Ухвала

від 27.06.2024 по справі 916/2836/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2836/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси за вх.№2-1052/24 від 24.06.2024 про забезпечення позову у справі №916/2836/24

за позовом: Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 10) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) та Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 18, код ЄДРПОУ 24760454)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АРС (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька, буд. 44, офіс 28, код ЄДРПОУ 24541812)

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об?єкту самочинного будівництва, припинення володіння правом приватної власності, дострокове розірвання договору суборенди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку, дострокове розірвання договору оренди берегозахисної споруди, зобов`язання повернути берегозахисну споруду, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АРС, в якому просить суд:

- зобов`язати ТОВ АРС за власний рахунок усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою територіальної громади міста Одеси за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря (район пляжу на 12 ст. Великого Фонтану) шляхом знесення об?єктів самочинного будівництва - нежилих будівель пляжного комплексу, загальною площею 150,9 кв.м, а саме: бару літ. А, загальною площею 44 кв.м, кафе літ. Б, загальною площею 106,9 кв.м, що зареєстровані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 76А та незавершеного будівництвом об?єкту - приміщення охорони літ. В, орієнтовною площею 153 кв.м, що будується на вказаній земельній ділянці;

- припинити володіння ТОВ АРС правом приватної власності на нежилі будівлі пляжного комплексу, площею 224,4 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 76А, (реєстраційний номер майна: 5798377, номер запису: 3359 в книзі: 31 неж-179);

- достроково розірвати договір суборенди земельної ділянки, загальною площею 4484 кв.м, за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря (район пляжу на 12 ст. Великого Фонтану) від 25.11.2002, укладений між Комунальним підприємством Узбережжя Одеси та ТОВ АРС;

- зобов?язати ТОВ АРС повернути територіальній громаді міста Одеси в особі Комунальному підприємству Узбережжя Одеси земельну ділянку, загальною площею 4484 кв.м, за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря (район пляжу на 12 ст. Великого Фонтану) та підписати акт приймання-передачі;

- достроково розірвати договір оренди берегозахисної споруди №5 від 25.01.2002, укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ТОВ АРС щодо берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного пляжу в районі 12-ї станції Великого Фонтану між траверсами №8 та №9 другої черги ПЗС, загальною площею 0,6407 га;

- зобов?язати ТОВ АРС повернути територіальній громаді міста Одеси в особі Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради берегозахисну споруду у вигляді ділянки штучного пляжу в районі 12-ї станції Великого Фонтану між траверсами №8 та №9 другої черги ПЗС, загальною площею 0,6407 га, шляхом підписання акту приймання-передачі берегозахисної споруди.

Разом з позовною заявою до суду від Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси надійшла заява про забезпечення позову за вх.№2-1052/24, в якій прокурор просить суд:

- заборонити ТОВ АРС, за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці загальною площею 4484 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря (район пляжу на 12 ст. Великого Фонтану);

- накласти арешт на нежилі будівлі пляжного комплексу площею 224,4 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 76А (реєстраційний номер майна: 5798377, номер запису: 3359 в книзі: 31 неж-179);

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо нежилих будівель пляжного комплексу, площею 224,4 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 76А (реєстраційний номер майна: 5798377, номер запису: 3359 в книзі: 31 неж-179). В обґрунтування поданої заяви прокурор вказує, зокрема, про те, що:

- невжиття заходів забезпечення позову у виді заборони проведення будь-яких будівельних робіт на спірній земельній ділянці та арешту нерухомого майна може призвести до необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту інтересів держави, зокрема, звернення з черговим позовом про приведення земельної ділянки до попередньо стану, знесення об?єктів будівництва, тощо, що не відповідає принципу процесуальної економії;

- можлива реєстрація відповідачем на спірній земельній ділянці речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а зокрема, об?єктів незавершеного будівництва та об?єктів нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому, тощо, що унеможливить ефективний захист порушених інтересів держави, призведе до необхідності звернення до суду з додатковим позовом про скасування рішення про реєстрацію речових прав, а також матиме наслідком порушення прав необмеженого кола інвесторів у нове будівництво;

- на переконання прокурора є обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони проведення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно спірної земельної ділянки; можливе проведення будівельних робіт з подальшим проведенням реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно унеможливить реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде постановлене на користь позивача.

На підтвердження обставин, вказаних прокурором у заяві про забезпечення позову, прокурором подано, зокрема, наступні докази:

- договори оренди та суборенди з додатками і додатковими угодами;

- інформацію (відомості) з Державного реєстру речових прав;

- лист ГУ ДСНС в Одеській області №60.01.1-1562/6017/в від 04.03.2024;

- лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 12.06.2023 №01-6/158-Пр;

- лист Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-15/138 від 23.05.2023;

- приписи Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради від 05.01.2024 та 25.01.2024 щодо заборони експлуатації пляжного комплексу та виконання будівельних робіт;

- лист Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради №01-19/420 від 03.04.2024;

- лист Управління ДАБК Одеської міської ради №01-3/182Г від 27.05.2024;

- протоколи огляду та акти обстеження.

Розглянувши заяву Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси за вх.№2-1052/24 від 24.06.2024 про забезпечення позову у справі №916/2836/24, господарський суд дійшов висновку про її повне задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

У відповідності до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За ч.1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову).

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об?єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі №910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас, судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі Продан проти Молдови суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд вказує, що предметом позову Київської окружної прокуратури міста Одеси є вимоги немайнового характеру. Тому, в даному випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі №911/1551/18.

Господарський суд вказує, що арешт майна - це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна та накладення арешту жодним чином не позбавляє власника права користування цим майном на власний розсуд, обмеження полягає тільки у відсутності можливості відчуження майна іншій особі.

Суд зазначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову питання обґрунтованості та підставності самого позову судом не вирішуються, адже дані обставини є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Проаналізувавши заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці, накладення арешту на нежилі будівлі та заборони здійснення реєстраційних дій, а також надані прокурором на підтвердження викладених обставин докази, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки виходячи з достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, у разі встановлення обґрунтованості позовних вимог за наслідками вирішення спору, господарський суд вважає такі засоби засобами тимчасового характеру, що мають на меті збереження існуючого становища до ухвалення судового рішення у справі та набрання ним законної сили для забезпечення можливості ефективного поновлення прав позивача, у разі встановлення судом обґрунтованості позовних вимог. Господарський суд дійшов висновку, що такі заходи забезпечення позову є адекватними та співмірні із заявленими позовними вимогами (вимогами немайнового характеру).

Господарський суд вказує, що вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог. Одночасно суд вважає, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення порушення справедливого та ефективного захисту порушених прав, при цьому заходи забезпечення позову мають суто процесуальний забезпечувальний характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.

Згідно зі ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи, що застосування зустрічного забезпечення позову відповідно до ч.1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, господарський суд не вбачає на даний час підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, на даний час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків інших учасників справи у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову. При цьому, господарський суд роз`яснює учасникам про можливість подання до суду відповідного клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси за вх.№2-1052/24 від 24.06.2024 - задовольнити повністю.

2.Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю АРС (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька, буд. 44, офіс 28, код ЄДРПОУ 24541812), за його замовленням іншим фізичним та/або юридичним особам (генеральним підрядникам) проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці загальною площею 4484 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря (район пляжу на 12 ст. Великого Фонтану).

3.Накласти арешт на нежилі будівлі пляжного комплексу площею 224,4 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 76А (реєстраційний номер майна: 5798377, номер запису: 3359 в книзі: 31 неж-179).

4.Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо нежилих будівель пляжного комплексу, площею 224,4 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 76А (реєстраційний номер майна: 5798377, номер запису: 3359 в книзі: 31 неж-179).

Стягувачем за ухвалою є: Київська окружна прокуратура міста Одеси (65059, Одеська обл., м. Одеса, вул. Краснова, буд. 10, код ЄДРПОУ 03528552).

Боржником за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю АРС (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грецька, буд. 44, офіс 28, код ЄДРПОУ 24541812).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в строк, встановлений Законом України Про виконавче провадження.

Ухвала набирає законної сили 27.06.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 27.06.2024 у зв`язку з введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, періодичну відсутність електроенергії у суді.

Суддя Бездоля Юлія Сергіївна