Постанова

від 27.06.2024 по справі 200/185/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року справа №200/185/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Геращенко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 200/185/24 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТОРГСЕРВІС" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

11.01.2024 Товариств з додатковою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТОРГСЕРВІС" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області з вимогами: визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №137/05-99-04-09/22040572 від 29.09.2023 та зобов`язати ГУ ДПС у Донецькій області поновити статус платника єдиного податку ТДВ Компанія Торгсервіс (код ЄДРПОУ 22040572) з 01.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням Податкового кодексу України, та не ураховано сплачені товариством платежі, у зв`язку з чим є протиправними та підлягає скасуванню, з огляду на що, статус платника єдиного податку слід поновити. Позивач вказав, що податковим органом не було враховано, що Закон України від 11.04.2023 №3050 Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно, відповідно до якого змінився механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, набув чинності лише 06.05.2023. Ураховуючи, що Закон України №3050 набув чинності 06.05.2023, то фактично станом на 01.04.2023 та на 01.05.2023 податковий борг у підприємства був відсутній, оскільки відповідно до діючого на той час законодавства юридичні особи звільнялись від нарахування та сплати деяких податків за об`єкти, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії (до яких відноситься і місто Краматорськ).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 200/185/24 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №137/05-99-04-09/22040572 від 29.09.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з додатковою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТОРГСЕРВІС". Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області поновити реєстрацію Товариства з додатковою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТОРГСЕРВІС" як платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2023.Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач Товариство з додатковою відповідальністю Компанія Торгсервіс ( код ЄДРПОУ 22040572) зареєстроване як юридична особа 10.04.1995, основний вид економічної діяльності згідно з КВЕД 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Донецькій області (м. Краматорськ), податкова адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, б. 23, та з 25.01.2012 перебувало на податковому обліку як платник єдиного податку третьої групи, що не є спірним між сторонами.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Товариство з додатковою відповідальністю Компанія Торгсервіс є власником:

- будинок торгівлі Прогрес, нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 23;

- земельної ділянки, кадастровий номер 1412900000:00:002:0411, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 23;

- нежитлового приміщення магазину, розташованого за адресою: по вул. Командарма Федька, б. 3.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області 29.09.2023 проведено камеральну перевірку ТДВ Компанія Торгсервіс щодо порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено Акт перевірки № 113/05-99-04-09/22040572.

Згідно з актом перевірки в період з 01.04.2023 по 29.09.2023 підприємство має заборгованість у сумі 217679,04 грн, в тому числі земельного податку з юридичних осіб у сумі 140140,61 грн, з орендної плати з юридичних осіб у сумі 4832,62 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 72705,81 грн.

При цьому, згідно з пунктом 13 вказаного акта, в період з 01.04.2023 по 29.09.2023 підприємство має заборгованість у сумі 217679,04 грн, в тому числі:

- з земельного податку з юридичних осіб (код платежу 18010500) у сумі 140140,61 грн виник 30.03.2022 і склав: на 01.04.2023 - 140140,61 грн, 01.05.2023 - 140140,61 грн, 01.06.2023 - 140140,61 грн, 01.07.2023 - 140140,61 грн, 01.08.2023 - 140140,61 грн, 01.09.2023 - 140140,61 грн, 29.09.2023 - 140140,61 грн;

-з орендної плати з юридичних осіб (код платежу 18010600) виник 30.06.200 і склав: на 01.04.2023 4832,62 грн, 01.05.2023 4832,62 грн, 01.06.2023 4832,62 грн, 01.07.2023 4832,62 грн, 01.08.2023 4832,62 грн, 01.09.2023 4832,62 грн, 29.09.2023 4832,62 грн;

-з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу) виник 31.12.2022 і склав: на 01.04.2023 230699,13 грн, на 01.05.2023 230699,13 грн, на 01.06.2023 230699,13 грн, на 01.07.2023 230699,13 грн, на 01.08.2023 230699,13 грн, на 01.09.2023 230699,13 грн, на 29.09.2023 72705,81 грн.

Так, за результатом проведення перевірки встановлено порушення платником абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України в частині несплати протягом двох послідових кварталів заборгованості з земельного податку з юридичних осіб 7882,47 грн та з орендної плати з юридичних осіб 271,8 грн, передбачена відповідальність згідно з абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України. На підставі п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, а саме з 01.10.2023.

Рішенням ГУ ДПС у Донецькій області від 29.09.2023 №137/05-99-04-09/22040572 реєстрацію платником єдиного податку III групи ТДВ Компанія Торгсервіс анульовано шляхом виключення з реєстру єдиного податку у відповідності до вимог п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 та п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу у зв`язку з встановленням під час проведеної перевірки наявності податкового боргу станом на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

За результатами розгляду скарги позивача, Державною податковою службою України прийнято рішення від 15.12.2023 №37051/6/99-00-06-03-03-06 яким рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи рішення відповідача протиправним позивач, з метою його скасування, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (надалі за текстом - ПК України).

Відповідно до пункту 291.2 статі 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

Положеннями підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України зазначено, що до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Згідно з пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаро виробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).

Приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 у справі № 813/1465/17, від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення випадків передбачених пунктами 299.10, 299.11 статті 299 ПК України. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Згідно з підпунктом 291.5.8 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану внесено зміни до Розділу XX Перехідні положення ПК України.

Пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Перехідні положення ПК України визначено, що тимчасово, з 01.04.2022 до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, установлено ряд особливостей застосування положень розділу XIV ПК України.

Відповідно до підпункту 9.3. пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Перехідні положення ПК України платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, без урахування обмежень, встановлених пунктом 291.5 статті 291 цього Кодексу, не можуть бути: 1) суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); обмін іноземної валюти; виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами); видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення); 2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів; 3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку; 4) фізичні та юридичні особи - нерезиденти.

Підпунктом 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Перехідні положення ПК України передбачено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу.

Отже, законодавцем встановлено тимчасово, з 01.04.2022 до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, особливостей оподаткування для платників єдиного податку третьої групи без урахування обмежень, встановлених пунктом 291.5 статті 291 цього Кодексу, згідно яких встановлено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, і серед таких осіб відсутні юридичні особи, які мають податковий борг.

Однак, як проаналізовано судом, обмеження, які визначені підпунктом 291.5.8 ПК щодо наявності податкового боргу, не враховуються під час переходу на третю групу платника єдиного податку, які використовують особливості оподаткування, відтак, не можуть бути і підставою для виключення такого платника з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до спірного рішення, підставою для виключення Товариства з додатковою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТОРГСЕРВІС" з реєстру платників єдиного податку слугувало порушення вимог абз. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України та абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, - несплата податкового боргу протягом двох послідовних кварталів.

Згідно із пунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Разом з тим суд зазначає, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до рішення відповідача від 29.09.2023 стало наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, а саме: з 01.04.2023 по 29.09.2023, в тому числі: 140 140,61 грн. з земельного податку з юридичних осіб; 4 832,62 грн. з орендної плати з юридичних осіб; 72 705,81 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

При цьому, в акті камеральної перевірки № 113/05-99-04-09/22040572 від 29.09.2023 не враховані сплачені 29.09.2023 платежі по оплаті податків, а саме: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки платіжним дорученням від 29.09.2023 №245 на суму 230699,13 грн, з земельного податку платіжним дорученням від 29.09.202 №247 на суму 140140,61 грн, з орендної плати платіжним дорученням від 29.09.2023 № 246 на суму 4832,62 грн.

Проте, на погашене податкове зобов`язання була нарахована пеня, та станом на 01.10.2023 за ТДВ Компанія Торгсервіс обліковується податковий борг (залишок несплаченої пені) сумі 8154,27 грн, в т.ч. з земельного податку (18010500) в сумі 7882,47 грн та орендної плати (18010600) в сумі 271,80 грн.

Суд зазначає, що пунктами 86.2, 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Отже, нормами ПК України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками камеральної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Разом з тим, відповідачем акт про результати камеральної перевірки № 113/05-99-04-09/22040572 складено 29.09.2023, та в той же час, 29.09.2023 прийнято оскаржуване рішення про виключення позивача з реєстру платника податків єдиного податку, що відповідачем не заперечується.

Отже відповідач порушив приписи статті 86 ПК України, не надавши позивачу можливості подати заперечення до акта та/або додаткові документи і пояснення, зокрема, документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Прийнявши спірне рішення 29.09.2023 одночасно із складанням акта перевірки 29.09.2023 № 113/05-99-04-09/22040572, податковий орган всупереч наведеним положенням позбавив позивача права брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки та надати свої заперечення на акт перевірки.

З наведеного вбачається порушення відповідачем процедури прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку, прийняте щодо ТДВ "КОМПАНІЯ ТОРГСЕРВІС" оскільки оскаржуваний акт індивідуальної дії прийнято без дотримання вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), отже є протиправним.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №200/4704/21, від 15.01.2019 №826/3576/15, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Також суд зазначає, що відповідно до п.п. 69.14. п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, за період з 01.01.2022 до 31.12. 2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки і паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до Постанови КМУ від 06.12.2022 №1364 перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Згідно з абзацом 3 пункту 1 вказаної постанови, до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Відповідно до абз. 16 п.1 цієї постанови, території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією.

Так, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, Краматорська міська територіальна громада у період з 24.02.2022 віднесена до 1 підгрупи територій, на яких ведуться (велися) бойові дії - Території можливих бойових дій.

Суд зазначає, що в період з 01.01.2023 по 06.05.2023 діяла норма п.69.14 розділу Х Перехідні положення ПК України, яка передбачала, що тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, 06.05.2023 набула чинності нова редакція цього п.69.14, яка передбачила, що починаючи з 01.01.2023, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Отже, редакція п.69.14, яка діяла до 06.05.2023 звільняла платників податків від сплати земельного податку, якщо земельні ділянки 1) розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії; 2) розташовані на територіях, на яких велися бойові дії; 3) на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. А редакція п.69.14 після 06.05.2023, звільняла від сплати земельного податку, якщо земельні ділянки розташовані на: 1) територіях активних бойових дій; 2) на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

При цьому, Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки земельна ділянка позивача розташовані на території, на яких велися бойові дії, враховуючи редакції п.69.14, яка діяла в період з 01.01.2023 до 06.05.2023, позивач мав право не сплачувати податок на землю.

Так, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно №3050-ІХ, який набрав чинності 06.05.2023 скасував пільгу позивача на несплату протягом 2023 року земельного податку, після чого позивач виконав свій податковий обов`язок та погасив всі свої зобов`язання з зазначеного податку.

Отже, оскільки обов`язок щодо сплати земельного податку Законом №3050-ІХ було відновлено ретроспективно, не лише щодо правовідносин, які виникають після набуття чинності з 06.05.2023, а й щодо зобов`язань за період з 01.01.2023 по 05.05.2023, платник податку не може нести відповідальність за несвоєчасність сплати цього податку, оскільки в період з 01.01.2023 до 06.05.2023, він був звільнений від обов`язку його сплати. Закон №3050-ІХ відновлює обов`язок сплати самого податку, але не може бути підставою для притягнення платника податку за несвоєчасність сплати податку до набуття чинності цього Закону.

При цьому, стосовно твердження відповідача про наявний станом на 01.10.2023 за ТДВ Компанія Торгсервіс податковий борг (залишок несплаченої пені) у сумі 8154,27 грн, в т.ч. з земельного податку в сумі 7882,47 грн та орендної плати в сумі 271,80 грн, суд зазначає, що такий борг не може бути підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки зазначена пеня у сумі 8154,27 грн була нарахована податковим органом безпосередньо 29.09.2023 року, вже після сплати ТДВ Компанія Торгсервіс у повному обсязі земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Що також зазначає відповідач у відзиві на адміністративний позов та підтверджується інтегрованою карткою платника податків. Отже вказаний борг не може бути підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідачем зроблено неправомірний висновок про наявність податкового боргу ТДВ Компанія Торгсервіс та порушення ним умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №137/05-99-04-09/22040572 від 29.09.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання податкового органу поновити статус платника єдиного податку ТДВ Компанія Торгсервіс з 01.10.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з п. 19-3.1 ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пп. 299.13 ст. 299 ПК Україниз метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

податковий номер (для юридичної особи);

найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи;

дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

ставку єдиного податку;

групу платника податку;

види господарської діяльності (за наявності відповідних даних);

дату виключення з реєстру платників єдиного податку..

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

При цьому, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Тому, з урахуванням наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки оскаржуване рішення про виключення з Реєстру платника єдиного податку позивача є протиправним, тому з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача поновити поновити статус платника єдиного податку ТДВ Компанія Торгсервіс (код ЄДРПОУ 22040572) з 01.10.2023 та включити до реєстру платників єдиного податку.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 200/185/24 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 200/185/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 27 червня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв