Ухвала

від 27.06.2024 по справі 320/21658/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

27 червня 2024 року м. Київ № 320/21658/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРЛІКАМ»

до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРЛІКАМ» до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, яка полягає у ненаданні дозволу ТОВ «ЮРЛІКАМ» на здійснення ремонту орендованого майна за рахунок орендаря;

- зобов`язати Зазимську сільську раду Броварського району Київської області надати дозвіл ТОВ «ЮРЛІКАМ» на здійснення ремонту орендованого майна за рахунок орендаря.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності (пункт 4).

Як убачається з матеріалів адміністративного позову, ТОВ «ЮРЛІКАМ» уклало договір оренди комунального майна що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл та селищ Броварського району з Броварською районною радою Київської області. (далі Договір). Як вбачається з п 1.1. Договору, Орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування комунальне майно, а саме: майновий комплекс: адмінбудівля А-199,30 м.кв.; гараж Б-69,5 м.кв.; гараж Г-76,0 м.кв.; гараж Д-28, 90 м.кв.; погріб Е; вбиральня Є; огорожа N. Майновий комплекс знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 16.

Пунктом 6.6 вищезазначеного договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний поточний ремонт орендованого майна.

Капітальний ремонт Орендар повинен проводити у відповідності з затвердженою в установленому порядку проектно-кошторисною документацією та за письмовою згодою Орендодавця (Власника).

Згідно з п. 6.7 Договору Орендар комунального майна не має права без відповідного рішення Броварської районної ради здійснювати поліпшення (реконструкцію) орендованого майна.

Крім того, позивач зазначив, що 01.09.2021 року була укладена додаткова угода №1 до договору оренди комунального майна 03/2020 від 27.02.2020 року, у зв`язку зі зміною власника на Зазимську сільську раду Броварського району Київської області.

При цьому, заявник вказав, що ТОВ «ЮРЛІКАМ» неодноразово зверталось до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області для прийняття рішення про надання згоди на здійснення ремонту за рахунок орендаря, оскільки стан об`єкту унеможливлює подальшу експлуатацію без проведення суттєвого капітального ремонту, а саме: проведення водопостачання, каналізації, укріплення фундаменту, опори стін, ремонту даху, тощо, однак відповідне рішення так і не було прийняте, що й зумовило звернення до суду з даним позовом.

Досліджуючи питання правомірності обраної позивачем юрисдикції розгляду та вирішення даного спору, суд зазначає таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до частини п`ятої статті 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу;

16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

Як вбачається із позовної заяви у позивача виник спір з Зазимською сільською радою Броварського району Київської області стосовно не надання зазначеним суб`єктом владних повноважень дозволу ТОВ «ЮРЛІКАМ» на здійснення ремонту орендованого майна. Таким чином даний спір виник із договірних відносин між орендодавцем і орендарем, яким є ТОВ «ЮРЛІКАМ».

Суд зазначає, що в даному спорі Зазимська сільська рада Броварського району Київської області не є суб`єктом владних повноважень, яким здійснено по відношенню до позивача владно-управлінські функції, відтак позовні вимоги не підпадають під дію ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний спір відноситься до господарської юрисдикції, оскільки виник із договірних правовідносин. При цьому позовні вимоги спрямовані на захист суб`єктивного права позивача у сфері приватно-правових договірних відносин, які виникли між Зазимською сільською радою Броварського району Київської області та ТОВ «ЮРЛІКАМ».

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Приписами частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, роз`яснивши при цьому позивачеві, що розгляд цих вимог повинен здійснюватися за правилами ГПК України, у порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 320/21658/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРЛІКАМ» до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Роз`яснити позивачу, що розгляд зазначених позовних вимог має здійснюватися у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

3. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику). .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Панова Г. В.