Рішення

від 28.06.2024 по справі 240/4118/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/4118/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будтехномонтаж» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будтехномонтаж» із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області №7724219/42422537 від 28.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №57 від 24.11.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №57 від 24.11.2021 датою подання її на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ним подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.11.2021 №57 на загальну суму 200000,00 грн, в т.ч. ПДВ 33333,33 грн, однак комісією Головного управління ДПС у Житомирській області, після розгляду поданих платником податку документів та пояснень, прийнято рішення про відмову в такій реєстрацій від 28.11.2022 №7724219/42422537. Підставою відмови у реєстрації податкової накладної, як зазначено у рішенні, є ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаціні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та зазначено (документи, які не надано необхідно підкреслити). Крім того, позивач зазначає, що контролюючим органом не було вказано (підкреслено) які саме документи необхідно надати платнику податків для реєстрації податкової накладної. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до ДПС України зі скаргою, однак рішенням від 30.12.2022 №81803/42422537/2 у задоволенні скарги відмовлено. Позивач, вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

09.03.2023 на адресу суду від відповідача - ГУ ДПС у Житомирській області надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження вх. №17836/23 та відзиви відповідачів на адміністративний позов вх. №17839/23, вх. №17842/23. У відзивах відповідачі заперечують проти заявлених позовних вимог та просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзивів зазначають, що платник податків не скористався своїм правом на подання документів на розгляд Комісії ГУ ДПС у Житомирській області, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, платником не надано повний пакет документів. Аналізуючи зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відповідачі зазначають, що податковим органом виконано усі вимоги законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки зміст квитанції містить чіткі підстави зупинення. Стосовно доводів позивача про те, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, однак у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутній перелік необхідних документів, то відповідачі заперечують проти таких доводів та зазначають, що квитанція, яка була надіслана платнику податків, оформлена з додержанням п.11 Порядку №1165. Також, відповідачі зазначають, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника. Податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачене нормативно-правовими актами. Натомість, у Порядку №1165 та №520 зазначено не вичерпний перелік документів, а вжито сполучник "може включати", що свідчить про наявність у платника податків права підтвердити правомірність та обґрунтованість господарської операції, щодо якої направлено на реєстрацію ПН/РК усіма наявними в нього первинними документами, які він зобов`язаний скласти (та склав у разі фактичного здійснення) на підставі Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" з обов`язковим дотриманням усіх вимог п.2 ст.9 цього Закону.

Крім того, відповідачі зазначили, що причиною відмови в реєстрації податкової накладної стало те, що платником не надано повний пакет документів, а саме: відсутня проектна документація відповідно до п.п 1 договору підряду від 23.07.2021 №23-07/2021. Крім того, ГУ ДПС в Житомирській області зазначено, що позивача віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Також у відзивах зазначено, що під час розгляду документів Комісією встановлено, що між ТОВ «Український регіональний інститут експертизи інвестицій та проектування» (Замовник) та ТОВ «Будівельна фірма Будтехмонтаж» (Підрядник) було укладено договір підряду №23-07/2021 від 23.07.2021.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання виконати повний комплекс будівельно-монтажних робіт по об`єкту: «Ремонтно будівельні роботи, приміщення супермаркету «ВАРУС-529», розташованого за адресою: м.Київ, вул.Ревуцького, 40/2», згідно переданої проектної документації.

Однак, на розгляд Комісії позивачем не надано проектної документації відповідно до п.п 1 договору підряду від 23.07.2021 №23-07/2021 .

Підставою для прийняття спірного рішення ГУ ДПС у Житомирській області, як зазначено безпосередньо в рішенні, стало ненадання платником податків копій відповідних документів. Тобто, зі спірного рішення ГУ ДПС у Житомирській області вбачається, що з поміж п`яти передбачених п.5 Порядку №520 груп переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, податковим органом шляхом проставлення відповідної відмітки (х) (тобто у передбачений Порядком спосіб) визначено групи документів, відсутність яких стала підставою для відмови реєстрації податкової накладної.

ДПС України також вказує, що предметом доказування при вирішенні питання про скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відмову в реєстрації податкової накладної, є обставини щодо подання достатніх документів, які в подальшому свідчать про можливість зареєструвати податкову накладну. Тобто, позивач має довести, що ним було подано документи, достатні для реєстрації податкової накладної. Відповідач зазначає, що питання щодо реєстрації податкової накладної, яка підтверджується документами наданими в суд, не може бути підставою для скасування рішення Комісії, оскільки надання платником податків до суду пакету документів, не може слугувати безумовною підставою для визнання рішення комісії протиправним та як наслідок його скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну, відповідачі вказали, що позовна вимога в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в обхід формальної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області документів для такої реєстрації є порушенням дискреційних повноважень ГУ ДПС у Житомирській області в частині подання висновку щодо реєстрації податкової накладної (а.с.149-162).

13.03.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач проти доводів відповідача заперечує, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити з підстав, що зазначені у позові. Крім того, позивач зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з врахуванням відсутності таких документів. При цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. На думку позивача, в даному випадку відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не наведено та не вказано у відповідних рішеннях про відсутність конкретних документів.

22.03.2023 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - Головного управління ДПС у Житомирській області за вх. №17836/23 від 09.03.2023 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Будівельна фірма Будтехномонтаж" (Підрядник) та ТОВ «Укрекспертінвестпроект» (Субпідрядник) 23.07.2021 уклали договір підряду №23/07-2021, за умовами якого Підрядник бере на себе зобов`язання виконати повний комплекс будівельно-монтажних робіт по об`єкту: «Ремонтно-будівельні роботи, приміщення супермаркету «Варус-529», розташованого за адресою: м.Київ, вул.Ревуцького, 40/2» (на звороті а.с.21-23).

24.11.2021 ТОВ «Укрекспертінвестпроект» здійснив часткову сплату по договору на суму 200000,00 грн підтверджується платіжною інструкцією №5467 від 24.11.2021 (а.с.110).

За даною оплатою сформована виписана податкова накладна №57 від 24.11.2021 яку 15.11.2022 подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) (а.с.14).

15.11.2022 позивач отримав квитанцію №9434512657 в якій зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 24.11.2021 №57 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.15).

22.11.2022 позивачем для розблокування податкової накладної було направлено Повідомлення №1 від 22.11.2022 до ГУ ДПС у Житомирській області про подання пояснень та копій документів, які підтверджують реальність здійснення операцій та наявність законних підстав для складання та реєстрації податкової накладної №57 від 24.11.2021, реєстрацію якої зупинено (на звороті а.с.15-17).

Крім того, надано копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Однак, не зважаючи на надані пояснення та документи, податкова накладна №57 від 24.11.2021 не була зареєстрована та ГУ ДПС у Житомирській області було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної а саме: від 28.11.2022 №7724219/42422537 про відмову в реєстрації податкової накладної №57 від 24.11.2021 (а.с.18).

Підставами такої відмови зазначено: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаціні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та зазначено (документи, які не надано необхідно підкреслити). Також, контролюючим органом зазначено, що відсутня проектна документація відповідно до п.п.1 договору підряду від 23.07.2021 №23-07/2021. Крім того, ГУ ДПС в Житомирській області зазначено, що позивача віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Позивач посилається на те, що контролюючим органом не було вказано (підкреслено) які саме документи необхідно надати платнику податків для реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись з такими рішеннями ТОВ «Укрекспертінвестпроект» 22.12.2022 було подано скаргу на вказане вище рішення про відмову в реєстрації податкової накладної (а.с.20) до якої також було надано пояснення та документи, а саме: довідка 20-ОПП Склад; довідка 20-ОПП Транспорт; довідка 20-ОПП Обладнання; договір оренди офісу №0710/22/-БТМ від 07.10.2022 з актом приймання-передачі приміщення (на звороті а.с.115-107); договір оренди складу №1409/2І-БТМ від 14.09.2021 з актом приймання-передачі приміщення (на звороті а.с.107-120); копія наказу №3/к зі штатним розписом (а.с.121); копію будівельної ліцензії з переліком видів робіт (а.с.122); копії податкових накладних від 13.02.2021 №42, №57 від 28.02.2021, від 28.07.2021 №91, від 20.08.2021 №62, від 07.10.2021 №58 (а.с.123-127); копія квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.15); копія договору підряду №23-07/2021 від 23.07.2021 (на звороті а.с.21-23); копія договірної ціни (а.с.24-34); копія робочого проекту 07-2021-ЭМЗ (на звороті а.с.34-39); копія робочого проекту 07-2021-ЭМ2 (а.с.40-48); копія робочого проекту 07-2021-ЭМ1 (а.с.49-57); копія робочого проекту 07-2021-ЭО (на звороті а.с.57-64); копія технологічного рішення (на звороті а.с.64-67); копія плану вентиляції; копія акта приймання-передачі матеріалів від 02.12.2021 (а.с.68); копія акта приймання-передачі матеріалів 12.11.2021 (2 шт.) (на звороті а.с.68-69); копія акта приймання-передачі матеріалів 05.11.2021 (на звороті а.с.69-70); копія акта приймання-передачі матеріалів 26.10.2021 (а.с.71-72); копія акта приймання-передачі матеріалів 01.10.2021 (а.с.73); копія акта приймання-передачі матеріалів 15.09.2021 (на звороті а.с.73-74); копія платіжної інструкції №5467 від 24.11.2021; копія акта приймання виконаних робіт від 24.03.2022; копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 24.03.2022; копія підсумкової відомості ресурсів (а.с.79-105); копії платіжних доручень №5099 від 28.07.2021, №5102 від 28.07.2021; №5160 від 13.08.2021; №5186 від 20.08.2021; №5211 від з 31.08.2021; №5259 від 15.09.2021; №5291 від 28.09.2021; №5265 від 17.09.2021; №5326 від 07.10.2021; №5413 від 27.10.2021; №5467 від 24.11.2021 (на звороті а.с.105-110).

Також, позивачем було надано пояснення, в яких було зазначено про те, що між ТОВ "Будівельна фірма Будтехмонтаж" ТОВ "Український регіональний інститут експертизи інвестицій та проектування" та "Укрекспертінвестпроект" укладено договір підряду віл 23.07.2021 №23/07-2021 на ремонтно-будівельні роботи, приміщення супермаркету "Варус-529", розташованого за адресою: м.Київ, вул.Ревуцького, 40/2.

На виконання умов договору підряду від 23.07.2021 №23/07-2021 ТОВ "Будівельна фірма Будтехмонтаж" (далі - Підрядник) виконало ремонтно-будівельні роботи для ТОВ "Український регіональний інститут експертизи інвестицій та проектування" та "Укрекспертінвестпроект" (далі - Субпідрядник), що підтверджується актом форми №КБ-2в від 24.03.2022.

У зв`язку з настанням першої події (часткова оплата на підставі платіжного доручення №5467 від 24.11.2022) ТОВ "Будівельна фірма Будтехмонтаж" виписало на ТОВ "Український регіональний інститут експертизи інвестицій та проектування" та "Укрекспертінвестпроект" та відправило на реєстрацію податкову накладну від 24.11.2021 №57 на суму 200000,00 грн, у тому числі ПДВ - 33333,33 грн. Реєстрацію якої податкової накладної згідно з квитанцією - зупинено.

30.12.2022 за результатами розгляду скарги ДПС України було винесено рішення №81803/42422537/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін (а.с.21).

Позивач вважає рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 28.11.2022 №7724219/42422537 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Будівельна фірма Будтехмонтаж" від 24.11.2021 №57 в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України у відповідній редакції.

Відповідно до пунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10. цієї правової норми передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246).

Відповідно до пункту 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми Кабінетом Міністрів України 11.12.2019 прийнято постанову №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165).

Пунктом 3 Порядку №1165 встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складних у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у Поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника В, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник В розраховується за такою формулою: В = 8/Т, де 8 - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку критеріям ризиковоеті платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку №1165.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, Додаток 1 до Порядку №1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення (про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з Додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

З урахуванням викладеного, суд зауважує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 28.11.2022 №7724219/42422537, суд зазначає наступне.

