Постанова

від 28.06.2024 по справі 922/380/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року м. Харків Справа №922/380/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (вх.№1144Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 року у справі №922/380/24,

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (Україна, 61202, Харківська область, місто Харків, вулиця Ахсарова, будинок 2),

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертцентр» (Україна, 09100, Київська область, місто Біла Церква, Гайок, будинок 184, квартира 46),

про стягнення штрафних санкцій внаслідок невиконання умов договорів,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулася Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертцентр» та просила суд:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертцентр» (код ЄДРПОУ 32803583, 09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Гайок, буд. 184, квартира 46) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (код ЄДРПОУ 30885376, 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2) за прострочення виконання зобов`язань за договором №Т58-ПЗУ/23 4033,00 грн. (з яких 1443,00 грн. пеня за прострочення виконання зобов`язання, 2590,00 грн. штраф за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів);

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертцентр» (код ЄДРПОУ 32803583, 09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Гайок, буд. 184, квартира 46) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (код ЄДРПОУ 30885376, 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2) за прострочення виконання зобов`язань за договором №Т59-ПЗУ/23 4687,00 грн. (з яких 1677,00 грн. пеня за прострочення виконання зобов`язання, 3010,00 грн. штраф за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів);

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертцентр» (код ЄДРПОУ 32803583, 09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Гайок, буд. 184, квартира 46) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (код ЄДРПОУ 30885376, 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 року у справі №922/380/24 (повний текст складено 15.04.2024 року, суддя Лаврова Л.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 року скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у зв`язку із невиконанням зобов`язань за договорами, 29.12.2023 року між Службою відновлення та ТОВ «Експертцентр» укладено додаткові угоди №2 до договорів від 19.04.2023 року №Т58-ПЗУ/23 та №Т59-ПЗУ/23, що є їх невід`ємними частинами. Відповідно до пункту 1 додаткових угод №2, у зв`язку з порушенням виконавцем умов договору відповідно абз.4 пункту 9.2. договору, замовник прийняв рішення щодо розірвання цього договору. Фактично, підписавши вказані додаткові угоди до договорів, виконавець погодився із порушенням умов договорів та невиконанням взятих на себе зобов`язань.

Скаржник вказує, що додаткові угоди за своїм змістом є повідомленням Служби відновлення про порушення умов договорів з боку ТОВ «Експертцентр», інформуванням про відмову від продовження строку дії договорів, про яке просив виконавець у листі від 27.11.2023 року №0445/23 та підтвердженням застосування можливості накладення штрафних санкцій, про яку раніше зазначалось Службою відновлення у листі від 17.11.2023 року №2665ВС/17. Додаткові угоди №2 не можна вважати домовленістю, у зв`язку із тим, що Служба відновлення використовувала своє право на одностороннє дострокове розірвання договорів, внаслідок невиконання їх умов виконавцем, а відмова від підписання додаткових угод №2 з боку виконавця не вплинула б на можливість реалізації права Служби відновлення на одностороннє розірвання договорів, так як дана можливість безпосередньо передбачена п. 6.4.3. договорів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 20 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, а також встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. При цьому, судом роз`яснено про можливість надання та звернення до суду засобами електронного зв`язку і порядок такого звернення. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/380/24.

14.05.2024 року матеріали справи №922/380/24 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду від 06.05.2024 року була направлена сторонам у справі через систему Електронний суд до кабінету користувача і доставлена їм 08.05.2024 року.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2023 року між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області (далі - Служба відновлення, замовник, позивач у справі) з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертцентр» (далі - виконавець, відповідач у справі), з іншої сторони, укладено договори про складання технічної документації із землеустрою №Т58-ПЗУ/23 та №Т59-ПЗУ/23.

Відповідно до пункту 1.1. договору №Т58-ПЗУ/23 предметом даного договору є складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 5,8845 га, згідно з державним актом на право постійного користування землею від 17.11.2003 року серії І-ХР №000119, для експлуатації та обслуговування автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ - Харків - Довжанський (на м. Ростов-на-Дону), яка розташована в м.Ізюм, Ізюмської міської ради, Ізюмського району, Харківської області (ДК 021:2015: 71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги). У пункті 2.1. договору №Т58-ПЗУ/23 сторони погодили, що загальна вартість послуг за цим договором становить 37000,00 грн (тридцять сім тисяч грн. 00 коп.), без ПДВ.

Відповідно до пункту 1.1. договору №Т59-ПЗУ/23 предметом даного договору є складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,9115 га, згідно з державним актом на право постійного користування землею від 17.11.2003 року серії І-ХР №000119, для експлуатації та обслуговування автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ - Харків - Довжанський (на м. Ростов-на-Дону), яка розташована в м. Ізюм, Ізюмської міської ради, Ізюмського району, Харківської області (ДК 021:2015: 71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги). У пункті 2.1. договору №Т59-ПЗУ/23 сторони погодили, що загальна вартість послуг за цим договором становить 43000,00 грн (сорок три тисячі грн. 00 коп.), без ПДВ.

Згідно пункту 9.1. договір діє з дати його укладання до 31.12.2023 року, але в будь якому разі до виконання сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1.6. договорів термін надання послуг - з моменту підписання договору по 31.12.2023 року.

Згідно пункту 6.4.2. договорів замовник має право без втручання в господарську діяльність виконавця контролювати якість та строки надання послуг, встановлені договором.

Так, 07.06.2023 року від ТОВ «Експертнцентр» надійшов лист за №0285/23, в якому виконавець посилався на те, що в рамках виконання умов договорів виявлено факт перетину сформованих та зареєстрованих у Державному земельному кадастрі земельних ділянок, а також наведений їх список та надано ситуаційну схему їх розміщення.

07.07.2023 року Службою відновлення на вказаний лист надано відповідь №13 73ВС/17, в якій зазначено, що на надісланій ситуаційній схемі розміщення, неможливо встановити по яких топографічних об`єктах, штучних спорудах і рубежах проходить межа земельних ділянок Служби та межа земельних ділянок які зареєстровані у Державному земельному кадастрі та перетинаються із межею земельних ділянок Служби. У зв`язку із чим запитано про надання для уточнення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Служби, в електронному вигляді матеріали топографо-геодезичних робіт, проведених виконавцем, а саме геодезичну зйомку земельних ділянок в форматі dwg з відображенням пікетних точок зйомки, меж земельних ділянок Служби та меж земельних ділянок які зареєстровані у Державному земельному кадастрі та перетинаються із межею земельних ділянок Служби. Інформацію та матеріали топографо-геодезичних робіт Служба відновлення просила надіслати на електронну пошту в строк до 14.07.2023 року.

У зв`язку із ненаданням відповіді від ТОВ «Експертцентр» на електронну пошту у строк до 14.07.2023 року, Службою відновлення на офіційну поштову адресу направлено повторний запит від 28.07.2023 року №1586ВС/17 з вимогою надати інформацію та матеріали, щодо виконаних робіт щодо складання технічної документації із землеустрою за договорами №Т58-ПЗУ/23 та №Т59-ПЗУ/23. Повторний запит також було залишено без відповіді.

17.11.2023 року Службою відновлення направлено третій запит №2665ВС/17 у зв`язку з ненаданням відповіді на попередні запити, а також враховуючи той факт, що терміни надання послуг за договорами наближались до завершення. Також у даному запиті наведено застереження, що відповідно до умов договорів №Т58-ПЗУ/23 та №Т59-ПЗУ/23 порушення зобов`язань виконавцем є підставою для застосування господарських санкцій, зокрема, за порушення строків виконання зобов`язань за договорами.

27.11.2023 року ТОВ «Експертцентр» надано відповідь №0445/23, в якій зазначено, що на даний час встановити факт перетину земельних ділянок, які перебувають у державній, комунальній та приватній власності, але не сформовані та не внесені до Державного земельного кадастру неможливо. У цій же відповіді містилося прохання про продовження термінів виконання робіт за договорами до 01.04.2024 року. Запитувану інформацію та матеріали за договорами №Т58-ПЗУ/23 та №Т59-ПЗУ/23 не було надано.

У зв`язку із невиконанням зобов`язань за договором, 29.12.2023 року між Службою відновлення та ТОВ «Експертцентр» укладено додаткову угоду №2 до договору від 19.04.2023 року №Т58-ПЗУ/23, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №2, у зв`язку з порушенням виконавцем умов договору відповідно абзацу 4 пункту 9.2. договору, замовник прийняв рішення щодо розірвання цього договору. Аналогічну додаткову угоду №2 від 29.12.2023 року між Службою відновлення та ТОВ «Експертцентр» укладено також щодо розірвання договору від 19.04.2023 року №Т59-ПЗУ/23.

Відповідно до пункту 5.5. договорів, виконавець несе відповідальність за порушення строків виконання зобов`язань по договору; замовник може прийняти рішення щодо, стягнення пені у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення виконання, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Таким чином, керуючись вказаним пунктом договорів, а також приписами Цивільного та Господарського кодексу України позивачем розраховано та заявлено до стягнення з відповідача:

- за прострочення виконання зобов`язань за договором №Т58-ПЗУ/23 4033,00 грн. (з яких 1443,00 грн. пеня за прострочення виконання зобов`язання, 2590,00 грн. штраф за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів);

- за прострочення виконання зобов`язань за договором №Т59-ПЗУ/23 4687,00 грн. (з яких 1677,00 грн. пеня за прострочення виконання зобов`язання, 3010,00 грн. штраф за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів).

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За укладеними сторонами договорами від 19.04.2023 року №Т58-ПЗУ/23 та №Т59-ПЗУ/23 виконавець зобов`язався надати послуги зі складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в строк до 31.12.2023 року.

Разом з тим, як вже зазначалось, 29.12.2023 року між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертцентр» з іншої сторони, укладено додаткові угоди №2 до договорів про складання технічної документації із землеустрою №Т58-ПЗУ/23 та №Т59-ПЗУ/23.

За вказаними додатковими угодами замовник прийняв рішення про розірвання договорів від 19.04.2023 року №Т58-ПЗУ/23 та №Т59-ПЗУ/23 а пункти 1.6. та 9.1. договорів викладено у наступній редакції:

« 1.6. Термін надання послуг - з моменту підписання договору по 29.12.2023.

9.1. Цей Договір діє з дати його укладення до 29.12.2023».

Додаткові угоди підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України зобов`язання може припинятися угодою сторін. Вона може мати місце, коли сторони не приступили до виконання зобов`язання або виконали його частково.

Згідно ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору припиняються зобов`язання сторін, що виникли з такого договору. При цьому, виходячи з норми ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, моментом припинення договору є момент досягнення сторонами згоди щодо цього.

Оскільки умовами договорів (в редакції додаткових угод) було погоджено строк виконання зобов`язання виконавця з надання послуг по 29.12.2023 року, встановлено строк дії договорів до 29.12.2023 року та досягнуто згоди з розірвання договорів, то підстави для нарахування штрафних санкцій з 29.12.2023 року по дату звернення з позовом за прострочення надання послуг відсутні, оскільки такі нарахування проведено позивачем поза строком дії договорів.

Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом всупереч приписів ст. 73 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України апелянтом не доведено факту, а також не надано належних, допустимих та у сукупності вірогідних доказів у підтвердження своєї позиції по справі.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги вчинені при довільному тлумаченні наявних між сторонами правовідносин та норм права і не спростовують наведені висновки колегії суддів. Таким чином апеляційна скарга Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 року у справі №922/380/24, яке відповідає вимогам ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 року у справі №922/380/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук