Ухвала

від 25.06.2024 по справі 463/11321/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 червня 2024 року

м. Київ

справа № 463/11321/20

провадження № 61-7837ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Профспілковий комітет первинної профспілкової організації працівників Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» Професійної спілки атомної енергетики та промисловості України, про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон» (далі - ДСП «Об`єднання Радон») з позовом про про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 500 422, 94 грн.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 30 березня 2023 року позов задоволено.

Скасовано наказ ДСП «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 26 жовтня 2020 року № 20 «Про звільнення з роботи ОСОБА_2 ».

Визнано незаконним наказ Голови комісії з реорганізації ДСП «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 09 жовтня 2020 року № 18 "Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника служби фізичного захисту в ДСП «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» з 26 жовтня 2020 року.

Стягнуто з ДСП «Об`єднання Радон» на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 27 жовтня 2020 року по 30 березня 2023 року в розмірі 500 422, 94 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року апеляційну скаргу ДСП «Об`єднання Радон» задоволено.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 30 березня 2023 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДСП «Об`єднання Радон» відмовлено.

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціноюпозову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у цій справі є вимога немайнового характеру - скасування наказу та поновлення на роботі, а також вимоги майнового характеру - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.

Ціна позову за вимоги майнового характеру становить 500 422, 94 грн, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн*250=757 000,00 грн).

Щодо справи в частині вимоги немайнового характеру - скасування наказу та поновлення на роботі,то вона не є справою, яка підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа не підлягає касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки заявник оскаржив судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Профспілковий комітет первинної профспілкової організації працівників Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» Професійної спілки атомної енергетики та промисловості України, про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулувідмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська