Рішення

від 28.06.2024 по справі 910/4672/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.06.2024Справа № 910/4672/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП"

вул. Набережна, б.33, с. Віта-Поштова, Київська обл., 08170

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" просп. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 0343

про стягнення 420 900,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі-відповідач) про стягнення 420 900,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти в розмірі 420 900,00 грн в якості оплати за гарантією, оскільки відбулось за відсутності настання гарантійного випадку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4672/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

13.05.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю. Відповідач вказує, що ТОВ "ГАЗОИ?ЛТЕХНОПАИ?П" при поданні своєї тендерної пропозиції вже після початку повномасштабної зброи?ноі? агресії рф проти України та вже під час дії воєнного стану було в повному обсязі ознаи?омлено із вимогами чинного законодавства та вимогами Тендерної документації по процедурі закупівлі UA-2022-12-14-04312-а, а тому в повному обсязі усвідомлювало (у випадку перемоги в процедурі закупівлі) необхідність виконання робіт у строки, передбачені умовами договору, та можливість виникнення різноманітних перепон, пов`язаних із воєнним станом в Україні. Відповідач зазначив, що позивачем проігноровано вимоги п. 8.2. договору щодо строку інформування про настання для нього обставин непереборної сили, а також проігноровано вимогу щодо надання сертифікату саме Торгово-промислової палати України.

17.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, де останній вказував, що у відповідача не було законних підстав для звернення до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" з вимогою про сплату коштів у розмірі 420 900,00 грн за банківською гарантією, оскільки позивач не мав можливості виконати роботи у визначений Графіком термін, внаслідок впливу обставин, що за своїм характером належать до форс-мажору, а саме ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України та внаслідок цього аварійне відключення електроенергії.

22.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

19 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЙЛТЕ? ХНОПАЙП» (далі - Підрядник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповід? альністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (далі - Замовник, Відповідач) укладено Договір №4600007104 (далі - Договір), відповідно до якого Підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Оратів), відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору (п. 1.1. Договору).

Графіком визначено, що Роботи мають бути виконані в 3 етапи та у такі строки: строк обстеження, розробки, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації (перший етап) визначено не пізніше 120 календарних днів з дати укладання Договору, тобто не пізніше 19.05.2023; строк виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, виконання будівельно-монтажних та електромонтажних робіт (другий етап) становив 300 календарних днів з дати укладання Договору, тобто не пізніше 15.11.2023; строк завершення пусконалагоджувальних робіт (третій етап) мали бути проведені не пізніше 365 календарних днів з дати укладання Договору, тобто не пізніше 19.01.2024.

Вартість виконуваних Підрядником за Договором Робіт, враховуючи додаткову угоду №1 від 30.11.2023 до Договору, складає 8 244 981.35 грн з ПДВ.

Термін дії Договору, визначено п. 11.1. Договору, відповідно до якого Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє 395 календарних днів, тобто до 18.02.2024.

В частині гарантійних зобов`язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків -- до їх повного виконання. При цьому, закінчення терміну дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відповідно до пункту 10.9.1 Договору відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Оратів)» оголошення №UA2022-12-14-04312-a, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 14 грудня 2022 року, Підрядник зобов`язується надати Замовнику не пізніше дати укладення цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - Гарантія) на суму 420 900,00 грн. (чотириста двадцять тисяч дев`ятсот гривень 00 коп.), що становить 5% відсотків ціни цього Договору. Термін дії Гарантії - до « 26» березня 2024 року включно (п.10.9.3. Договору).

10.01.2023 року, на виконання вимог п. 10.9.1 Договору, Позивачем (Принципалом) укладено з АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (Банк-Гарант) Договір про надання гарантії №30779/ЮГ-23, відповідно до якого Банк-Гарант за дорученням Принципала надає на користь ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» забезпечення виконання договору на суму 420 900,00 грн. (чотириста двадцять тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок). За умовами Договору про надання гарантії №30779/ЮГ-23 від 10.01.2023 року, гарантія є безумовною, безвідкличною.

На адресу Позивача надійшов Лист Вих. №1-789 від 27.02.2024 від АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС», яким він повідомив, що до АТ «КБ «ГЛОБУС» надійшла вимога (SWIFT-повідомлення, отримане 26.02.2024 р.) про сплату грошової суми за Банківською гарантією №30779 від 10 січня 2023 року, що була надана на користь ТОВ «Оператор ГТС України», ЄДРПОУ: 42795490, в розмірі 420 900,00 грн.

Згідно Платіжної інструкції кредитового переказу коштів №11968 від 05.03.2024 року Гарант здійснив перерахування суми гарантійного платежу на користь Бенефіціара.

