Постанова

від 27.06.2024 по справі 4/95/2011/5003

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року Справа № 4/95/2011/5003

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників:

відповідача 2: Катрич П.С. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кисельова Артура Миколайовича на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 19.04.2024 суддею Матвійчуком В.В. у м. Вінниця (повний текст ухвали складено 24.04.2024) у справі № 4/95/2011/5003

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі Філії Вінницьке регіональне управління

до Фізичної особи - підприємця Рихліцького Миколи Анатолійовича

до Фізичної особи - підприємця Кисельова Артура Миколайовича

про стягнення 218519, 91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької від 19.04.2024 задоволено заяву ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача у виконавчому документі на його правонаступника та видачу дубліката виконавчого документа. Замінено сторону у наказі Господарського суду Вінницької області від 05.08.2011, виданому на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2011 у справі № 4/95/2011/5003 - ПАТ Банк "Надра" в особі Філії Вінницьке регіональне управління на його правонаступника - ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп". Видано товариству дублікат наказу Господарського суду Вінницької області від 05.08.2011 у справі № 4/95/2011/5003 про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 130315, 21 грн. боргу з повернення кредиту, 55384, 90 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом; 4595, 43 грн. штрафу; 1518, 40 грн. пені за прострочення в оплаті ануїтетних помісячних платежів з 20.07.2010 (з червня 2010) по 08.03.2011; 16084, 06 грн. інфляційних втрат, 2078, 98 грн. державного мита, 224, 53 грн. ІТЗ.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, відповідач 2 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача у виконавчому документі на його правонаступника та видачу дубліката виконавчого документа у справі № 4/95/2011/5003.

Аргументуючи доводи скарги відповідач 2 вказав про те, що вважає оскаржувану ухвалу незаконною, прийнятою із порушенням норм процесуального права, крім цього суд першої інстанції, на думку скаржника, неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, не довів обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Зазначає, що суд першої інстанції відповідно до листа № 61542/4.2-23/вих.59685/4-23 від 29.11.2023 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановив, що Третім відділом державної виконавчої служби у місті Вінниці винесено постанову від 29.07.2020 про повернення виконавчого документа (наказу № 4/95/5003/2011 від 05.08.2011) стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Однак, за відсутності доказів надіслання виконавчою службою стягувачу даної постанови та наказу, вважає помилковим висновок суду, що строк для подання виконавчого документу до виконання на даний час не сплив.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Кисельова А.М. на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 19.04.2024 у справі № 4/95/2011/5003; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Учасники провадження правом подачі відзиву не скористались.

Від представника скаржника 27.06.2024 на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких останній вказав про те, що у зв`язку з тим, що скаржник не зміг подати до суду першої інстанції відзив на заяву стягувача щодо видачі дублікату наказу Господарського суду Вінницької області від 05.08.2011 по справі № 4/95/2011/5003 у встановлені судом строки з причин, що не залежали від нього, так як останній у розгляді судом заяви стягувача участі не брав, про призначення справи до розгляду та про проведення судового засідання і винесення оскаржуваної ухвали дізнався лише після її винесення з Державного реєстру судових рішень, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 змінив своє місце проживання, а тому всі повідомлення про дату та час розгляду справи йому надсилалися на стару адресу. Відповідно, скаржник просить суд продовжити строк для подання вищевказаних доказів доданих до даного пояснення та долучити їх з поясненими до матеріалів справи.

З даного приводу судом відмічається, що як вбачається з матеріалів справи, вся поштова кореспонденція суду першої інстанції (зокрема і ухвала від 10.04.2024 про призначення заяви щодо заміни сторони виконавчого провадження) надсилалась відповідачу 2 на поштову адресу, яка була зареєстрованим місцем його проживання ( АДРЕСА_1 ).

Повідомлень про зміну місця реєстрації чи клопотань про надсилання кореспонденції на будь-яку іншу адресу ОСОБА_1 , з моменту зміни місця реєстрації і до моменту винесення оскаржуваної у даному випадку ухвали, до суду не подавав.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що причиною повернення поштового відправлення без вручення адресату підприємством поштового зв`язку вказано "адресат відсутній за вказаною адресою".

Колегія суддів зауважує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19).

Отже, за наведених вище обставин апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було вжито належних заходів щодо належного повідомлення скаржника про час і місце судових засідань, зокрема і засідання щодо розгляду заяви ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп".

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, реалізовуючи своє право згідно ст. ст. 42, 43 ГПК України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України"). На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, зокрема: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача 2 з приводу неможливості подання відповідних доказів під час розгляду заяви про заміну стягувача судом першої інстанції, відповідно додаткові докази судом не приймаються.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу скасувати.

Інші учасники провадження явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату засідання були належним чином повідомленні судом.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника скаржника у судовому засіданні, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського судів дійшла слідуючих висновків.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.07.2011 у справі № 4/95/2011/5003 стягнуто солідарно з ФОП Рихліцького М.А. та з ФОП Кисельова А.М. на користь ПАТ КБ "Надра" в особі Філії Вінницьке регіональне управління 130315, 21 грн. боргу з повернення кредиту; 55384, 90 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 4595, 43 грн. штрафу, 1518, 40 грн. пені за прострочення в оплаті ануїтетних помісячних платежів з 20.07.2010 (з червня 2010) по 08.03.2011; 16084, 06 грн. інфляційних втрат, 2078, 98 грн. державного мита, 224, 53 грн. - ІТЗ.

05.08.2011 на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2011 у справі № 4/95/2011/5003 видано наказ, який надіслано на адресу стягувача.

09.04.2024 ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про заміну сторони стягувача з ПАТ КБ "Надра" на його правонаступника - ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" з виконання рішення суду від 19.07.2011 у наказі Господарського суду Вінницької області від 05.08.2011 у справі № 4/95/2011/5003. У відповідній заяві також викладено клопотання про видачу дублікату наказу суду від 05.08.2011 у справі № 4/95/2011/5003.

Обґрунтовуючи вказану заяву товариство вказало про те, що на підставі постанови Правління НБУ від 05.02.2015 № 83 "Про віднесення ПАТ КБ "Надра" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 № 26 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Надра"", згідно з яким з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Надра".

На електронні торги (аукціон) було виставлено лот - пул активів, що складається з прав вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторська заборгованість та майнові права, що випливають з договорів врахування векселів в кількості 1295 штук. Вся інформація про лот № GL48N718070, протокол № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 та копії договорів укладених за результатами електронних торгів, у тому числі копія договору № GL48N718070_Ur_4 від 13.08.2020 розташована на сайті https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-05-12-000017-b.

13.08.2020 між ПАТ КБ "Надра" (банк) та ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (новий кредитор), на підставі протоколу електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020, укладено договір № GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 1171. Згідно п. 1.1, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: - право оскаржувати, як у судовому так і позасудовому порядках припинення, ліквідацію позичальників та майнових поручителів (поручителів), зазначених у додатку № 1 до цього договору, які є (були) боржниками за правами вимоги, які виникли за укладеними договорами, наведеними у додатку № 1 до цього договору, та/або на інших підставах, наведених у додатку № 1 до цього договору; - право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень власника прав вимоги; - право звернення до правонаступників, спадкоємців та органів місцевого самоврядування в межах прав та повноважень власника прав вимоги; - права кредитора за правами вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладання цього договору, права, які випливають з мирових угод договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі колегіальних органах, в тому числі в комітетах кредиторів тощо), які виникнуть в майбутньому у разі скасування реєстрації припинення/ліквідації боржників; - право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням продавцем кредитних операцій, укладенням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів; - право отримання грошових коштів/відшкодування внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень; - право оскаржувати припинення прав вимоги, в тому числі право оскаржувати в судовому порядку припинення (відсутність) прав вимоги; - право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками зміни або розірвання укладених договорів, - інші права. що пов`язані або випливають із Прав вимоги, надалі за текстом - "Майнові права".

Згідно додатку № 1 до договору № GL48N718070_Ur_4 від 13.08.2020, банк відступив ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" права вимоги, зокрема за кредитним договором № 55/МК/2007/19-980 від 24.12.2007, укладеним між ПАТ КБ "Надра" та ФОП Рихліцьким М.А., а також за договором поруки № 25/12/2007/01 від 25.12.2007, укладеним між ПАТ КБ "Надра" та ФОП Кисельовим А.М.

Згідно п. 1.2 договору про відступлення прав вимоги, покупець сплачує продавцю за майнові права грошові кошти (плату) у розмірі та у порядку, визначених цим договором. Згідно з п. 4 договору, сторони домовились, що за продаж майнових прав за цим договором покупець сплачує продавцю грошові кошти в сумі 17309667, 25 грн. Ціна договору сплачується покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець.

Судами встановлено, що новий кредитор ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" оплатило придбаний лот (№ GL48N718070, протокол № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020). Вказаний факт підтверджується платіжним дорученням № 1 від 06.07.2020 на суму 188900625 грн.

З огляду на зазначені обставини, ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" просило суд першої інстанції замінити сторону (стягувача) під час примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2011 по справі № 4/95/2011/5003 згідно наказу Господарського суду Вінницької області від 05.08.2011 по справі № 4/95/2011/5003 - ПАТ КБ "Надра" в особі Філії Вінницьке регіональне управління, на його правонаступника - ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп".

Як зазначено вище, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою від 19.04.2024 відповідну заяву товариства задоволив. Апеляційний господарський суд погоджується з таким висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Згідно ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного право набуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення. Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві, до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

Згідно ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

В ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливе лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу примусового виконання рішень із заявою про примусове виконання рішення суду.

В силу ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Приписами ч. 5 ст. 334 ГПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Наведені процесуальні та матеріальні норми законодавства надають право заінтересованій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на стадії виконання судового рішення може здійснити заміну сторони її правонаступником.

Зміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без зміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження".

Забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

На стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 334 ГПК України, з урахуванням підстав, визначених ст. 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи ст. 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі ст. 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в ч. 5 ст. 334 ГПК України.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Як вже вказано вище, ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" просило суд замінити, на підставі договору № GL48N718070_Ur_4 від 13.08.2020 року про відступлення прав вимоги, вибулого стягувача ПАТ КБ "Надра" в особі Філії Вінницьке регіональне управління на його правонаступника ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" у судовому наказі, виданому Господарським судом Вінницької області у справі № 4/95/2011/5003 від 05.08.2011.

Як вбачається із листа № 61542/4.2-23/вих.59685/4-23 від 29.11.2023 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 29.07.2020 Третім відділом державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа (наказу № 4/95/2011/5003, виданого 05.08.2011 Господарським судом Вінницької області) стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

За умовами ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

В силу ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

З огляду на вказане, суд першої інстанції підставно зазначив, що наказ Господарського суду Вінницької області у справі № 4/95/2011/5003 був дійсний для примусового виконання до 29.07.2023 після його повернення.

Разом з тим, згідно пп.4 п.10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

З огляду на зазначене наказ від 05.08.2011, виданий на примусове виконання рішення суду у справі № 4/95/2011/5003, підлягав пред`явленню до примусового виконання у строк до 29.07.2023, проте, в силу вимог п. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження", визначений ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення наказу до виконання є перерваним у зв`язку із введенням з 24.02.2022 на території України воєнного стану, який триває по теперішній час.

Виходячи з наведеного колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно того, що за відсутності доказів надіслання постанови та наказу стягувачу неможливо встановити сплив строку для подання виконавчого документа до виконання. Адже в даному випадку суд відштовхувався від дати прийняття державним виконавчем постанови про повернення виконавчого документа (29.07.2020) і з врахуванням переривання строків строків подання виконавчого документа до виконання (з огляду на воєнний стан з березня 2022) на даний час такий строк не пропущено. Тобто в будь-якому випадку отримання стягувачем документів після 29.07.2020 вказує на те, що строк для подання виконавчого документа до виконання не буде пропущено.

Суд відмічає, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Обсяг цих документів визначається залежно від конкретних обставин справи та, зокрема, умов договору про відступлення прав вимоги, оскільки за загальним правилом до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про достатність у матеріалах справи доказів для висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача його правонаступником, а відтак, заява ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну сторони у справі № 4/95/2011/5003 законно та обґрунтовано задоволена Господарським судом Вінницької області.

Щодо видачі (отримання) стягувачем дублікатів виконавчих листів колегія суддів відмічає, що як вказано вище, при примусовому виконанні наказу Господарського суду Вінницької області від 05.08.2011 по даній справі № 4/95/2011/5003 Третім відділом державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 29.07.2020 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану.

В кредитній справі, яку було передано від ПАТ Банк "Надра" до ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" даний наказ відсутній.

Згідно відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 60-433/24 від 12.01.2024, за результатами перевірки наявних у Фонду гарантування виконавчих оригіналів виконавчих документів у справі № 4/95/2011/5003 щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутні, оскільки до Фонду дані виконавчі документи не передавалися і від органів ДВС також не надходили.

Вказане свідчить про те, що зазначені виконавчі листи було втрачено при пересилці органом ДВС (належних доказів направлення постанов разом виконавчими документами на адресу стягувача надано не було).

Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 19.4 Перехідних положень ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 263/4331/18 від 18.11.2020, дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акту. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка "дублікат"

При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання, змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.

З огляду на викладене судом констатується, що відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду у № 4/95/2011/5003 та порушує права ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", як стягувача.

Отже, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувана та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11).

Окрім того, як зазначено вище, 26.03.2022 набрав чинності Закон від 15.03.2022 № 2129-ІХ "Про внесення змін до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким встановлено що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

У зв`язку з тим що строки пред`явлення виконавчого документа станом на 27.03.2022, а саме на дату набрання чинності вказаного Закону, не пропущені, строки пред`явлення наказу по справі № 4/95/2011/5003 виданого Господарським судом Вінницької області від 05.08.2011 по даній справі, перериваються.

Відтак, суд констатує, що ТзОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" звернулось до суду першої інстанції із заявою про видачу дубліката виконавчого документа в межах строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, відповідно, колегія суддів вважає підставним і задоволення місцевим господарським судом заяви в частині видачі дублікату наказу Господарського суду Вінницької області від 05.08.2011 по справі № 4/95/2011/5003.

Враховуючи усе вищевикладене, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 19.04.2024 у справі № 4/95/2011/5003 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Наведені у апеляційній скарзі відповідачем 2 доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому в задоволенні останньої слід відмовити.

В силу ст. 129 ГПК України понесені скаржником судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кисельова Артура Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 19 квітня 2024 року у справі № 4/95/2011/5003 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 4/95/2011/5003 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складено "28" червня 2024 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.