Рішення

від 28.06.2024 по справі 240/26659/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/26659/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРГ" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРГ" (далі Товариство, ТОВ "ТРГ", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - Управління, ГУ ДПС у Житомирській області, відповідач) та Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Управління від 19.05.2023 № 8845993/43546367 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної Товариством податкової накладної, а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства № 3 від 14.04.2023 датою її надходження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та правомірність складення податкової накладної.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позов прийнято до провадження, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та надано відповідачам строк для подання відзивів на позов.

На адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідачі просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що платником податку надано неповний пакет документів для реєстрації податкової накладної, що, в свою чергу, і стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 13.04.2023 між Товариством (як продавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (як покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 1, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця комплект обладнання для виробництва в комплектації та з технічними характеристиками, визначеними в специфікаціях № 1 та № 2, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити таке обладнання.

Поставка обладнання за цим договором здійснюється протягом 10 днів з моменту перерахування покупцем продавцю першої частини попередньої оплати (пункт 2.1 договору).

В пунктах 3.1 та 3.2 договору сторони узгодили, що загальна ціна обладнання, що поставляється, складає 1494000,04 грн. у тому числі ПДВ. Розрахунки за договором здійснюються поетапно: 1 етап - передоплата в розмірі 100000,00 грн. згідно рахунку-фактури протягом трьох банківських днів з моменту його отримання; 2 етап - залишкова вартість у день відвантаження обладнання.

Згідно меморіального ордеру №374 від 14.04.2023 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 сплачено Товариству 100000,00 грн. передоплати.

В подальшому на підставі видаткової накладної № РН-0000005 від 19.04.2023 та меморіального ордеру № 387 від 19.04.2023 Товариство поставило контрагенту визначений в специфікаціях до договору товар, а покупець - здійснив оплату вартості останнього.

На підставі отриманої 14.04.2023 від покупця (ФОП ОСОБА_1 ) передоплати в сумі 100000,00 грн. позивач на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) склав і подав на реєстрацію податкову накладну № 3 від 14.04.2023.

Проте отримав квитанцію від 28.04.2023, відповідно до якої податкову накладну збережено, однак її реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення вказано: "ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою подальшої реєстрації податкової накладної № 3 від 14.04.2023 Товариством 12.05.2023 подано пояснення та копії документів, що підтверджують реальність здійснення операції, яка стала підставою для формування цієї податкової накладної.

Проте, 19.05.2023 комісією ДПС прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8845993/43546367.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення визначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

В розділі рішення "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)" вказано, що платником надано копії документів, які складені з порушенням ПК України, а саме: відповідно до товарно-транспортної накладної на придбання товару № 20 від 18.06.2020 автомобільним перевізником є ТОВ "ТРАСТ КОМПАНІ", який перебуває в переліку ризикових. Також згідно ф. 20-ОПП у ТОВ "ТРАСТ КОМПАНІ" відсутні автомобілі, що може свідчити про дефектність операції, тобто складання первинних документів без фактичного наміру здійснення господарської операції. Крім того, ТОВ "ТРГ" внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення (скарга Товариства № 8845993/43546367 від 19.05.2023 з поясненнями та додатковими документами) рішенням голови Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2023 №49572/43546367/2 скаргу платника залишено без задоволення, а рішення податкового органу - без змін.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, Товариство звернулось до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Так, пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, що набрала чинності з 01.02.2020, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 3 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Так, згідно з пунктом 8 додатку 1 до Порядку №1165 ознаки ризиковості платника податку на додану вартість має платник податку, щодо якого у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, з огляду на зміст наведених норм, Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не безумовну відмову в її реєстрації з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, при підтвердженні первинними документами такої господарської операції.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить такої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної як присвоєння платнику пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Наявність такого рішення не позбавляє платника права можливості підтвердити наявність підстав для реєстрації податкової накладної.

Як вже вказувалось в цьому рішенні, в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі містились загальні посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без визначення їх конкретного переліку.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні комісії ДПС від 19.05.2023 № 8845993/43546367 відображено, що його прийняттю передувало надання платником копій документів, які складені з порушенням ПК України, а саме: відповідно до товарно-транспортної накладної на придбання товару № 20 від 18.06.2020 автомобільним перевізником є ТОВ "ТРАСТ КОМПАНІ", який перебуває в переліку ризикових. Також згідно ф. 20-ОПП у ТОВ "ТРАСТ КОМПАНІ" відсутні автомобілі, що може свідчити про дефектність операції, а саме: складання первинних документів без фактичного наміру здійснення господарської операції. Крім того, ТОВ "ТРГ" внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

При цьому, судом враховується та вбачається з матеріалів справи, що з метою реєстрації податкової накладної № 3 від 14.04.2023 Товариством разом з поясненнями подавався податковому органу пакет додаткових документів, а саме копії: договору купівлі-продажу № 1 від 13.04.2023 зі специфікаціями № 1 та № 2, меморіального ордеру №374 від 14.04.2023, акту звірки взаєморозрахунків між Товариством та ФОП ОСОБА_1 за період з 01.04.2023 по 11.05.2023, акту інвентаризації основних фондів (засобів) ТОВ "ТРГ" станом на 30.11.2022, а також документів, підтверджуючих попереднє придбання обладнання, - видаткових накладних № 19, № 20 та № 21 від 18.06.2020, № 177 від 22.04.2020, № 159 від 28.10.2020.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Наведена правова норма ПК України подією, з якою пов`язано виникнення податкових зобов`язань, визнає або факт постачання послуг або оплату вартості таких послуг.

Оскільки предметом електронного декларування є саме підтвердження податкових зобов`язань, суд у першу чергу перевіряє наявність фактів, з якими ПК України пов`язує їх формування.

Так, позивачем був наданий контролюючому органу первинний документ, а саме - меморіальний ордер №374 від 14.04.2023 про перерахування покупцем - ФОП ОСОБА_1 передоплати (що було передбачено умовами договору купівлі-продажу № 1 від 13.04.2023), який підтверджує подію, з настанням якої у платника податку виникає обов`язок з формування податкового зобов`язання та складання податкової накладної.

При цьому, суд погоджується з аргументами позивача, що наданим ним первинним документом підтверджується виникнення податкових зобов`язань у продавця, а це, в свою чергу, є підставою для реєстрації податкової накладної.

Що ж до наведених податковими органами посилань на те, що відповідно до товарно-транспортної накладної на придбання товару № 20 від 18.06.2020 автомобільним перевізником є ТОВ "ТРАСТ КОМПАНІ", який перебуває в переліку ризикових та не має зареєстрованих автомобілів, необхідних для надання послуг перевезення, то з цього приводу суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження того, що податковими органами у встановленому податковим законодавством порядку ставилась під сумнів як така, що відбулась, господарська операція з перевезення ТОВ "ТРАСТ КОМПАНІ" обладнання при його придбанні ТОВ "ТРГ" у 2020 році.

В той же час, суттєвою, у даному випадку, є та обставина, що податкова накладна № 3 від 14.04.2023 складались та подавались Товариством для реєстрації в ЄРПН саме за результатами господарської операції з ФОП ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 13.04.2023.

Натомість, зазначаючи в оскаржуваному рішенні про те, що автомобільний перевізник за товарно-транспортною накладною на придбання товару № 20 від 18.06.2020 - ТОВ "ТРАСТ КОМПАНІ" перебуває в переліку ризикових й згідно з повідомленням ф. 20-ОПП у нього відсутні автомобілі, що, на думку податкового органу, може свідчити про складання первинних документів без фактичного наміру здійснення господарської операції, відповідач фактично поклав на позивача обов`язок доводити обставини, які перебувають поза межами задекларованої операції, реєстрація податкової накладної за наслідками якої була зупинена.

При цьому, представлені Товариством первинні документи в повній мірі підтверджують реальність здійснення цієї господарської операції, узгоджуються із наданими ним поясненнями та повністю спростовують аргументи відповідачів, а відтак - були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням голови Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.08.2023 за № 45602 ТОВ "ТРГ" (за результатами розгляду поданої ним інформації та копій додаткових документів) визнано таким, що не відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Слід також відмітити, що відповідач у своєму рішенні не наводить будь-якого аналізу наданих позивачем разом з поясненнями документів на предмет їх недостатності для прийняття позитивного рішення щодо поданої на реєстрацію податкової накладної, виходячи саме з суті господарської операції, яка стала підставою для формування останньої, що свідчить про невідповідність цього рішення матеріально-правовим вимогам, що висуваються до діяльності суб`єкта владних повноважень, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Головним управлінням ДПС у Житомирській області у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації складеної Товариством податкової накладної № 3 від 14.04.2023 в ЄРПН.

Відтак, контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в Реєстрі, передбачену Порядком № 1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товарів/надання послуг, відповідності суб`єкта господарювання критеріям ризиковості платника податку на додану вартість та ймовірності уникнення виконання ним свого податкового обов`язку.

Враховуючи наведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 3 від 14.04.2023, складеної ТОВ "ТРГ", та як наслідок, обґрунтованість позовних вимог платника податку в цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 14.04.2023 суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

За таких обставин та враховуючи той факт, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних визнано судом протиправним, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 14.04.2023 датою її фактичного надходження, що є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права Товариства.

Аналогічні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги все наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ТРГ" в повному обсязі.

Що стосується відшкодування витрат на правничу допомогу, то судом враховується, що відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для цілей розподілу судових витрат, до витрат на правничу допомогу, включається:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, витрати на правничу допомогу адвоката мають бути: пов`язаними з конкретною справою; співмірними із: складністю справи, що визначається предметом спору, обсягом дослідження доказів, тривалістю розгляду справи, тощо; ціною позову; обсягом наданих послуг, що має бути підтверджено актами наданих послуг, актами виконаних робіт, тощо; витраченим часом адвоката на надання правничої допомоги; підтверджені належними доказами.

На підтвердження понесених витрат у справі суду надано копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023, договір від 01.09.2023 про надання правової допомоги №2, в якому зазначено про те, що за надання правової допомоги за договором адвокат отримує гонорар у розмірі 10000,00 грн., що зазначається в акті виконаних робіт. Авансовий платіж становить 3000,00 грн.

Акт виконаних робіт суду наданий не був, так само як і докази сплати авансового платежу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідачем у відзиві на позов викладено заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, обґрунтоване тим, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним.

Отже, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, судом враховується, що відповідно до положень статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон України № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 цього Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України №5076-VI до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, у постанові від 30.04.2020 у справі №826/4466/18 Верховний Суд, застосовуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017, виходив з істотного значення умов договору про надання правничої допомоги щодо порядку проведення розрахунків за ним. Тобто, якщо на час розгляду питання про розподіл витрат на правову допомогу суду не надано доказів щодо того, яким чином сторони визначили вартість робіт та умови розрахунку, ненадання зазначених документів порушує приписи частини 3 статті 134 КАС України.

Будь-яких доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано не було.

Враховуючи те, що саме поведінка позивача, яка виразилася у ненаданні доказів понесення судових витрат на правничу допомогу, які мають бути наявні станом на час ухвалення судового рішення, а також враховуючи заперечення відповідача щодо невизнання цих витрат, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення поданої заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

При цьому судом враховується, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 684,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.09.2023.

Беручи до уваги задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати пропорційно зі сплати судового за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72 - 77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРГ" (вул. Кооперативна, 7, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 43546367) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 19.05.2023 № 8845993/43546367.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРГ" податкову накладну № 3 від 14.04.2023 датою її подання на реєстрацію.

Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРГ" 1342,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРГ" 1342,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко