивачу завдано моральної шкоди яку остання оцінює у 40000,00 грн. та обґрунтовує тим, що відповідач всупереч своїм пропозиціям, не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, що призвело до безпідставної передачі останньому грошових коштів, які він не повертає, втраті часу та зусиль, не отримання бажаного результату від отриманої послуги, в зв`язку з чим позивач змушена звертатися за юридичними консультаціями до адвоката. На переконання позивача, дії відповідача призвели до моральних та душевних страждань. Оскільки хвилювання змінили нормальний життєвий уклад та ті обставини, що досить тривалий час змушена винаймати житло, а також позбавлена можливості користуватися власним житлом, яке мала намір придбати у відповідача, що додатково створювало дискомфорт для повноцінного життя.
У зв`язку із викладеним, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :
-авансовий платіж за попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, та зареєстрованого в реєстрі за № 3677 у розмірі 475391,80 грн.;
-завдану моральну шкоду у розмірі 40000 грн.;
-судові витрати у розмірі 35690,73 грн, в тому числі 30000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу та 5690,73 грн. судовий збір.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2023 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено частково та заборонено відчужувати ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3222486201:01:011:5011, площею 0,03 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 632693732224, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві власності.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження із призначенням у підготовче судове засідання.
27 квітня 2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Семенка Бориса Миколайовича надійшло клопотання, в якому останній просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 37190,73, в тому числі 31500,00 витрати на професійну правничу допомогу та 5690,73 судовий збір.
08 червня 2023 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Козира Сергія Володимировича надійшов відзив на позовну заяву. Представник позивача не погоджується з вимогою позивача про повернення грошових коштів в еквіваленті до офіційного курсу долара США, так як умовами попереднього договору не передбачено такого зобов`язання відповідача перед позивачем. Також зазначає, що жодна подій визначених п. 5 Попереднього договору не настала. Крім того, звертає увагу суду на те, що відповідно до наданого позивачем копії акту прийому-передачі від 17 березня 2021 року грошові кошти отримав не представник відповідача ОСОБА_3 , а інша особа ОСОБА_4 , повноваження якої на представництво інтересів відповідача позивачем не підтверджені. Також зазначає, що відповідач не ухилявся від укладення Основного Договору у визначений Попереднім договором термін, проте на цей час відповідач не мав такої можливості у зв`язку із не закінченням будівництва багатоквартирного житлового будинку в якому розташована квартира АДРЕСА_1 , зумовленого рядом об`єктивних причин. Посилається на те, що будівництво не зупинялося, а уповільнилося. Також, у зв`язку із тим, що будівництво не було завершено, відповідач обґрунтовано не мав можливості укласти з позивачем у встановлений Попереднім договором термін Основний договір у зв`язку з відсутністю у відповідача необхідних документів для укладення такого договору. Вказані документи будуть отримані відповідачем після закінчення будівництва. Також, представник позивача вказує, що вимоги про стягнення моральної шкоди відповідач не визнає, вважає їх безпідставними та незаконними. У зв`язку із викладеним, представник відповідача вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.
22 червня 2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Семенка Бориса Миколайовича надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що відповідач жодним чином не повідомляв позивача про наявність форс-мажорних обставин, які б перешкоджали будівництву. Крім того, вказує, що оскільки в договорі визначена еквівалентність авансу доларам США, то вона підлягає поверненню та була вирахувана з урахуванням курсу долара США на день подачі позову до суду. У зв`язку із вказаним, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Козира Сергія Володимировича про залишення позовної заяви без руху було задоволено та надано позивачу строк для усунення недоліків.
26 вересня 2023 року клопотанням представника позивача визначені ухвалою суду недоліки були усунені та надано квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, позивач надала суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за їх відсутності, позов підтримала у повному обсязі.
Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату час та місце слухання справи сповіщені належним чином, причини неявки не повідомили. Будь яких заяв та клопотань суду не надали.
У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши доводи сторін, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 12 грудня 2020 року між ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої Михальченко М.М., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області від 10 червня 2020 року за реєстровим №1361, як Продавцем та ОСОБА_1 , як Покупцем укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, відповідно до п. 1 якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу (Основного договору), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 26 кв.м., в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельних ділянках площею 0,0300 га, кадастровий номер якої 3222486201:01:011:5011 та площею 0,0300 га, кадастровий номер якої - 3222486201:01:011:5012, що знаходяться в АДРЕСА_1 та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення та електроенергії), у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та Основним договором.
Вказаний договірбуло посвідченоприватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М., та зареєстровано у реєстрі за №3677.
Пунктом 3 Договору визначено, що ціна продажу 364000,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 13000 доларів США.
Відповідно до п. 4 Договору, при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у розмірі 182000,00 грн. що на день укладення договору еквівалентно 6500,00 доларів США. Залишок суми у розмірі 181900,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 6496,00 доларів США Покупець зобов`язується сплачувати до 12-го числа кожного місяця рівними частинами протягом трьох місяців, але зі сплатою Покупцем повної суми, що залишилася, до 12 березня 2021 року. Залишок суми у розмірі 100,00 грн. Покупець зобов`язується сплатити під час підписання Основного договору.
Відповідно до п. 5 Договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об`єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього всю суму авансового платежу протягом двох місяців.
Відповідно до п. 7 Договору сторони домовилися, що на день укладення основного договору квартира не повинна бути заставлена, не перебувати у податковій заставі, у спорі та під забороною (арештом), щодо предмету договору має бути відсутня будь-яка заборгованість з оплати податків, комунальних послуг.
