Ухвала

від 28.06.2024 по справі 373/1258/24

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1258/24

Номер провадження 2/373/671/24

УХВАЛА

28 червня 2024 року м. Переяслав

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Керекеза Я.І., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Управляюча компанія «Виробниче управління житлово-комунального господарства» Переяславської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом та просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з березня 2019 року по квітень 2024 року розмірі 16396 грн. 69 коп. та судові витрати по справі.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було вчинено дії для з`ясування місця реєстрації відповідача.

Із відповіді на запит суду, яка надійшла 20 червня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 знято з реєстрації 10 квітня 2019 року.

З Актового запису про смерть № 168 вбачається, який надійшов на запит суду, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно із частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

В силу ст. 46 цього Кодексу, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 помер, припинилась і його цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки), а тому правовідносини між ним та іншими учасниками справи припинились.

Враховуючи те, що смерть відповідача мала місце до пред`явлення даного позову до суду, а саме 07 квітня 2019 року, останній не набув цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі, тобто не був стороною у справі за даним позовом на момент смерті.

Згідно із статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом наведеної норми процесуального права процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов`язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Таким чином, вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи, в порядку статті 55 ЦПК України, шляхом залучення її правонаступника, можливе лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію викладеною в Постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4072/16-ц.

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц зазначено, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини четвертої статті 25 ЦК України припинено.

З огляду на вказані положення закону, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 помер задовго до подання даного позову, вважаю, що у відкритті провадження у даній справі слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

При цьому слід зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Таким чином, позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом безпосередньо до спадкоємців ОСОБА_1 у встановленому порядку.

Керуючись ст.ст. 186, 353 ЦПК України,

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Управляюча компанія «Виробниче управління житлово-комунального господарства» Переяславської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Я.І. Керекеза