Постанова

від 26.06.2024 по справі 524/10590/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року

м. Київ

справа № 524/10590/21

провадження № 61-452св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс», державний реєстратор виконавчого комітету Решитилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтин Вікторович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 червня 2023 року у складі судді Андрієць Д. Д. та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Абрамова П. С., Дряниці Ю. В.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» (далі - ТОВ «ФК «Факторінгс»), державного реєстратора виконавчого комітету Решитилівської міської ради Полтавської області Верховода К. В. про скасування запису та рішення про державну реєстрацію права власності, витребування майна.

2. Позовна заява мотивована тим, що між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1519/12/07-К від 06 вересня 2007 року, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 70 000 доларів США строком до 05 вересня 2037 року зі сплатою відсотків за користування кредитом 12,49 % на рік.

3. Для забезпечення належного виконання позичальником боргових зобов`язань перед банком було укладено договори іпотеки № 1519/12/07-К від 06 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та банком, посвідчені приватним нотаріусом Веселовським А. Г., предметом яких є: за першим договором іпотеки - будинок з господарськими будівлями загальною площею 191,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; за другим договором іпотеки - земельна ділянка, що стане власністю іпотекодавця на праві приватної власності після отримання державного акту про право власності на земельну ділянку, що знаходиться за вищевказаною адресою, загальною площею 627 кв. м, кадастровий номер 5310436100:02:002:0220.

4. 15 травня 2015 року рішенням Апеляційного суду Полтавської області стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 1519/12/07-к від 06 вересня 2007 року у розмірі 45 543,94 доларів США, що еквівалентно 364 032,71 грн, а також судові витрати в сумі по 751,22 грн.

5. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо про те, що ТОВ «ФК «Факторінгс» було переоформлено право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку.

6. Позивач вважав, що переоформлення права власності на нерухоме майно було незаконним, оскільки вона не надавала на це свою згоду, договір про задоволення вимог іпотекодержателя не був підписаний, а договір іпотеки не містить жодного застереження, яке б прирівнювалося до такого договору. Крім того, примусове відчуження майна відбулось під час дії мораторію.

7. У зв`язку з вищевказаним, а також з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просила суд: скасувати запис про право власності № 44490595 від 13 жовтня 2021 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 60964405 від 18 жовтня 2021 року державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода К. В. про державну реєстрацію житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «ФК «Факторінгс»; скасувати запис про право власності № 44494803 від 13 жовтня 2021 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №60969416 від 18 жовтня 2021 року державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода К. В. про державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5310436100:02:002:0220, за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «ФК «ФАКТОРІНГС»; витребувати з незаконного володіння ТОВ «ФК «Факторінгс» на користь ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, кадастровий номер 5310436100:02:002:0220, за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, позов задоволено частково.

9. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 жовтня 2021 року № 60964405 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 жовтня 2021 року № 60969416.

10. В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.

11. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що набуття права власності товариством на спірне майно відбулось з порушенням умов договорів іпотек, оскільки договорами передбачено, що передача іпотекодавцю права власності на предмет іпотеки повинна відбуватись на підставі домовленості сторін, якої між сторонами досягнуто не було.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

12. У січні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «ФК «Факторінгс».

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 25 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. У касаційній скарзі ТОВ «ФК «Факторінгс», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та відмовити у їх задоволенні.

16. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, від 18 вересня 2023 року у справі № 363/2337/19, від 04 жовтня 2023 року у справі № 295/12756/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

17. Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів, які покладено в основу оскаржуваних судових рішень, є безпідставними та такими, що суперечать змісту самих договорів іпотеки та положенням статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку».

18. Пункти договорів іпотеки (5.3), на які посилались суди попередніх інстанцій, є застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя в розумінні статті 36 Закону України «Про іпотеку» та були законною підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».

19. Також заявник посилається у касаційній скарзі на те, що вказаний позов підлягав залишенню без розгляду, оскільки поданий представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , яка не є адвокатом. До позову не долучено жодних документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_5 як адвоката в суді.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

20. У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «ФК «Факторінгс» від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21. Згідно договорів іпотеки № 1519/12/07-К від 06 вересня 2007 року, що укладені між ВАТ КБ «Надра» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець), сторони з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника, що витікають з кредитного договору (кредитний договір № 1519/12/07-К від 06 вересня 2007 року, укладений між іпотекодержателем та позичальником, згідно умов якого іпотекодавець, зокрема, має повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 70 000 доларів США у строк до 05 вересня 2037 року) узгодили, що іпотекодавець передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: будинок з господарськими будівлями загальною площею 191,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, що стане власністю іпотекодавця на праві приватної власності після отримання державного акту про право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62 кв. м з кадастровим номером 5310436100:02:002:0220.

22. Статтею 5 вказаних договорів іпотеки передбачено право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог, зокрема, вказано, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим договором або якщо гарантії та запевняння, надані іпотекодержателю, не відповідають дійсності.

Іпотекодавець у будь-який час до реалізації предмету іпотеки має право припинити звернення стягнення на нього виконанням зобов`язання в повному обсязі.

Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених пунктом 5.3. цього договору (т.1, а. с. 14-17).

23. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 15 травня 2015 року у справі № 524/10947/14-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 листопада 2014 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» про розірвання кредитного договору задоволено частково.

Зменшено розмір заборгованості перед ПАТ КБ «Надра» по кредитному договору № 1519/12/07-К від 06 вересня 2007 року до 45 543,94 доларів США, що еквівалентно 364 032,71 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №1519/12/07-к від 06 вересня 2007 року у розмірі 45 543,94 доларів США, що еквівалентно 364 032,71 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» по 751,22 грн судових витрат (т. 1, а. с. 10-11).

24. 15 липня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» (продавець) та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1519/12/07-К, що забезпечений договорами іпотек № 1519/12/07-К від 06 вересня 2007 року, перейшло до покупця (т. 1, а. с. 75-79).

25. 20 липня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (товариство) та ТОВ ТОВ «ФК «Факторінгс» (новий кредитор) укладено договір № 20/07/2020 про відступлення прав вимоги, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1519/12/07-К, що забезпечений договорами іпотек № 1519/12/07-К від 06 вересня 2007 року, перейшло до нового кредитора (т. 1, а. с. 80-84).

26. 22 липня 2020 року, 01 вересня 2020 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги та іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості (т. 1, а. с. 18-20, 86-116).

27. 18 жовтня 2021 року державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К. В. прийнято рішення: індексний номер: 60964405, про реєстрацію за ТОВ ТОВ «ФК «Факторінгс»права власності на житловий будинок, загальна площа якого становить (кв. м) 191.4 та який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; індексний номер 60969416, про реєстрацію за ТОВ «ФК «Факторінгс» права власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 5310436100:02:002:0220 (т.1, а. с. 21-24).

Позиція Верховного Суду

28. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

29. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

30. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

31. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

32. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

33. Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

34. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).

35. Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

36. Положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

37. Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» норми статті 37 Закону України «Про іпотеку» передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

38. Стаття 36 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

39. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

40. Після внесення Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» змін до статті 36 Закону України «Про іпотеку» її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

41. Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

42. Отже, положення Закону України «Про іпотеку» прямо вказують, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

43. Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій в порушення вищевказаних вимог закону не звернули уваги на те, що у пунктах 5.3 договорів іпотек від 06 вересня 2007 року сторонами було встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

44. Аналіз вищевказаних пунктів 5.3 договорів іпотек від 06 вересня 2007 року свідчить про те, що сторони договору у цьому пункті обумовили, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі домовленості сторін про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», тобто закріпили іпотечне застереження про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

45. Отже, зазначений вище пункт договору іпотеки містить відповідне застереження, яке прирівнюється до договору, згідно з яким іпотекодавець засвідчує, що він надає згоду на набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем за власним одноосібним письмовим рішенням.

46. Аналогічні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справа № 199/8324/19, провадження № 14-212цс21, та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 363/2337/19, провадження № 61-6787сво21, від 17 квітня 2024 року у справі № 759/7513/21.

47. Отже, враховуючи вищевикладене, є підстави вказувати, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що між сторонами не було досягнуто домовленості щодо набуття товариством права власності на спірне майно, тому звернення стягнення відбулось із порушенням умов договорів іпотек та Закону України «Про іпотеку», є помилковими, оскільки тлумачення вищевказаного пункту договору іпотеки (5.3) необхідно розуміти як іпотечне застереження й, відповідно, згоду позивачки на набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем.

48. Таким чином, доводи касаційної скарги знайшли підтвердження, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень в частині задоволених позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію та ухваленням нового судового рішення в указаній частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

49. Водночас колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для застосування положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки вказаний закон втратив чинність 23 вересня 2021 року, а реалізація майна відбулась 18 жовтня 2021 року.

50. При цьому колегія суддів також хоче зазначити, що погоджується з доводами касаційної скарги в частині підписання та подання позову особою, яка не є адвокатом. Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Судом враховано, результати розгляду касаційної скарги товариства та те, що заява позивачки про збільшення позовних вимог, врахована місцевим судом, подана адвокатом.

51. Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

52. Згідно з частиною третьою статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

53. Зважаючи на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» задовольнити.

2. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 червня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року в частині вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 жовтня 2021 року № 60964405 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 жовтня 2021 року № 60969416 скасувати.

3. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс», Державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності відмовити.

4. В іншій частині рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 червня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович