Постанова

від 28.06.2024 по справі 280/3276/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/3276/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2023 року в адміністративній справі №280/3276/22 (суддя у 1 інстанції Семененко М.О.) за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Оріхівська виправна колонія (№88)" про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи "Оріхівська виправна колонія (№88)", в якому просив скасувати наказ начальника ДУ «Оріхівська ВК (№88)» за № 5/ос/ст-22 від 21.04.2022 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2023 року у задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернулось до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність та позбавлення грошового забезпечення за 06.04.2022 року оскільки останній був відсутній на службі 06.04.2022 року. Водночас, суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивач не був повідомлений належним чином про наказ від 05.04.2022 року, в якому зазначалося про необхідність приступити до виконання службових обов`язків. При цьому, в наказі від 05.04.2022 року не зазначено коли саме потрібно було приступити до виконання службових обов`язків. Також суд першої інстанції залишив поза увагою процедурні порушення під час проведення судового розслідування.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Так, наказом начальника ДУ «Оріхівська ВК (№88)» від 20.04.2021 року № 152/ОС-21 «По особовому складу» полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 було призначено 20.04.2021 року на посаду заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення ДУ «Оріхівська ВК №88» за переведенням з державної установи «Торезька виправна колонія (№ 2)», відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», ч. 7-8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з листа начальника Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції України від 21.03.2022 року № 4.1-952/Е, адресованого ДУ «Оріхівська ВК (№88)», у зв`язку з введенням воєнного стану по всій території України, для забезпечення ефективного здійснення працівниками установ виконання покарань завдань щодо реалізації державної політики у сфері виконання кримінальник покарань, співробітникам установи до 17.00 21 березня 2022 року прибути до державних установ «Софіївська виправна колонія (№55)», «Вільнянська виправна колонія (№20)», «Кам`янська виправна колонія (№ 101)», згідно розподілу.

Наказом начальника ДУ «Оріхівська ВК (№88)» від 21.03.2022 року за № 101/ОС-22 здійснено розподіл особового складу установи до державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)», до якої, крім інших, направлено полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення.

Відповідно до наказу начальника ДУ «Оріхівська ВК (№88)» № 117/ОС-22 від 05.04.2022 року у зв`язку зі службовою необхідністю наказ від 21.03.2022 року за № 101/ОС-22 втратив чинність з 05.04.2022 року.

Наказом начальника ДУ «Оріхівська ВК (№88)» №208/ОД-2 від 12.04.2022 року, призначено службове розслідування з метою з`ясування причин та обставин не виходу на службу 06.04.2022 року заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , та як результат невиконання ним своїх службових обов`язків.

12.04.2022 року позивач подав письмові пояснення, в яких зазначив, що згідно розподілу в період з 24.03.2022 по 07.04.2022 року перебував в державній установі «Вільнянська виправна колонія (№20)». 05.04.2022 року о 13 годині 08 хвилин на мобільний додаток «Телеграм» йому надійшло повідомлення від начальника відділу по роботі з персоналом про припинення відрядження, у зв`язку з чим позивачем було зроблено ряд телефонних дзвінків з метою встановити, що йому робити далі, однак відповіді або наказу він не отримав. Лише 06.04.2022 року о 15 годині позивачу вдалося отримати інформацію від співробітників ДУ «Оріхівська ВК (№88)», що необхідно прибути до м. Запоріжжя. Враховуючи комендантську годину, позивач з ранку 07.04.2022 року прибув до м. Запоріжжя.

19.04.2022 року складено висновок службового розслідування з метою з`ясування причин та обставин відсутності на службі 06.04.2022 року заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , відповідно до якого рекомендовано за період відсутності позивача на службі 06.04.2022 грошове забезпечення не нараховувати, клопотати перед начальником установи про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ».

19.04.2022 року було надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що з письмових пояснень співробітників ДУ «Оріхівська ВК (№88)» вбачається, що 05.04.2022 року їм стало відомо про наказ начальника установи щодо повернення до ДУ «Оріхівська ВК (№88)», однак не зазначено яким чим їм стало це відомо. Також не вбачається, що хто не будь із співробітників спілкувався із позивачем та міг повідомити про наказ начальника, оскільки позивач ніс службу окремо від співробітників які надавали пояснення під час службової перевірки.

Наказом начальника установи від 20.04.2022 року №210/ОД-22 «Про вжиття додаткових заходів при проведенні службового розслідування», наказано провести додаткову перевірку в межах строку, встановленого для проведення службового розслідування, та за її результатами скласти окремий висновок службового розслідування.

Відповідно до висновку службового розслідування від 20.04.2022 року по факту перевірки викладених нових обставин в письмовому поясненні від 19.04.2022 року заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , які не враховані за результатами проведеного службового розслідування за №208/ОД-22 від 12.04.2022 року щодо його не виходу на службу 06.04.2022 року, та як результат невиконання ним своїх службових обов`язків, згідно висновку службового розслідування від 19.04.2022 року, комісія клопотала перед начальником установи про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ».

Наказом начальника установи №5/ос/ст-22 від 21.04.2022 року «Про покарання», за порушення службової дисципліни на полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23 червня 2005 року №2713-IV (далі - Закон №2713-IV).

Статтею 3 Закону №2713-IV визначається, що правовою основою діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України.

Частина 1 ст. 6 Закону № 2713-IV визначає, що державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 14 Закону № 2713-IV, до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби). Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Персонал Державної кримінально-виконавчої служби України зобов`язаний неухильно виконувати закони України, додержуватися норм професійної етики, гуманно ставитися до засуджених і осіб, узятих під варту (ч. 1 ст. 16 Закону № 2713-IV).

Згідно вимог ч. 3 ст. 21 Закону № 2713-IV, персонал Державної кримінально-виконавчої служби України під час виконання покладених на нього обов`язків керується законами та іншими нормативно-правовими актами, діє на підставі та в межах своїх повноважень. Ніхто, крім випадків, прямо передбачених законом, не має права втручатися в службову діяльність персоналу.

Частиною 5 ст. 23 Закону №2713-IV врегульовано, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі Дисциплінарний статут).

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст. 2 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу не несуть дисциплінарної відповідальності в разі, якщо шкода завдана правомірними діями внаслідок сумлінного виконання наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до абз. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

В абз. 10,12 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є вчинення такою особою дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Абзацом 10 пункту 2 розділу І Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 356/5 (далі Порядок №356/5) визначено, що службове розслідування комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин, встановлення обставин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення або дисциплінарного проступку персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідальність за яке передбачена законодавством України, а також визначення ступеня вини особи (осіб), яка вчинила правопорушення, чиї дії або бездіяльність стали причиною його скоєння.

Пунктом 1 розділу II Порядку №356/5 встановлено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з пунктом 2 розділу II вказаного Порядку службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі: невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань; реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового чи начальницького складу кримінальне правопорушення.

Пунктом 6 розділу II вказаного Порядку визначено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.

Згідно з п.8,9 розділу III Порядку №356/5 проведення службового розслідування доручається прямому начальнику особи рядового чи начальницького складу, дії або бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.

Службове розслідування може проводитися декількома особами у складі комісії, до складу якої входять найбільш досвідчені посадові особи органу або установи, здатні всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об`єктивні висновки. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника особи рядового чи начальницького складу, дії чи бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.

Відповідно до п. 11 розділу III Порядку №356/5 забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування.

Розділом V Порядку №356/5 передбачено, що службове розслідування повинне бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення уповноваженим на те начальником.

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк проведення службового розслідування може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку службового розслідування.

Згідно п. 1 розділу VIII Порядку № 356/5 за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.

У вступній частині висновку зазначаються посада, звання, прізвище, ініціали виконавця (голови, членів комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, підстави для проведення службового розслідування.

В описовій частині висновку зазначаються: відомості про обставини, за яких особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, вчинила дію або бездіяльність, що стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мета вчиненнядисциплінарногопроступку, його наслідки, що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в ДКВС України і на займаній посаді з дотриманням вимогЗакону України «Про захист персональних даних»), характеристика особи (зокрема наявність абовідсутністьу неї діючихдисциплінарних стягнень), яка вчиниладисциплінарнийпроступок, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками; умови, що передували вчиненню дії або бездіяльності чи спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного; відомості про залучення до проведення службового розслідування фахівців та дані про них, подані ними результати.

У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються: пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб рядового і начальницького складу конкретних видів заохочень абодисциплінарних стягнень, класифікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; підтвердження чи спростовування відомостей, які стали підставою для його призначення; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення, в резолютивній частині висновку службового розслідування подається клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу рядового чи начальницького складу іншого видудисциплінарного стягнення.

Пунктом 3 розділу VIII Порядку №356/5 висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування.

Відповідно до п. 6, 7 розділу VIII Порядку №356/5 за результатами службового розслідування особи рядового і начальницького складу, стосовно яких воно проводилося, притягаються до відповідальності в установленому законом порядку.

За результатами службового розслідування особи рядового і начальницького складу, стосовно яких воно проводилося, притягаються до відповідальності у встановленому законом порядку.

Про накладення дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування видається наказ, зміст якого оголошується персоналу органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності її підлеглих забороняється.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під підпис безпосередній начальник такої особи спільно з посадовою особою підрозділу персоналу складає відповідний акт.

Особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на неїдисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що в матеріалах справи наявні докази про обізнаність про припинення відрядження 05.04.2022 року позивача, а саме письмові пояснення під час службового розслідування. Свою відсутність на службі позивач обґрунтовував ненаданням йому конкретних розпоряджень щодо подальших дій після повідомлення про закінчення відрядження.

Разом з тим, будучи обізнаним про припинення відрядження, позивач не міг не розуміти про необхідність приступити до виконання своїх обов`язків за посадою за місцем служби, однак жодних дій не вчинив, на службу 06.04.2022 року не з`явився, поважних причин невиходу на службу не повідомив. При цьому, наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджується, що інші співробітники установи, після припинення відрядження, 06.04.2022 року вчасно повернулись для продовження проходження служби до ДУ «Оріхівська ВК (№88)».

Також колегія суддів враховує, що раніше позивач вже попереджався про дисциплінарну відповідальність за неналежне виконання своїх посадових обов`язків та ігнорування вимог керівництва установи, зокрема, згідно з наказу про покарання №17/ОС/СТ-21 від 28.10.2021 року.

Доводи позивача, що наказ від 05.04.2022 року, яким повідомлено про необхідність приступити до виконання службових обов`язків, є неконкретизованим, фактично зводиться до не згоди з таким наказом, проте у такому разі позивач міг його оскаржити.

Також колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач не надав доказів вжиття заходів, спрямованих на своєчасне прибуття до місця дислокації установи 06.04.2022 року.

Слід зазначити, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді неповної посадової відповідності в даному випадку є обґрунтованим, з урахуванням вже раніше застосованих до позивача дисциплінарних стягнень.

При цьому, позивач мав діюче дисциплінарне стягнення за порушення службової дисципліни «сувора догана», пов`язане з не виходом на службу з 08.03.2022 по 23.03.2022 року.

Вказану догану позивач оскаржив в судовому порядку, проте рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №280/3288/22, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволені позовних вимог позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення зазначених вимог. Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2023 року в адміністративній справі №280/3276/22 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2023 року в адміністративній справі №280/3276/22 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко