Постанова

від 20.06.2024 по справі 199/6029/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року

м. Київ

справа № 199/6029/19

провадження № 61-13440св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Дніпровська міська рада,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Дуос Капітал», ОСОБА_2 ,

третя особа ? Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуДніпровської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуос Капітал» (далі ? «Дуос Капітал»), ОСОБА_2 , третя особа ? Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним акта приймання передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування записів про право власності, зобов`язання повернення земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 у справі №191/2789/18 затверджено мирову угоду, укладену 20 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Визнано, крім іншого, за ОСОБА_1 право власності на торгівельні павільйони, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі мирової угоди, 08 листопада 2018 державним реєстратором Третяк Т.В. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на будівлі та споруди, торгівельні павільйони літ. А-В1 що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акта приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Дуос Капітал» прийняло до статутного капіталу майновий вклад у вигляді: будівлі та споруди, торгівельні павільйони літ. А-В1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1689208012101, що було оцінено засновником у розмірі 50 000,00 грн. На підставі зазначеного акта 20 березня 2019 року державний реєстратор КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальов С. В. зареєстрував право власності ТОВ «Дуос Капітал» на зазначене майно.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про вихід зі складу учасників від 19 березня 2019 року №19/03 товариство передало ОСОБА_4 майновий вклад у вигляді будівель та споруд - торгівельні павільйони літ. А-В1 що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1689208012101. Рішенням державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова С. В. від 20 березня 2019 року зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на вказане майно, номер запису права власності: 30781504.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2019 року скасовано ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року про затвердження мирової угоди, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Таким чином ухвала суду, на підставі якої зареєстровано право власності за ОСОБА_1 , скасована.

Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Однак ОСОБА_1 не ввів в експлуатацію об`єкт нерухомого майна, ухвала суду про затвердження мирової угоди, якою було визнано право власності на спірне нерухоме майно - скасована, Дніпровська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а тому у ОСОБА_1 не виникло права власності на торгівельні павільйони, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 під літ. А-В1 та він не мав права передавати майно у власність ТОВ «Дуос Капітал» як внесок майна до статутного капіталу.

В акті приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року відсутнє будь-яке посилання на рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про збільшення статутного капіталу товариства та не зрозуміло, який розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «Дуос Капітал», а також відсутня інформація про згоду інших учасників товариства. Крім того, ОСОБА_2 , у зв`язку з його виходом з товариства, було передано майно, яке він до статутного капіталу не вносив.

Таким чином акт прийому-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року та акт прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року, протокол загальних зборів від 19 березня 2019 року №19/03 є недійсними, відтак записи про право власності, що були внесені на підставі зазначених актів, є такими, що підлягають скасуванню.

Права Дніпровської міської ради, яка є власником земельної ділянки, на якій самовільно побудоване спірне нерухоме майно, підлягає захисту на підставі статті 1212 ЦК України. Отже ОСОБА_1 повинен повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно побудованих споруд.

Позивач просив суд:

визнати недійсним акт приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року в частині торгівельних павільйонів літ. А-В1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складений між ОСОБА_1 та ТОВ «Дуос Капітал»;

визнати недійсним акт прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року в частині торгівельних павільйонів літ. А-В1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складений між ТОВ «Дуос Капітал» та ОСОБА_2 ;

визнати недійсним протокол № 19/03 Загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» від 19 березня 2019 року про вихід зі складу учасників ТОВ «Дуос Капітал» та повернення майна, внесеного до статутного капіталу в частині торгівельних павільйонів літ. А-В1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за:

ОСОБА_1 № 28826482, який внесено державним реєстратором Третяк Т. В., Чумаківська сільська рада, Дніпровського району, Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43947636 від 09 листопада 2018 року;

ТОВ «Дуос Капітал» № 30779716, який внесено державним реєстратором Ковальовим С. В., КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46048368 від 20 березня 2019 року;

ОСОБА_2 № 30781504, який внесений державним реєстратором Ковальовим С.В., Комульне підприємство «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46050405 від 20 березня 2019 року;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , привівши у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2022 року позов задоволено.

Визнано недійсним акт приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року в частині торгівельного павільйону літ.А-В1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складений між ОСОБА_1 та ТОВ «Дуос Капітал».

Визнано недійсним акт прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року в частині торгівельних павільйонів літ. А-В1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складений між ОСОБА_2 та ТОВ «Дуос Капітал».

Визнано недійсним протокол Загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» від 19 березня 2019 року № 19/03 про вихід зі складу учасників ТОВ «Дуос Капітал» та повернення майна, внесеного до статутного капіталу в частині торгівельних павільйонів літ. А-В1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за:

ОСОБА_1 № 28826482, який внесено державним реєстратором Чумаківської сільської ради, Дніпровського району, Дніпропетровської області Третяк Т. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43947636 від 09 листопада 2018 року;

ТОВ «Дуос Капітал» № 30779716, який внесено державним реєстратором КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області Ковальовим С. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46048368 від 20 березня 2019 року;

ОСОБА_2 № 30781504, який внесений державним реєстратором КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області Ковальовим С. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46050405 від 20 березня 2019 року.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Однак ОСОБА_1 не ввів в експлуатацію об`єкт нерухомого майна, а ухвала суду про затвердження мирової угоди, якою було визнано право власності на спірне нерухоме майно - скасована апеляційним судом. Дніпровська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а тому у ОСОБА_1 не виникло права власності на торгівельні павільйони, що розташовані за цією адресою, під літ.А-В1 та він не мав права передавати це майно у власність ТОВ «Дуос Капітал» як внесок майна до статутного капіталу. В акті приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року відсутнє будь-яке посилання на рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про збільшення статутного капіталу товариства. Крім того, зі змісту акта прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року не зрозуміло, який розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «Дуос Капітал», а також відсутня інформація про згоду інших учасників товариства. ОСОБА_2 , у зв`язку з його виходом з товариства, було передано майно, яке він до статутного капіталу не вносив. Ураховуючи наведене, позовні вимоги про визнання недійсним актів приймання-передачі та протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про вихід зі складу учасників та повернення майна підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності за ОСОБА_1 , ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_2 та зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, привівши у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель, то такі вимоги є ефективним способом захисту порушено права Дніпровської міської ради. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Власником земельної ділянки, на якій було побудовано спірне нерухоме майно, є територіальна громада міста Дніпра (Дніпропетровська) в особі Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради. Враховуючи те, що рішення суду, на підставі якого земельна ділянка вибула із володіння Дніпровської міської ради поза її волею, скасовано, позовні вимоги Дніпровської міської ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2023 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2023 року залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що суд вжив всіх заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи у спосіб, передбачений ЦПК України. Суд дослідив всі обставини та докази, надав їм належну оцінку.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2022 року скасовано.

Провадження у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_2 , третя особа ? Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, в частині позовних вимог про визнання недійсним акта приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства та скасування записів про право власності закрито.

У задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_2 , третя особа ? Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про зобов`язання повернути земельну ділянку відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті до свого провадження та відкритті провадження у справі не з`ясував, які вимоги відносяться до підвідомчості господарського судочинства, а які мають характер приватно-правових відносин, що розглядається в порядку цивільного судочинства. Наведене призвело до розгляду по суті всіх позовних вимог з ухваленням рішення по суті спору з порушенням підвідомчості розгляду ряду позовних вимог. Виходячи з заявленого предмету спору, колегія суддів вважає, що вимога про повернення земельної ділянки у володіння власника підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки носить приватно-правовий характер, яка і повинна бути прийнята до провадження в порядку цивільного судочинства. Водночас позовні вимоги в іншій частині підлягають розгляду господарським судом, однак суд першої інстанції відкрив провадження у цій справі за вимогами, які стосуються правовідносин між учасниками товариства та самим товариством щодо передачі нерухомого майна до статутного капіталу цього товариства з подальшим виходом з товариства та передачею цього майна учаснику товариства, який вибув, що оформлено актами та протоколом, які оскаржуються позивачем, як і за вимогою щодо скасування записів про державну реєстрацію речових прав на спірне майно, вчинених на підставі цих актів, яка є похідною від вимоги щодо оскарження документів товариства.

Тому колегія суддів вважає за необхідне застосувати вимоги пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України та закрити провадження в частині позовних вимог щодо визнання актів прийому-передачі від 19 березня 2019 року, протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» та скасування записів про реєстрацію речових прав.

Суд першої інстанції зробив передчасний висновок про задоволення вимоги Дніпровської міської ради про повернення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки у первісний стан, оскільки для встановлення правомірності такої вимоги належить встановити в господарському судочинстві неправомірність набуття права власності відповідачами на спірне нерухоме майно, що є основною обставиною при розгляді справ цієї категорії. Позивач не довів належними та допустимими доказами обґрунтування цієї позовної вимоги, тому колегія суддів приходить до висновку про відмову у її задоволенні.

Аргументи учасників справи

У вересні 2023 року Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що виходячи із вимог статті 83 ЗК України презюмується належність земельних ділянок на території міста Дніпро територіальній громаді міста з визначенням її власника Дніпровської міської ради. Обов`язковою умовою правомірного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року у справі № 191/2789/18, на підставі якої ОСОБА_1 набув право власності на будівлі і споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2019 року. Наведене свідчить про незаконне заволодіння майном комунальної власності та безпідставне набуття права власності на нерухоме майно.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Важливе правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. При цьому державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності, та не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.

Об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , споруджені ОСОБА_1 самовільно без відповідних дозвільних документів на земельній ділянці, яка не призначена для цієї мети. Отже, це нерухоме майно у розумінні положень статті 376 ЦК України є самочинним об`єктом нерухомого майна і може бути легалізоване лише у порядку, визначеному вказаною цією статтею. Реєстрація за ОСОБА_2 права власності на вказане нерухоме майно не спростовує той факт, що такий об`єкт є самочинним.

Земельна ділянка, на якій розташоване вказане самочинно побудоване нерухоме майно, ОСОБА_1 не надавалась під будівництво, право власності чи користування за ним на цю земельну ділянку не оформлювалось. Суд апеляційної інстанції цим обставинам жодної належної оцінки не надав, що призвело до порушення законних прав та інтересів Дніпровської міської ради.

Предметом спору у цій справі є, передусім, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка була незаконно зайнята ОСОБА_1 . Закриваючи провадження у справі та залишаючи без задоволення позовну вимогу Дніпровської міської ради щодо повернення земельної ділянки, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованих споруд, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачу слід було спочатку захищати свої права та інтереси в господарському судочинстві, а потім в цивільному. Суд апеляційної інстанції не врахував те, що спірне нерухоме майно не було в установленому законом порядку введено в експлуатацію, а відтак відсутні правові підстави вважати, що ОСОБА_1 набув право власності на це майно. Тому у останнього були відсутні правові підстави для розпорядження цим об`єктом, зокрема передавати його до статутного капіталу ТОВ «Дуос Капітал».

Суд апеляційної інстанції порушив принцип процесуальної економії та допустив вирішення одного спору у різних судових юрисдикціях.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 16 листопада 2022 року у справі № 911/3135/20, від 30 вересня 2022 року у справі № 201/2471/20, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 22 вересня 2020 року справі № 910/3009/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 05 червня 2018 у справі №338/180/17, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (п.31), від 10 липня 2023 року у справі №910/14224/20 (п.108), від 05 липня 2023 року у справі №910/15792/20, від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (п. 44), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (п. 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (п. 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (п. 82), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (п. 50), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (п. 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (п. 19), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (п. 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19; у постановах Верховного Суду: від 20 жовтня 2020 року у справі № 569/21350/18, від 22 лютого 2022 року у справі № 203/5561/16, від 05 липня 2023 року у справі № 202/5418/20, від 24 березня 2021 року у справі №200/2192/18, від 16 березня 2023 року у справі № 400/4409/21, від 16 травня 2018 року у справі № 918/633/16, від 06 листопада 2019 року у справі № 910/14328/17, від 251 квітня 2021 року у справі № 916/3674/19, від 20 жовтня 2020 року у справі № 910/13356/17).

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини

Суди встановили, щоухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року у справі №191/2789/18 затверджено мирову угоду, укладену 20 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , визнано, крім іншого, за ОСОБА_1 право власності на торгівельні павільйони, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеної мирової угоди 08 листопада 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району, Дніпропетровської області Третяк Т. В. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на торгівельні павільйони літ. А-В1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1689208012101; номер запису про право власності: 28826482, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43947636 від 09 листопада 2018 року).

19 березня 2019 року ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Дуос Капітал» прийняло до статутного капіталу майновий вклад у вигляді: будівлі та споруди, торгівельні павільйони літ. А-В1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1689208012101, що було оцінено засновником у розмірі 50 000,00 грн, та рішенням державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області Ковальова С. В. від 20 березня 2019 року зареєстровано право власності за ТОВ «Дуос Капітал», номер запису про право власності: 30779716.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників «Дуос Капітал» про вихід зі складу учасників №19/03 на підставі акта прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року ТОВ «Дуос Капітал» було передано ОСОБА_2 наступне майно: майновий вклад у вигляді будівлі та споруди, торгівельні павільйони літ. А-В1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1689208012101.

Рішенням державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області Ковальова С. В. від 20 березня 2019 року було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на вказане вище майно, номер запису права власності: 30781504.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2019 року скасовано ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року про затвердження мирової угоди та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2019 року позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

Встановлено, що Дніпровська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Позиція Верховного Суду

Щодо позовних вимог Дніпровської міської ради про визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, визнання недійсним акта приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ТОВ «Дуос Капітал»

У приватному праві недійсність може стосуватися або «вражати», зокрема, правочин, рішення загальних зборів учасників господарського товариства (акт органу юридичної особи). Рішення загальних зборів учасників господарського товариства (акт органу юридичної особи) по своїй суті не є правочином. Як наслідок до конструкції недійсність рішення загальних зборів учасників господарського товариства положення ЦК України та інших законів про правочини, зокрема й норми § 2 «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону» глави 16 ЦК України, не можуть бути застосовані (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року в справі № 569/693/21 (провадження № 61-13565св21)).

Недійсність акту органу юридичної особи (рішення загальних зборів учасників господарського товариства) як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність акту органу юридичної особи не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства (акту органу юридичної особи) належним відповідачем є господарське товариство, а не його окремі учасники, оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року в справі № 569/693/21 (провадження № 61-13565св21)).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18) вказано, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження

№ 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18(провадження

№ 12-136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б(провадження

№ 12-143гс19).

У справі, що переглядається:

позовні вимоги Дніпровської міської ради до ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним акта приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ТОВ «Дуос Капітал» за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства;

належним відповідачем за позовною вимогою Дніпровської міської ради про визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства є ТОВ «Дуос Капітал». Така позовна вимога за своїм суб`єктним складом повинна розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про закриття провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог Дніпровської міської ради. Тому оскаржену постанову апеляційного суду у цій частині належить залишити без змін.

Щодо позовних вимог Дніпровської міської ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження

№ 61-2417сво19)).

Рішення суду здатне бути джерелом для набуття цивільних прав і обов`язків тільки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Рішення суду, як правомірна приватно-правова конструкція, не повинно використовуватися учасниками цивільного обороту всупереч його призначенню для набуття цивільних прав і обов`язків, за відсутності вказівки про це в актах цивільного законодавства. При існуванні самочинного будівництва власник земельної ділянки може вимагати не надання права на знесення самочинного будівництва на підставі судового рішення, а, зокрема, зобов`язання порушника знести самостійно самочинне будівництво або за його рахунок, чи визнання за власником земельної ділянки на якій здійснено самочинне будівництво, права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване. При існуванні самочинного будівництва метою власника земельної ділянки є захист права власності на земельну ділянку, а не набуття на підставі рішення суду права на знесення. Тому вимога про надання права на знесення не є належним способом захисту права (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 201/2288/20 (провадження № 61-7154св22)).

Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно (див. пункт 152 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23)).

У постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2021 року в справі № 199/6042/19 (провадження № 61-11658свп20) вказано про те, що при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. У цій справі Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1, ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_2 про визнання недійсними акта приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта приймання-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування записів про право власності та зобов`язання повернути земельну ділянку. Отже, як правильно визначили суди першої та апеляційної інстанцій, у позовній заяві позивач об`єднав як позовні вимоги, які слід розглядати в порядку господарського судочинства, так і позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Частиною четвертою статті 188 ЦПК України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу). Відповідно до частини шостої статті 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Зміст наведених норм свідчить, що порушення правил об`єднання позовних вимог, у разі якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз`єднає позовні вимоги, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України. При цьому роз`єднання позовних вимог можливе лише в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз`єднав позовні вимоги. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2019 року в справі № 9901/458/19.

У справі, що переглядається, Дніпровська міська рада просила скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в порядку цивільного судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку господарського судочинства.

За таких обставин постанову апеляційного суду в зазначені частині належить скасувати та передати справу в цій частині для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Щодо позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути земельну ділянку, привівши у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункт 41).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22)).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року в справі № 755/3782/17 (провадження № 61-10992св18) вказано, що «суди дійшли помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у цій справі, тому що не він здійснював самочинне будівництво та не є особою, яка самовільно зайняла спірну земельну ділянку, оскільки, набувши у власність нежитлове приміщення магазину ОСОБА_1 набув усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник - ОСОБА_2, а тому він є належним відповідачем за заявленими у цій справі вимогами».

У пунктах 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23) зазначено, що:

«спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункт 36), від 16.01.2019 у справі № 755/9555/18 (пункт 25), від 21.08.2019 у справі № 805/2857/17-а, від 15.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26.02.2020 у справі № 287/167/18-ц (пункт 52), від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц (пункт 72)).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що зміст і характер спірних правовідносин, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивача є саме з СРК «Сичавський курінь», за яким зареєстровано право власності на об`єкти самочинного будівництва, а не з Березівською міською радою».

У справі, що переглядається:

Дніпровська міська рада просила, зокрема, зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , привівши у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель;

суди встановили, що спірне майно на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про вихід зі складу учасників №19/03 від 19 березня 2019 року та акту прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року передано ОСОБА_2 та 20 березня 2019 року зареєстровано за ним. Отже з 20 березня 2019 року власником спірних приміщень є ОСОБА_2 .

За таких обставин належним відповідачем за позовною вимогою Дніпровської міської ради про зобов`язання повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель, є ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 . Натомість вказана позовна вимога пред`явлена до ОСОБА_1 , який є неналежним відповідачем за цією позовною вимогою, тому у її задоволенні належить відмовити саме із цієї підстави.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вказаної позовної вимоги, проте помилився щодо мотивів такої відмови. Тому оскаржену постанову апеляційного суду у цій частині належить змінити в мотивувальній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду частково прийнята без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду:

у частині позовних вимог Дніпровської міської ради про визнання недійсним акта приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Дуос Капітал» залишити без змін;

у частині позовних вимог Дніпровської міської ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати та передати справу у цій частині до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду;

постанову апеляційного суду у частині позовної вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель, змінити в мотивувальній частині.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у частині позовних вимог Дніпровської міської ради про визнання недійсним акта приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Дуос Капітал» залишити без змін.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року в частині позовних вимог Дніпровської міської ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати та передати справу у цій частині до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у частині позовної вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель, змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року в скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

В. М. Коротун

Є. В. Краснощоков