Ухвала

від 25.06.2024 по справі 635/4973/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.06.24

Справа № 635/4973/24

Провадження № 1-кп/635/843/2024

У Х В А Л А

25 червня 2023 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2024 року в провадження Харківського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020000975 від 22 лютого 2024 року.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Учасники кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України судом не встановлено.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Крім того, прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, та неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину та за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Відтак, з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_3 є військовослужбовцем та несе службу в районі, де тривають бойові дії, місцезнаходження військової частини в якій він несе військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації, тому останній може спробувати переховуватися від органу досудового розслідування, тому що суворість покарання за вчинений злочин, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання покарання. Про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків, свідчить те, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, колишніх співслужбовців, у кримінальному провадженні шляхом їх вмовлянь з метою давати показання на свою користь, так як більшість із свідків є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 НГУ та разом проходили військову службу в одній і тій же військовій частині з обвинуваченим. Також, прокурор посилається на те, що суд досліджує докази безпосередньо в судовому засіданні. ОСОБА_3 , перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо, здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження. Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення свідчить те, що ОСОБА_3 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а саме кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні при вирішенні клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, прийшов до наступного.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 03 травня 2024 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 01 липня 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 01 липня 2024 року.

Частиною 3 ст. 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно вимог ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який санкція статті кримінального закону передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, враховує характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, зміст пред`явленого обвинувачення, згідно якого вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у злочині проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби, та вважає, що вказані обставини в сукупності вказують на підвищену суспільну небезпечність як самого діяння, так і особи обвинуваченого.

При цьому суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченого у сукупності із тяжкістю покарання та даними про його особу, є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.

На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а відтак останній може здійснювати вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.

Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину проти порядку несення військової служби в період дії воєнного стану, що об`єктивно вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби, зокрема самовільного залишення місця військової служби або дезертирства, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а тому вказаний ризик є актуальним на даний час.

В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його репутацію, міцність соціальних зв`язків, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, а також ту обставину, що свідки у кримінальному провадженні не допитані, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, суд враховує положення ч.7 ст.176 КПК України, згідно яких під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Отже, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

За вказаних підстав, строк тримання обвинуваченого під вартою необхідно продовжити на 60 днів та визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі, попередньо визначеним ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 травня 2024 року в розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 гривень 00 копійок, яку можливо внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.

Вказаний розмірзастави на думкусуду дозволить забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 315 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у відкритому судовому засіданні на 04 липня 2024 року на 15 годину 15 хвилин.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 23 серпня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_3 суму застави у розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п`ятдесят одну тисячу чотириста) гривень 00 копійок, яку можливо внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали встановити до 23 серпня 2024 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 28 червня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1