Рішення

від 28.06.2024 по справі 927/485/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/485/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик,

юридична адреса: вул. Харченка Євгенія, 42, м. Київ, 02088;

фактична адреса: вул. Квітнева, 17, м. Чернігів, Черінігівська область, 14026;

до відповідача: Підприємства споживчої кооперації Коропський хлібзавод Коропської райспоживспілки, вул. Київська, 71, смт. Короп, Коропський район, Чернігівська область, 16200;

предмет спору: про стягнення 30184,10 грн

без виклику (повідомлення) сторін

УСТАНОВИВ:

23.05.2023, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (далі ТОВ Баядера Логістик) до Підприємства споживчої кооперації Коропський хлібзавод Коропської райспоживспілки (далі - ПСК Коропський хлібзавод Коропської РСС) про стягнення 30184,10 грн, з них: 28209,44 грн основного боргу за договором поставки № 894 від 23.11.2018 (далі Договір) та 1974,66 грн штрафу, нарахованого на підставі п.7.1. Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала від 27.05.2024).

Ухвала про відкриття провадження в справі від 27.05.2024 доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 27.05.2024 о 17:05, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 11.06.2024.

Відзив на позов, в установлений судом строк, від відповідача не надходив.

За частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи зазначене справа вирішується за наявними в ній матеріалами.

Будь-яких заяв чи клопотань сторони до суду не подавали.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі (ухвала від 27.05.2024).

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

23.11.2018, між ТОВ Баядера Логістик (постачальник) та ПСК Коропський хлібзавод Коропської РСС (покупець) укладений Договір поставки № 894, за п. 1.1. якого постачальник зобов`язався передати в власність покупця алкогольні напої (надалі товар), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.

Пунктами 3.1. - 3.3. Договору передбачено, що постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс (в редакції 2010р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар.

Постачальник зобов?язаний поставити товар за адресою, визначеною в його замовленні, а також в засвідчених покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, зазначено в засвідчених покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру.

Постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв?язку.

В абзаці 3 п. 3.4. Договору зазначено, що підпис уповноваженого представника покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий покупцем від постачальника за кількістю та за якістю.

Згідно з п. 3.6. Договору покупець зобов?язаний до моменту першої поставки надати постачальникові довіреність зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразки печаток штампів (при наявності). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого вказаний в довіреності, наданій покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця без необхідності завірення такого підпису печаткою / штампом. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки / штампу на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток / штампів наданих покупцем постачальнику в довіреності, проте такий підпис наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

Відповідно до п. 5.2., п. 5.3. Договору ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Загальна сума дорівнює загальній сумі вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного Договору за видатковими накладними на товар.

У пунктах 6.1., 6.2. Договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 60 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника.

За п. 7.1. Договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від суми боргу.

Цей Договір чинний (строк дії) протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати його або змінити за один місяць до закінчення, Договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та на тих же умовах (п.9.7.).

У позовній заяві позивач зазначив, що на виконання умов Договору ним поставлено відповідачу товар на загальну суму 30923,40 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 68923/62172 від 19.11.2021 на суму 3463,80 грн, № 68924/62173 від 19.11.2021 на суму 664,44 грн, № 68942/62179 від 19.11.2021 на суму 436,80 грн, № 69554/62942 від 25.11.2021 на суму 1473,06 грн, № 69580/62954 від 25.11.2021 на суму 1488,18 грн, № 69635/62962 від 25.11.2021 на суму 2605,02 грн, № 70467/63607 від 26.11.2021 на суму 1331,70 грн, № 71940/64923 від 03.12.2021 на суму 1486,80 грн, № 1054/1192 від 13.01.2022 на суму 3551,46 грн, № 1077/1200 від 13.01.2022 на суму 5527,50 грн, № 2082/1770 від 13.01.2022 на суму 4567,44 грн, № 2094/1771 від 13.01.2022 на суму 4327,20 грн (копії додані до матеріалів справи, а. с. 11 - 24).

Позивачем додана до матеріалів справи довіреність від 06.10.2021 ПСК Коропський хлібзавод Коропської РСС, у якій останній як довіритель зазначив перелік уповноважених осіб уповноважених на отримання матеріальних цінностей в рамках Договору від ТОВ Баядера Логістик зі зразками їх підписів. У довіреності зазначено, що наведений перелік указаних осіб не є вичерпним. Довіритель підтверджує, що в разі, якщо на товарній (видатковій) накладній, за якою ним у рамках Договору прийнятий товар від постачальника (ТОВ Баядера Логістик) буде зазначений підпис його працівника чи інших осіб, підпис яких відсутній в даній довіреності, то дані особи уповноважені на прийом товару від постачальника і товар прийнятий його уповноваженими особами як покупця за Договором (а. с. 10.).

Оплата товару покупцем постачальнику здійснюється на підставі п. 6.1. п. 6.3. Договору.

Позивач зазначив, що за поставлений згідно з Договором товар відповідач розрахувався частково на суму 2713,96 грн, а саме: за прибутковим касовим ордером № 84 від 07.12.2022 на суму 2500,00 грн (у рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною від 13.01.2022 №1054/1192; за платіжним дорученням № 1266 від 04.09.2023 на суму 1500,00 грн (з яких 213,96 грн в рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною від 19.11.2021 № 68923/62172, решта суми зарахована в рахунок погашення накладної, яка не є предметом даного спору).

З урахуванням здійсненої відповідачем оплати заборгованість відповідача складає 28209,44 грн, яка заявлена позивачем до стягнення за даним позовом.

Одночасно, на підставі п. 7.1. Договору, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від суми бору, що складає 1974,66 грн.

За п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що продавець за договором купівлі-продажу передає або зобов`язується передати в власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 526 ЦК України.

Статтею 193 ГК України та статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Судом установлений факт укладення між сторонами договору поставки № 894 від 23.11.2018, на виконання якого позивач поставив відповідачу алкогольні напої на загальну суму 30923,40 грн, на підставі вказаних вище видаткових накладних, складених з урахуванням п. 3.6. цього Договору та довіреності від 06.10.2021. Заперечень та спростувань щодо інформації, зазначеної в указаних видаткових накладних, від відповідача не надходило.

Претензії з боку покупця (відповідача) чи повідомлення про порушення постачальником (позивачем) умов спірного Договору в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи часткову оплату, заборгованість відповідача складає 28209,44 грн, що підлягає стягненню з останнього.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій за частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесений, зокрема, штраф (частина 1 статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як штраф установлений частиною 2 статті 549 ЦК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надане сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Позивачем нарахований та заявлений до стягнення штраф у сумі 1974,66 грн, на підставі п. 7.1. Договору (яким сторони передбачили сплату покупцем постачальнику штрафу в розмірі 7% від суми боргу в випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів).

Суд установив факт порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, тому вимога про стягнення 1974,66 грн штрафу (7% від суми боргу) підлягає задоволенню.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Частинами 2, 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлені статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 28209,44 грн боргу та 1974,66 грн штрафу.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (юридична адреса: вул. Харченка Євгенія, 42, м. Київ, 02088; фактична адреса: вул. Квітнева, 17, м. Чернігів, Чернігівська область 14026; код ЄДРПОУ 35871504) до Підприємства споживчої кооперації Коропський хлібзавод Коропської райспоживспілки (вул. Київська, 71, смт Короп, Коропський район, Чернігівська область, 16200; код ЄДРПОУ 01735123) про стягнення 30184,10 грн.

2. Стягнути з Підприємства споживчої кооперації Коропський хлібзавод Коропської райспоживспілки (вул. Київська, 71, смт Короп, Коропський район, Чернігівська область, 16200; код ЄДРПОУ 01735123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (юридична адреса: вул. Харченка Євгенія, 42, м. Київ, 02088; фактична адреса: вул. Квітнева, 17, м. Чернігів, Чернігівська область, 14026; код ЄДРПОУ 35871504) 28209,44 грн боргу, 1974,66 грн штрафу та 3028,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко