Рішення

від 28.06.2024 по справі 240/1926/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/1926/23

категорія 108010100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деноіл" до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Деноіл" із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 06.07.2022 №25-Р про застосування адміністративно - господарських санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деноіл».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржуване рішення про накладення штрафних санкцій є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки: відповідачем не було надіслано акт перевірки на адресу підприємства, там самим позбавивши можливості надати на акт свої заперечення та пояснення. Крім того, в акті відсутній час та дата розгляду матеріалів про застосування адміністративно-господарських санкцій, хоча форма акта передбачає такі вимоги, тому позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги розгляду справи. оскільки відповідач виніс оскаржуване рішення до отримання пояснень від ТОВ "Деноіл", чим позбавлено позивача права на захист. Також, позивач посилається на те, що під час дії воєнного стану в паливному секторі економіки в перші три місяці склалось скрутне становище, однак ТОВ "Деноіл", незважаючи на зазначене, не припинив надавати допомогу у вигляді пального для потреб оборони держави, крім того, після поступового відновлення своєї господарської діяльності позивачем вчасно сплачувались податки та збори до бюджету. Також, на думку позивача, відповідач мав передати матеріали перевірки для прийняття рішення до ГУ Держпродспоживслужби у Житомирській області, оскільки основне місце обліку позивача це територія Житомирської області, а на території Волинської області позивач лише здійснює свою господарську діяльність. Позивач не погоджується з винесеним відповідачем рішенням про накладення штрафних санкцій, вважає його протиправним та таким, що порушує права та інтереси підприємства, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

16.02.2023 на адресу суду за вх. №12425/23 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування відзиву вказує, що фактична перевірка позивача була проведена без порушень процедури, та за результатами розгляду справи відповідно до акта фактичної перевірки від 21.06.2022 №001574 було встановлено, що ТОВ "Деноіл" допущено порушення, що полягало в реалізації товарів (бензину) за завищеними цінами. Відповідач у відзиві вказав, що уповноважена особа позивача з виявленими порушеннями погодилася та написала про це в акті перевірки. Крім того, відповідач зазначає, що акт перевірки був надісланий на адресу ТОВ "Деноіл", однак заперечень на вказаний акт перевірки від підприємства не надходило, оскаржуване рішення про накладення на позивача штрафних санкцій було прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.

07.03.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.43-46) в якій позивач проти зазначених у відзиві доводів заперечує та заявлені позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити з підстав, що зазначені у позові. У відповіді на відзив представник позивача посилається на те, що відповідачем було порушено право підприємства на участь у розгляді матеріалів перевірки та надання заперечень і пояснень. Крім того, представник позивача зазначає про те, що не дивлячись на становище, яке склалося в країні, а особливо в паливному секторі економіки в перші три місяці, відповідач приймає протиправні рішення на підставі акта фактичної перевірки, які в умовах воєнного стану, при здійсненні перевірки встановлюють порушення керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої короновірусом SARS - СоV-2». Також, представником позивача вказано про те, що Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області мало б скерувати усі документи, що стосуються перевірки для подальшого прийняття рішення до Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області, як найбільш наближеного територіально до місцезнаходження позивача, чого зроблено відповідачем не було.

15.03.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.50-53), в яких представник відповідача вказав, що позивачу було запропоновано з`явитися до ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області для ознайомлення з матеріалами перевірки та надання вмотивованих пояснень, вказано телефон та адресу, однак представник позивача зауважень до акта фактичної перевірки не надав, з актом перевірки був згідний, про що міститься відповідний підпис в акті перевірки. Стосовно юрисдикції повноважень, то відповідач зазначив, що фактична перевірка була проведена за місцем здійснення господарської діяльності суб`єкта господарювання, оскільки перевірка АЗС, що належить позивачу, відбувалась за адресою: Волинська область, смт.Локачі, вул.Луцька, 90, за результатами якої був складений акт фактичної перевірки, таким чином розгляд матеріалів перевірки правомірно відбувся ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області була проведена перевірка АЗС з магазином, що розташована за адресою: Волинська область, смт.Локачі, вул.Луцька, 90, де здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Деноіл» (далі - ТОВ "Деноіл", юридична адреса: 13300, вул.Залізняка Максима, буд.12, м.Бердичів, Житомирська область.

За результатами перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області було складено акт фактичної перевірки №2259/03-20-07-05/41066052 від 21.06.2022, згідно висновків якого ТОВ "Деноіл" порушено вимогу п.41.4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями), а саме: реалізація пального за цінами, вищими від граничних цін та граничної торгівельної надбавки. У результаті порушення вимог законодавства, зокрема неналежного формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ТОВ «Деноіл» необґрунтовано одержано виручку у сумі 22997,91 грн (а.с.9-13).

Вказаний акт разом з іншими матеріалами перевірки скерований Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області супровідним листом 23.06.2022 за вих. №3875\5\03-20-07-05-05 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області для прийняття рішення (а.с.9).

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області матеріали перевірки отримано 01.07.2022 за вх. №2559.

06.07.2022 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області прийнято рішення №25-Р, про застосування адміністративно-господарських санкцій до ТОВ «Деноіл» у вигляді:

- вилучення у ТОВ «Деноіл» (юридична адреса: 13300, вул.Європейська, 66/7, м.Бердичів, Житомирська область) у дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 22997,91 грн;

- штраф у розмірі 22997,91 грн (100% необґрунтовано одержаної виручки) у дохід державного бюджету (а.с.14).

Загальна сума застосованих адміністративно-господарських санкцій становить 45995,82 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню через допущення порушення процедури розгляду матеріалів перевірки, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно змісту статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Закон України від21.06.2012 №5007-VI "Про ціни і ціноутворення" (далі - Закон №5007-VI) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Частиною 1 статті 16 Закону №5007-VI встановлено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Згідно з частиною 2 статті 16 Закону №5007-VI повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно із частинами 6, 7 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської по адміністративного суду від 30.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно із частинами 1-3 статті 12 Закону №5007-VI державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін. Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв`язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Відповідно до статті 13 цього Закону державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №341 "Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення" затверджено Порядок декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Порядок), який визначає механізм декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, переліки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №341 "Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення" (далі - товари).

За змістом Переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №341, до таких товарів відноситься, зокрема, бензин марки А-92, бензин марки А-95, дизельне пальне.

Пунктом 41-4 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова №1236), (в редакції, яка діяла станом на 18.03.2022) передбачено, що на період дії карантину встановлений граничний рівень торговельної надбавки в розмірі:

не більше 5 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива;

не більше 4,55 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних.

Стосовно порядку розгляду матеріалів фактичної перевірки, суд зазначає наступне.

Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області є органом, уповноваженим приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Позивач посилається на те, що Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області не було надіслано на юридичну/поштову адресу позивача письмового повідомлення про час та місце розгляду акта перевірки з метою надання можливості надання вмотивованих пояснень чи заперечень, також у цьому пункті зазначено адресу та телефон Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області.

Однак вказані доводи не відповідають дійсності, оскільки сам позивач у своєму позові вказує на те, що у п.4.3 акта фактичної перевірки, складеного Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області запропоновано ТОВ "Деноіл" прибути до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області для ознайомлення з матеріалами перевірки та надання вмотивованих пояснень.

Абзацом першим пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Згідно із абзацом сьомим пункту 69.27 Податкового кодексу України у разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 69.27 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Однак, у період з дня реєстрації акта фактичної перевірки до дня прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (з 22 червня по 6 липня 2022 року), до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області не надходили передбачені вказаною вище правовою нормою зауваження позивача на акт фактичної перевірки.

Разом з тим, позивачем у пункті 4.1 акта фактичної перевірки зазначено, що з актом перевірки згідний, заперечень немає, що підтверджується підписом (а.с.11).

Щодо юрисдикційних повноважень Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Оскільки, проводилась фактична перевірка господарської одиниці (АЗС з магазином), яка розташована за адресою: Волинська область, смт.Локачі, вул.Луцька, 90, результатом якої був складений акт фактичної перевірки від 22.06.2022 №2259/03-20-07-05/41066052.

Положенням про Головне управління ДПС у Волинській області, затвердженим наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643 передбачено, що ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Волинської області.

Відповідно до пункту 3 Положення про Головне управління затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №146, завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території Волинської області.

Отже, контролюючим органом у даному випадку є - Головне управління ДПС у Волинській області, а органом, уповноваженим приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін в межах відповідної юрисдикції адміністративно-територіальної одиниці (Волинської області) є Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області.

Разом з тим, у пункті 86.7 статті 86 Податкового кодексу України на який посилається позивач у своїй відповіді на відзив, відсутні слова «до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків за основним місцем обліку такого платника податків». Натомість, у цьому пункті зазначено «86.7. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки».

Щодо посилання позивача на Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», то суд зазначає наступне.

У своєму позові позивач посилається на Закон України від 02.12.2010 №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон №2735-VI) з питання щодо оскарження рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу.

Згідно із преамбулою Закону №2735-VI, цей Закон встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Частиною 1 статті 1 Закону №2735-VI визначено, що:

- державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам;

- державний контроль продукції - діяльність митних органів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції).

Водночас, основні засади цінової політики і регулювання відносин, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування пін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України «Про піни і ціноутворення», що зазначено у преамбулі цього Закону.

Отже, Закон №2735-VI не регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, а тому цей Закон не поширюється на такі відносини.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України від 21.06.2012 №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон №5007-VI), цей Закон визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Згідно із абзацом другим частини 1 статті 16 Закону №5007-VI органом державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважений орган) є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами.

Пунктом 6 частини 1 статті 18 вказаного вище Закону встановлено, що уповноважений орган має право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення №667) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпроспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику, у тому числі з контролю за цінами.

Абзацом 1 пункту 7 Положення №667 встановлено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно із абзацом першим пункту 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №146 (далі - Положення про Головне управління). Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі - Головне управління) єтериторіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Відповідно до пункту 3 Положення про Головне управління, завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території Волинської області.

Отже, Головне управління в межах відповідної юрисдикції адміністративно- територіальної одиниці (Волинської області) є органом, уповноваженим приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Абзацом першим пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Згідно з абзацом сьомим пункту 69.27 Податкового кодексу України у разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Так, супровідним листом Головного управління ДПС у Волинській області від 23.06.2022 №3875/5/03-20-07-05-05 до Головного управління надіслано акт №2259/03-20-07-05/41066652 від 22.06.2022 фактичної перевірки ТОВ «Деноіл», із додатками (а.с.9-13).

Згідно інформації, викладеної в акті фактичної перевірки, за результатами її проведення встановлено порушення позивачем вимог пункту 41-4 постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2020 №1236.

Також в акті перевірки зазначено, що необґрунтовано отримана ТОВ "Деноіл" виручка, у зв`язку із порушенням законодавства, складає 22997,91 грн.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону №5007-VI до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

При цьому, Законом №5007-VI не передбачено строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

У той же час, статтею 3 Закону №5007-VI встановлено, що законодавство про ціни і ціноутворення складається, у тому числі з Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки спеціальним законом - Законом №5007-VI не встановлено строків застосування адміністративно-господарських санкцій, то при застосуванні адміністративно-господарських санкцій, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону №5007-VI, застосовуються строки, встановлені частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України.

З огляду на викладені вище обставини Головним управлінням, в межах повноважень, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 18 Закону №5007-VI, прийнято рішення від 06.07.2022 №25-Р про застосування адміністративно-господарських санкцій до ТОВ "Деноіл" у вигляді вилучення у нього у дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 22997,91 грн та штрафу у розмірі 22997,91грн (100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки) у дохід державного бюджету, із зазначенням терміну його виконання - 15-дениий строк.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 69.27 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Оскільки, ТОВ "Деноіл" з дня реєстрації акта фактичної перевірки до дня прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (з 22 червня по 6 липня 2022 року) до Головного управління не подав передбачені вказаною вище правовою нормою зауваження, то рішення №25-Р від 06.07.2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій направлено ТОВ "Деноіл" засобами поштового зв`язку поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення Головного управління від 06.07.2022 №4302309291337.

Згідно відомостей, що містяться на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» (трекінг відправлень), поштове відправлення за №4302309291337 отримано ТОВ "Деноіл" 18.07.2022.

До Головного управління не надходило документів, які б підтверджували виконання ТОВ "Деноіл" рішення №25-Р від 06.07.2022, зокрема, сплату ним суми коштів адміністративно-господарських санкцій.

У зв`язку з цим Головне управління звернулося із позовом до суду про стягнення з ТОВ "Деноіл" суми адміністративно-господарських санкцій відповідно до рішення №25-Р від 06.07.2022.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі №240/23004/22 позов Головного управління був задоволений повністю (33-39).

З огляду на вищезазначене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Решта доводів сторін є необґрунтованими та не приймаються судом як такі, що не впливають на результати розгляду справи.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Деноіл" (вул.Залізняка Максима, 12, м.Бердичів, Житомирська область, 13301, код ЄДРПОУ 41066052) до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (вул.Поліська Січ,10, м.Луцьк, Волинська область, 43020, код ЄДРПОУ 40317441) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін