Ухвала

від 25.06.2024 по справі 924/23/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"25" червня 2024 р. Справа № 924/23/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Павлюк І.Ю.

судді Грязнов В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

прокурор - Мельничук Л.О.

позивача - не з`явився

відповідача - Машков К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" про зупинення провадження у справі №924/23/24

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024, повний текст складено 16.04.2024, у справі № 924/23/24 (суддя Гладюк Ю.В.)

за позовом Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка, Хмельницька область

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Ганнопільської сільської ради, с. Ганнопіль, Шепетівський район, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ", м. Київ

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно набутих коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 у справі № 924/23/24 позов задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду №3 від 12.02.2021 до договору за № 281220ГСР від 30.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; код 42056129) та Ганнопільською сільською радою (30030, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Ганнопіль, вул. Миру, 12, код 04404941).

Визнано недійсною додаткову угоду №4 від 31.03.2021 до договору за №281220ГСР від 30.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; код 42056129) та Ганнопільською сільською радою (30030, Хельницька область, Шепетівський район, с. Ганнопіль, вул. Миру, 12, код 04404941).

Визнано недійсною додаткову угоду №5 від 13.05.2021 до договору за №281220ГСР від 30.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; код 42056129) та Ганнопільською сільською радою (30030, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Ганнопіль, вул. Миру, 12, код 04404941).

Визнано недійсною додаткову угоду №6 від 09.09.2021 до договору за №281220ГСР від 30.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; код 42056129) та Ганнопільською сільською радою (30030, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Ганнопіль, вул. Миру, 12, код 04404941).

Визнано недійсною додаткову угоду №7 від 13.09.2021 до договору за №281220ГСР від 30.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; код 42056129) та Ганнопільською сільською радою (30030, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Ганнопіль, вул. Миру, 12, код 04404941).

Визнано недійсною додаткову угоду №8 від 24.09.2021 до договору за №281220ГСР від 30.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; код 42056129) та Ганнопільською сільською радою (30030, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Ганнопіль, вул. Миру, 12, код 04404941).

Визнано недійсною додаткову угоду № 9 від 28.09.2021 до договору за № 281220ГСР від 30.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; код 42056129) та Ганнопільською сільською радою (30030, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Ганнопіль, вул. Миру, 12, код 04404941).

Визнано недійсною додаткову угоду №10 від 30.09.2021 до договору за № 281220ГСР від 30.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; код 42056129) та Ганнопільською сільською радою (30030, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Ганнопіль, вул. Миру, 12, код 04404941).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; код 42056129) на користь Ганнопільської сільської ради (30030, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Ганнопіль, вул. Миру, 12, код 04404941) кошти в сумі 162807,74 гривень (сто шістдесят дві тисячі вісімсот сім гривень 74 коп.), перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору за № 281220ГСР від 30.12.2020.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" (м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; код 42056129) на користь Хмельницької обласної прокуратури ( м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код 02911102) 24156,00 грн. (двадцять чотири тисячі сто п`ятдесят шість гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти до розгляду апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження по справі. Скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 року у справі №924/23/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду вих.№924/23/24/3121/24 від 08.05.2024 витребувано матеріали справи №924/23/24 із Господарського суду Хмельницької області. 16.05.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду із Господарського суду Хмельницької області надійшли матеріали справи №924/23/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 у справі № 924/23/24 залишено без руху та надано апелянту 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.

31.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали від 22.05.2024.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 у справі № 924/23/24; розгляд апеляційної скарги призначено на "25" червня 2024 р. об 15:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 1.

Запропоновано прокурору та позивачу у строк до 21.06.2024 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії цього відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Роз`яснено сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Таке клопотання (заява) може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Копію ухвали доставлено учасникам справи в електронні кабінети системи "Електронний суд" ЄСІТС (а.с. 70, т. 2).

12.06.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 у справі №924/23/24, в якому останній вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

25.06.2024 до початку судового засідання на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Також 25.06.2024 до початку судового засідання на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №924/23/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

В судове засідання 25.06.2024 з`явились прокурор, яка заперечила з приводу поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у даній справі та представник відповідача (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), який підтримав подане клопотання з підстав, висвітлених у ньому.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №924/23/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII дійшла висновку про відмову у його задоволенні враховуючи наступне.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Статтею 227 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Критерії, які б дозволяли переконливо стверджувати про наявність чи відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи, в процесуальних кодексах не визначені. Водночас, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому пов`язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч. 4-6 ст. 75 ГПК України).

Тож, об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

В обґрунтування поданого клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII відповідач зазначає, що ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням про перевірку на відповідність статті 131-1 Конституції України приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-УІІ зі змінами. Зокрема, автор скарги стверджує, що абзац перший частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не містить визначення словосполучення "виключний випадок". Натомість, підстави для представництва прокурором в суді інтересів держави трансформовано з терміну "виключний випадок" у термін "неналежним чином" та "не здійснює", що, в свою чергу, не тотожне поняттю "виключний випадок" та є оціночним судженням. Така правова невизначеність законодавства створює правові ситуації, що підстави для представництва прокурором не є виключними, а повсякчасними та фактично перетворили інститут представництва в "загальний нагляд" за всіма фізичними та юридичними особами, від якого намагались відмовитись законодавці, вносячи зміни в Конституцію України Законом № 1401-VIII від 02.06.2016. Отже, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження є підставою для зупинення провадження у даній справі, оскільки у справі №924/23/24 прокуратура звернулась до суду саме посилаючись на вище зазначену норму Закону України "Про прокуратуру", яка, як стверджує прокуратура, надає їй право звертатися з позовною заявою до суду.

Так, апеляційним господарським судом встановлено, що у провадженні Конституційного Суду перебуває справа за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" №16/59 від 22.02.2024 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу першого, частини третьої, абзаців першого-третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ.

Другий сенат 24.04.2024 на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп".

Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України указав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: "аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Тобто рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення".

Подібний висновок наведений у пункті 74 постанови КАС ВС від 14.03.2024 у справі №600/778/21-а, постанові КАС ВС від 03.04.2024 у справі № 120/14973/21-а.

Отже, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду конституційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, апеляційний господарський суд має достатньо матеріально - правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №924/23/24.

Аналогічний правовий висновок про застосування ст. 228 ГПК України викладений у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 910/4816/18.

Колегія суддів виснує, що Конституційним Судом України розглядається питання конституційності норми ЗУ "Про прокуратуру", яка надає право прокурору на представництво інтересів держави в суді. В свою чергу, наразі, суд апеляційної інстанції переглядає рішення місцевого суду, який застосував дану чинну норму і оцінив представницво прокурором інтересів держави в даній справі як обґрунтоване. У разі прийняття КСУ рішення, положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. В даному випадку в конституційному провадженні не будуть встановлюватись обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі і які створюють об`єктивну неможливість розгляду справи по суті.

Колегія суддів зважує на те, що у разі зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18).

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" про зупинення провадження у справі №924/23/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТ ПОСТАЧ" про зупинення провадження у справі №924/23/24 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду окремо від постанови суду апеляційної інстанції відповідно до ст.ст. 287, 304 ГПК України.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.