Відповідно до п. 8 Договору проект цього договору, складений нотаріусом з урахуванням умов, які є обов`язковими для такого роду договорів, а також умов, визначених та узгоджених сторонами, прочитаний ними та схвалений.
Відповідно до п. 9 Договору всі спори, пов`язані з цим договором або що з нього випливають, вирішуються сторонами в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до п. 12 Договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до п. 13 Договору цей договір діє до моменту укладення основного договору.
Відповідно до п. 14 Договору зміни та доповнення до цього договору, а також його розірвання оформляється у вигляді окремого нотаріально посвідченого договору.
Згідно Акту прийому-передачі грошових коштів від 16 січня 2021 року та 17 березня 2021 року, ОСОБА_3 , отримав від ОСОБА_1 кошти у розмірі 2200 доларів США та 4300 доларів США в якості авансового платежу згідно Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 12 грудня 2020 року.
Відповідно до вимог частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно до ч. 5ст. 203 ЦК Україниправочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно до ч. 1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. ч. 1, 3ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно до ч. 1ст. 656 ЦК Українипредметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно дост. 663 ЦК Українипродавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положеньстатті 530 цього Кодексу.
Згідно вимогст. 526 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимогст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно дост. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 не було виконано умови попереднього договору щодо продажу позивачу квартири, у зв`язку з чим було порушено права ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 4 Договору, при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у розмірі 182 000,00 грн. що на день укладення договору еквівалентно 6 500,00 доларів США. Залишок суми у розмірі 181 900,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 6 496,00 доларів США Покупець зобов`язується сплачувати до 12-го числа кожного місяця рівними частинами протягом трьох місяців, але зі сплатою Покупцем повної суми, що залишилася, до 12 березня 2021 року. Залишок суми у розмірі 100,00 грн. Покупець зобов`язується сплатити під час підписання Основного договору.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2- 383/2010.
Попередній договір є чинним, відповідачем у судовому порядку вимоги про визнання його недійсним не заявлялися, а, відтак, договір підлягає виконанню сторонами і відповідно створює для них відповідні правові наслідки у разі невиконання його положень.
За таких обставин, сплачена позивачем за попереднім договором купівлі-продажу квартири сума коштів, підлягає стягненню на її користь з відповідача.
Разом з тим, суд зазначає, що статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
Водночас, Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові в справі № 373/2054/16-ц від 16 січня 2019 року, відповідно до ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
З огляду на положення ст. 533 ЦК України та те, що позивач у своїй заяві просила суд стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені за попереднім договором купівлі-продажу квартири саме в національній валюті, суд з огляду на частину другу статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, а, відтак, стягненню підлягає сплачена сума авансу в гривнях в розмірі 475391,80 грн., що на дату звернення до суду еквівалентно 13000,00 доларів США.
Що стосується стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, в установлених частиною другою цієї статті.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При вирішенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд враховує, що позивачем не було надано доказів на підтвердження заподіяння їй душевних страждань неправомірними діями відповідача, не зазначено у чому саме вони полягали, не підтверджено їх обсяг та тривалість. По суті позивач обмежилася наведеннями лише загальними фразами, без їх конкретизації, без зазначення в чому саме полягало порушення життєвого ритму, зазначення дій. Посилання на неможливість користуванням своїм житлом протягом тривалого часу суд також оцінює критично, оскільки основний договір мав бути укладений та нотаріально посвідчений не пізніше 30 березня 2022 року, а позов до суду надійшов лише у лютому 2023 року. Сам по собі факт неукладення основного договору не може ототожнюватись з моральними стражданнями. Тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем було сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 5153,93 грн. та додатково 2283,98 на виконання ухвали суду від 18 вересня 2023 року, а разом 7437,91 грн., з урахуванням часткового задоволення позову (92%) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6842,88 грн. за подачу позову та 536,80 грн. за подачу заяви про забезпечення позову, а разом 7379,68 грн..
Крім того, ОСОБА_1 просила стягнути на її користь з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 31500,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Семенко Б.М. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1108578 та договору про надання правничої (правової) допомоги №31/01/2023 від 31 січня 2023 року.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 6ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
Як убачається з матеріалів справи, позивачем підтверджено витрати на правову допомогу в розмірі 31500,00 грн та надано на їх підтвердження письмові докази: копію договору про надання правничої (правової) допомоги №31/01/2023 від 31 січня 2023 року, копію додаткової угоди про надання правничої (правової) допомоги №31/01/2023 від 31 січня 2023 року, копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 18 квітня 2023 року, копію квитанції № 2 від 18 квітня 2023 року на суму 31500,00 грн.
Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, відповідачем не заявлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що витрати позивача на правничу допомогу підтверджені належними доказами та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (92%) у розмірі 28980,00 грн.
Керуючись ст. 526, 533-535, 529, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу сплаченого за попереднім договором купівлі-продажу квартири та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 475391 (чотириста сімдесят п`ять тисяч триста дев`яносто одна) грн. 80 коп. боргу за попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу квартири від 12 грудня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. та зареєстрованого в реєстрі під номером 3677.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7379 (сім тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 68 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 28980 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2023 року, щодо заборони відчужувати ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3222486201:01:011:5011, площею 0,03 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 632693732224, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві власності, продовжитимуть діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація пропозивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Інформація провідповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя: І. О. Фінагеєва
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.06.2024 |
Оприлюднено | 01.07.2024 |
Номер документу | 120047108 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Фінагеєва І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні