Ухвала

від 27.06.2024 по справі 120/8301/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

27 червня 2024 р. Справа № 120/8301/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви Комунального некомерційного підприємства "Авторемонтна база закладів охорони здоров`я Вінницької обласної Ради" до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов, стягнення матеріальної та моральної шкоди

в с т а н о в и в :

25.06.2024 року Комунальне некомерційне підприємство "Авторемонтна база закладів охорони здоров`я Вінницької обласної Ради" звернулося в суд з адміністративним позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати постанови Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №75003369 «Про відкриття виконавчого провадження»; № 75003369 «Про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження»; № 75003369 «Про стягнення виконавчого збору» від 14.05.2024 року;

- стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Комунального некомерційного підприємства «Авторемонтна база закладів охорони здоров?я Вінницької обласної Ради» грошові кошти сумі 75 406,23 грн. завданої матеріальної шкоди;

- стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Комунального некомерційного підприємства «Авторемонтна база закладів охорони здоров?я Вінницької обласної Ради» грошові кошти сумі 100 000 грн. завданої нематеріальної (моральної) шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.03.2024 року Господарським судом Вінницької області відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 22.02.2024 року у справі № 902/1521/23, видано судовий наказ про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Авторемонтна база закладів охорони здоров`я Вінницької обласної ради" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 57 162,90 грн заборгованості; 7 955,12 грн. пені; 477,31 грн. 3 % річних; 535,86 грн. інфляційних втрат, та 2 147,20 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

24.05.2024 року позивачу стало відомо, що з його банківського рахунку стягнуто кошти в сумі 75406,23 грн.

При цьому, позивач зазначив, що кошти в сумі 75406,23 грн. були стягнуті на виконання судового наказу Господарського суду Вінницької області від 29.03.2024 року у справі № 902/1521/23 в межах виконавчого провадження № 75003369 на підставі трьох постанов від 14.05.2024 року, винесених головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про відкриття виконавчого провадження; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; про стягнення виконавчого збору.

Вважаючи такі постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі, суд зазначає наступне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлений інший порядок судового провадження.

Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За правилами ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений у розділі X Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII).

Статтею 3 Закону № 1404-VIII передбачений перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень іноземних судів; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Тобто, примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі документи, видані судами у передбачених законом випадках на виконання судових рішень, а також рішення інших органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач оскаржує постанови головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.05.2024 року в межах виконавчого провадження № 75003369, винесені на підставі наказу від 29.03.2024 року про виконання рішення суду по справі № 902/1521/23, виданого Господарським судом Вінницької області.

Так, 14.05.2024 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 75003369 винесено постанови:

- про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Авторемонтна база закладів охорони здоров`я Вінницької обласної ради" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 57 162,90 грн. заборгованості; 7 955,12 грн. пені; 477,31 грн. 3 % річних; 535,86 грн. інфляційних втрат, та 2 147,20 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору;

- про стягнення виконавчого збору;

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Частиною 1 статті 339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Разом з цим, за змістом ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, виходячи із системного аналізу норм КАС України та Закону України "Про виконавче провадження" в порядку адміністративного судочинства підлягають вирішенню питання, пов`язані з примусовим виконанням постанов про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження та про накладення штрафу, тобто постанов, які є окремими виконавчими документами.

У свою чергу, питання правомірності постанов державного виконавця з відкриття або відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа повинно вирішуватися за загальними правилами, встановленими частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", а саме судом, який видав виконавчий документ.

Беручи до уваги ту обставину, що позивач оскаржує постанови державного виконавця, які винесені із примусового виконання наказу від 29.03.2024 року, виданого Господарським судом Вінницької області по справі № 902/1521/23, дані позовні вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а розгляд даного спору повинен здійснюватися судом, який видав виконавчий документ.

Отже, вирішення спору щодо правомірності постанов державного виконавця належить до юрисдикції суду, який видав судовий наказ, який є виконавчим документом згідно ч. 3 ст. 327 ГПК України, тобто до Господарського суду Вінницької області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Виходячи із вищенаведеного суд приходить до висновку, що на спірні правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється, даний спір належить розглядати за правилами господарського судочинства і цей спір підсудний Господарському суду Вінницької області, а тому у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Комунального некомерційного підприємства "Авторемонтна база закладів охорони здоров`я Вінницької обласної Ради" до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяДончик Віталій Володимирович