Ухвала
від 28.06.2024 по справі 907/592/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua


УХвала

про залишення позовної заяви без руху

"28" червня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/592/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Юдісі Трейдінг, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Компанії Link Marсo LTD, м. Лінге, Данія

про стягнення 2583,36 Євро заборгованості за поставлений товар та 34 772,03 Євро пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позовна заява б/н від 20.06.2024 (вх. №02.3.1-05/627/24 від 20.06.2024) підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позивачем, всупереч приписам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в позивача.

18.10.2023 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами №3200-IX від 29.06.2023, яким внесено ряд змін до Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Водночас із наявної в матеріалах справи відповіді №1961941 від 28.06.2024 на запит про отримання інформації щодо наявності зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Юдісі Трейдінг (позивача), з кодом ЄДРПОУ 39936360 вбачається, що останній не має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Приписами абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В порушення п. 3, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивачем не подано обґрунтованого розрахунку суми заборгованості; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), при цьому, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено жодного доказу на підтвердження викладених у ній обставин.

Водночас положеннями ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

В даному випадку, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено опису вкладення до цінного листа про надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, натомість, подано суду лише оригінал поштової квитанції, що, у свою чергу, не дозволяє суду встановити дійсність факту направлення на адресу відповідача саме копії позовної заяви з додатками, поданої до суду, а не будь-якого іншого документа.

Крім того, за змістом приписів п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Так, на підставі приписів частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі Закон) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік, станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну працездатну особу з розрахунку на місяць становить 3028 грн.

З урахуванням предмета заявлених позовних вимог, які носять майновий характер (37 355,39 Євро х 43,5744 (офіційний курс НБУ станом на 20.06.2024, дата звернення з даним позовом до суду = 1 627 738,71 х 1,5% = 24 416,08 грн), позивачу слід було сплатити судовий збір за подання цього позову в розмірі 24 416,08 грн.

Однак, позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно статті 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України Про міжнародне приватне право процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.

Підстави визнання підсудності справ з іноземним елементом судам України визначені в ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право.

Всупереч наведених вимог закону позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви доказів наявності у відповідача процесуальної правосуб`єктності (право- та дієздатності), як і відсутні докази на підтвердження підсудності ініційованого позову судам України.

Приписами ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених ст. 162, 164, 172 ГПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду заяви про усунення недоліків та наданням:

- зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача;

- обґрунтованого розрахунку суми заборгованості;

- відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у порядку, передбаченому ст. 172 ГПК України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- доказів реєстрації позивачем електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами;

- доказів процесуальної правосуб`єктності відповідача;

- доказів на підтвердження підсудності спору судам України;

- документів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 24 416,08 грн.

3. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів із дня вручення даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 28.06.2024.

Суддя Пригара Л.І.

СудГосподарський суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення28.06.2024
Оприлюднено01.07.2024
Номер документу120058393
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —907/592/24

Ухвала від 12.08.2024

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

Ухвала від 28.06.2024

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Пригара Л.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні