Рішення

від 19.06.2024 по справі 564/607/24

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/607/24

19 червня 2024 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Грипіч Л. А.

з участю секретаря Вознюк Ю.В.

за участі учасників справи:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Чехомського О.В.

відповідача ОСОБА_2 -не з`явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківськихправ тавстановлення опікинад малолітньоюдитиною,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору-Служба усправах дітейКостопільської міськоїради

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Орган опіки і піклування Костопільської міської ради Рівненської області.

В обгрунтування заявлених вимог, позивач покликається на те, що на сьогоднішній день вона фактично виховує свого онука ОСОБА_3 , оскільки відповідачка по справі усунулася від виконання свої батьківських обов`язків.

Відповідач проживає окремо від сина, участі у його вихованні та утриманні не приймає, не цікавиться його життям, розвитком та здоров`ям. Наразі дитина проживає разом з нею та перебуває на повному її утриманні.

За місцем проживання відповідачка характеризується негативно, постійного місця роботи немає, зловживає алкогольними напоями, підтримує зв`язки з раніше судимими особами, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, що негативно характеризує її як матір.

Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини, просила суд позбавити її батьківських прав та встановити опіку над малолітньою дитиною.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 05.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження, про що повідомлено сторони.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник-адвокат Чехомський О.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити їх.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з письмовою заявою про визнання позову та про розгляд справи у її відсутності.

Представник третьої особи - Органу опіки і піклування Костопільської міської ради Рівненської області Козлюк О.М. в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи у відсутності представника третьої особи, наданий висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та про доцільність встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_4 підтримала в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд рахує за вірне прийняти визнання відповідачем пред`явленого позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , доводи представника позивача-адвоката Чехомського О.В. та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 15.01.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Костопільського районного управління юстиції Рівненської області.

Мати дитини, відповідач по справі, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, життям сина не цікавиться, не приймає участі у його фізичному, моральному та духовному вихованні, не цікавиться його розвитком, станом здоров`я, не надає жодної матеріальної допомоги.

За місцем проживання відповідачка характеризується негативно, постійного місця роботи немає, зловживає алкогольними напоями, підтримує зв`язки з раніше судимими особами, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, що підтверджується довідкою-характеристикою, виданою ДОП СП ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 05.12.2023 .

Малолітній ОСОБА_3 проживає разом з бабусею ОСОБА_1 , яка самостійно займається його вихованням та утриманням, що стверджується Довідкою №569/02-08 від 28.12.2023 виданою Пісківським старостинським округом №8 Костопільської міської ради та Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 28.12.2023 року.

З інформації Костопільського ліцею №4 Костопільської міської ради Рівненської області №239 від 02.01.2024 року, вбачається, що ОСОБА_3 є учнем 5-Б класу Костопільського ліцею №4. Вихованням та доглядом дитини займається лише бабуся ОСОБА_1 . Мати дитини зловживає спиртними напоями, що неодноразово було зафіксовано при відвіданні сум`ї учня ОСОБА_5 , притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. Малолітній ОСОБА_3 виразив бажання проживати разом з бабусею.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 , що підтверджується її заявою від 18.04.2024.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як нехтування своїми обов`язками зі сторони батька та самоусунення від виконання батьківських обов`язків.

Питання доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 розглядалося ІНФОРМАЦІЯ_2 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини.

Згідно висновку органу опіки та піклування Костопільської міської ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_3 » від 06.06.2024 за №1163/02-08 та рішення виконавчого комітету Костопільської міської ради від 04.06.2024 №134 "Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ", орган опіки та піклування Костопільської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, зібрані матеріали справи вказують на те, що відповідачка ОСОБА_2 не цікавиться життям та здоров`ям свого сина, не приймає участі у його вихованні та утриманні. Неналежне виховання матір`ю свого малолітнього сина є наслідком безвідповідальності матері та нездатність її у вирішенні життєвих труднощів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що батько дитини своїми діями порушує ст. ст. 3, 6, 7 Конвенції ООН про права дитини, зокрема не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує її матеріально, не цікавиться її духовним та фізичним розвитком, не займається її вихованням, не піклується про її здоров`я.

Відсутність з боку матері піклування про здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток та виховання дитини, відсутність матеріального забезпечення, судом розцінюється як винна поведінка матері.

Згідно ст.164 Сімейного кодексу України батьки, які ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей можуть бути позбавленні батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Тому суд вважає, що ухилення відповідачки від належного виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, її матеріального забезпечення є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Із урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усунення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно статтей 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р. (принцип 6) проголошено, що дитина, коли це можливо, має рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Суд вважає доведеним, що не спростовано і самим відповідачко, що остання протягом тривалого часу ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно свого сина, не піклується про нього, не займається його вихованням, не цікавиться його навчанням, не готує його до самостійного життя, не забезпечує його матеріально, що є підставою для задоволення позову в частині позбавлення відповідачки батьківських прав відносно сина.

Крім того, позивач просить суд призначити його опікуном неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 58 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно зі ст. 243 СК України, опіка, піклування встановлюється на дітьми, які залишились без батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 2 ст. 244 СК України при призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Згідно з ч. 4 ст. 167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно висновку органу опіки та піклування Костопільської міської ради «Про доцільність встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_3 » від 22.05.2024 за №02-03/229/24, що відповідає інтересам малолітньої дитини.

З наданого суду Подання органу опіки і піклування Костопільської міської ради Рівненської області «Про призначення опікуна над малолітньою дитиною від 12.06.2024 №1195/02-08 вбачається, що орган опіки та піклування вважає доцільним призначення опікуном ОСОБА_3 його бабусю ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки бабуся малолітнього виявила бажання займатися вихованням онука, дбати та піклуватися про нього, тому суд вважає доцільним встановити на малолітнім опіку та призначити позивачку опікуном ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 166,167, 243,244, СК України, ст.ст.58, 60 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 12, 247, 258, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 8, 12 Закону України "Про охорону дитинства", суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Костопільської міської ради - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , його опікуном.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , (жителька АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення складено

28 червня 2024 року.

СуддяЛ. А. Грипіч