Рішення

від 28.06.2024 по справі 908/1336/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/90/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2024 Справа № 908/1336/24

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача: Колективного підприємства торгівельно-виробничої фірми «ЗАПОРІЖБУД», код ЄДРПОУ 01241834, місто Запоріжжя

про стягнення суми 75785,10 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради про стягнення з відповідача: Колективного підприємства торгівельно-виробничої фірми «ЗАПОРІЖБУД» суми 75785,10 грн (документ сформований в системі Електронний суд).

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань з своєчасного та повного внесення орендних платежів за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 в рамках договору оренди землі №040826100869 від 19.05.2008. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 16, 377, 509, 525, 526, 530, 651, 759, 762 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України, ст.ст. 173, 193, 283 ГК України та умовами договору оренди землі.

Ухвалою суду від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1336/24 та присвоєний справі номер провадження 9/90/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано надати відзив з документальним обґрунтуванням протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж у строк до 28.05.2024.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходженням відповідача - Колективного підприємства торгівельно-виробничої фірми «ЗАПОРІЖБУД», код ЄДРПОУ 01241834, є: 69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України (нова назва - Незалежної України), буд. 43а.

Разом з тим, ухвала суду про відкриття провадження у справі 27.05.2024 була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Із змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Запорізька міська рада (орендодавець, позивач у справі) та Колективне підприємство торгівельно-виробнича фірма «ЗАПОРІЖБУД» (орендар, відповідач у справі) 11.04.2008 уклали договір оренди землі (далі Договір).

Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.05.2008 за №040826100869.

Згідно з п. 1 Договору, орендодавець, відповідно до рішення чотирнадцятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради №77/19 від 29.08.2007 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування їдальні, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Насосна, 17.

Пунктами 2, 5 Договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1397 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 364449,36 грн (в цінах 2008 року).

Пунктом 8 Договору визначено, що договір укладається на п`ятнадцять років.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 10933,48 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2008 року (п. 9 Договору).

Відповідно до п. 11 Договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Управління Державної казначейської служби у Заводському районі м. Запоріжжя.

19.05.2008 учасниками правочину підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 19.05.2008 №040826100869.

11.05.2016 було укладено Додаткову угоду №201602000400114 про внесення змін до Договору оренди землі від 19.05.2008 за №040826100869, умовами якої внесні зміни до Договору, а саме: пункти 5, 9, 11 Договору викладено в наступній редакції: « 5. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 2888702,63 грн, в цінах 2016 року». « 9. Орендна плата вноситься Орендарнем у грошовій формі та в розмірів 86661,08 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2016 року». « 11. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Управління Дерджавної казначейської служби України у Заводському районі м.Запоріжжя…».

Власником земельної ділянки загальною площею 0,1397 га, кадастровий номер 2310100000:00:012:0091 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Насосна,17 є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №372646251 від 03.04.2024.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564). Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за інші земельні ділянки становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 №6-28-0.222-600/2-24, на виконання статті 289 Податкового кодексу України, повідомлено про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок, який: за 2017 рік складав 1,0; за 2018 рік 1,0; за 2019 рік 1,0; за 2020 рік 1,0; за 2021 рік 1,1; за 2022 рік -1,15, за 2023 рік 1,051.

З урахуванням узгодженого в Додатковій угоді від 11.05.2016 про внеснння змін до Договору оренди землі розміру орендної плати 86661,08 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2016 року, та приймаючи до уваги інформацію Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про зміну коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок, яка викладена у листі від 12.01.2024 №6-28-0.222-600/2-24, розмір орендної плати, яку орендар (КП ТВФ «ЗАПОРІЖБУД») повинен був вносити у 2022 році складає 101046,81 грн (2888702,63 грн (НГО в цінах 2016 року) х 1,166 х 3%).

У листі від 07.02.2024 №06.1-14/195 Запорізька міська рада надала інформацію щодо перерахування коштів до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб», зокрема, про сплату Колективним підприємством торгівельно-виробничою фірмою «ЗАПОРІЖБУД» (код ЄДРПОУ 124834) у 2021 92200,92 грн, у 2022 році 25261,71 грн, у 2023 році 116845,37грн.

Як зазначив позивач у позові, сума заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням оплати 25261,71 грн складає 75785,10 грн.

Неналежне виконання КП ТВФ «ЗАПОРІЖБУД» зобов`язань щодо повної сплати орендних платежів, з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, стала підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/1336/24.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2008 між Запорізькою міською радою та Колективним підприємством торгівельно-виробничою фірмою «ЗАПОРІЖБУД» укладено Договір оренди землі (зі змінами внесеними Додатковою угодою від 11.05.2016) щодо земельної ділянки для розташування їдальні, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Насосна, 17, загальною площею 0,1397 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:02:012:0091, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 2888702,63 грн в цінах 2016 року.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати, розмір якої обраховано за ставкою 3% від проіндексованої нормативної грошової оцінки землі.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Виходячи із системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

За змістом частини другої статті 21 Закону України «Про оренду землі», Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17, від 31.10.2021 у справі 910/14176/20).