Позивач згідно п. 6.3 Договору про надання гарантії зобов`язався у випадку здійснення Банком-Гарантом Гарантійного платежу по Гарантії відшкодувати Банку Гаранту суму Гарантійного платежу не пізніше одинадцятого робочого дня з дати його здійснення Банком-Гарантом, та проценти за фактичний термін користування грошовими коштами. Відтак, внаслідок дій Відповідача Позивач набув обов`язку відшкодувати Банку Гаранту суму Гарантійного платежу у розмірі 420 900,00 грн.

Позивач сплатив на користь Банка-Гаранта суму Гарантійного платежу, що підтверджується платіжною інструкцією №11968 від 05.03.2024 року.

Право Відповідача на звернення до Банку-Гаранта із вимогою про сплату гарантійного платежу не виникло з огляду на положення пункту 8.1 Договору за яким жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань.

Звертаючись до суду із позовом, Позивач вказує, що Відповідач реалізував своє право, яке передбачене п. 10.9.5 Договору без достатніх правових підстав, та будучи достовірно обізнаним про наявність обставин непереборної сили.

В обґрунтування позову позивач посилається на дію форс-мажорних обставин при виконанні договору № 4600007104 від 19.01.2023. На підтвердження чого позивачем надано сертифікат № 3200-24-0182 про форс-мажорні обставини за №43/03.23 від 29.01.2023, виданий Київською обласною торгово-промисловою палатою.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку із тим, що, на переконання позивача, підстави для виплати суми гарантії були відсутні, а відтак кошти у сумі 420 900,00 грн підлягають стягненню з відповідача на підставі приписів ст. 1212 ЦК України, як безпідставно набуте відповідачем майном за рахунок позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ст. 560 ЦК України).

Частина 1 ст.563 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Частиною 2 ст. 564 ЦК України встановлено, що гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 дійшла висновку, що відповідно до ст.ст. 560, 563, 565 ЦК України обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.

Таким чином, для вирішення спору сторін по суті слід встановити, чи були порушені позивачем умови договору, зокрема, в частині своєчасного виконання робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Судом вище встановлено, що у Графіку виконання робіт по об`єкту (Додаток № 3 до Договору) сторони погодили строки виконання робіт, що становлять:

- строк обстеження, розробки, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочоі? документації?: 120 календарних днів;

- строк виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, виконання будівельно-монтажних та електромонтажних робіт: 300 календарних днів;

- строк пусконалагоджувальних робіт: 365 календарних днів.

Тобто, кінцевим строком виконання І етапу робіт було до 19.05.2023; ІІ етапу - до 15.11.2023; ІІІ етапу - до 19.01.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 4.1 Договору Підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Відповідно до п. 4.3. Договору, датою закінчення викопаних Підрядником Робіт вважається дата їх прийняття Замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього Договору.

Виконання Робіт може бути закінчено Підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт, відповідно до пунктів 3.3. та 5.2. Договору, готує Підрядник за формами КБ-2в і надає його Замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Разом з актом приймання виконаних робіт Підрядник надає Замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином. відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних Робіт, їх відповідність показникам якості. комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.

З матеріалів справи судом встановлено, що, фактично станом на 19.02.2024 (після завершення терміну дії Договору) Підрядником не було виконано свої зобов`язання за Договором, про що свідчить факт відсутності Актів виконаних робіт до моменту отримання Замовником суми банківської гарантії.

Фактично перший акт приймання виконаних будівельних робіт за Договором (з актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт) датовано лише 05.03.2024.

Судом встановлено, що ТОВ «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП» (Підрядник), у зв`язку із порушенням строків виконання Робіт, допустив неналежне виконання робіт за Договором.

Пунктом 9.5 Договору визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) Підрядником своїх зобов`язань за цим Договором Замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України, на умовах визначених Гарантією.

ТОВ «Оператор ГТС України» заперечуючи проти позову вказує, що ТОВ «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП» при поданні своєї тендерної пропозиції вже після початку повномасштабної збройної агресії рф проти України та вже під час дії воєнного стану було в повному обсязі ознайомлено із вимогами чинного законодавства та вимогами Тендерної документації по процедурі закупівлі а, а тому в повному обсязі усвідомлювало (у випадку перемоги в процедурі закупівлі) необхідність виконання робіт у строки, передбачені умовами Договору, та можливість виникнення різноманітних перепон, пов`язаних із воєнним станом в Україні. Отже, ТОВ «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП», подавши тендерну пропозицію по процедурі закупівлі UA-2022-12-14-006512-a, повністю і беззаперечно погодилося з усіма умовами, що вказані в Тендерній документації та додатках до неї, в тому числі зі строком виконання робіт.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо неможливості своєчасно здійснити виконання взятих на себе зобов`язань за договором, позивач посилається на те, що право відповідача на звернення до Банку-Гаранта із вимогою про сплату гарантійного платежу не виникло з огляду на положення пункту 8.1 договору, за яким жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разi настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань.

Так, позивач зазначає, що не мав можливості виконати роботи у визначений графіком термін внаслідок настання форс-мажорних обставин, а саме ракетні обстріли енергетичної інфраструктури та аварійне відключення електроенергії.

Відповідач наполягає на тому, що ТОВ «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП» втратило право покликатись до обставин непереборної сили як підстави для звільнення від відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання в силу умов Договору.

Розділом 8 договору визначено, що жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військово мобілізація, військовi дiп, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантськоп години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропрiацiя, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквiзицiя, громадська демонстрацiя, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентованi умовами вiдповiдних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемiя, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повiнь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо.

За умовами п. 8.2. договору сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс - мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс - мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звiльняє вiд відповідальності за невиконання зобов`язань (п. 8.3. договору).

Пунктом 8.4. договору сторони дійшли згоди, що при настані обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин. Якщо обставини непереборної сили безперервно триватимуть понад 90 (дев`яносто) календарних днів, то кожна з сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати ніж за 20 (двадцять) календарних днів до очікуваної дати розірвання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та наразі триває.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Частиною 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

При цьому, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Таким чином, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Дослідивши наданий позивачем сертифікат №3200-24-0182 про форс-мажорні обставини за №43/03.23 від 29.01.2023, виданий Київською обласною торгово-промисловою палатою, судом встановлено, що у сертифікаті за №43/03.23 від 29.01.2023 зазначено про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період з 16.05.2023 та, які станом на 29.01.2024 тривають.

Отже, сертифікатом за №43/03.23 від 29.01.2023, виданим Київською обласною торгово-промисловою палатою, засвідчено наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2023 позивач направив відповідачу лист № 454, яким повідомив про те, що через постійні ракетні обстріли та повітряні тривоги, тривале аварійне, позапланове відключення електроенергії внаслідок пошкодження об`єктiв енергетичної інфраструктури України сталося уповільнення надання послуг і в цілому унеможливлення надання послуг на об`єктах у строки визначені договором.

Тобто, повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин за І етапом робіт було направлено позивачу фактично за 3 дні до закінчення строку виконання робіт (19.05.2023).

Суд приходить до висновку, що Позивач належним чином не засвідчив наявність для нього форс-мажорних обставин, а наданий Сертифікат № 3200-24-0182 Київської обласної (регіональної) ТПП, в силу приписів п. 8.2. та 8.3. Договору, не є належним документом, яким засвідчено наявність для Позивача обставин непереборної сили (форс-мажору).

Крім того, і зміст наданого сертифікату викликає обґрунтовані сумніви щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між засвідченими ним обставинами та неможливістю виконання Позивачем зобов`язання за Договором.

Враховуючи викладене, Відповідачем правомірно відхилено повідомлення Підрядника про настання для нього обставин непереборної сили.

Окрім того, з матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" повідомляючи листом № 454 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про настання форс-мажорних обставин не надало до вказано листа сертифікату, яким би засвідчувало факт настання форс-мажорних обставин.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем належними та достовірними доказами доведено факт порушення принципалом умов договору № 4600007104 від 19.01.2023 та настання гарантійного випадку.

За таких обставин, враховуючи настання гарантійного випадку, суд дійшов висновку, що у позивача виник обов`язок зі сплати гарантійних зобов`язань.

Отже, перерахування банком на користь замовника коштів у сумі 402 900,00 грн. відбулось у зв`язку з настанням гарантійного випадку, на підставі домовленостей, передбачених договором та гарантією, тому підстави для стягнення цих коштів з відповідача, на підставі статті 1212 ЦК України, відсутні.

За таких обставин, приймаючи дане рішення за наслідками оцінки в своїй сукупності перебігу спірних правовідносин сторін за Договором, їх поведінки, зібраних в матеріалах справ доказів та пояснень учасників справи суд виходить з наступного.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, а саме: змінено назву статті 79 такого Кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та приходить до висновку, що дійсно між сторонами склалися правовідносини із надання поворотної фінансової допомоги., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, в той час як недобросовісність відповідача полягає у неповерненні суми безвідсоткової фінансової допомоги.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач не довів належними та допустимими доказами свою правову позицію.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" є такими, що задоволенню не підлягають. Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов