Постанова

від 19.06.2024 по справі 160/29163/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/29163/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 р. (суддя Савченко А.В.) в адміністративній справі №160/29163/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗМЕТАЛМАРКЕТ» до Дніпровської митниці, про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЮЗМЕТАЛМАРКЕТ» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UА110000/2023/000046/2 від 12.09.2023 р. та №UА110130/2023/000159/1 від 13.09.2023 р. та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UA110130/2023/000645 від 12.09.2023 р. та №UА110130/2023/000647 від 13.09.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про документальне підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту, безпідставне витребування митницею додаткових документів та протиправне коригування митної вартості і відмови у прийняття митної декларації.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що надані позивачем для митного оформлення товару документи містили розбіжності щодо порту призначення; інформація про перевезення контейнерів по маршруту Констанца (Румунія) - п/п Рені (Україна), врахування витрат на перезавантаження контейнеру документально не підтверджена; платіжне доручення не містить вказівки на рахунок-фактуру (інвойс); банківські реквізити, зазначені у контракті, не співпадали із банківськими реквізитами у платіжних документах. Зазначені обставини стали підставою для витребування додаткових документів і прийняття, в подальшому, спірних рішень.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, зазначаючи, що зміст апеляційної скарги Дніпровської митниці зводиться до переоцінки доказів та грунтується на вільному трактуванні відповідачем норм законодавства на свою користь. Так, транспортування контейнеру №BEAU5009646 здійснювалось відповідно до коносаменту №228249273, яким підтверджують маршрут руху контейнерів морем, і який був наданий при поданні декларацій Зі змісту зазначеного документу та умов поставки CIF вбачається, що додаткових витрат, пов`язаних із перевантаженням контейнеру №BEAU5009646 у позивача не було. Таким чином, витрати по навантаженню товару при передачі його з судна Maersk CANYON/325W в порту Констанца (Румунія) на баржу/судну «T-MOON V.46 ROCNDUARNI », та в подальшому з баржі/судна «T-MOON V.46 ROCND-UARNI» в порту Рені (Україна) у наданий покупцем транспортний засіб покладені на продавця, а тому вже були включені в вартість товару. Відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару. Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не обґрунтовано суттєвість зауваження щодо розбіжності у банківських реквізитах постачальника в аспекті визначення митної вартості товарів. Також реквізити банківських рахунків протягом тривалого часу можуть змінюватися. Окрім цього, допустимим є і наявність в одного суб`єкта господарювання декількох банківських рахунків в різних банках

одночасно.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

27.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЮЗМЕТАЛМАРКЕТ» та компанією SHANDON LEADER STEEL CO., LTD (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №SDLD2106. Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2 Контракту продавець продає, а покупець купує безшовні сталеві труби, далі названий Товар. Сортамент, ціна за одиницю та кількість поставленого Товару по контракту вказані в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту. Пунктом 2.2 Контракту визначено, що загальна вартість Контракту складається із вартості товарів, фактично відвантажених по Специфікаціям до даного Контракту, складає не більше 250000 доларів США.На умовах, визначених у зовнішньоекономічному контракті та специфікації №10, на адресу позивача від SHANDON LEADER STEEL CO., LTD (Китай) надійшов товар двома партіями: за митною декларацією від 07.09.2023 р. №23UA110130018373U9: «труби сталеві безшовні гарячодеформовані круглого поперечного перерізу без теплової ізоляції, загального призначення, з вуглецевої сталі 20, розмірами - 108x4,5 мм, 76 штук, довжиною 10-12 м - 9676 кг.; труби сталеві безшовні гарячедеформовані круглого поперечного перерізу, без теплової ізоляції, загального призначення, з вуглецевої сталі 20, розмірами - 325x8 мм, 4 штуки, довжиною 6-12 м - 2942 кг.», за митною декларацією від 07.09.2023 р. №23UA110130018386U0: «труби сталеві безшовні гарячедеформовані круглого поперечного перерізу без теплової ізоляції, загального призначення, з вуглецевої сталі 20, розмірами - 108x4,0 мм-5,0 мм, довжиною 10-12 м, 15 штук - 4952 кг. - 102,0x16,0 мм, довжиною 6-12 м., 7 штук - 2236 кг.; груби сталеві безшовні гарячедеформовані круглого поперечного перерізу без теплової ізоляції, загального призначення, з вуглецевої сталі 20, розмірами - 325,0x8,0 мм, довжиною 6-12 м, З штуки - 2182 кг.» Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Дніпровською митницею прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UА110000/2023/000046/2 від 12.09.2023 р. та №UА110130/2023/000159/1 від 13.09.2023 р., яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів №2 та №3 за другорядним методом визначення митної вартості 2-r -резервний метод.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність зазначених спірних рішень.

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї ж статті визначено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Щодо доводів скаржника про відсутність документального підтвердження витрат на перезавантаження контейнеру.

Суд першої інстанції встановив, що витрати по навантаженню товару при передачі його з судна Maersk CANYON/325W в порту Констанца (Румунія) на баржу/судну «T-MOON V.46 ROCND- UARNI», та в подальшому з баржі/судна «T-MOON V.46 ROCND-UARNI» в порту Рені (Україна) у наданий покупцем транспортний засіб покладені на продавця, а тому вже були включені в вартість товару.

Щодо доводів скаржника про відсутність у платіжному дорученні вказівки на рахунок-фактуру (інвойс).

Суд першої інстанції застосував правовий висновок Верховного Суду, сформульований у постановах від 22 серпня 2019 р. у справі №810/2784/18, від 25 травня 2021 р. у справі №520/10386/2020, відповідно до якого сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару. Оскільки платіжний документ у графі «призначення платежу» містить посилання на відповідний контракт, а тому, вказані доводи митного органу обґрунтовано не визнані судом першої інстанції підставою для коригування митної вартості.

Щодо доводів скаржника про те, що банківські реквізити, зазначені у контракті, не співпадали із банківськими реквізитами у платіжних документах.

Колегія суддів погоджується із твердженням позивача про те, що відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не обґрунтовано суттєвість зауваження, щодо розбіжності у банківських реквізитах постачальника, в аспекті визначення митної вартості товарів. Також реквізити банківських рахунків протягом тривалого часу можуть змінюватися. Окрім цього, допустимим є і наявність в одного суб`єкта господарювання декількох банківських рахунків в різних банках одночасно.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 р. в адміністративній справі №160/29163/23 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 19 червня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяН.І. Малиш

суддяО.О. Круговий