Рішення

від 28.06.2024 по справі 420/393/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/393/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4» до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4» (далі - позивач) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №397 від 23 листопада 2023 року;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.08.2021 року під час проведення погоджувальної ради відповідача голова відповідача надав протокольне доручення підготувати проект рішення відповідача щодо створення комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: пров. Чайковського, 4.

Рішенням відповідача від 26.08.2021 року №261 було створено комісію з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішеннями відповідача від 23.12.2021 року №379, від 30.03.2023 року до рішення відповідача №261 вносились зміни.

22.09.2021 року було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4».

08.09.2021 року між Департаментом міського господарства Одеської міської ради та Одеською державною академією будівництва та архітектури було укладено договір №599 на розробку «Технічного висновку про стан несучих і огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ».

04.12.2021 року Одеською державною академією будівництва та архітектури було складено «Технічний висновок про стан несучих і огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського, 4».

31.05.2023 року комісією, яка була створена відповідно до рішення відповідача №261 від 26.08.2021 року зі змінами було складено Акт обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Чайковського, 4.

Відповідно до акту прийому-передачі технічної документації від 30.06.2023 року КП «ЖКС «Порто-Франківський» позивачу було передано акт списання багатоквартирного будинку з балансу від 01.06.2023 року, геопідоснова із зазначенням зовнішніх інженерних мереж, однолінійна схема енергопостачання будинку, схема та акт переобміру площі прибудинкової території, витяг з реєстру актів первинної перевірки димових і вентиляційних каналів за 2022/23 рік та Технічний паспорт в стадії виготовлення (копія вказаних актів додається).

23.11.2023 року відповідачем було винесено рішення №397 «Про результати обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 », яким було вирішено: « 1. Визнати житловий будинок АДРЕСА_1 таким, що не відповідає технічним і санітарним вимогам. 2. З метою збереження пам`ятки культурної спадщини та забезпечення подальшої експлуатації будинку, зазначеного у пункті 1 цього рішення, рекомендувати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського 4» терміново забезпечити проведення комплексу першочергових протиаварійних робіт за окремо розробленим комплексним проектом, а також капітального ремонту, необхідного для приведення будинку у належний технічний стан. 3. Доручити Приморській районній адміністрації Одеської міської ради передати матеріали обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського 4» для проведення робіт відповідно до пункту 2 цього рішення. 4. Доручити Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради інформувати у визначеному законодавством порядку Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації та Міністерство культури та інформаційної політики України про можливу загрозу руйнування пам`ятки, зазначеної в цьому рішенні, для вжиття ними відповідних заходів реагування. 5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови директора Департаменту земельних ресурсів Олександра Філатова.».

Позивач не погоджуючи із зазначеним рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №397 від 23 листопада 2023 року, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення мотивовані наступним.

Так, позивач зазначає, що в порушення вимог ст.7 Житлового Кодексу України, статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідач прийняв рішення, яке виходить за межі його компетенції, визначеної вказаними нормативними актами, оскільки будинок за адресою: АДРЕСА_1 не належить ані до державного, ані до громадського житлового фонду, оскільки був списаний з балансу утримуючої організації 01.06.2023 року.

Складений комісією акт обстеження не перевірив усі об`єкти, відповідно до вимог п.2 Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затверджене постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі - Положення). В порушення вимог п. 5 Положення, вказаною комісією до виконкому не було передано технічний паспорт житлового будинку з даними про його фізичну зношеність.

Також комісією було передано технічний висновок без зазначення про можливості або недоцільність проведення капітального ремонту будинку (жилого приміщення). Висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам взагалі не складався.

В порушення п.6 Положення до комісії не було включено, начальника управління (відділу) житлового (комунального) господарства виконавчого комітету місцевої Ради (заступник голови комісії), представника органу державного пожежного нагляду, депутата місцевої Ради.

В той же час при складанні вказаного акту в ньому не прийняла участь лікар із загальної гігієни відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Одеського міського управління Держспоживслужби в Одеській області, про що свідчить відсутність її підпису. А Головний спеціаліст сектору архітектури був залучений з Київського району.

Крім того, в порушення п.7 Положення питання неможливості або недоцільності проведення ремонту не розглядалось взагалі.

Також не було встановлено причини незадовільного стану будинку а також наявність вини в цьому службових осіб, не поставлено питання про притягнення їх до відповідальності.

З огляду на викладене, позивач вважає, що визнання спірного будинку таким, що не відповідає технічним і санітарним вимогам є незаконним та необґрунтованим та зазначає, що усі пункти оскаржуваного рішення винесені не на підставі жодного нормативного акту та поза межами компетенції відповідача.

Ухвалою від 08.01.2024 року суд відкрив провадження в адміністративній справі, ухвалив розгляд справи №420/393/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання на 02.02.2024 року та зобов`язав Виконавчий комітет Одеської міської ради опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі № 420/393/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4» до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №397 від 23 листопада 2023 року «Про результати обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 », у виданні, в якому цей нормативно-правовий акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

23.01.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від Виконавчого комітету Одеської міської ради докази оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі № 420/393/24.

23.01.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Щодо фактичних передумов та правових підстав прийняття оскаржуваного у справі рішення, відповідач зазначає, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , споруджений у 1904-1905 роках за проектом архітектора ОСОБА_1 30.03.1998 року право власності на Будинок Магнера за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за Одеською міською радою. В подальшому окремі квартири та нежитлові приміщення в будинку були приватизовані та зареєстровані за фізичними особами на праві приватної власності. 22.09.2021 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано ОСББ «Чайковського-4».

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 року № 442 «Будинок Магнера» за адресою: м. Одеса, вул. Приморський, 14-м. Одеса, пров. Чайковського, 4, що входить до складу комплексу «Приморський бульвар», прийнятий під охорону держави як пам`ятка архітектури національного значення.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів Української РСР від 25.12.1984 року № 652 корпус будинку по пров. Чайковського, 4, прийнятий під охорону держави як пам`ятка історії місцевого значення - «Будинок, у якому жили: у 1933-1937 рр. ОСОБА_2 - піаніст; у 1936-1940 рр. ОСОБА_3 - віолончеліст, професор».

25.01.2023 року Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на своїй 18-й позачерговій сесії відповідно до Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення культурно-і сторичні пам`ятки «Історичний центр міста-порту Одеси» до «Списку Всесвітньої культурної спадщини під загрозою». Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 розташовано в межах центральної частини міста Одеси, що отримала статус всесвітньої спадщини.

Тривалий період експлуатації будинку та його фізичне зношення призвели до погіршення стану житлового будинку. Зокрема, відповідно до акту обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 25.08.2021 року, складеного комісією у складі працівників виробничої дільниці № 1, на фасаді будинку виявлені тріщини, які простягаються на всю висоту будівлі в місцях розташування віконних отворів; місцями відшарування штукатурного шару плит балконів та корозійне пошкодження металевих елементів плит; присутні значні тріщини в замковій частині клинчастих кам`яних перемичок та незначне вертикальне відхилення і випинання стін; в місцях перетину повздовжніх і поперечних стін виявлені тріщини, що свідчить про послаблення зв`язку між повздовжніми і поперечними стінами; в місцях спирання конструкцій перекриття на кладку стін виявлені тріщини та корозійні пошкодження сталевих елементів сходів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення. власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння. користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрацій реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Також, відповідно до ст. 154 Житлового кодексу України виконавчі комітети місцевих рад здійснюють контроль за утриманням будинків (квартир), що належать громадянам.

26.08.2021 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 261 «Про створення комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 », пунктом 2 якого доручено комісії здійснити обстеження стану житлового будинку за адресою: м. Одеса, проб. Чайковського. 4, та надати відповідний висновок та/або пропозиції на розгляд Виконавчому комітету Одеської міської ради.

На замовлення Департаменту міського господарства Одеської міської ради (профільного виконавчого органу міської ради у сфері житлово-комунального господарства) 04.12.2021 року Одеською державною академією будівництва та архітектури підготовлено Технічний висновок про стан несучих і огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського. 4 (далі - технічний висновок), в якому зазначено наступне: « 1. В результаті проведених обстежень технічний стан несучих і огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 визнаний, в цілому, як аварійний. 2. За результатами візуального обстеження віднесені до категорії стану « 4» аварійний: - зовнішні несучі стіни; - конструкції перекриття 4 поверху. 3. Пошкодження, що виникли в будинку при нерівномірних осіданнях відповідають аварійному стану кам`яних конструкцій. Зокрема, це відноситься до відділення тріщинами повздовжніх стін від поперечних та розкриття тріщин на міжвіконних поясах несучих стін більш ніж 5 мм [І]. 4.В аварійному стані знаходиться стіна бокового фасаду по осі 10, яка має крен в бік будівлі по АДРЕСА_2 , і в даний нас тримається від обвалення стіною останнього, який є аварійним.5. Неприпустимим є демонтаж стіни по осі 9 та А-Б, яка об`єднує фасадну несучу стіну з середньою несучою стіною. 6. Фундаменти під несучі гра самонесучі стіни, конструкції даху та покрівлі відносяться до категорії технічного стану « 3» - непридатні до нормальної експлуатації. 7. Аналіз результатів попередніх обстежень, виконаних з 2005 р. по 2013 р., свідчить про прогресуючу деградацію, яка в останні роки припинилась при відсутності замочування основи фундаментів. 8. Відносно стабільний стан будівлі в останні забезпечується також за рахунок утримання стіни бокового фасаду з боку будівлі за адресою АДРЕСА_2 . 9. Ремонтні роботи основної сходової клітини та поверхів виконуються без проектів, в яких би передбачались комплексні першочергові протиаварійні заходи. 10. Незважаючи на оштукатурювання тріщин на стінах, кладка їх знаходиться в порушеному стані, і поява нерівномірних осідань, порушення стін будинку по АДРЕСА_2 або динамічні виливи приведуть до їх подальшого порушення і можливо до прогресуючого обвалення. 11. В разі прийняття рішення щодо подальшої експлуатації будинку, за адресою: АДРЕСА_1 необхідно терміново забезпечити проведення комплексу першочергових протиаварійних робіт за окремо розробленим комплексним проектом».

31.05.2023 року комісією, створеною рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.08.2021 року № 261, проведено візуальне обстеження стану житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом чого складено акт (далі - акт обстеження комісії), в якому зазначено наступне: «Відповідно до технічного висновку, виданого Одеською державною академією будівництва та архітектури «Про стан несучих і огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » від 24.12.2021 р., технічний стан житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 визнаний, в цілому, як аварійний. Зокрема, до категорії стану « 4 -аварійний» віднесені зовнішні несучі стіни та конструкції перекриття 4 поверху. В аварійному стані знаходиться стіна торцевого (східного) фасаду, що відокремлена від поздовжніх стін внаслідок осідання та має відхилення в бік сусідньої будівлі по АДРЕСА_2 , і в даний час тримається останками від обвалення стін останнього, які виконують роль контрфорсів. Незважаючи на оштукатурювання тріщин на несучих та поперечних стінах, їх кладка з каменю-черепашнику знаходиться в порушеному стані, 1 поява нерівномірних осідань внаслідок можливого замокання основи, обвалення стін будинку по АДРЕСА_2 або динамічні впливи можуть привести до їх подальшого руйнування і можливо до прогресуючого обвалення. На підставі технічного висновку, виданого Одеською державною академією будівництва та архітектури «Про стан несучих і огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » від 24.12.2021 р. та пропозицій членів комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , беручи до уваги, що будинок є пам`яткою культурної спадщини та розташований в межах об`єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, члени комісії вважають за доцільне визнати технічний стан будинку в цілому таким, що перебуває в аварійному стані, існує небезпека його подальшого пошкодження та руйнування, у зв`язку з чим він потребує проведення термінових протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт».

Враховуючи вищенаведене, 23.11.2023 року на засіданні Виконавчого комітету Одеської міської ради було прийнято оскаржуване рішення № 397 «Про результати обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою здійснення заходів зі збереження історичного середовища центральної частини міста, цінної історичної забудови, особливо в ядрі історичного центру Одеси, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 05.04.2022 року № 43 затверджена Міська цільова програма збереження об`єктів культурної спадщини на території Центрального історичного ареалу міста Одеси на 2022 - 2024 роки. 29.11.2023 року Одеською міською радою прийнято рішення № 1630-VІІІ про внесення змін до Міської цільової програми збереження об`єктів культурної спадщини на території Центрального Історичного ареалі міста Одеси на 2022-2024 роки, яким до пункту 2 зазначеної програми - «Ремонтно-відновлювальні та реставраційні роботи на будівлях, розташованих у центральній частині м. Одеси» (орієнтовні обсяги фінансування на 2024 рік - 180 000 000 грн.) внесено будівлю пам`ятку за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо ненормативного характеру оскаржуваного рішення та його впливу на права, свободи та інтереси позивача, відповідач зазначає наступне.

Так, на думку відповідача оскаржуване у справі рішення є ненормативним актом. Та щодо позивача наведене рішення містить виключно рекомендацій не встановлюючи при цьому для нього жодних нових обов`язків, які, однак, регламентовані на рівні закону.

Відповідно до ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

В межах визначеної законом компетенції у сфері охорони культурної спадщини щодо забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження, встановивши, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , управління яким здійснюється ОСББ «Чайковського-4», не відповідає технічним і санітарним вимогам, Виконавчий комітет Одеської міської ради рекомендував об`єднанню співвласників багатоквартирних будинків забезпечити проведення комплексу першочергових протиаварійних робіт за окремо розробленим комплексним проектом, а також капітального ремонту, необхідного для приведення будинку у належний технічний стан, обов`язки щодо чого випливають з положень законодавства.

Виконавчий комітет Одеської міської ради вважає, що при зверненні до суду ОСББ «Чайковського-4» належним чином не обґрунтувало порушення оскаржуваним рішенням його прав або законних інтересів, зважаючи на те, що рішення містить виключно рекомендації для позивача та не встановлює жодних нових обов`язків, аніж ті, що визначені законом. У свою чергу, незгода з положеннями законодавства щодо обов`язку власника привести пам`ятку до належного стану у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, не є підставою для оскарження рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради, прийнятого на виконання визначених законом повноважень. Наведене свідчить про відсутність у позивача порушеного права, яке може бути захищене або поновлене шляхом задоволення такого позову, що є самостійною підставою для відмови у його задоволенні.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем вимог спи 7 Житлового кодексу України та ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не є будинком державного чи громадського житлового фонду, відповідач зазначає, що посилаючись на порушення Виконавчим комітетом Одеської міської ради при прийнятті рішення вимог ст. 7 Житлового кодексу України, позивач фактично керується вимогами частини 1 цієї статті, відповідно до якої «періодично, у строки, встановлювані Кабінетом Міністрів України, провадиться обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду». Проте, основний фактичний зміст диспозиції цієї норми полягає у визначенні виключно строків проведення обстежень стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду - «періодично, у строки, встановлювані Кабінетом Міністрів України». На сьогодні строки проведення обстежень стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду визначені постановою Ради Міністрів Української РСР від 26.04.1984 року № 189, відповідно до пункту 1 якої обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового Фонду провадиться не менше одного разу на п`ять років.

Тобто, на відміну від житлових будинків приватного житлового фонду, для яких не передбачено строків їх обстеження, жилі будинки державного і громадського житлового фонду підлягають періодичному плановому суцільному обстеженню, про що і йдеться у ст. 7 Житлового кодексу України. Інші частини статті 7 Житлового кодексу України не визначають будь-яких особливостей щодо обстеження будинків державного чи громадського житлового фонду та поширюються на житлові будинки всіх форм власності, в тому числі на житлові будинки приватного фонду. На це вказує і назва статті 7 Житлового кодексу України «Виключення з житлового фонду жилих будинків і жилих приміщень», яка не містить зазначення про обстеження виключно державного і громадського житлового фонду.

Відповідно до ст. 154 Житлового кодексу України виконавчі комітети місцевих рад здійснюють контроль за утриманням будинків (квартир), що належать громадянам, що у позові не враховано. Стаття 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку. Таким чином, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Житловим кодексом України та Законом України «Про охорону об`єктів культурної спадщини» визначено ряд власних та делегованих повноважень виконавчих органів міських рад, направлених на забезпечення належного утримання житлового фонду в місті, особливо житлових будинків, які є об`єктами культурної спадщини. Натомість, помилкове звужене тлумачення позивачем норм закону як таких, що дозволяють обстежувати виключно будинки державного та громадського житлового фонду, очевидно не відповідає завданням органів місцевого самоврядування, покладеним на них законодавцем.

Щодо доводів позивача про нібито допущення процедурних порушень, відповідач посилається на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені, зокрема (але не виключно), у постановах від 08.08.2019 року у справі № 810/1354/18, від 31.10.2019 року у справі № 826/9858/18, від 29.11.2019 року у справі № 359/7194/16, від 11.02.2020 року у справі № 210/3268/15. У наведених постановах Верховний Суд наголошує на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, проте, звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

З приводу наведеного відповідач наголошує, що, обґрунтовуючи свій позов нібито допущеними процедурними порушеннями, ОСББ «Чайковського-4» не зазначає, яким чином такі, так звані, «порушення» вплинули на правильність прийнятого Виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення. Переважно більша частина доводів позовної заяви стосується процедурних порушень, нібито допущених комісією з обстеження будинку. Проте, комісія не є відповідачем у даній справі та жодні позовні вимоги до неї як до відповідача позивачем не заявлялися. Більше того, представник ОСББ «Чайковського-4» входив до складу комісії, проте для обстеження стану житлового будинку не з`явився.

Щодо доводів позивача про те, що складений комісією акт обстеження не перевірив усі об`єкти, відповідно до вимог п. 2 Положення, відповідач зазначає, що відповідно до п. 2 Положення № 189 під час обстеження стану жилих будинків перевіряється: а) двір будинку та елементи його благоустрою; б) фундаменти, підвали; в) стіни та елементи фасадів (балкони, еркери, карнизи тощо); г) стикові з`єднання у великопанельних жилих будинках; д) дах будинку та обладнання на ньому (димові і вентиляційні канали та інше); е) ліфти та їх обладнання; ж) поверхи жилого будинку, включаючи їх конструкції; з) інженерне обладнання. Однак, у пункті 2 Положення № 189 не йдеться про те, що відповідні об`єкти мають бути перевірені саме комісією. Як вже зазначалося, на замовлення Департаменту міського господарства Одеської міської ради 04.12.2021 року Одеською державною академією будівництва та архітектури підготовлено Технічний висновок про стан несучих і огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який містить вичерпне дослідження окремих складових будинку та який, серед іншого, став підставою для прийняття оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради. Відповідач зазначає, що позивач зазначаючи про таке процедурне порушення, не вказує, яким чином відсутність саме в акті комісії результатів перевірки об`єктів, визначених у п. 2 Положення № 189, вплинуло на правильність прийнятого Виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення.

Щодо доводів позивача: про не передачу комісією до виконкому технічного паспорта житлового будинку з даними про його фізичну зношеність; про передачу комісією технічного висновку без зазначення про можливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку (жилого приміщення); про не складення висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним, відповідач вказує наступне.

Відповідно до п. 5 Положення № 189 якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту. В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання. При цьому додаються такі документи: а) акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком; б) технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність; в) висновок проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану жилого будинку (жилого приміщення) та про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку (жилого приміщення); г) висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам.

Як вбачається зі змісту п. 5 Положення № 189, останнім передбачено передачу документації (в тому числі, і технічного паспорту, про який зазначає позивач) не комісією, а житлово-експлуатаційною організацією. Так, станом на 1984 рік (тоді було затверджено Положення № 189) саме на житлово-експлуатаційні організації було покладено повноваження із забезпечення схоронності житлового фонду та його належного утримання. Проте, в результаті розвитку інституту приватної власності, з урахуванням прийнятого Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» повноваження щодо утримання багатоквартирних будинків повністю перейшли до об`єднань співвласників таких будинків, які, серед іншого, займаються оформленням технічної документації на будинок. Відповідно до п. 2 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 488, замовник технічної інвентаризації - власник об`єкта нерухомого майна або уповноважена ним особа (у тому числі земельної ділянки), об`єкта незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт; замовник будівництва або уповноважена ним особа; особа, яка має право на земельну ділянку, на якій розташовано такий об`єкт; підприємство, установа, організація, які в установленому порядку уповноважені управляти відповідним об`єктом нерухомого майна, а також особа, уповноважена органами управління житлово-будівельних, дачних, садових та гаражних кооперативів/товариств тощо. Таким чином, саме ОСББ «Чайковського-4» є належним суб`єктом з оформлення та зберігання технічної документації на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, на думку відповідача, неспроможними є доводи позивача щодо відсутності у технічному висновку зазначення про можливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку. Як у своїх листах, так і при усному спілкуванні з посадовими особами місцевого самоврядування представники ОСББ «Чайковського-4» неодноразово зазначали про готовність брати участь у проведенні відповідних ремонтних робіт (частина робіт вже була зроблена власниками квартир, про що зазначено у технічному висновку). Про неможливість або ж недоцільність проведення капітального ремонту не зазначається і в позовній заяві. У свою чергу, в акті обстеження стану житлового будинку від 31.05.2023 року, на підставі якого приймалося рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради, зазначалося про необхідність проведення термінових протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт.

Стосовно відсутності висновку органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам відповідачем зауважено, що на сьогодні органи санітарно-епідеміологічної служби відсутні, що, відповідно, унеможливлює складення та надання такого висновку.

Щодо доводів позивача: про не включення в порушення п. 6 Положення до комісії начальника управління (відділу) житлового (комунального) господарства виконавчого комітету місцевої Ради (заступник голови комісії) представника органу державного пожежного нагляду, депутата місцевої Ради; про неучасть при складанні акту лікаря загальної гігієни відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Одеського міського управління Держспоживслужби в Одеській області; про залучення Головний спеціаліст сектору архітектури з Київського району», відповідач зазначає, що склад комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , затверджено рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.08.2021 року № 261. Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.03.2023 року № 101 внесено зміни до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.08.2021 року № 261 та викладено склад комісії в новій редакції. Відповідач вважає неспроможними доводи ОСББ «Чайковського-4» з приводу його незгоди зі складом комісії, оскільки рішення про затвердження такого складу є чинними та не є предметом судового розгляду. У свою чергу, відсутність певних членів комісії під час складення акту обстеження житлового будинку (серед яких лікар загальної гігієни відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Одеського міського управління Держпродспоживслужби в Одеській області Гераскіна Лариса та безпосередньо представник ОСББ «Чайковського-4») не впливає на чинність такого акта та його юридичну силу. В іншому випадку відсутність бодай одного члена комісії унеможливило б складення акта та теоретично могло б використовуватися як спосіб паралізування роботи комісії. Також відповідач вказує, що жодними нормативно-правовими актами не передбачено механізмів примусового залучення відповідних осіб до обстеження стану житлового будинку, саме тому у рішеннях Виконавчого комітету Одеської міської ради про затвердження складу комісії навпроти прізвищ таких осіб зазначається «за згодою». За своєю правовою природою акт обстеження - документ, який фіксує певні обставини (в даному випадку - стан житлового будинку), і відсутність підписів всіх членів комісії жодним чином не спростовує змісту такого документу як належного, достатнього та достовірного доказу відповідних обставин.

Щодо доводів позивача про те, що в порушення п. 7 Положення не розглядалось питання неможливості або недоцільності проведення ремонту та не було встановлено причини незадовільного стану будинку, а також вини в цьому службових осіб, не поставлено питання про притягнення їх до відповідальності, відповідач зазначає, що п. 7 Положення № 189 визначає повноваження комісії, а не Виконавчого комітету Одеської міської ради. Всупереч доводам позивача, відповідно до акта обстеження стану житлового будинку комісія зазначила про необхідність проведення термінових протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт. Комісія не є відповідачем у даній справі, та до неї не заявлено жодних позовних вимог. Склад, порядок функціонування та повноваження комісії і Виконавчого комітету Одеської міської ради абсолютно різняться, та Виконавчий комітет Одеської міської ради не має нести відповідальність за дії та рішення, прийняті (вчинені) комісією.

З огляду на викладене відповідач вважає, що оскаржуване у справі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.11.2023 року № 397 прийняте на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що визначені законом та з легітимною метою недопущення руйнування, знищення, руйнування або пошкодження об`єкту культурної спадщини - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Наведене рішення не встановлює для позивача жодних нових обов`язків, аніж ті, що визначені законом. Натомість, покладені в обґрунтування позову нібито допущені процедурні порушення жодним чином не впливають на правильність прийнятого рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування.

31.01.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач заперечує стосовно доводів відзиву у зв`язку з наступним.

Так, позивач зазначає, що частина відзиву на позов складається з історичної довідки розвитку приватноправових відносин щодо квартир у спірному будинку, надання йому статусу історичного, архітектурного та археологічного пам`ятника, має посилання на акти обстеження вказаного будинку та фіксує, на думку позивача, докази повної бездіяльності відповідача в частині забезпечення схоронності вказаного об`єкта нерухомості з часу націоналізації вказаного будинку на початку ХХ сторіччя до його списання з балансу КП «ЖКС «Портофранківський» та фактичної передачі на баланс ОСББ «Чайковського-4», яке відбулось 01 червня 2023 року. Тобто доведення відповідачем до визначеного ним стану будинку і стало підставою, за думкою представника відповідача, для винесення оскаржуваного рішення та рекомендацій негайно відновляти вказаний об`єкт нерухомості, однак вже силами позивача.

Щодо посилань відповідача на неналежне обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав та законних інтересів позивача, у відповіді на відзив позивач зазначає, що оскаржуване рішення відповідача встановлює/змінює статус належного позивачу будинку, тобто посягає на приватну власність. Винесення оскаржуваного рішення передбачає можливість настання негативних наслідків, передбачених законодавством.

Також позивач вказує про невірне тлумачення відповідачем ст.7 Житлового Кодексу України, а саме щодо поширення дії вказаної норми права й на житлові будинки усіх форм власності. Предметну дію вказаної норми можна встановити через спосіб її реалізації, закріплений в ч.4 вказаної статті, відповідно до якої порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України. 26 квітня 1984 року Радою Міністрів Української РСР було винесено постанову №189 «Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків непридатними для проживання», відповідно до преамбули якої, вказана постанова була винесена відповідно до ст.7 Житлового Кодексу УРСР. Відповідно до п.1 вказаної постанови було установлено, що обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду провадиться не менше одного разу на п`ять років. Пунктом 1 затвердженого вказаною Постановою Положенням визначено, що жилі будинки державного і громадського житлового фонду підлягають плановому суцільному обстеженню з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам. Отже механізм реалізації ст.7 ЖК України в частині обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання визначений лише для будинків державного і громадського житлового фонду. Посилання відповідача на вимоги 154 ЖК України щодо здійснення виконавчими комітетами місцевих рад контролю за утриманням будинків (квартир) не стосуються повноважень відповідача на винесення оскаржуваного рішення, оскільки вказана стаття стосується реалізації повноважень в межах ст.15 ЖК України стосовно житлового фонду, який заходиться в віданні місцевих рад. Відсутність повноважень відповідача щодо вирішення питань санітарного і технічного стану приватного житлового фонду підтверджується у відсутністю жодного нормативного акту, який встановлює порядок та спосіб реалізації вказаних повноважень.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач при проведення обстеження належного на праві приватної власності позивачу будинку керувався положенням, яке стосується виключно обстеження будинків державного і громадського житлового фонду, що вже є самостійною підставою для задоволення позову. Та навіть не дивлячись на вищенаведене, порушення застосування вказаного положення є більш ніж істотними. Відповідно до п.5 Положення, акт обстеження та висновок проектної або науково-дослідної організації є різними документами та складаються окремо та незалежно один від одного. Просте переписування змісту технічного висновку до акту обстеження свідчить про невиконання імперативної норми права, отже впливає і на законність прийнятого на підставі нього оскаржуваного рішення. Відповідачем не надано будь-якого належного обґрунтування не передачі до виконкому технічного паспорту, технічного висновку, який містив би зазначення про можливість або недоцільність проведення капітального ремонту та висновку органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку санітарним вимогам. Ствердження відповідача про те, що належним суб`єктом з оформлення та зберігання технічної документації є позивач, щодо усного спілкування представників позивача з посадовими особами місцевого самоврядування про готовність брати участь у проведенні відповідних робіт та відсутність органів санітарно-епідеміологічної служби лише підтверджує навмисне невиконання, або не бажання виконувати вимоги закону під будь-якими надуманими приводами. Вказана відповідачем неспроможність стверджень позивача щодо неналежного складу комісії через те, що рішення про затвердження такого складу є чинним та не оспорюється не є обґрунтованим перш за все через те, що він не відповідає положенню, на підставі якого проводилось обстеження нашого будинку, отже є незаконним. Вказане стосується і невиконання вимог п.7 Положення щодо не зазначення питання неможливості або недоцільності проведення ремонту, оскільки можливість проведення ремонту виключає визнання будинку таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам.

28.06.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких відповідач всупереч доводам позивача у відповіді на відзив зазначає, що питання наявності вини у діях, рішеннях чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування чи власників квартир та приміщень будинку, що призвела до погіршення технічного стану будинку, який є об`єктом культурної спадщини, не є предметом спору у цій справі.

Відповідач вказує, що саме ОСББ «Чайковського-4» є суб`єктом, на якого законом покладено обов`язки приведення об`єкта культурної спадщини до належного стану, в тому числі шляхом проведення протиаварійних робіт та капітального ремонту будинку, з огляду на що рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради останньому було рекомендовано вжити відповідних заходів з метою збереження пам`ятки культурної спадщини та забезпечення подальшої експлуатації будинку.

Також, відповідач зауважує, що зауважуємо, що оскаржуване рішення жодним чином не посягає на приватну власність співвласників багатоквартирного будинку рішення не містить жодних положень, які б вирішували питання власності, а якщо ОСББ «Чайковського-4» вбачає порушення оскаржуваним рішенням права власності (тобто наявний майновий інтерес) такий спір має розглядатися за правилами господарського, а не адміністративного судочинства. Зазначаючи про «негативні наслідки, передбачені законодавством», можливість настання яких нібито вбачається з оскаржуваного рішення, позивач так і не називає конкретні негативні наслідки та конкретні норми законодавства, якими останні передбачені.

Крім того, відповідач зазначає, що положення як статті 7 Житлового кодексу України, так і Положення №189 поширюються на житлові будинки всіх форм власності, в тому числі на житлові будинки приватного фонду. Принаймні, жодна інша норма (як безпосередньо назви статті 7 Житлового кодексу України та Положення №189) не містить застережень з приводу неможливості проведення уповноваженими органами обстежень жилих будинків приватного фонду. Звужене тлумачення позивачем норм законодавства як таких, що дозволяють обстежувати виключно будинки державного та громадського житлового фонду, очевидно не відповідає завданням органів місцевого самоврядування, покладеним на них законодавцем. Враховуючи те, що інститут приватної власності був чітко регламентований лише за часів незалежності України, логічно, що в Положенні №189 не згадуються будинки «приватної власності» та «приватний житловий фонд». Однак, це не означає, що Положення №189 не поширюється на обстеження будинків приватного житлового фонду, адже як Конституцією України, так і численними законами України визначено повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування щодо здійснення контролю за станом об`єктів нерухомого майна, в тому числі приватної форми власності, зокрема тих, які є об`єктами культурної спадщини. Як вбачається з назви Положення №189 та його змісту в цілому, останнє визначає порядок обстеження будинків всіх видів житлового фонду, в тому числі приватного, визначаючи, при цьому, деякі особливості обстеження державного і житлового фонду - щодо обсягу та строків такого обстеження.

Відповідач вказує, що у відповіді на відзив ОСББ «Чайковського-4» наполягає на допущенні ряду процедурних порушень, що передували прийняттю оскаржуваного рішення, називаючи такі порушення «істотними». Проте, в чому саме полягає «істотність» таких процедурних порушень, ОСББ «Чайковського-4» у відповіді на відзив так і не зазначило. Враховуючи вище наведене, відповідач наполягає на тому, що оскаржуване у справі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.11.2023 № 97 прийняте на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що визначені законом та з легітимною метою недопущення руйнування, знищення, руйнування або пошкодження об`єкту культурної спадщини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Підготовче судове засідання, призначене на 02.02.2024 року, було перенесено у зв`язку з перебування судді у відпустці. Призначено підготовче судове засідання на 08.02.2024 року.

В підготовче судове засідання, призначене на 08.02.2024 року, з`явилися представники сторін. Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 08.02.2024 року, відклав підготовче засідання на 26.02.2024 року.

26.02.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів: копію листа Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 16.02.2024 року № 01-59/266; копію листа Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 21.02.2024 року № 01-11/338; копію листа Департаменту документально організаційного забезпечення Одеської міської ради від 15.02.2024 року № 58.

26.02.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи доказів: технічного звіту з оцінки технічного стану несучих та огороджувальних конструкцій будинку Магнера за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського, 4; копії заяви ОСББ «Чайковського-4» Голові виконкому ОМР міському голові про зняття питання про визнання вказаного будинку з порядку денного, до якого було додано вказаний звіт.

В підготовче судове засідання, призначене на 26.02.2024 року, з`явилися представники сторін.

Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 26.02.2024 року, задовольнив клопотання позивача та відповідача про доручення до матеріалів справи доказів.

Представником відповідача заявлено клопотання про надання часу для ознайомлення з доказами наданими стороною позивача. Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 26.02.2024 року, задовольнив клопотання представника відповідача.

Ухвалою від 26.02.2024 року суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №420/393/24 на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 19.03.2024 року.

05.03.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі щодо приєднаного до матеріалів справи Технічного звіту, в яких зазначено, що Технічний звіт не був підставою для прийняття оскаржуваного у цій справі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.11.2023 №397 «Про результати обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ». Відповідно до висновків Технічного звіту, складеного на замовлення

ОСББ «Чайковського-4», загальна оцінка стану несучих та огороджувальних конструкцій будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому може бути віднесена до категорії технічного стану « 3» - непридатний до нормальної експлуатації при проведення тимчасових негайних підсиленнях, тобто Технічний звіт лише додатково підтверджує невідповідність житлового будинку технічним вимогам.

Також, відповідач вказує, що оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.11.2023 № 397 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не визнався аварійним або ж непридатним для проживання. При цьому, як Технічним висновком, складеним на замовлення Департаменту міського господарства Одеської міської ради, так і Технічним звітом, складеним на замовлення ОСББ «Чайковського-4» підтверджено те, що будинок не відповідає технічним вимогам та потребує капітального ремонту що і було зазначено в рішенні Виконавчого комітету Одеської міської ради. Навіть за відсутності рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради, відповідно до складеного на замовлення ОСББ «Чайковського-4» Технічного звіту житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , потребує проведення термінового капітального ремонту, а тому наявна в рішенні виконкому рекомендація ОСББ «Чайковського-4» вжити відповідних заходів жодним чином не створила додаткових обов`язків для позивача. Зміст наданого позивачем Технічного звіту, на думку відповідача, жодним чином не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення, адже його зміст, по-перше, не був покладений в його підстави, а, по-друге, не лише не спростовує цього рішення та обґрунтованості викладених у ньому рекомендацій та висновків, а навіть фактично підтверджує їх: будинок потребує капітального ремонту, необхідного для його приведення у належний технічний стан.

В підготовче судове засідання, призначене на 19.03.2024 року, з`явилися представники сторін.

Ухвалою від 19.03.2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 420/393/24 до судового розгляду на 10.04.2024 року.

Судове засідання, призначене на 10.04.2024 року, було перенесено у зв`язку з оголошення повітряної тривоги в м. Одеса та призначено на 22.05.2024 року.

В судове засідання, призначене на 22.05.2024 року, з`явилися представники сторін.

У вступному слові представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача у вступному слові заперечував проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиву на позовну заяву та запереченнях.

Суд в судовому засіданні з`ясував думку представників учасників справи щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 22.05.2024 року, клопотання представників учасників справи задовольнив та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є національною пам`яткою архітектури та містобудування № 1458/11 під назвою «Будинок Магнера» (роки побудови 1904 - 1905, арх. Чернігів Л.М., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) та входить до складу комплексу «Приморський бульвар» (Постанова Ради Міністрів України № 442 від 06.09.1979 р.).

Рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів Української РСР від 25.12.1984 року № 652 корпус будинку по АДРЕСА_1 , прийнятий під охорону держави як пам`ятка історії місцевого значення - «Будинок, у якому жили: у 1933-1937 рр. ОСОБА_2 - піаніст; у 1936-1940 рр. ОСОБА_3 - віолончеліст, професор».

На підставі рішення виконкому Одеської міської ради від 27.09.1997 року № 510 право власності на будинок Магнера, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за Одеською міською радою 30.03.1998 року, про що зроблено відповідний реєстраційний запис за реєстровим номером 122 у реєстровій книзі 1 ог на сторінці 91, що підтверджується листом Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 21.02.2023 року № 461/03.01-06.

В подальшому окремі квартири та нежитлові приміщення в будинку були приватизовані та зареєстровані за фізичними особами на праві приватної власності.

12.08.2021 року під час проведення погоджувальної ради Виконавчого комітету Одеської міської ради голова Одеської міської ради надав протокольне доручення підготувати проект рішення Виконкому щодо створення комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.08.2021 року №261 «Про створення комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 » створено комісію з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та затверджено її склад (додається) (п. 1) та доручено комісії в місячний термін здійснити обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та надати відповідний висновок та/або пропозиції на розгляд Виконавчого комітету Одеської міської ради (п. 2).

22.09.2021 року було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4».

На замовлення Департаменту міського господарства Одеської міської ради (Договір № 599 від 08.11.2021 року) 04.12.2021 року Одеською державною академією будівництва та архітектури підготовлено Технічний висновок про стан несучих і огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (далі - технічний висновок).

В розділі «ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ» технічного висновку зазначено:

« 1. В результаті проведених обстежень технічний стан несучих і огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 визнаний, в цілому, як аварійний.

2. За результатами візуального обстеження віднесені до категорії стану « 4» аварійний:

- зовнішні несучі стіни;

- конструкції перекриття 4 поверху.

3. Пошкодження, що виникли в будинку при нерівномірних осіданнях відповідають аварійному стану кам`яних конструкцій. Зокрема, це відноситься до відділення тріщинами повздовжніх стін від поперечних та розкриття тріщин на міжвіконних поясах несучих стін більш ніж 5 мм [І].

4.В аварійному стані знаходиться стіна бокового фасаду по осі 10, яка має крен в бік будівлі по АДРЕСА_2 , і в даний нас тримається від обвалення стіною останнього, який є аварійним.

5. Неприпустимим є демонтаж стіни по осі 9 та А-Б, яка об`єднує фасадну несучу стіну з середньою несучою стіною.

6. Фундаменти під несучі гра самонесучі стіни, конструкції даху та покрівлі відносяться до категорії технічного стану « 3» - непридатні до нормальної експлуатації.

7. Аналіз результатів попередніх обстежень, виконаних з 2005 р. по 2013 р., свідчить про прогресуючу деградацію, яка в останні роки припинилась при відсутності замочування основи фундаментів.

8. Відносно стабільний стан будівлі в останні забезпечується також за рахунок утримання стіни бокового фасаду з боку будівлі за адресою АДРЕСА_2 .

9. Ремонтні роботи основної сходової клітини та поверхів виконуються без проектів, в яких би передбачались комплексні першочергові протиаварійні заходи.

10. Незважаючи на оштукатурювання тріщин на стінах, кладка їх знаходиться в порушеному стані, і поява нерівномірних осідань, порушення стін будинку по АДРЕСА_2 або динамічні виливи приведуть до їх подальшого порушення і можливо до прогресуючого обвалення.

11. В разі прийняття рішення щодо подальшої експлуатації будинку, за адресою: АДРЕСА_1 необхідно терміново забезпечити проведення комплексу першочергових протиаварійних робіт за окремо розробленим комплексним проектом».

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 379 від 23.12.2021 року «Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26 серпня 2021 року № 261 «Про створення комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 » внесено зміни до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26 серпня 2021 року № 261 «Про створення комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 », а саме викладено пункт 2 у такій редакції: « 2. Доручити комісії до 01 березня 2022 року здійснити обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та надати відповідний висновок та/або пропозиції на розгляд Виконавчому комітету Одеської міської ради».

25.01.2023 року Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на своїй 18-й позачерговій сесії відповідно до Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення культурно-історичні пам`ятки «Історичний центр міста-порту Одеси» до «Списку Всесвітньої культурної спадщини під загрозою».

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 101 від 30.03.2023 року «Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26 серпня 2021 року № 261 «Про створення комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 » внесено наступні зміни до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26 серпня 2021 року № 261 «Про створення комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 »: 1.1. Викласти додаток до рішення у новій редакції (додається). 1.2. Викласти пункт 2 рішення у такій редакції: « 2. Доручити комісії до 01 червня 2023 року здійснити обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та надати відповідний висновок та/або пропозиції на розгляд Виконавчому комітету Одеської міської ради».

Згідно Додатка до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26 серпня 2021 року № 261, з урахуванням змін внесених рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.03.2023 року № 101, визначено наступний склад комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 :

- ОСОБА_6 - голова комісії, в. о. заступника міського голови директора Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради;

- Жеман Дмитро - заступник голови комісії, заступник міського голови;

- ОСОБА_7 - секретар комісії, перший заступник голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради;

- члени комісії:

Абрамов Олександр - член Виконавчого комітету Одеської міської ради (за згодою);

ОСОБА_8 - доцент кафедри гідротехнічного будівництва Одеської державної академії будівництва та архітектури (за згодою);

ОСОБА_9 - лікар із загальної гігієни відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Одеського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (за згодою);

ОСОБА_10 - представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4» (за згодою);

ОСОБА_11 - головний спеціаліст відділу збереження та обліку об`єктів культурної спадщини управління культурної спадщини Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради;

ОСОБА_12 - начальник відділу координації діяльності у сфері публічних закупівель Департаменту міського господарства Одеської міської ради;

Лука Ігор - головний спеціаліст сектору архітектури Київського району Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради;

ОСОБА_13 - головний інженер Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»;

ОСОБА_14 - головний спеціаліст інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради;

Паровик Геннадій - завідувач сектору технічного нагляду Управління капітального будівництва Одеської міської ради».

31.05.2023 року на виконання рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.08.2021 року № 261 «Про створення комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 », створеною комісією (з урахуванням змін внесених рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.03.2023 року № 101) проведено візуальне обстеження стану житлового будинку за адресою: пров. Чайковського. 4, за результатом чого складено акт (далі - акт обстеження від 31.05.2023 року), в якому зазначено наступне:

«Житловий будинок за вказаною адресою знаходиться у незадовільному стані.

Відповідно до технічного висновку, виданого Одеською державною академією будівництва та архітектури «Про стан несучих і огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » від 24.12.2021 р., технічний стан житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 визнаний, в цілому, як аварійний. Зокрема, до категорії стану « 4 -аварійний» віднесені зовнішні несучі стіни та конструкції перекриття 4 поверху.

В аварійному стані знаходиться стіна торцевого (східного) фасаду, що відокремлена від поздовжніх стін внаслідок осідання та має відхилення в бік сусідньої будівлі по АДРЕСА_2 , і в даний час тримається останками від обвалення стін останнього, які виконують роль контрфорсів.

Незважаючи на оштукатурювання тріщин на несучих та поперечних стінах, їх кладка з каменю-черепашнику знаходиться в порушеному стані, 1 поява нерівномірних осідань внаслідок можливого замокання основи, обвалення стін будинку по АДРЕСА_2 або динамічні впливи можуть привести до їх подальшого руйнування і можливо до прогресуючого обвалення.

На підставі технічного висновку, виданого Одеською державною академією будівництва та архітектури «Про стан несучих і огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » від 24.12.2021 р. та пропозицій членів комісії з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , беручи до уваги, що будинок є пам`яткою культурної спадщини та розташований в межах об`єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, члени комісії вважають за доцільне визнати технічний стан будинку в цілому таким, що перебуває в аварійному стані, існує небезпека його подальшого пошкодження та руйнування, у зв`язку з чим він потребує проведення термінових протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт».

Акт обстеження від 31.05.2023 року був підписаний не усіма членами комісії з визначеного складу (з урахуванням змін внесених рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.03.2023 року № 101), а саме не містить підпису ОСОБА_15 (заступник голови комісії, заступник міського голови), ОСОБА_16 (лікар із загальної гігієни відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Одеського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (за згодою), ОСОБА_17 (представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4» (за згодою).

Згідно інформації до проекту рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про результати обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 » на дату обстеження житлового будинку, 31.05.2023 року, заступник міського голови ОСОБА_18 знаходився у відпустці з 29.05.2023 року по 09.06.2023 року. Представник ОСББ «Чайковського-4» Клочко Олександр не з`явився для прийняття участі в обстеженні будинку яке відбулося 31.05.2023 року.

30.06.2023 року комісією утвореною згідно з наказом директора КП «ЖКС «Порто-Франківський» № 966 від 29.06.2023 року, у складі: голови комісії ОСОБА_19 директора КП «ЖКС «Порто-Франківський», членів комісії: Тихомир Ірини - в.о. начальника юридичного відділу Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Філатової Світлани головного спеціаліста відділу організації житлового сервісу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Колеснікович Юрія начальника відділу дозвільних процедур та збереження об`єктів комунальної власності КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради», Гаврилова Александера голови правління ОСББ «Чайковського-4», складено акт про списання багатоквартирного будинку, що розміщений за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського, 4, з балансу КП «ЖКС «Порто-Франківський» (ідентифікаційний код 35303262).

Відповідно до акту прийому-передачі технічної документації від 30.06.2023 року КП «ЖКС «Порто-Франківський» було передано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4» акт списання багатоквартирного будинку з балансу від 01.06.2023 року, геопідоснова із зазначенням зовнішніх інженерних мереж, однолінійна схема енергопостачання будинку, схема та акт переобміру площі прибудинкової території, витяг з реєстру актів первинної перевірки димових і вентиляційних каналів за 2022/23 рік та Технічний паспорт в стадії виготовлення.

22.11.2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4» звернулося з заявою до Одеської міської ради (зареєстрована за вх. № 34-Р-3356 від 22.11.2023 року), в якій просило зняти питання Приморського району міста Одеси щодо технічного стану будинку Магнера, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з порядку денного та не розглядати його на вказаному засіданні виконавчого комітету.

Разом з вказаною заявою Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4» надано до Одеської міської ради Технічний звіт з оцінки технічного стану несучих та огороджувальних конструкцій будинку Магнера за адресою: АДРЕСА_1 , складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_20 .

Виконавчим комітетом Одеської міської ради відповідно до статей 30, 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 7, 14, 154 Житлового кодексу України, Закону України «Про охорону культурної спадщини», Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 року № 189, розглянувши технічний висновок про стан несучих і огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського, 4, складений Одеською державною академією будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України від 04 грудня 2021 року, акт обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського, 4, від 31 травня 2023 року, складений комісією з обстеження стану житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського, 4, створеною рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26 серпня 2021 року № 261, враховуючи, що відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 06 вересня 1979 року № 442 зазначену будівлю, що входить до складу комплексу «Приморський бульвар», включено до списку пам`яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, та відповідно до рішення Одеського облвиконкому від 25 грудня 1984 року № 652 взято під охорону держави як пам`ятку архітектури національного значення, з метою невідкладного забезпечення умов для збереження архітектурної та історичної пам`ятки, що розташована в межах об`єкта всесвітньої спадщини, включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, 23.11.2023 року винесено рішення №397 «Про результати обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 », яким було вирішено:

« 1. Визнати житловий будинок АДРЕСА_1 таким, що не відповідає технічним і санітарним вимогам.

2. З метою збереження пам`ятки культурної спадщини та забезпечення подальшої експлуатації будинку, зазначеного у пункті 1 цього рішення, рекомендувати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського 4» терміново забезпечити проведення комплексу першочергових протиаварійних робіт за окремо розробленим комплексним проектом, а також капітального ремонту, необхідного для приведення будинку у належний технічний стан.

3. Доручити Приморській районній адміністрації Одеської міської ради передати матеріали обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського 4» для проведення робіт відповідно до пункту 2 цього рішення. 4. Доручити Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради інформувати у визначеному законодавством порядку Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації та Міністерство культури та інформаційної політики України про можливу загрозу руйнування пам`ятки, зазначеної в цьому рішенні, для вжиття ними відповідних заходів реагування.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови директора Департаменту земельних ресурсів Олександра Філатова.».

Позивач не погоджується з рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №397 від 23.11.2023 року «Про результати обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 », а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини шостої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Підпунктом 1 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження, як, зокрема управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють безпосереднє управління лише житловим фондом, який віднесений до комунальної власності. В усіх інших випадках вони надають відповідні дозволи, здійснюючи при цьому контроль за дотриманням прав власників.

Відповідно до статті 14 Житлового Кодексу України виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) рад у межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими актами законодавства України, на території області (міста республіканського підпорядкування):

1) здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30);

2) керують житловим господарством, підпорядкованими підприємствами, установами та організаціями цієї галузі, забезпечують комплексний розвиток житлового господарства;

3) здійснюють управління житловим фондом місцевих рад (частина перша статті 18) і забезпечують його схоронність, правильну експлуатацію, капітальний і поточний ремонт;

4) здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду, вживають заходів до передачі його до відання місцевих рад;

5) приймають рішення про переобладнання і знесення непридатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (частина друга статті 7);

6) здійснюють контроль на підприємствах, в установах, організаціях за станом обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (стаття 41), а також за правильністю розподілу жилих приміщень;

7) здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків (стаття 138);

8) здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать громадянам (стаття 154).

Зі змісту наведених вище норм права можна дійти висновку, що виконавчі комітети районних, міських та районних у місті рад наділені повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням і схоронністю житлового фонду.

Позивач в обґрунтування позову стверджує, що в порушення вимог ст.7 Житлового Кодексу України, статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідач прийняв рішення, яке виходить за межі його компетенції, визначеної вказаними нормативними актами, оскільки будинок за адресою: АДРЕСА_1 не належить ані до державного, ані до громадського житлового фонду, оскільки був списаний з балансу утримуючої організації 01.06.2023 року.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, воно прийнято відповідно до статей 30, 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 7, 14, 154 Житлового кодексу України, Закону України «Про охорону культурної спадщини», Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 року № 189.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За змістом статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За правилами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з приписами статті 151 Житлового кодексу громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно ст. 7 ЖК періодично, у строки, встановлювані Кабінетом Міністрів України, провадиться обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду.

Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради.

Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнано в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради.

Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 7 Житлового кодексу Української РСР Рада Міністрів Української РСР постановляє: 1. Установити, що обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду провадиться не менше одного разу на п`ять років. 2. Затвердити Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання (додається).

Згідно п. 1 Порядку обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання визначено у Положенні, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (Положення № 189) жилі будинки державного і громадського житлового фонду підлягають плановому суцільному обстеженню з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам.

Відповідно до приписів вказаного нормативно-правового акту обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості.

У разі необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби. Якщо експлуатація будинків відомчого або громадського житлового фонду здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією, то обстеження цих будинків за клопотанням такого підприємства, установи, організації здійснюється житлово-експлуатаційною організацією, визначеною виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

У разі ж неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту вноситься до виконкому районної, міської, районної у місті Ради пропозиція про визнання жилого будинку таким, що не відповідає зазначеним вимогам і є непридатним для проживання.

Згідно з п. 5 Положення № 189 якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту. У разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.

При цьому додаються такі документи: а) акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком; б) технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність; в) висновок проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану жилого будинку (жилого приміщення та про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку (жилого приміщення); г) висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам.

Відповідно до пунктів 6, 7 Положення виконавчим комітетом відповідної Ради призначається спеціальна комісія у складі визначеного зазначеним Положенням спеціалістів.

При обстеженні громадського або відомчого житлового фонду до складу такої комісії також включається представник органу, який здійснює управління відповідним фондом.

Після проведення дій, визначених Положенням, при визнанні жилого приміщення непридатним для проживання комісія вносить місцевій раді пропозицію з проектом відповідного рішення.

Згідно із пунктом 8 Положення виконавчий орган місцевої Ради розглядає подані комісією матеріали і приймає рішення щодо непридатності жилого будинку для проживання та вносить до виконавчого комітету обласної, міської Ради народних депутатів про використання цього будинку в інших цілях або про знесення будинку. Під час вирішення питання щодо жилого будинку відомчого або громадського жилого фонду пропозиція погоджується з відповідним підприємством.

Відповідно до п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних

депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

Таким чином, суд зазначає, що Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання не розповсюджується на правовідносини пов`язані з обстеженням приватного житлового фонду.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що інститут приватної власності був регламентований за часів незалежності України, тому Положення №189 не згадуються будинки приватної власності та приватний житловий фонд.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основою якого є ідея передбачуваності очікування суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам. Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними (рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Норми права, що не відповідають критерію «якості закону» (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability); передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб`єктів владних повноважень у права такої особи.

Суб`єкт нормотворчості не повинен порушувати права особи внаслідок прийняття «неоднозначних» актів законодавства та повинен нести відповідальність за це (особливо, якщо акт передбачає можливість обмеження прав особи), а також мати обов`язком негайно виправити ситуація, яка зумовлена прийняттям акта, що містить норми права, які не відповідають критерію «якості закону».

Акт законодавства, який містить норму, що не сформульована з достатньою мірою якості, не дозволяє особі регулювати (впорядкувати) свою поведінку та передбачати (без зайвої складності або отримавши, при потребі, відповідну консультацію) наслідки такої поведінки, не володіє повною мірою такою ознакою як обов`язковість (не може розглядатись як «право»).

Європейський суд визначає сутність принципу правової визначеності як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

У справі Рисовський проти України (п.70-71) Європейський Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). У справі Рисовський проти України також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування". ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі". Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії".

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що хоча діючим законодавством відповідач як виконавчий орган міської ради наділений повноваженнями щодо контролю за використанням і схоронністю житлового фонду усіх форм власності, проте відсутній нормативно-правовий акт, який би визначав порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків непридатними для проживання, які відносяться до приватного житлового фонду.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач прийняв рішення, яке виходить за межі його компетенції, визначеної вказаними нормативними актами, оскільки будинок за адресою: АДРЕСА_1 не належить ані до державного, ані до громадського житлового фонду, оскільки був списаний з балансу утримуючої організації 01.06.2023 року.

Крім того, слід зазначити, що відповідачем при обстеженні стану жилого будинку з метою встановлення його відповідності санітарним і технічним вимогам на підставі Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання було допущено істотні процедурні порушення.

Як вбачається з оскаржуваного рішення №397 «Про результати обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 », було вирішено: 1. Визнати житловий будинок АДРЕСА_1 таким, що не відповідає технічним і санітарним вимогам. 2. З метою збереження пам`ятки культурної спадщини та забезпечення подальшої експлуатації будинку, зазначеного у пункті 1 цього рішення, рекомендувати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського 4» терміново забезпечити проведення комплексу першочергових протиаварійних робіт за окремо розробленим комплексним проектом, а також капітального ремонту, необхідного для приведення будинку у належний технічний стан.

Разом з тим, підставою для прийняття такого рішення згідно Положення є акт обстеження стану жилих будинків, який складається інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості.

Згідно з п. 5 Положення № 189 якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту.

І лише у разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.

В подальшому якщо виконавчим комітетом міської ради будинок визнаний невідповідним санітарним і технічним вимогам, він одночасно визнається непридатним для проживання, після чого виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

У разі визнання виконавчим комітетом будинку невідповідним санітарним і технічним вимогам, він одночасно визнається непридатним для проживання, проте Виконавчим комітетом було рекомендовано позивачу здійснити капітальний ремонт, необхідний для приведення будинку у належний технічний стан.

Таким чином, слід зазначити, що можливість проведення ремонту виключає визнання будинку таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам.

В порушення вимог п. 5 Положення, вказаною комісією до виконкому не було передано технічний паспорт житлового будинку з даними про його фізичну зношеність.

Висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам взагалі не складався.

Не було встановлено причини незадовільного стану будинку, а також наявність вини в цьому службових осіб, не поставлено питання про притягнення їх до відповідальності.

Відсутність висновку органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам, технічного паспорту житлового будинку з даними про його фізичну зношеність, недотримання алгоритму дій та невідповідність рішення вимогам Положення №189 не можна вважати формальними порушеннями.

Таким чином, суд доходить висновку про допущення відповідачем істотних процедурних порушень при визнанні житлового будинку АДРЕСА_1 таким, що не відповідає технічним і санітарним вимогам.

Щодо посилань відповідача на Закон України «Про охорону культурної спадщини», суд зазначає наступне.

Згідно ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць; 4) забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; 5) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; 7) надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини; 8) організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; 9) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; 10) надання висновків щодо відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; 11) укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону; 12) забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їх територій; 13) підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об`єктів культурної спадщини, відповідного використання пам`яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; 14) популяризація справи охорони культурної спадщини на відповідній території, організація науково-методичної, експозиційно-виставкової та видавничої діяльності у цій сфері; 15) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; 16) підготовка пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території і проектів місцевого бюджету та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; 18) інформування органів охорони культурної спадщини вищого рівня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на їх території; 19) участь в організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників у сфері охорони культурної спадщини; 20) організація досліджень об`єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт; 21) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону; 22) здійснення інших повноважень відповідно до закону.

У відповідності до ст. 27 Закону у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам`ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що у виконавчих органів сільських, селищних, міських рад за цим законом не наділений повноваженнями щодо прийняття рішень про визнання житлових будинків такими, що не відповідають технічним і санітарним вимогам.

З аналізу статті 27 Закону вбачається, що коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення відповідний орган охорони культурної спадщини, може видати розпорядження про зобов`язання власника вжити необхідних заходів по збереженню пам`ятки.

Виконком готує пропозиції та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об`єктів культурної спадщини, відповідного використання пам`яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте поза межами повноважень відповідача, не на підставі та не у спосіб, що визначений законом, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що позивач не обґрунтував порушення оскаржуваним рішенням його прав або законних інтересів, з огляду на наступне.

30.06.2023 року комісією утвореною згідно з наказом директора КП «ЖКС «Порто-Франківський» № 966 від 29.06.2023 року, у складі: голови комісії Рязанової Антоніни директора КП «ЖКС «Порто-Франківський», членів комісії: Тихомир Ірини - в.о. начальника юридичного відділу Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Філатової Світлани головного спеціаліста відділу організації житлового сервісу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Колеснікович Юрія начальника відділу дозвільних процедур та збереження об`єктів комунальної власності КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради», Гаврилова Александера голови правління ОСББ «Чайковського-4», складено акт про списання багатоквартирного будинку, що розміщений за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського, 4, з балансу КП «ЖКС «Порто-Франківський» (ідентифікаційний код 35303262).

Відповідно до акту прийому-передачі технічної документації від 30.06.2023 року КП «ЖКС «Порто-Франківський» було передано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4» акт списання багатоквартирного будинку з балансу від 01.06.2023 року, геопідоснова із зазначенням зовнішніх інженерних мереж, однолінійна схема енергопостачання будинку, схема та акт переобміру площі прибудинкової території, витяг з реєстру актів первинної перевірки димових і вентиляційних каналів за 2022/23 рік та Технічний паспорт в стадії виготовлення.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради 23.11.2023 року винесено рішення №397 «Про результати обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського, 4», яким було вирішено:

« 1. Визнати житловий будинок АДРЕСА_1 таким, що не відповідає технічним і санітарним вимогам.

2. З метою збереження пам`ятки культурної спадщини та забезпечення подальшої експлуатації будинку, зазначеного у пункті 1 цього рішення, рекомендувати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського 4» терміново забезпечити проведення комплексу першочергових протиаварійних робіт за окремо розробленим комплексним проектом, а також капітального ремонту, необхідного для приведення будинку у належний технічний стан.

3. Доручити Приморській районній адміністрації Одеської міської ради передати матеріали обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського 4» для проведення робіт відповідно до пункту 2 цього рішення. 4. Доручити Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради інформувати у визначеному законодавством порядку Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації та Міністерство культури та інформаційної політики України про можливу загрозу руйнування пам`ятки, зазначеної в цьому рішенні, для вжиття ними відповідних заходів реагування.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови директора Департаменту земельних ресурсів Олександра Філатова.».

Законодавством України чітко встановлено, що використовувати як жиле можливо виключно приміщення, що відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам. Таким чином, приміщення, яке не відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам, не може використовуватися для проживання людей.

Таким чином, оскаржуване рішення встановлює статус належного позивачу будинку як такий, що не відповідає технічним і санітарним вимогам, що передбачає можливість настання певних негативних наслідків щодо визнання жилого приміщення непридатним для проживання.

Посилання відповідача на рішення Верховного Суду є нерелевантними до цієї справи, оскільки стосуються інших правовідносин.

Щодо доводів відповідача про ненормативний характер оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з доводами відповідача з приводу того, що оскаржуване рішення не є нормативно-правовим актом, оскільки містить конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта, не розраховані на широке коло осіб.

При відкритті провадження у справі, враховуючи наявність оскаржуваного рішення на офіційному сайті виконкому в розділі «Нормативні акти», судом було вирішено розглядати справу в порядку ст. 264 КАСУ.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., згідно платіжної інструкції № 11 від 18.12.2023 року.

Таким чином, враховуючи задоволення позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4» (пров. Чайковського, 4, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 44558195) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 04056919) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №397 від 23 листопада 2023 року.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 04056919) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайковського-4» (пров. Чайковського, 4, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 44558195) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.06.2024 року.

Суддя Г.В. Лебедєва