Рішення

від 29.05.2024 по справі 911/720/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/720/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсоюз» (08625, Київська обл., Фастівський р-н, село Путрівка, вул. Заводська, будинок 2, код: 24918458)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» (08700, Київська обл., місто Обухів(пн), вулиця Каштанова, будинок 9-Б, код: 36348755)

про стягнення 2404767,66 гривень,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Рудницька В.В.;

від відповідача: не з`явився;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехсоюз» (надалі по тексту позивач/ТОВ «Агротехсоюз») звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» (надалі по тексту відповідач/ТОВ «Компанія Агро-Темп») про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 19.09.2023 № L.09.23-169Р у загальному розмірі 2404767,66 гривень, з яких: 49000,00 євро борг у валютному еквіваленті у національній валюті України гривні за курсом євро до гривні встановленим на дату платежу Національним банком України та збільшеного на 1,5%, що становить 2111949,00 гривень, 208955,36 гривень пені та 83863,30 гривень 12% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягувана сума утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені та 12% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/720/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 17.04.2024.

Ухвалою суду від 17.04.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 15.05.2024, а ухвалою суду від 15.05.2024 судове засідання по справі відкладено на 29.05.2024.

В судове засідання 29.05.2024 з`явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Разом з тим, відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Агротехсоюз» (Продавець) та ТОВ «Компанія Агро-Темп» (Покупець) 19.09.2023 укладено договір купівлі-продажу № L.09.23-169Р (далі - договір), відповідно до умов якого:

- Продавець зобов`язується поставити покупцю сільськогосподарську техніку дискова борона RUBIN 10/600 KUA виробництва фірми Lemken (далі - товар) в строк обумовлений цим договором та передати у власність покупця за умовами договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього ціну (вартість) у відповідності з цим договором (пункт 1.1.);

- кількість, номенклатура та ціна товару узгоджуються між продавцем і покупцем і визначаються в специфікації до даного договору (надалі - додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору (пункт 1.2.);

- ціна товару, що передається за цим договором, встановлюється за офіційним курсом НБУ валюти «гривня» до валюти «євро» станом на дату укладання цього договору та збільшеного на 1,5% (пункт 2.1.);

- загальна вартість товару без ПДВ становить 2308710,83 гривень (два мільйона триста вісім тисяч сімсот десять гривень 83 копійки), ПДВ 20 % у розмірі 461742,17 гривень (чотириста шістдесят одна тисяча сімсот сорок дві гривні 17 копійок), всього 2770453,00 гривень (два мільйона сімсот сімдесят тисяч чотириста п`ятдесят три гривні 00 копійок), що за курсом гривні до євро встановленим Національним Банком України станом на дату 19 вересня 2023 року та збільшеним на 1,5% (курс 39,5779) становить 70000,00 євро (сімдесят тисяч євро 00 євроцентів), та включає вартість товару, маркування, тару, пакування та транспортування до місця поставки, визначеного цим договором (пункт 2.2.);

- приймання товару за кількістю проводиться підписанням уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі товару на підставі і згідно специфікації (пункт 3.2.);

- сторони домовились, що для перерахунку вартості (ціни) товару в національну валюту України та визначення валютного еквіваленту кожного платежу використовується курс Гривні до Євро Національного Банку України та збільшений на 1,5% на дату здійснення покупцем відповідного платежу. Перерахунок здійснюється без його додаткового погодження сторонами (пункт 4.2.);

- розрахунки відповідно до п.п. 4.3., 4.4. договору проводяться в наступному порядку: покупець перераховує вартість товару на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України, за курсом гривні до євро, визначеним згідно п. 4.2. договору, наступними частинами - завдаток у розмірі 30% від загальної вартості товару, що у валютному еквіваленті становить 21000,00 євро до 19.09.2023 включно (п.п. 4.4.1.) та 70% залишку вартості товару, а саме 49000,00 євро до 20.11.2023 включно (п.п. 4.4.2.);

- відповідно до п. 4.5. договору розмір платежу, передбаченого п. 4.4. Договору визначається як сума в гривнях, розрахована за формулою:

Пк=Пд*К, де:

- Пк - сума в гривнях, що підлягає до сплати;

- Пд - сума в Євро, що підлягає до сплати;

- К - курс Євро Національного Банку України станом на дату здійснення Покупцем оплати збільшений на 1,5 %.

Для платежів передбачених п.п. 4.4.1.-4.4.2. для розрахунку використовується показник К, що дорівнює курс Національного Банку України та збільшений на 1,5 % станом на дату, що зазначеній у видатковій накладній за умови К1/К2 ? 1, де:

К1- курс Національного Банку України та збільшений на 1,5%, станом на дату здійснення Покупцем оплати.

К2 - курс Національного Банку України та збільшений на 1,5%, станом на дату, що зазначеній у видатковій накладній.

У разі порушення Покупцем строків оплати, визначених п.п. 4.4.1., 4.4.2. договору, вищезазначений розрахунок здійснюється за показником К, що дорівнює курс Національного Банку України та збільшений на 1,5%, станом на дату здійснення Покупцем оплати за умови, якщо К1/К2 ? 1, де:

- К1 - курс Національного Банку України та збільшений на 1,5%, станом на дату здійснення Покупцем оплати;

- К2 - курс Національного Банку України та збільшений на 1,5%, станом на дату, визначену у п.п. 4.4.1. - 4.4.2. договору.

У випадку К1/К2 ? 1, для розрахунку використовується показник К, що дорівнює курс Національного Банку України та збільшений на 1,5% станом на дату визначеній у п.п. 4.4.1.-4.4.2. договору.

- покупець несе відповідальність за прострочення оплати частин платежів у строки, що визначені у підпунктах 4.4.1., 4.4.2. цього договору зa що сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Бaнкy України від несвоєчасно оплаченої чи несплаченої суми за кожен день прострочення. Для обчислення розміру пені за кожен день прострочення зобов`язання в національній валюті України курс продажу євро до гривні, курс продажу євро до гривні, національним Банком України станом на дату проведення розрахунку суми пені (пункт 7.1.);

- покупець несе відповідальність за порушення строків платежів за товар, у розмірі, що передбачений п. 8.1. цього договору та сплачує 12% річних від простроченої до сплати суми (пункт 7.3.).

Специфікацією від 19.09.2023, яка є невід`ємною частиною договору, сторони погодили, зокрема, найменування/марку товару, кількість, ціну за одиницю в євро та загальну вартість в євро, курс відображений на сайті НБУ по договору, ціну за одиницю в гривнях і загальну вартість всього в гривнях.

Так, згідно вказаної специфікації ТОВ «Агротехсоюз» взяло на себе обов`язок поставити ТОВ «Компанія Агро-Темп» дискову борону RUBIN 10/600 KUA, вартістю 70000,00 євро у валютному еквіваленті.

Так, на виконання укладеного сторонами договору продавцем 20.09.2023 поставлено, а покупцем прийнято дискову борону RUBIN 10/600 KUA, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією акта-прийому передачі, що підписана обома сторонами, а підписи скріплені печатками сторін.

Позивач вказує, що відповідач всупереч умовам договору взяте на себе зобов`язання по оплаті поставленого та прийнятого відповідачем товару у повному обсязі не виконав, що стало підставою для звернення позивача із розглядуваним позовом до суду із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 49000,00 євро боргу у валютному еквіваленті у національній валюті України гривні за курсом євро до гривні встановленим на дату платежу Національним банком України та збільшеного на 1,5%.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж Кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо відвантаження та отримання відповідачем товар - дискова борона RUBIN 10/600 KUA вартістю 70000,00 євро у валютному еквіваленті, що останнім в перебігу розгляду справи не заперечувалось.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умови щодо порядку здійснення оплати визначені у п.п. 4.4.1. та 4.4.2. договору, за змістом яких оплата за товар здійснюється покупцем двома частинами, а саме перша у розмірі 30% від загальної вартості товару та друга у розмірі 70% вартості, що становить 49000,00 Євро, які покупець зобов`язується перерахувати на рахунок продавця до 20.11.2023.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як стверджує позивач, відповідач здійснив оплату отриманого товару лише частково, а саме в частині оплати першої частини у розмірі 30% від загальної вартості товару.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводи позивача про наявність у нього заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за отриманий товар не надав, заперечень щодо факту отримання товару не висловив, доказів пред`явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та вартості товару або накладних на повернення товару також не надано, що є достатнім для висновків про підставність позовних вимог.

Щодо стягнення боргу в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 Цивільного кодексу України гривня є законним платіжним засобом на всій території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 Цивільного кодексу України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення валюти виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 Цивільного кодексу України, а саме: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України грошові зобов`язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем, а вимогу про стягнення із відповідача 49000,00 євро в грошовому еквіваленті у національній валюті України гривні за курсом до євро на дату платежу, встановленого Національним банком України та збільшеного на 1,5% на дату платежу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та 12% річних, суд дійшов наступних висновків.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За прострочення строків платежу з оплати товару позивач на підставі п.п. 7.1, 7.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 208955,36 гривень пені за період з 21.11.2023 по 20.03.2024 та 83863,30 гривень 12% річних.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611, ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач порушив зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором.

Суд, здійснивши розрахунок пені та 12% річних за наявними первинними документами (вірно визначивши курс гривні до євро та періоди нарахування пені) судом встановлено, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача пені, розрахованої по 20.03.2024 становить 208955,36 гривень, а вірно розрахований розмір 12% річних становить 82624,09 гривень.

За таких обставин, суд приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсоюз» 49000,00 євро основної заборгованості в грошовому еквіваленті у національній валюті України гривні за курсом до євро на дату платежу, встановленого Національним банком України та збільшеного на 1,5 % на дату платежу, 208955,36 гривень пені, 82624,09 гривень 12% річних.

Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 28842,34 гривень.

Суд зауважує, що при зверненні позивача до суду з розглядуваним позовом останнім, відповідно до платіжної інструкції від 20.03.2024 № 26956491 сплачено суму судового збору у розмірі 36071,51 гривень (1,5 відсотка ціни позову).

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з цим позовом в електронній формі за допомогою підсистеми «Електронний суд», судовий збір мав бути сплачений ним в розмірі 28857,20 гривень (36071,51*0,8).

Тобто, судовий збір у розмірі 7214,31 гривень є зайво сплаченим та підлягає поверненню позивачу з державного бюджету шляхом постановлення відповідної ухвали, після набрання судовим рішенням законної сили та звернення із відповідним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсоюз» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» (08700, Київська обл., місто Обухів(пн), вулиця Каштанова, будинок 9-Б, код: 36348755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсоюз» (08625, Київська обл., Фастівський р-н, село Путрівка, вул. Заводська, будинок 2, код: 24918458) 49000,00 євро основної заборгованості в грошовому еквіваленті у національній валюті України гривні за курсом до євро на дату платежу, встановленого Національним банком України та збільшеного на 1,5 % на дату платежу, 208955,36 гривень пені, 82624,09 гривень 12% річних та 28842,34 гривень судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.06.2024.

Суддя Р.М. Колесник