Ухвала

від 28.06.2024 по справі 909/600/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/600/24

УХВАЛА

28.06.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши матеріали позовної заяви від 14.06.2024 № 3666 УСГ (вх. № 5749/24 від 24.06.2024) за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оском Плюс" про стягнення 13 268,97 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оском Плюс" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 13 268,97 грн.

Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.

Перелік вимог до позовної заяви встановлено статтею 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Положення ч. 2 ст. 162 ГПК України передбачають, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно ч. 1 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною другою статті 58 ГПК України обумовлено, що при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Як визначено у п. 1 ч. 5 та ч. 7 ст. 12 ГПК України, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 01 січня 2024 р. становить 3028,00 грн.

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі складає 13268,97 грн, ця справа є малозначною, а отже представником сторони у цій справі може бути як адвокат, так і особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

У відповідності до частин 1-4 статті 60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відтак, при розгляді малозначних справ, представником у суді юридичної особи може бути адвокат чи особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу, або ж така юридична особа може брати участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи).

Позовну заяву від імені Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" підписав Сечко С.В., зазначивши себе представником ПАТ "СК "УСГ".

На підтвердження своїх повноважень Сечко С.В., як представник позивача, долучив до позовної заяви копію довіреності № 0123-196 від 21.12.2023, якою Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" уповноважує Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитно-фінансовий консультант "АСА" в особі Сечко Сергія Володимировича представляти його інтереси, зокрема, в судах.

Також до матеріалів позову додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 002003 від 21 січня 2019 року, видане ОСОБА_1 на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької області від 21 січня 2019 року № 02.

Ордера, виданого відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до позову не додано.

Як вище зазначив суд, згідно з частинами першою та другою статті 58 ГПК України можливість бути представником у суді мають адвокат або законний представник (стаття 57 ГПК України); при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 59 цього Кодексу.

Отже, з метою забезпечення інтересів правосуддя, виконання завдання господарського судочинства ГПК України не передбачає права юридичної особи бути представником у суді, оскільки таке право належить лише адвокатові, законному представникові, а у малозначних спорах - особі, яка досягла вісімнадцяти років і має цивільну процесуальну дієздатність (тобто фізичній особі).

Ці вимоги законодавства щодо представництва у господарському процесі є чіткими та передбачуваними для позивача.

З копії довіреності № 0123-196 від 21.12.2023 слідує, що позивач уповноважує бути своїм представником Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитно-фінансовий консультант "АСА", тобто юридичну особу.

При цьому, вказана довіреність видана без права передоручення.

Обумовлення в довіреності, що представником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитно-фінансовий консультант "АСА" в особі Сечко Сергія Володимировича не змінює особи представника, яким залишається юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитно-фінансовий консультант "АСА".

Однак, оскільки юридична особа не може бути представником у господарському процесі, довіреність Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" № 0123-196 від 21.12.2023 не може бути реалізована в частині, яка стосується прав представника на представництво довірителя як сторони при розгляді господарських справ.

Суд вважає за необхідне відзначити відмінність між представництвом за довіреністю у матеріальних правовідносинах, яке врегульоване положеннями глави 17 Цивільного кодексу України, та представництвом за довіреністю у процесуальних правовідносинах, що здійснюється при розгляді судових спорів, яке врегульоване статтями 56-61 ГПК України.

Представництвом у матеріальних правовідносинах є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч. 1 ст. 237 ЦК України). Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч. 3 статті 244 ЦК України). При цьому у матеріальних правовідносинах закон дозволяє, щоб представником виступала, в тому числі, і юридична особа.

Натомість щодо представництва у процесуальних правовідносинах суд керується наведеними вище положеннями ГПК України, який не передбачає можливості юридичної особи виступати представником учасника судової справи, зокрема позивача.

За наведеного, передбачених частинами 1-4 статті 60 ГПК України документів, які підтверджують повноваження Сечко С.В., як представника, а саме довіреності Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ", яка уповноважує ОСОБА_1 , а не Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитно-фінансовий консультант "АСА" в особі Сечко Сергія Володимировича, представляти інтереси позивача або ордера, виданого відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" чи доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданого відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", до позовної заяви не додано.

В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що позов підписано та подано особою, яка не має права на вчинення таких дій.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на неподання позивачем доказів щодо права ОСОБА_1 підписувати позовну заяву від імені позивача, у суду відсутні підстави вважати, що зазначену позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати.

За правилами частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").

В контексті викладеного та враховуючи те, що нормами процесуального законодавства визначено імперативний обов`язок суду щодо повернення позовної заяви у випадку, якщо позовну заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" від 14.06.2024 № 3666 УСГ (вх. № 5749/24 від 24.06.2024) та доданих до неї документів позивачу.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись 56, 58, 60, 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" від 14.06.2024 № 3666 УСГ (вх. № 5749/24 від 24.06.2024) з доданими до неї документами повернути позивачу.

Повідомити позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.06.2024.

Суддя І.Є. Горпинюк