Оспорюваним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної №57 від 24.11.2021 з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаціні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та зазначено (документи, які не надано необхідно підкреслити). Крім того, позивач зазначає, що контролюючим органом не було вказано (підкреслено) які саме документи необхідно надати платнику податків для реєстрації податкової накладної. Також, контролюючим органом зазначено, що відсутня проектна документація відповідно до п.п.1 договору підряду від 23.07.2021 №23-07/2021. Крім того, ГУ ДПС в Житомирській області зазначено, що позивача віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд не погоджується з висновками контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної з огляду на наступне.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Український регіональний інститут експертизи інвестицій та проектування" та ТОВ "Укрекспертінвестпроект" позивачем подані: довідка 20-ОПП Склад; довідка 20-ОПП Транспорт; довідка 20-ОПП Обладнання; договір оренди офісу №0710/22/-БТМ від 07.10.2022 з актом приймання-передачі приміщення (на звороті а.с.115-107); договір оренди складу №1409/2І-БТМ від 14.09.2021 з актом приймання-передачі приміщення (на звороті а.с.107-120); копія наказу №3/к зі штатним розписом (а.с.121); копію будівельної ліцензії з переліком видів робіт (а.с.122); копії податкових накладних від 13.02.2021 №42, №57 від 28.02.2021, від 28.07.2021 №91, від 20.08.2021 №62, від 07.10.2021 №58 (а.с.123-127); копія квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.15); копія договору підряду №23-07/2021 від 23.07.2021 (на звороті а.с.21-23); копія договірної ціни (а.с.24-34); копія робочого проекту 07-2021-ЭМЗ (на звороті а.с.34-39); копія робочого проекту 07-2021-ЭМ2 (а.с.40-48); копія робочого проекту 07-2021-ЭМ1 (а.с.49-57); копія робочого проекту 07-2021-ЭО (на звороті а.с.57-64); копія технологічного рішення (на звороті а.с.64-67); копія плану вентиляції; копія акта приймання-передачі матеріалів від 02.12.2021 (а.с.68); копія акта приймання-передачі матеріалів 12.11.2021 (2 шт.) (на звороті а.с.68-69); копія акта приймання-передачі матеріалів 05.11.2021 (на звороті а.с.69-70); копія акта приймання-передачі матеріалів 26.10.2021 (а.с.71-72); копія акта приймання-передачі матеріалів 01.10.2021 (а.с.73); копія акта приймання-передачі матеріалів 15.09.2021 (на звороті а.с.73-74); копія платіжної інструкції №5467 від 24.11.2021; копія акта приймання виконаних робіт від 24.03.2022; копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 24.03.2022; копія підсумкової відомості ресурсів (а.с.79-105); копії платіжних доручень №5099 від 28.07.2021, №5102 від 28.07.2021; №5160 від 13.08.2021; №5186 від 20.08.2021; №5211 від з 31.08.2021; №5259 від 15.09.2021; №5291 від 28.09.2021; №5265 від 17.09.2021; №5326 від 07.10.2021; №5413 від 27.10.2021; №5467 від 24.11.2021 (на звороті а.с.105-110).

Контролюючому органу також надавались відповідні пояснення.

В яких зазначено, що позивач (Підрядник) та ТОВ "Укрекспертінвестпроект" (Субпідрядник) 23.07.2021 уклали договір підряду №23/07-2021, за умовами якого Підрядник бере на себе зобов`язання виконати повний комплекс будівельно-монтажних робіт по об`єкту: «Ремонтно-будівельні роботи, приміщення супермаркету «Варус-529», розташованого за адресою: м.Київ, вул.Ревуцького, 40/2».

24.11.2021 ТОВ "Укрекспертінвестпроект" здійснив часткову сплату по договору на суму 200000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5467 від 24.11.2021.

За даною оплатою виписана податкова накладна №57 від 24.11.2021 реєстрація якої в ЄРПН була зупинена.

Згодом, а саме 24.03.2022 Підрядником на виконання умов договору було закінчено роботи та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт, також на підтвердження виконаних робіт позивачем надавались довідка про вартість робіт від 24.03.2022, підсумкова відомість ресурсів.

Згідно п.2.2 договору роботи виконувались з матеріалів та комплектуючих Замовника, передання матеріалів підтверджуються актами приймання-передачі матеріалів від 02.12.2021, 12.11.2021 (2 шт.), 05.11.2021, 26.10.2021, 01.10.2021, 15.09.2021, згідно робочих проектів (07-2021-ЄМ3, 07-2021-ЄМ2, 07-2021-ЄМ1, 07-2021-ЄМО).

Оплата за виконані роботи була здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №5099, №5102 від 28.07.2021, №5160 від 13.08.2021, №5186 від 20.08.2021, №5211 від 31.08.2021, №5259 від 15.09.2021, №5291 від 28.09.2021, №5265 від 17.09.2021, №5326 від 07.10.2021, №5413 від 27.10.2021, №5467 від 24.11.2021.

Наявність матеріалів для виконання робіт підтверджується актами приймання-передачі матеріалів від 02.12.2021; від 12.11.2021 (2 шт.); від 05.11.2021; від 26.10.2021; від 01.10.2021; від 15.09.2021.

Також, у квитанції №9434512657 від 15.11.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної ГУ ДПС у Житомирській області не вказаний конкретний перелік документів, який позивач має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН. ГУ ДПС у Житомирській області також не підкреслено та чітко не визначено, якого первинного документа не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, з урахуванням вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, в даному випадку це дата часткової оплати товару.

Тобто, підставою реєстрації податкової накладної була перша подія - факт часткової оплати будівельно-монтажних робіт. А отже про реальний рух активів свідчать відповідні первинні документи, тобто підставою реєстрації податкової накладної була перша подія - факт часткової оплати будівельно-монтажних робіт.

До того ж, як вказано відповідачами у відзивах, у пакеті документів, поданому на розгляд Комісії, містилися всі первинні документи.

Отже, з урахуванням вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, в даному випадку це дата отримання грошових коштів. Що свідчить про надання підтверджуючих документів, що стали підставою для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зазначені вище документи свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому у контролюючого органу були відсутні достатні підстави для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної позивача.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

За наслідками розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісія ГУ ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 28.11.2022 №7724219/42422537 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ "Будівельна фірма Будтехномонтаж" від 24.11.2022 №57 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаціні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Також, контролюючим органом зазначено, що відсутня проектна документація відповідно до п.п.1 договору підряду від 23.07.2021 №23-07/2021.

Надаючи оцінку рішенню відповідача, що оскаржується, суд зазначає, що контролюючий орган мав формальні підстави для його прийняття у зв`язку з неподанням позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено в ЄРПНРК, при отриманні повідомлення про необхідність їх подання для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПНРК.

Однак, з огляду на те, що платник податків надав пояснення та копії документів, які підтверджують правомірність складення податкової накладної та наявність підстав для її реєстрації після зупинення її реєстрації, суд приходить до висновку, що прийняте комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, на переконання суду, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, як таке, що протиправно обмежує законне право платника на реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунків коригування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у частині визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 28.11.2022 №7724219/42422537 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ "Будівельна фірма Будтехмонтаж" від 24.11.2021 №57 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №1940/1950/18 висловлена правова позиція, відповідно до якої зупинення реєстрації податкової накладної без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів, а тому, враховуючи норми ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказами заявлені ним позовні вимоги у суді.

Крім того, суд відхиляє аргументи ГУ ДПС у Житомирській області, що ті документи, які не було надано позивачем під час подання податкової накладної до контролюючого органу для її реєстрації на підтвердження здійснення господарської операції, не повинні враховуватись судом під час судового розгляду справи, оскільки контролюючим органом не було чітко зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків.

При цьому, суд враховує наявність у платника податку права довести саме у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його доводи. Останнє не є обмеженим поданням виключно тих доказів, що надавались ним з податковою накладною контролюючому органу для реєстрації в ЄРПНРК. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати докази на підтвердження таких заперечень надається платнику, як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

У постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №1940/1950/18 висловлена правова позиція, відповідно до якої зупинення реєстрації податкової накладної без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів, а тому, враховуючи норми ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказами заявлені ним позовні вимоги у суді.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з п.19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду); 3) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наданих позивачем документів достатньо для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної від 24.11.2021 №57 в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 24.11.2021 №57 в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою її фактичного подання.

При цьому, доводи відповідачів про те, що повноваження ГУ ДПС України у Житомирській області щодо підготовки висновку про реєстрацію податкової накладної є дискреційними повноваженнями, суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Згідно з Рекомендацією №R(80)2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджували правомірність складення податкової накладної, то ГУ ДПС у Житомирській області мало скласти висновок про її реєстрацію на підставі якого ДПС України мало провести таку реєстрацію. Отже, такі повноваження відповідачів не є дискреційними.

Суд враховує, що п.19 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПНРК не є втручанням у дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція щодо обрання способу захисту порушеного права застосована Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі №825/849/17, від 06.03.2018 у справі №826/4475/16 та від 27.10.2022 у справі №360/3253/20.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги.

Водночас, у позові було заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Розглянувши зазначену вимогу представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі справа №320/5750/21.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Судом встановлено, що між ТОВ "Будівельна фірма Будтехномонтаж" та адвокатом Адвокатським об`єднанням "Хілько" укладено договір про надання правової допомоги від 17.01.2023 (а.с.136).

На підтвердження наданих послуг надано: договір про надання правової допомоги від 17.01.2023 (а.с.136), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.137), рахунок-фактура від 17.01.2023 №10701 (а.с.137 на звороті), платіжна інструкція від 17.01.2023 №407 (а.с.138), акт приймання-передачі наданих послуг від 15.02.2023 до договору від 17.01.2023 (на звороті а.с.139), в якому зазначено, що позивачу були надані послуги у фіксованому розмірі 2000 грн, з яких: підготовка позовної заяви з додатками - 3 години (а.с.140).

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи зазначене та складність розглядуваної справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, значення цієї справи для учасника справи, суд встановив, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню з огляду на їх співмірність та реальність у розмірі 2000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягує на користь позивача, понесені ним витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 139, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будтехномонтаж» (вул.Велика Бердичівська, буд.112, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 42422537) до Державної податкової служби України (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781), Головного управління ДПС у Житомирській області (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії.

Визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області №7724219/42422537 від 28.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №57 від 24.11.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №57 від 24.11.2021 датою подання її на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будтехномонтаж» 1342,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будтехномонтаж» 1342,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін