Рішення

від 28.06.2024 по справі 910/5042/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.06.2024Справа № 910/5042/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД"

(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 5;

ідентифікаційний код: 42394311)

до Державного підприємства «Експериментальний завод медичних

препаратів інституту біоорганічної хімії та нафтохімії

Національної академії наук України»

(02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 15-А;

ідентифікаційний код: 01527703)

про стягнення 33 737,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства Державним підприємством «Експериментальний завод медичних препаратів інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 42 737,63 грн. у зв`язку із неналежним виконанням умов Договору №221041/Т постачання природного газу від 29.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 відкрито провадження у справі №910/5042/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Означену ухвалу, направлено відповідачу в його Електронний кабінет та доставлено 30.04.2024, що підтверджується Довідкою про доставлення процесуального документу.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/5042/24 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

30.05.2024 позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку із сплатою відповідачем частину суми основної заборгованості.

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В той же час, ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

З огляду на те, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, зокрема до неї додано докази направлення примірника такої заяви відповідачу, а також зважаючи на те, що вказана заява подана до суду до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду відповідну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД", у зв`язку з чим має місце нова ціна позову.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВГАЗТРЕЙД», далі - Позивач або Постачальник, на підставі постанови Національної комісії що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 13.11.2018 №1435 здійснює ліцензований єдиний господарський вид діяльності - постачання природного газу, та є суб`єктом ринку природного газу України.

Між ТОВ «КИЇВГАЗТРЕЙД» та Державним підприємством «Експериментальний завод медичних препаратів інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України», далі - Відповідач або Споживач, укладено Договір постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) № 221041/Т від 29.12.2018.

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що за цим Договором Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу в 2019 році природний газ (надалі - газ) в об`ємах і порядку, передбачених цим Договором, а Споживач зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Постачальнику вартість газу в розмірах, строки та в порядку, що передбачені цим Договором.

У пункті 1.2. Договору Сторони визначили планові обсяги споживання газу у 2019 році. Додатковою угодою №1 від 10.12.2019 до Договору Сторони визначили панові обсяги споживання природного газу у 2020 році та продовжили строк дії договору до 31.12.2020.

Додатковою угодою №1 від 10.12.2020 до Договору Сторони визначили планові обсяги споживання природного газу у 2021 році та продовжили строк дії договору до 31.12.2021.

Відповідно до п. 2.7. Договору Фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що підлягає оплаті Споживачем, підтверджується підписаним між Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних Оператора ГРМ та комерційних вузлів обліку газу.

Відповідно до п. 2.8. Договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Відсутність у Споживача підписаних актів приймання-передачі газу не є підставою для порушення строку остаточного розрахунку, встановленого цим Договором (пункти 4.6. та 4.7) та не звільняє його від відповідальності за порушення цих строків.

На виконання умов Договору Позивач, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року (включно) передав, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 182 217,06грн., що підтверджується актами прийому - передачі газу за період з січня по грудень 2021 року, підписаними Сторонами Договору.

Станом на 01.01.2021 року Споживач мав заборгованість перед Постачальником за Договором у розмірі 8 120,68грн.

Відповідно до п. 4.6.1. Договору оплата вартості планового об`єму поставки газу здійснюється Споживачем до 25 го числа місяця, що передує місяцю поставки на умовах 100% попередньої оплати плавного об`єму постачання, визначеного в п. 1.2. Договору.

Згідно п. 4.6.3. Договору у випадку недоплати вартості газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п.4.6.6. Договору датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 4.7. Договору оплата вартості газу за Договором здійснюється Споживачем грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі ХІ цього Договору.

Споживачем, у період з 01.01.2021 по 18.04.2024 року, сплачено за спожитий природний газ за Договором 172 337,74грн. Між ТОВ «КИЇВГАЗТЕЙД» та Відповідачем було укладено інший договір постачання природного газу (для не побутових споживачів) від 31.12.2021 №221041/Т (далі - Договір від 31.12.2021), за яким обліковувалось заборгованість перед Постачальником у розмірі 24 458,16 грн, яка була заявлена до стягнення у справі №910/12896/23.

Під час розгляду справи судом Споживач здійснив погашення боргу за спожитий газ за Договором від 31.12.2021 у повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: - від 17.08.2023 №7184 на суму 1 102,50грн.; - від 05.09.2023 №8060 на суму 5 355,66грн.; - від 19.09.2023 № 8094 на суму 18 000,00грн. За платіжними інструкціями : - від 23.01.2024 № 1618 на суму 636,36грн.; - від 14.02.2024 №05/02/2024№871 на суму 11 186,61грн., здійснено виконання рішення суду у справі №910/12896/23.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням Державним підприємством «Експериментальний завод медичних препаратів інституту біоорганічної хімії та нафтохімії національної академії наук України» своїх зобов`язань за Договором станом на 18.04.2024 у нього виникла заборгованість перед Позивачем за фактично спожитий природний газ у розмірі 18 000,00грн.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку із тим, що Покупець, порушуючи умови Договору, не оплатив отриманий природній газ в повному обсязі, внаслідок чого, на день подачу позову у останнього утворилась заборгованість за поставлений та неоплачений природний газ за Договором поставки №221041/Т в розмірі 18 000,00 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов п. 4.6 та 4.7 Договору за отриманий природний газ не розрахувався, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений природний газ становить 9000,00 грн., на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Відповідач належними засобами доказування доказів протилежного не довів.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання заяви про зменшення розміру позовних вимог зобов`язання з оплати поставленого товару на загальну суму 9 000,00 грн. відповідачем не виконано. Вказане відповідачем не заперечується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 9 000,00 грн. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення із відповідача 12 469,99 грн. - інфляційних втрат та 2 829,19 грн. - 3% річних.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 12 469,99 грн. - інфляційних втрат та 2 829,19 грн. - 3% річних, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 438,35 грн. - пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 6.1. Договору Сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.2.2. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У пункті 9.3. Договору Сторони погодили, що строк, в межах якого кожна з Сторін може звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав у зв`язку з порушенням цього Договору в тому числі про стягнення пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат (строк позовної давності) становить 5 (п`ять) років.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та визнано його арифметично вірним.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 438,35 грн. - пені.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Експериментальний завод медичних препаратів інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 15-А; ідентифікаційний код: 01527703)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 5; ідентифікаційний код: 42394311) 9 000,00 грн. - основного боргу, 12 469,99 грн. - інфляційних втрат, 2 829,19 грн. - 3% річних, 9 438,35 грн. - пені, 3 028,00 грн. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов