Рішення

від 27.06.2024 по справі 160/10801/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року Справа № 160/10801/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 8656454/35484249 від 19.04.2023 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 14.11.2022 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ - 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ» «Константа-Строй» податкову накладну № 11 від 14.11.2022 р., фактичною датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність спірного рішення податкового органу вимогам чинного законодавства та зазначає, що на вимогу контролюючого органу після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем було надано письмові пояснення разом із документами, що стали підставою для їх формування. Проте, відповідні документи не були враховані та формально розглянуті під час прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Зауважує, що всі господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» мають своє відображення у бухгалтерському обліку позивача та його податковій звітності, в тому числі у податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість, які наявні у органів ДПС. Позивач має всі необхідні ресурси для придбання та реалізації робіт (послуг).

Позивач вважає, що віднесення його до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом було прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, оскільки поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності (ст. 61 Конституції України). Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Окремо зазначає, що 04.07.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» було виключено з реєстру платників податків, що відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

15.05.2024 року відповідачем 1 надано відзив на позов, в якому він просив в задоволенні позову відмовити. Вказав, що ТОВ «НВФ «Константа-Строй» обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан:0) в ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. (Соборний р-н), вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель. Згідно з даними ЄРПН, ТОВ «НВФ «Константа-Строй» було подано на реєстрацію податкову накладну №11 від 14.11.2022. Реєстрацію ПН/РК було зупинено в ЄРПН відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, оскільки ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих ТОВ «НВФ «Константа-Строй» з Повідомленням до податкової накладної №11 від 14.11.2022, було винесено Рішення про відмову в реєстрації зазначених податкової накладної в ЄРПН, з причини встановлення ризикових операцій та ін.

Також зауважив, що контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, оскільки перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей. Отже, платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної платник), не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Проте, відповідач вважає, що така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та/або документів.

Також відповідач у відзиві зазначив, що ТОВ «НВФ «Константа-Строй» за рішенням суду від 22.06.2023 року було виключено з переліку ризикових платників.

Окремо зауважив, що суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги позивача про зобов`язання ДПС зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні з ЄРПН є передчасним.

15.05.2024 року відповідачем 2 надано відзив на позов, в якому він просив в задоволенні позову відмовити. Вказав, що Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Також, звернув увагу на передчасність вимог про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну

15.05.2024 року від відповідача 1 до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року відмовлено в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі №160/10801/24.

21.05.2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

31.05.2024 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшли додаткові пояснення.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (код ЄДРПОУ 35484249), зареєстроване в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.2007р. за № 1 203 102 0000 027151, здійснює свою господарську діяльність в межах статуту, затвердженого рішенням власників товариства № 6 від 20.11.2019р.

Згідно з випискою з ЄДР, позивач здійснює наступні види діяльності: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель - основний, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування, 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 42.11 Будівництво доріг і автострад, 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.21 Електромонтажні роботи; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.11 Знесення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа- Строй» (код ЄДРПОУ 35484249), зареєстроване платником податку на додану вартість 19 березня 2008 року ДПІ у Жовтневому районі (Соборний) м. Дніпропетровська, (ІПН 354842404176).

Щодо договірних взаємовідносин позивача з Товариством обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «ПРОМБУД», з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Реєстру, ТОВ «НВФ «Константа-Строй» здійснює послуги автокрана вантажністю 50 т для ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство Промбуд». Вконавцем, ТОВ «НВФ «Константа-Строй», було виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «ПРОМБУД», код ЄДРПОУ 39494345, рахунок на оплату № 623 від 14.11.2022 р. на суму 15 000,00 грн. в т. ч. ПДВ 2 500,00 грн. послуги автокрану вантажністю 50 т.

14.11.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «ПРОМБУД» сплатило Виконавцю передплату на надання послуг на розрахунковий рахунок суму у розмірі 15 000,00 грн. в т. ч. ПДВ 2 500,00 грн.

27.12.2022 року Виконавець надавав послуги автокрану вантажністю 50 т. на об`єкті Замовника. На підставі зведених змінних рапортів був складений акт надання послуг № 792 від 27.12.2022 року на суму 15 000,00 грн. в т. ч. ПДВ - 2 500,00 грн.

На виконання вимог ПКУ, ТОВ «НВФ «Константа-Строй» була складена, підписана сертифікованими електронними ключами ТОВ «НВФ «Константа-Строй» податкова накладна № 11 від 14.11.2022 р. на суму 15 000,00 грн. в т. ч. ПДВ 2 500,00 грн. та 30.11.2022 року була відправлена на реєстрацію електронним засобом за допомогою програмного комплексу «M.E.Doс» до Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України.

30.11.2022 року позивачу надійшла відповідь Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України: Податкова накладна складена платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій» (реєстраційні номери 9256518007).

17.04.2023 року позивачем згідно з вимогами ст. 56 Податкового кодексу України, було подано повідомлення № 11 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена в Єдиному державному реєстрі податкових накладних України (реєстраційний номер 9083183526), а саме: копію рахунку на оплату ТОВ «БМП «ПРОМБУД» № 623, копію акту виконаних робіт ТОВ «БМП «ПРОМБУД» № 792 від 27.12.2022 р., копію платіжної інструкції ТОВ «БМП «ПРОМБУД» № 109 від 14.11.2022 р., копію податкової накладної № 11 від 14.11.2022 р. (з квитанцією № 2), копію обігової відомості по рахунку 361 № 2 від 31.12.2022 р., копію обігової відомості по рахунку 10 № 3 від 31.12.2022 р., копію виписки з ЄДР відносно ТОВ «НВФ «Константа-Строй», копію ліцензії ТОВ «НВФ «Константа-Строй» № 11-Л від 28.02.2018 р., виданої ДержАрхБуд інспекцією України, копію штатного розкладу Товариства, копію договору оренди нерухомого майна № 01/05 від 05.01.20215 р. (офісного приміщення ТОВ «НВФ «Константа-Строй»), копію платіжних інструкцій по сплаті орендної плати за оренди приміщень.

За результатами розгляду наданих позивачем документів, Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8656454/35484249 від 19.04.2023 р. відмовлено у реєстрації податкової накладної № 11 від 14.11.2022 р. Підставою відмови визначено: наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, в додатковій інформації (зазначити конкретні документи) вказано: наявність ризикових операцій та ін.

Позивачем було оскаржено вказане рішення в адміністративному порядку, рішенням відповідача скарги залишено без задоволення, спірне рішення - залишено без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, з метою його скасування та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1165 від 11.12.2019, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної зупинено з тієї підстави, що податкова накладна складана та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Водночас, суд зазначає, що на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені додатком 1 до Порядку №1165.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості передбачено, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

В квитанції не зазначено: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Також у квитанції не зазначено, які саме документи необхідно дати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що на виконання вимог, зазначених у пункті 5 цього Порядку, позивачем направлено на розгляд до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями комісії ГУ ДПС відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а підставою вказано: надання платником копій документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація: наявні ризикові операції та ін.

Разом із тим, надаючи оцінку рішенням відповідача 1, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладної та рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем 1 не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

У свою чергу, позивач на підтвердження реальності здійснення господарської операцій надав до матеріалів справи копії відповідних документів.

Також, суд звертає увагу, відповідачем 1 у рішенні не зазначено, щодо яких саме ризикових операцій та контрагентів позивача йде мова.

Слід ткож зазначити те, що саме лише зазначення про складення документів з порушенням законодавства не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням дефектності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачем недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідному рішенні, як не обгрунтовано і того, чому подані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Також, як вбачається з матеріалів справи, контрагент позивача - ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство «ПРОМБУД», код ЄДРПОУ 39494345, не має ознак Критеріїв ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18 указано, що у випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19.10.2023 року по справі № 420/18874/22 зазначив: «Отже, наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, є підставною для одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом».

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого не зміг належним чином зареєструвати податкові накладні.

Відтак, на переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 адміністративне провадження № К/9901/20572/21 вказав, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19.10.2023 року по справі № 420/18874/22 також зазначив: «Інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг (робіт) чи поставки товару позивачу, обумовленого укладеними договорами, надано не було, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку як позивача так і контрагентів та злагодженості дій між ними.»

Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Також, суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючий орган має зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Одночасно в межах спірних правовідносин суд звертає особливу увагу на те, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної у зв`язку з отриманням позивачем платежу.

Відповідачем 1 під час судового розгляду справи не спростовано наявність у позивача належних первинних документів, необхідних можливостей для здійснення операцій з надання послуг.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, а тому підтверджують факт здійснення господарської операції.

Отже, відповідність обсягу реалізованих позивачем послуг підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які були надіслані позивачем контролюючому органу для врахування під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, за наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що рішення, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну, суд зазначає настуне.

Відповідно до вимог пп. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкової накладої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, що складена позивачем, датою її подання на реєстрацію.

Висновки суду у цій справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.04.2019 (справа № 822/1878/18) та від 18.07.2019 (справа №1740/2004/18).

Покладання на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України пропорційно.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

Згідно з частинами 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі 200/14113/18-а зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Під час визначення суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. позивачем до матеріалів справи надано: копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № КС-2024/01 від 08.01.2024 р., копію Додаткової угоди № 2 від 20.03.2024 р. до Договору про надання професійної правничої допомоги № КС-2024/01 від 08.01.2024 р., копію Акту приймання-передачі наданих професійних правничих послуг від 30.03.2024 р., копію рахунку на оплату послуг № 2 від 20.03.2024 р., копію видаткового касового ордеру про сплату послуг згідно рахунку № 2 від 20.03.2024 р.

Питання застосування частини сьомої статті 139 КАС України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді. Так, у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 5 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа № 520/12065/19), постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року (справа № 922/445/19) сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.134 КАС України).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, судом враховано, що сама по собі справа є не складною, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала витрат значного часу та коштів.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи позивача, заперечення відповідачів, враховуючи складність розгляду саме цієї справи, заявлені позовні вимоги та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат, наявність сталої судової практики з розгляду такої категорії спорів, суд вважає заявлений позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову, який є позовом немайнового характеру, і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 1500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8656454/35484249 від 19.04.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11 від 14.11.2022 року, фактичною датою її подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» понесені позивачем судові витрати в сумі 1514,00 грн. та понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 750,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» понесені позивачем судові витрати в сумі 1514,00 грн. та понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 750,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник