Рішення

від 27.06.2024 по справі 280/3664/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року Справа № 280/3664/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.01.2024 року № 334 про відповідність ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» критеріям ризиковості платника податку;

2) зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним, оскільки не містить у собі мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків. Зауважує, що у рішенні Комісія має зазначити джерела отримання податкової інформації, зміст податкової інформації та висновки комісії про ризиковість конкретної господарської операції, які ґрунтуються на аналізі матеріалів щодо конкретної господарської операції та загальної інформації про платника податку, наявної в ДПС. При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності». Також відповідачем в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також суб`єктів господарювання з якими товариство мало взаємовідносини. Натомість контролюючий орган лише робить посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків та робить посилання на коди 03, 07. Звертає увагу, що ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» у період 09.07.2023 по 05.01.2024 не здійснювало операцій з реалізації або придбання товару, робіт\послуг, відповідно відсутні податкові накладні, які б могли бути предметом дослідження контролюючим органом, зокрема щодо наявності ризикових операцій. Вказує, що оскаржуване рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних, створюючи цим самим додаткові перешкоди у здійсненні господарської діяльності, що також руйнує ділову репутацію підприємства пе

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

13.05.2024 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 22429), у якому представник відповідача зазначає, що на підставі наявної податкової інформації від Управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків у позивача встановлена наявність залишків ТМЦ на підставі поданої позивачем звітності, в той же час, на підставі наявної інформації не виявляється можливим з`ясувати, якими саме ресурсами можна забезпечити діяльність зазначеного підприємства, враховуючи те, що фактично у ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» працює одна особа, а саме директор ОСОБА_1 . Відповідно до вказаних аналітичних даних позивач вказує у податковій звітності відомості про наявність на зберіганні великого обсягу товарів, придбаного у періоди більш двох років тому, проте відсутні відомості щодо реальної можливості тривалого зберігання (складування) такого обсягу товару, його використання у господарській діяльності. Формування у податковій звітності даних про наявність залишків (сум від`ємного значення ПК) за рахунок неіснуючих обсягів ТМЦ, створює підстави для безпідставного відшкодування ПДВ з бюджету, протиправного маніпулювання сумами податкового кредиту на користь інших платників податку. Зауважує, що платник податку жодного разу не скористався передбаченим Порядком 1165 правом для подання на розгляд комісії пояснень та документів для спростування ознак ризиковості платника, а відразу звернувся до суду з позовом про скасування оскаржуваного рішення. Вказує, що у період 2022-2023 років директор ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» перебуває на військовій службі (що підтверджується рішеннями місцевих судів), звідси є незрозумілим, яким чином він подає податкову звітність, що викликає сумнів щодо реальності здійснення ОСОБА_1 , господарської діяльності подання саме ним податкової звітності в період з 2022 по 2024 роки. Приймаючи спірне рішення відповідач керувався пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку №1 до Порядку №1165, а саме зазначив, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН

21.05.2024 судом отримано відповідь на відзив (вх.№24216), у якій позивач зазначає, що фіскальний орган був зобов`язаний у рішенні чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 8 Критеріїв, а і на перелік документів які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо відповідності/невідповідності платника податків критеріям ризиковості. Зауважує, що на ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» працевлаштовано дев`ять чоловік, відповідно до штатного розкладу, а тому позиція відповідача, що: «фактично у ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» працює одна особа, а саме директор ОСОБА_1 », є безпідставною. Зауважує, що відповідачем не надано суду податкової накладної та не зазначається, в чому саме виражено наявність ризиковості здійснення господарської операції та з яким суб`єктом господарювання, оскільки в рішенні вказано, що Товариством було здійснено ризикові операції з платником податків (за кодом ЄДРПОУ 43232893), тобто з самим собою. Порядком №1165 не передбачено внесення платника податків до Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість за наявності виключно посилання на податкову інформацію у відсутність її підтвердження доказами. Посилання відповідачем на відсутність можливості здійснення керівником ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» ОСОБА_1 фінансово-господарської діяльності під час проходження служби в лавах ЗСУ вважає безпідставним. Для вчинення правочинів від імені ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» директором ОСОБА_1 виписувались довіреності на представництво інтересів, які зареєстровані в єдиному державному реєстрі довіреностей, що є цілком логічним для здійснення діяльності товариства у відсутність його керівника. Наголошує, що позовна вимога щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 29.04.2024 суд відкрив провадження у даній справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував від Головного управління ДПС у Запорізькій області усі докази, які були підставою для прийняття рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області № 334 від 05.01.2024.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 52.10 Складське господарство; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

З 30.12.2020 на підставі наказу №30/12 від 30.12.2020 директором ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» є ОСОБА_1 .

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» використовує офісне приміщення розташоване за адресою: 69019, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд.51, нежитлове приміщення № 147, на підставі договору суборенди нежитлового приміщення №13574345 від 23.12.2023 укладеного з ТОВ «ФЛЕКСІБЛ ОФІС».

З метою здійснення господарської діяльності ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» відкрито банківські рахунки у наступних фінансових установах: АТ «Комерційний Індустріальний Банк», АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до штатного розкладу з 01.01.2024 на ТОВ«СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» працевлаштовано дев`ять людей.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.01.2024 № 334 про відповідність ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

03 - вiдсутнiсть необхідних умов та/або обсягiв матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (вiдсутнi відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

07 - недостатня кiлькiсть трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за вiдсутностi інформації щодо придбання послуг з виконання робiт, які необхiднi для здійснення господарської операції).

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: постачання з 09.07.2023 по 05.01.2024 (код ДКПП 46.90, податковий номер платника, задіяного в ризиковій операції 43232893).

Вважаючи рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.01.2024 № 334 про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

У свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 5 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Абзацами першим-сьомим пункту 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено абзацом десятим пункту 6 Порядку №1165 у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац одинадцятий пункту 6 Порядку №1165).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци чотирнадцятий-двадцятий пункту 6 Порядку №1165).

Відповідно до абзацу двадцять другого пункту 6 Порядку №1165 за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку (абзац двадцять восьмий пункту 6 Порядку №1165).

З аналізу наведених норм слідує, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Лише за наявності цієї умови контролюючим органом проводиться перевірка поданих податкової накладної/ розрахунку коригування та, як наслідок, моніторинг платника податку в цілому.

Разом з тим, зі змісту оскарженого рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. У самому оскарженому рішенні податковим органом не зазначено ані контрагентів, ані господарських взаємозв`язків позивача із суб`єктами господарської діяльності.

Суд встановив, що за змістом оскаржуваного рішення та доводів, викладених у відзиві на позовну заяву рішення від 05.01.2024 № 334 прийнято на підставі аналізу діяльності позивача за період з 09.07.2023 по 05.01.2024. При цьому у рішенні зазначено, що ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» було здійснено ризикові операції (постачання) за вказаний період з платником податків за кодом ЄДРПОУ 43232893, якому відповідає сам позивач. Підставою прийняття спірного рішення вказано - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг (код 03), недостатня кількість трудових ресурсів (код 07).

Разом з тим, вказуючи у рішенні коди податкової інформації, які є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку 03, 07 відповідачем, суб`єктом владних повноважень, на виконання ухвали суду від 29.04.2024 не надано жодних належних та допустимих доказів, які б досліджувалися на засіданні комісії, щодо того, що ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» має недостатню кількість трудових ресурсів або відсутні необхідні умови та/або обсяг матеріальних ресурсів для виконання робіт або надання послуг.

Водночас до позовної заяви долучено штатний розклад підприємства, за змістом якого з 01.01.2024 на ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» працевлаштовано дев`ять людей (директор підприємства 1, бухгалтер 2, менеджер з постачання 3, менеджер із збуту 3). Крім того, для здійснення господарської діяльності підприємство використовує офісне приміщення розташоване за адресою: 69019, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.51, нежитлове приміщення № 147, на підставі договору суборенди нежитлового приміщення №13574345 від 23.12.2023 укладеного з ТОВ «ФЛЕКСІБЛ ОФІС».

Щодо доводів відповідача про неможливість подання ОСОБА_1 (директором ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП») податкової звітності з огляду на проходження ним військової служби суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено прямої заборони виконання військовослужбовцем своїх трудових обов`язків, зокрема, в режимі дистанційної праці. Позивачем зауважено, що ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» у період з 09.07.2023 по 05.01.2024 не здійснювало операцій з реалізації або придбання товару, робіт\послуг, відповідно відсутні податкові накладні, які б могли бути предметом дослідження контролюючим органом, зокрема щодо наявності ризикових операцій. У свою чергу, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження подання податкової звітності ОСОБА_1 у період з 09.07.2023 по 05.01.2024, а також відсутності об`єктивної можливості подання ним звітності.

Стосовно наявності кримінального провадження у Ленінському районному суді м. Дніпропетровська щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України слід зазначити, що факт порушення кримінальної справи та проведення слідчих дій в рамках кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем. Станом на момент ухвалення цього рішення вирок по справі № 205/3685/24 відсутній. Водночас до винесення вироку в рамках кримінального провадження, матеріали досудового розслідування, ухвали слідчого судді тощо не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Аналогічні висновки щодо застосування норм права наведені у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, від 06.11.2018 у справі №822/551/18, що також корелюється з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

Надаючи оцінку посиланням відповідача на ненадання платником податків пояснень та документів до контролюючого органу для розгляду їх комісією з метою розгляду питання про виключення платника податків з переліку ризикових платників, суд звертає увагу на те, що контролюючим органом жодним чином не було запропоновано та/або визначено Товариству про надання таких.

Суд зазначає, що аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Судом встановлено, що у спірному рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття такого рішення.

Отже, оскаржуване рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

При цьому, суд завертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №380/4746/22.

Проте відповідачем не надано жодних доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Суд також зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку. Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Суд наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 по справі №822/1817/18, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеному у постанові від 23.07.2020 у справі №240/6806/17.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права підприємства. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Квитанцією від 22.04.2024 № 107359 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 3028,00 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3028,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.01.2024 № 334 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 43232893) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП», місцезнаходження: вул. Незалежної України, буд. 51 Нежитлове 147, м. Запоріжжя, 69019; код ЄДРПОУ 43232893.

Відповідач Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27.06.2024.

Суддя К.В.Мінаєва