Постанова

від 20.06.2024 по справі 317/854/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року

м. Київ

справа № 317/854/22

провадження № 61-12045св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Валок»,

третя особа ? ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2023 рокуу складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Онищенко Е. А., Трофимової Д. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валок» (далі - ТОВ «Валок») про стягнення коштів.

Позов мотивований тим, що ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 5002-3/4321-2012 від 20 травня 2019 року затверджено мирову угоду від 07 травня 2019 року, укладену в процедурі банкрутства між ініціюючим конкурсним кредитором - ОСОБА_3 та ТОВ «Валок». За умовами указаної мирової угоди відповідач зобов`язався щомісячно, за період з 27 грудня 2020 року до 27 травня 2022 року включно сплачувати на користь позивача грошові кошти в розмірі 73 098,20 грн на місяць. Загальна сума платежів становить 1 315 767,60 грн.

Однак відповідач виконував свої зобов`язання несвоєчасно та станом на момент подання цього позову виконав їх не у повному обсязі.

Збільшивши позовні вимоги, просив суд стягнути на його користь із відповідача 845 354,68 грн, з яких основний борг - 730 982,00 грн, 3 % річних - 11 078,95 грн та суму втрат від інфляції - 96 594,99 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнено з ТОВ «Валок» на користь ОСОБА_3 грошові кошти за мировою угодою від 07 травня 2019 року в розмірі 797 955,03 грн, з яких: 730 967,60 грн - основний борг, 55 908,48 грн- втрати від інфляції та 11 078,03 грн - 3 % річних.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнено з ТОВ «Валок» на користь ОСОБА_3 7 979,55 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що загальна сума, виплачена відповідачем позивачу, становить 584 800,00 грн. Таким чином, сума несплаченої основної заборгованості за мировою угодою від 07 травня 2019 року становить: 1 315 767,60 грн - 584 800 грн = 730 967,60 грн.

Відповідності до приписів п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Вказана норма діє з 17 березня 2022 року, що видно з інформаційної картки на сайті Верховної Ради України.

Враховуючи те, що господарська діяльність ТОВ «Валок» здійснювалась на територіях, які окуповані російськими військами, що, очевидно, вплинуло на здатність відповідача виконувати свої зобов`язання, суд частково погоджується з доводами представників відповідача та третьої особи і вважає справедливим та обґрунтованим стягнути з ТОВ «Валок» суми 3 % річних та втрат від інфляції включно до дня набрання чинності вказаною правовою нормою.

При цьому суд погоджується з доводами представника позивача, висловленими ним у судовому засіданні щодо того, що введення в Україні воєнного стану не може бути підставою для звільнення від виконання своїх зобов`язань, тобто сума основного боргу за цей період підлягає повному стягненню.

За період з березня по травень 2022 року 3 % річних та втрати від інфляції не нараховуються. Таким чином, сума 3 % річних за період із грудня 2020 року по лютий 2022 року становить 12 100,06 грн. Враховуючи те, що позивачем до стягнення в цій частині позовних вимог заявлено 11 078,03 грн, саме ця сума підлягає стягненню, адже суд розглядає позовні вимоги лише в межах, заявлених позивачем.

Сукупний розмір втрат від інфляції за означені періоди становить 55 908,48 грн. Тому вказана сума підлягає стягненню.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Валок» задоволено. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2023 року змінено.

Стягнено з ТОВ «Валок» на користь ОСОБА_3 грошові кошти за мировою угодою від 07 травня 2019 року в розмірі 534 197,83 грн, із яких: основного боргу -511 666,60 грн, втрат від інфляції - 16 847,62 грн, 3% річних - 5 863,61 грн.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Валок» судові витрати в сумі 12 680,30 грн.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 2 258,78 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав про стягнення з ТОВ «Валок» на користь ОСОБА_3 суми коштів як наслідок невиконання мирової угоди є законним та обґрунтованим. Проте, колегія суддів вважає слушними і доводи апеляційної скарги стосовно неправильно здійсненого розрахунку суми, яка підлягає стягненню.

Вважаючи сплаченими ТОВ «Валок» ОСОБА_3 лише 584 800 грн, суд першої інстанції помилково вважав, що сума, яка підлягає стягненню, становить 730 967,60 грн, і неправильно порахував і втрати від інфляції в сумі 55 908,48 грн та 3 % річних - 11 078,30 грн. Суд першої інстанції безпідставно не врахував суму платежів, які були перераховані ОСОБА_3 в період з квітня 2020 року по січень 2021 року включно в розмірі 158 300,41 грн в основну суму заборгованості на виконання мирової угоди. При цьому в судовому рішенні відсутнє обґрунтування неприйняття вказаних доказів (а. с. 214, 215). Розрахунок заборгованості, наданий ОСОБА_3 , суд першої інстанції не перевірив.

ТОВ «ВАЛОК» перерахував ОСОБА_3 на виконання мирової угоди загальну суму 804 100,00 грн, а не як було вказано судом першої інстанції - 730 967,60 грн. Із вказаного випливає, що сума заборгованості за основним зобов`язанням на виконання мирової угоди становить 511 666,60 грн.

Окрім цього, враховуючи те, що за грудень 2020 року, січень, вересень та жовтень 2021 року заборгованості за зобов`язанням не було, то і 3% річних та інфляційних витрат за вказані місяці не повинно бути нараховано.

Посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд першої інстанції не застосував вказані приписи, нараховуючи 3% річних та інфляційних витрат за період з 24 лютого 2022 року по 16 березня 2022 року.

Із врахуванням викладеного, перевіривши надані сторонами розрахунки, апеляційний суд вважає, що заборгованість за зобов`язанням ТОВ «Валок» перед ОСОБА_3 становить 511 666,60 грн, втрат від інфляції - 16 847,62 грн, 3% річних - 5 683,61 грн, а всього - 534 197,83 грн і саме вказана сума підлягає стягненню з ТОВ «Валок» на користь ОСОБА_3 .

Аргументи учасників справи

У серпні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що, додаючи до апеляційної скарги фільтровані банківські виписки за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року та за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, відповідач не навів жодної поважної причини, що перешкоджала йому подати ці докази до суду першої інстанції до закриття підготовчого провадження. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Валок» позивач категорично заперечував проти прийняття до розгляду судом апеляційної інстанції указаних нових доказів.

Крім того, ці виписки додавалися також відповідачем до письмових пояснень до суду першої інстанції 20 квітня 2023 року, тобто в день прийняття судом першої інстанції рішення по суті спору, а тому ці докази і судом першої інстанції не могли бути прийняті до розгляду, оскільки подані на стадії судового розгляду. АТ КБ «ПриватБанк», клієнтом якого є відповідач, не зупиняв свою діяльність і відповідач мав змогу у будь-який час отримати відповідні виписки та надати їх суду першої інстанції на стадії підготовчого провадження у справі до його закриття. Суд апеляційної інстанції, без наведення будь-яких обґрунтованих підстав прийняття ним нових доказів, надав їм оцінку, як належним і допустимим доказам, якими і мотивував своє рішення про необхідність зміни рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 704/192/18.

Представник відповідача заявляв лише про неможливість виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань через військовий стан і припинення господарської діяльності (форс-мажор).

Мирова угода між ним і ТОВ «Валок» не є кредитним договором за своєю юридичною природою, а тому до правовідносин, встановлених мировою угодою, положення п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не можуть бути застосовані. Однак апеляційний суд не врахував його доводи і зробив помилковий висновок про необхідність застосування п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до відповідальності відповідача за прострочення виконання ним грошових зобов`язань перед ним і звільнив відповідача від нарахувань 3 % річних та інфляційних втрат за період з 24 лютого 2022 року.

Законом визначена правова природа виникнення правовідносин між позичальником та кредитодавцем (позикодавцем), якою є договір, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 916/661/20. До грошових зобов`язань відповідача перед позивачем, які виникли на підставі мирової угоди, затвердженої господарським судом у процедурі банкрутства, положення п. 18 «Перехідних та прикінцевих» ЦК України не можуть бути застосовані.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (апеляційний суд в оскарженому судовому рішенні порушив норми процесуального права - пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного постановах Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 683/1084/21, від 12 серпня 2020 року у справі № 704/192/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/661/20).

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржуються в частині зменшення розміру заборгованості за позовними вимогами ОСОБА_3 до ТОВ «Валок» про стягнення 219 301,00 грн основного боргу, 39 060,86 грн втрат від інфляції та 5 214,42 грн 3% річних, а всього 263 576,28 грн. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Фактичні обставини

Суди встановили, що 07 травня 2019 року у справі № 5002-3/4321-2012 про банкрутство ТОВ «Валок» була затверджена мирова угода. Умовами мирової угоди був визначений графік погашення заборгованості боржником ТОВ «ВАЛОК» перед кредиторами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який є додатком до мирової угоди.

Вказаним графіком встановлено, що ТОВ «Валок» зобов`язаний виплачувати ОСОБА_3 по 73 098,20 грн щомісячно, з граничним терміном до 27 числа кожного місяця, починаючи з 27 грудня 2020 року і до 27 травня 2022 року. Сумарно - 1 315 767,60 грн.

ТОВ «Валок» свої зобов`язання за мировою угодою не виконувало та не сплачувало кошти ОСОБА_3 згідно визначено графіку.

Позивачем разом з позовною заявою також подано виписку з АТ «Універсал Банк» по картці позивача ОСОБА_3 № НОМЕР_1 , з якої вбачається, що на користь позивача від ТОВ «Валок» надходили грошові кошти: 15 вересня 2021 року - 7 платежів по 73 100,00 грн та 11 жовтня 2021 року - 1 платіж на суму 73 100,00 грн. Загальна сума, виплачена відповідачем позивачу, становить 584 800,00 грн.

Позиція Верховного Суду

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частини сьома та восьма статті 178 ЦПК України).

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті (частина четверта статті 179 ЦПК України).

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини третя та четверта статті 83 ЦПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України).

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина дев`ята статті 83 ЦПК України).

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи (частина десята статті 83 ЦПК України).

У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частини перша, друга та третя статті 367 ЦПК України).

Аналіз зазначених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку, що докази подаються до суду першої інстанції до початку розгляду справи по суті, копії яких заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, а суд апеляційної інстанції може прийняти нові докази виключно у випадку їх неподання до суду першої інстанції з поважних причин, що об`єктивно не залежали від учасника справи, який їх подає.

Єдиний виняток, коли є можливим прийняття доказів з порушенням встановленого процесуальним законом строку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 704/192/18 (провадження № 61-19407св19), на яку посилається особа, яка подала касаційну скаргу, вказано, що «тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні. […] Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17 (провадження №61-41031св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18)».

У постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18) зазначено, що «дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень. Таких обставин апеляційним судом встановлено не було».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням, зокрема мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Касаційний суд зауважує, що законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року в справі № 501/1672/22 (провадження № 61-16084св23), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 441/1159/21 (провадження № 61-14938св23)).

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що умовами мирової угоди у справі № 5002-3/4321-2012 був визначений графік погашення заборгованості боржником ТОВ «Валок» перед кредитором ОСОБА_3 , згідно якого ТОВ «Валок» зобов`язаний виплачувати ОСОБА_3 по 73 098,20 грн щомісячно, з граничним терміном до 27 числа кожною місяця, починаючи з 27 грудня 2020 року і до 27 травня 2022 року, сумарно - 1 315 767,60 грн; з позовною заявою подано виписку з АТ «Універсал Банк» по картці ОСОБА_3 , згідно з якою на користь позивача від ТОВ «Валок» надходили грошові кошти у загальній сумі 584 800,00 грн, тому сума несплаченої основної заборгованості становить 730 967,60 грн. Разом з тим суд врахував доводи відповідача та застосував до вимог позивача п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, стягнув з ТОВ «Валок» 11 078,30 грн 3 % річних та 55 908,48 грн втрат від інфляції, зменшивши період їх нарахування до дня набрання чинності вказаною нормою - 17 березня 2022 року.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 07 червня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30 червня 2022 року; підготовче засідання відкладалось на 18 липня 2022 року, 25 серпня 2022 року, 26 вересня 2022 року, 06 жовтня 2022 року, 27 жовтня 2022 року, 10 листопада 2022 року;

ухвалою суду від 10 листопада 2022 року закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду на 30 листопада 2022 року; судові засідання відкладались на 20 грудня 2022 року, 24 січня 2023 року, 15 лютого 2023 року, 09 березня 2023 року, 09 березня 2023 року, 20 квітня 2023 року;

20 квітня 2023 року, в призначений день розгляду справи по суті, ТОВ «Валок» подало до суду першої інстанції письмові пояснення, в яких просило суд врахувати неможливість виконання своїх зобов`язань з огляду на форс-мажорні обставини, обумовлені окупацією російськими військами територій, на яких здійснює свою діяльність ТОВ «Валок». Заперечень щодо розрахунку суми заборгованості пояснення не містять, проте до них долучено, зокрема, 2 фільтровані виписки по рахунку ТОВ «Валок» НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року і з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року. Клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів з обґрунтуванням поважності причин неподання цих доказів у встановлений строк ТОВ «Валок» не заявляло. До пояснення додано докази їх направлення з додатками в цей же день ОСОБА_3 (а. с. 119-122, 214-215);

суд першої інстанції приєднав ці докази до матеріалів справи, проте їх не врахував при ухвалені рішення. При цьому суд першої інстанції не вказав ні підстав прийняття доказів, поданих з порушенням встановленого процесуальним законом строку, ні мотивів їх неврахування при ухвалені рішення;

зазначені виписки по рахунку ТОВ «Валок» додало до апеляційної скарги, без клопотання про їх прийняття апеляційним судом з обґрунтуванням поважності причин неподання цих доказів до суду першої інстанції у встановленому законом порядку. На зазначені порушення при поданні вказаних доказів звертав увагу позивач у відзиві на апеляційну скаргу. Апеляційний суд врахував відповідні докази та на їх підставі змінив рішення суду першої інстанції в частині розрахунку суми заборгованості, проте оскаржена постанова апеляційного суду мотивів відхилення відповідних доводів позивача, прийняття указаних доказів, поданих відповідачем до суду першої інстанції з порушенням встановленого процесуальним законом строку, та які не були предметом дослідження суду першої інстанції, не містить.

За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про зміну рішення суду в оскарженій частині.

Оскільки встановлено підстави для скасування постанови апеляційного суду, то суд касаційної інстанції інші підстави відкриття касаційного провадження та доводи касаційної скарги не аналізує.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що постанова апеляційного судув оскарженій частині прийнята без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постановуапеляційного суду в оскарженій частині скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2023 рокув частині незадоволених позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валок»(зменшення розміру заборгованості) про стягнення 219 301,00 грн основного боргу, 39 060,86 грн інфляційних втрат та 5 214,42 грн 3 % річних скасувати.

Передати справу № 317/854/22 в зазначеній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2023 року в скасованій частині втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Коротенко

Є. В. Краснощоков