Ухвала

від 28.06.2024 по справі 344/12176/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/12176/24

Провадження № 2-з/344/14/24

У Х В А Л А

28 червня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді - Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Литвин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Худняка Віктора Анатолійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання, що буде заявлений ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

28.06.2024 адвокат Худняк В.В. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до його подання, що буде заявлений ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та просить: накласти арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_2 , а саме : 3/4 господарської будівлі АДРЕСА_1 , кадастровий номер : 6825082400:02:013:0059, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 2346433268250, загальною площею (кв.м.) : 1674.

В обґрунтування заяви зазначено, що 17.11.2020 року ОСОБА_1 передав у борг ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 50000 дол. США, еквівалент за офіційним курсом НБУ станом на 15:35 год. 27.06.2024 2022500 грн., останній в свою чергу зобов`язувався повернути отриману суму до 21.06.2024. Свої зобов`язання заявник виконав в повному обсязі, а заінтересована особа в свою чергу станом на дату подання заяви не повернув заборгованість і відповідно порушив умов її сплати.

На усні прохання повернути заборгованість, відповідач жодним чином не реагує, ухиляється від вирішення спору.

Вважають такі діяння протиправними та мають намір підготувати по подати у строк, передбачений ЦПК України позов про стягнення заборгованості.

Разом з тим, заявник отримав інформацію, що ОСОБА_2 на сьогодні має намір реалізувати вказане нерухоме майно. Перебування у власності майна, підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав.

Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав заявника.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 153 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Частиною 1статті 149 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1ст. 150 ЦПК Українивизначено, що позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно.

Згідно із частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть продати, знищити чи знецінити майно, тощо.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, ціну позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести співмірність обраного засобу забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За вимогамист. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Заявник вказує, що має намір подати позов до ОСОБА_2 позов про стягнення заборгованості. Однак, на підтвердження факту існування між сторонами договірних відносин, за якими настали наслідки невиконання зі сторони ОСОБА_2 , не надає будь-яких доказів ( договору розписки, позики грошових коштів у сумі 50000 грн.). Поряд цим, не зазначає ціну позову, вказуючи, що позов не містить вимог майнового характеру.

Так, сторона заявника просить накласти арешт на 3/4 господарської будівлі №1 за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер : 6825082400:02:013:0059, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 2346433268250, загальною площею (кв.м.) : 1674, що належить ОСОБА_2 станом на 17.06.2024 на 09:22:30 год.

Пунктом 1 ч. 1ст. 150 ЦПК Україничітко передбачено, що накладення арешту на майно в межах здійснення судом заходів забезпечення позову можливе щодо майна, яке належить відповідачеві або підлягає передачі йому і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Однак, належних, достатніх та допустимих доказів актуальності зареєстрованого права власності на вищевказане нерухоме майно станом на момент звернення до суду із вказаною заявою про забезпечення позову, сторона заявника не надає.

Адже, до заяви долучено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 383089586, яка датована 17.06.2024, про належність ОСОБА_2 вказаного майна саме на зазначену дату ( фактично 11 днів тому).

Відтак, за вказаних умов вжиття заходів забезпечення позову може бути спрямоване на обмеження прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така позиція також неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема 17.06.2022 у постанові № 908/2382/21.

Обґрунтування наміру відчуження нерухомого майна, без надання суду доказів належних та достатніх доказів такого наміру та дійсного зареєстрованого права власності за відповідачем ( актуальних даних), судом не можуть бути прийняті; як і жодним чином не підтверджена доказами наявність фактичних обставин ( відсутні докази підтвердження договірних відносин), з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з правової оцінки доводів сторони заявника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що така відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленомуЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст.149-155,157,353,354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

У заяві адвоката Худняка Віктора Анатолійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання, що буде заявлений ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Сторони, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм цієї ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.