Пунктом 288.5 ст. 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону України «Про оцінку земель» та статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №916/3233/16, від 07.10.2019 у справі №922/3321/18, від 16.03.2020 у справі №922/1658/19, від 31.10.2021 у справі 910/14176/20.

Як слідує з положень статті 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов`язань, які згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сторонами у п. 9 Договору (в редакції Додаткової угоди від 11.05.2016 про внесення змін до Договору оренди землі від 19.05.2008) визначено розмір орендної плати за калденарний рік, який вноситься орендарем у грошовій формі у гривнях та становить 86661,08 грн, що складає 3% відсотки від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду позивач зазначив, що відповідач у 2022 році сплатив орендну плату не в повному обсязі, а саме: в розмірі, який не відповідав встановленій у договорі оренди ставці 3% від розміру нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнту індексації, як то було узгоджено сторонами в п. 10 Договору та передбачено ст. ст. 288-289 ПК України.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

У п. 10 Договору сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Пунктом 12 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, зокрема у разі зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За умовами п. 30 Договору, орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Таким чином відповідач повинен щорічно сплачувати орендну плату з урахуванням індексу інфляції за попередній рік з наростаючим підсумком, оскільки інфляція є складовою орендної плати.

Як зазначалось вище, під час розрахунку розміру орендної плати, яка підлягала сплаті відповідачем у період з 01.01.2022 по 31.12.2022, позивачем було застосовано проіндексовану нормативну грошову оцінку земельних ділянок. При цьому, позивач керувався інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік, яка міститься у листі №6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024 (а.с. 35).

Так, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, на виконання статті 289 Податкового кодексу України, листом від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок складає за 2016 рік 1,06; за 2017 рік 1,0; за 2018 рік 1,0; за 2019 рік 1,0; за 2020 рік 1,0; за 2021 рік 1,1.

Таким чином, розмір річної орендної плати за 2022 рік становить: 2888702,63 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2016 року) х 1,166 (коефіцієнт індексації за 2016 2021 роки) = 3368227,27 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2022 рік) * 3% = 101046,81 грн.

З урахуванням сплаченої відповідачем орендної плати за 2022 рік у сумі 25261,71 грн, залишок несплаченої орендної плати за 2022 рік складає 75785,10 грн.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Згідно з ч. 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказами, наданими позивачем, повністю підтверджуються викладені у позовній заяві обставини і при цьому правові підстави позову ґрунтуються на матеріальному законі, а обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права передбачений законом і є ефективним.

Відповідач відзив не подав, позовні вимоги не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди землі від 11.04.2008 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 у розмірі 75785,10 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо витрат зі сплати судового збору, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру про стягнення 75785,10 грн заборгованості.

Враховуючи наведені вище норми права, судовий збір повинен складати 3028 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приймаючи до уваги, що позовна заява сформована позивачем в системі «Електронний суд», розмір судового збору повинен складати 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

При подачі позову позивач сплатив судовий збір платіжною інструкцію № 461 від 15.04.2024 (внутрішній номер 340378740 від 15.04.2024) на суму 2422,00 грн. Інших доказів сплати судового збору не подано. Згідно з відомостями програми «Діловодство спеціалізованого суду» за поданою позовною заявою наявне підтвердження сплати судового збору в сумі 2422,00 грн.

Отже недоплата судового збору становить 0,40 грн, яка підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного та у відповідності до положень ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн покладаються на відповідача.

22.12.2023 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 75 «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2024 рік». Згідно з додатком 3 до рішення №75 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Таким чином, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

Враховуючи викладене, оскільки платником судового збору за подачу даного позову виступав Виконавчий комітет Запорізької міської ради, витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви підлягають стягненню з відповідача на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Колективного підприємства торгівельно-виробничої фірми «ЗАПОРІЖБУД», код ЄДРПОУ 01241834 (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (попередня назва Сорок років Радянської Украпїни), буд. 43А) на користь Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206 на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600) суму 75785 (сімдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн 10 коп. заборгованості за Договором оренди землі №040826100869 від 19.05.2008, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Стягнути з Колективного підприємства торгівельно-виробничої фірми «ЗАПОРІЖБУД», код ЄДРПОУ 01241834 (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (попередня назва Сорок років Радянської Украпїни), буд. 43А) на користь Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 206) в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892 (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206; на розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816 в Державній казначейській службі України м. Київ, ЄДРПОУ 02140892) суму 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 206) в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892 (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Зап.обл/м.Зап. Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA768999980313131206083008513, код класифікації доходів бюджету 22030101) суму 0,40 грн (нуль гривень сорок копійок) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 28.06.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва