Рішення

від 26.06.2024 по справі 476/209/24

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/209/24

Провадження № 2/476/126/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2024 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Минаєвої Н.П.

представника позивача Оганесян О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Єланецької селищної ради Миколаївської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В :

19.03.2024 року орган опіки та піклування Єланецької селищної ради Миколаївської області звернувся в суд з позовом в інтересах малолітньої дитини, ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивовано тим, що відповідачі є батьками малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина народилася передчасно та їй встановлено діагноз: ураження головного мозку, затримка психомоторного розвитку; відкритий артеріальний проток; відкрите овальне вікно; пупкова кила; рахіт ІІ ст. перебіг підгострий, період розпалу, у зв`язку з чим вона потребує особливого догляду та піклування. Однак, за місцем свого фактичного проживання відповідачі не створили належних умов для проживання та розвитку дитини, зокрема, під час обстеження умов проживання останніх виявлено, що в будинку брудно, запас продуктів харчування обмежений, постільна білизна брудна. На шлях виправлення відповідачі не ставали, необхідних умов для проживання дівчинки не створювали у зв`язку з чим з 25.06.2021 року за заявою батьків дитину поміщено до комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний будинок дитини» Миколаївської обласної ради на повне державне утримання. Термін перебування дитини в зазначеному закладі продовжувався неодноразово. Відповідачі жодного разу не відвідували дитину в зазначеному закладі, не цікавилися її життям, розвитком та здоров?ям, а з кінця 2021 року виїхали у невідомому напрямку, зв`язок з ними відсутній, будь-яких дій для повернення дитини в сім?ю не вчиняють.

Вказані фактори свідчать, що відповідачі протягом тривалого часу свідомо ухиляються від виконання батьківських обов?язків, порушуючи вимоги статті 150 Сімейного кодексу України, статей 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Посилаючись на вищевикладене, представник позивача просила позбавити відповідачів батьківських прав відносно доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідачі у визначений строк відзив до суду не направили, у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому, у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Вислухавши представника позивача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої Єланецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 15.01.2021 року, відповідний актовий запис №5 (а. с. 6).

Також відповідачі мають ще п`ятьох старших дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 26, 38).

Відповідно до інформації старости сіл Калинівка, Уральське, Новоолександрівка, Водяне від 30.09.2021 року за №741, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживали без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7). За місцем фактичного проживання відповідачі не створили належних умов для проживання та розвитку дітей: в будинку брудно, постільна білизна брудна, продукти харчування майже відсутні. Діти часто вдягнені у брудний одяг, мали неохайний вигляд (а. с. 8-17).

У зв`язку з тим, що сім?я перебувала у складних життєвих обставинах, а малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася передчасно та потребувала особливого догляду, а при потребі і медичного нагляду, 25.06.2021 року дитину влаштовано в комунальне некомерційне підприємство «Миколаївський обласний будинок дитини» Миколаївської обласної ради відповідно до заяв батьків та рішення виконавчого комітету Єланецької селищної ради від 16.06.2021 року № 67 «Про влаштування малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний будинок дитини» Миколаївської обласної ради на повне державне забезпечення» (а. с. 22-25, 29).

Термін перебування дитини у вищезазначеному закладі неодноразово продовжувався за рішеннями виконавчого комітету Єланецької селищної ради від 09.12.2021 року за №177, 18.10.2022 року за №94, 29.06.2023 року за №95, 24.11.2023 року №215 (а. с. 35-37, 42).

Наказом служби у справах дітей Єланецької селищної ради Миколаївської області від 02.07.2021 року за №59-о ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах у зв?язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов?язків (а. с. 26), а з вересня 2021 року сім?я відповідачів перебуває під соціальним супроводом у відділі соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді КЗ «Центр надання соціальних послу Єланецької селищної ради» з метою проведення роботи з батьками щодо створення умов для повернення дитини в біологічну родину та підвищення рівня виховного потенціалу сім?ї (а. с. 28).

На даний час малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться у комунальному некомерційному підприємстві «Миколаївський обласний будинок дитини» Миколаївської обласної ради на повному державному утриманні (а. с. 33). З моменту поміщення дитини в зазначений заклад відповідачі жодного разу не відвідували її, не цікавилися її життям, розвитком та здоров?ям (а. с. 32, 44). Дитині встановлено діагноз: ураження головного мозку, затримка психомоторного розвитку; відкритий артеріальний проток; відкрите овальне вікно; пупкова кила; рахіт ІІ ст. перебіг підгострий, період розпалу (а. с. 33, 39, 40).

У ході судового розгляду з пояснень представника позивача та свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 встановлено, що відповідачі систематично ухилялися від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей, зловживали спиртними напоями, не створювали належним умов для проживання дітей, не забезпечували їх необхідною кількістю продуктів харчування та необхідними речами, не займалися їхнім лікуванням, у житлі завжди було брудно, безлад, діти були недоглянуті, брудні, неохайні, часто роздягнені, відповідачі ніде не працювали, утримували сім?ю за рахунок соціальних виплат, а з кінця 2021 року відповідачі виїхали за межі с. Новоолександрівка Вознесенського району Миколаївської області у невідомому напрямку, протягом 2022-2023 років за місцем реєстрації не з`являлися, долею доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не цікавилися, в дитячому закладі її не відвідували, встановити фактичне місце знаходження відповідачів на даний час не видається можливим (а. с. 38).

Рішенням виконавчого комітету Єланецької селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 16.11.2023 року №192 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їхньої малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ухилення від виконання батьківських обов`язків (а. с. 41, 43).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ч. 1 ст. 9 Конвенції).

В рішеннях Європейського Суду з прав людини у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року та у справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року висловлено наступне: «Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним».

Фактичне розірвання сімейних зв`язків, що означає позбавлення дитини її коріння, може бути виправдане лише за виняткових обставин, має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини. Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. Сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (справа «Савіни проти України», рішення від 18 грудня 2008 року).

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачі характеризуються з негативної сторони, взагалі не виконують своїх батьківських обов`язків по вихованню та розвитку доньки, її матеріального забезпечення, не піклуються про її фізичний і духовний розвиток, її виховання, життям, станом здоров`я, інтересами та вподобаннями не цікавиться, належні умови для проживання та розвитку дитини не створили, протягом тривалого часу не спілкуються з донькою, не проявляють ініціативи до зустрічей та не вчиняють дій, які б свідчили про їхнє бажання повернути дитину у сім?ю.

Вказані фактори свідчать, що відповідачі свідомо ухиляються від виконання батьківських обов`язків відносно своєї доньки та не мають наміру на цей час змінити свою поведінку на краще.

Як наслідок, позбавлення відповідачів батьківських прав є пропорційною мірою за установлених судом обставин і буде відповідати інтересам неповнолітньої дитини, так як судом достовірно установлено порушення її прав з боку батьків.

З огляду на викладене, з метою захисту інтересів дитини, суд прийшов до висновку про необхідність позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їхньої малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву органу опіки та піклування Єланецької селищної ради Миколаївської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , які зареєстровані з адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав по відношенню до малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Єланецький районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 05.07.2024 року.

Суддя Н.В. Чернякова