Рішення
від 28.06.2024 по справі 320/16617/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2024 року № 320/16617/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» до Головного управління ДПС у м.Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» (далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві (далі відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі відповідач-2), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 02.03.2023 №25863, прийняте комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у м.Києві, про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» - критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 20.03.2023 №31317, прийняте комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у м.Києві, про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» - критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 29.03.2023 №34962, прийняте комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у м. Києві, про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» - критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головною управління ДПС у м. Києві від 12.04.2023 №8613199/44709487 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 01.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення - 02.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з Єдиному реєстрі податкових накладних Головною управління ДПС у м.Києві від 12.04.2023 №8613201/44709437 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 01.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 01.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення - 02.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головною управління ДПС у м.Києві від 12.04.2023 №8613200/44709487 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 07.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення -02.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головною управління ДПС у м. Києві від 12.04.2023 №8613202/44709437 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 07.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 07.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичною направлення - 02.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 12.04.2023 №8613204/44709487 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 07.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 07.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення - 02.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві від 12.04.2023 №8613203/44709487 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 10.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 10.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення - 02.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 12.04.2023 №8613130/44709487 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 14.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 14.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення - 02.03.2023.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» було подано до контролюючого органу податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак їх реєстрація була зупинена у зв`язку з відповідністю позивача критеріям ризиковості платника податку. Позивач стверджує, що відповідачем безпідставно були прийняті рішення про відповідність ТОВ «Какаду 2023» критеріям ризиковості платника податку. Окрім того, позивач вважає, що після подання позивачем до контролюючого органу пояснень та документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості, комісією безпідставно не прийнято до уваги вказаних документів.

Також позивач в позові зазначає, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних були прийняті протиправно та мають бути скасовані, так, як позивач після зупинення реєстрації податкових накладних подав до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління ДПС у м.Києві подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, зупинення реєстрації податкових накладних здійснено правомірно, оскільки платника податків було віднесено до ризикових на підставі відповідного рішення та відомостей інформаційної бази даних, по-друге, ненадання позивачем всіх необхідних первинних документів, які б підтверджували реальність господарських операцій, свідчить про обґрунтованість прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

Державною податковою службою України подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на неприпустимість втручання в дискреційні повноваження ДПС України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач додатково наголосив на протиправності оскаржуваних рішень відповідача-1.

Додатково до відзиву на позовну заяву представник Головного управління ДПС у м.Києві подав до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши дане клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову у цій справі є, зокрема, правомірність рішень при відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, яка має бути розглянута без проведення судового засідання.

До того ж, суд зазначає, що рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є рішенням суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, не є переконливими доводи відповідача-1 про необхідність розглядати цю справу за правилами загального позовного провадження, оскільки обставини, які наведені у відповідному клопотанні, не свідчать про наявність підстав для зміни форми адміністративного судочинства.

При цьому суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи за правилами загального, а не спрощеного, позовного провадження не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справах незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, як і не вимагають обов`язкового розгляду справи саме за правилами загального позовного провадження лише з урахуванням викладеного волевиявлення учасника процесу про це. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях за правилами загального позовного провадження усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання, та нівелювало б практичну ефективність інституту спрощеного провадження в принципі. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують для встановлення об`єктивної істини ані обов`язкового проведення судового засідання, ані здійснення трансформації форми адміністративного судочинства зі спрощеного у загальне позовне провадження, оскільки повний та всебічний розгляд справи є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від його форми або того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача та вважає за можливе розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами, за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» (ідентифікаційний код 44709487, місцезнаходження: 02088, м.Київ, вул.Є.Харченка, буд.47, кв.103) 04.11.2022 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що ТОВ «Какаду 2023» зареєстроване платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 447094826514.

Видами економічної діяльності ТОВ «Какаду 2023»за КВЕД є: 46.34 Оптова торгівля напоями (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами 46.33 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що 17.11.2022 між ТОВ «Какаду 2023» (Постачальник) та ТОВ «Август-Кий» (Покупець) укладено Договір поставки № 50 за умовами якого Постачальник зобов`язується в порядку і терміни, встановлені цим договором поставити та передати у власність Покупцеві товар, в асортименті, кількості, відповідної якості, а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його на умовах, за цінами, визначеними у видаткових накладних.

Відповідно до пункту 2.1. Договору асортимент та кількість товару зазначається в накладних на кожну партію товару.

Ціна товару зазначається у накладних Постачальника, та оплачується Покупцем у національній валюті України (пункт 3.1. Договору).

У відповідності до пункту 3.3 Договору оплата кожної товарної партії здійснюється Покупцем на умовах 100% передплати згідно рахунків.

Згідно пункту 4.1 Договору за умовами цього Договору Постачальник передає покупцеві товар, придбаний Постачальником у Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» за договором поставки від 09.11.2022. Після переходу права власності на товар від Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» до Постачальника, Покупець повинен у той самий день власними силами розвантажити товар з транспортного засобу перевізника (залученого Іноземним підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед»), прийняти його за кількістю та якістю. За письмовою угодою Сторін може бути встановлено інші умови поставки.

На підтвердження здійснення господарських операцію згідно даного договору позивачем до матеріалів справи надано наступні документи: рахунки на оплату по замовленню № 1, №2, №3 від 02.12.2022, №4 від 08.12.2022, №5, №6, №7, №8, №9 від 23.12.2022, №1, №2 від 10.01.2023, №4, №5 від 13.01.2023, №6, №7, №8, №9, №10, №14 від 23.01.2023, № 11, №12, №13 від 06.02.2023, №15 від 10.02.2023; видаткові накладні №1, №2, №3 від 06.12.2022, №4 від 13.12.2022, №5, №6, №7, №8, №9 від 27.12.2022, №1, №2, №3, №4 від 16.01.2023, № 5, №6, №7 від 25.01.2023, №8 від 05.02.2023, №9 від 06.02.2023, №10, №11 від 08.02.2023, №12 від 09.02.2023, №13 від 13.02.2023, №14 від 14.02.2023.

На підтвердження оплати за поставлений товар позивачем надана банківську виписку АТ КБ «Приватбанк» по поточному рахунку ТОВ «Какаду 2023» від 06.03.2023 за період з 01.11.2022 по 06.03.2023.

За результатами фінансово-господарських операцій ТОВ «Какаду 2023» складено податкову накладну № 1 від 01.02.2023 на суму 424630,08 грн. (в т.ч. ПДВ 70771,68 грн.), податкову накладну №2 від 01.02.2023 на суму 424630,08 грн. (в т.ч. ПДВ 70771,68 грн.), податкову накладну №1 від 07.02.2023 на суму 424630,08 грн. (в т.ч. ПДВ 70771,68 грн.), податкову накладну №2 від 07.02.2023 на суму 327876,34 грн. (в т.ч. ПДВ 54646,06 грн.), податкову накладну №3 від 07.02.2023 на суму 327876,34 грн. (в т.ч. ПДВ 54646,06 грн.), податкову накладну №1 від 10.02.2023 на суму 327876,34 грн. (в т.ч. ПДВ 54646,06 грн.), податкову накладну №1 від 14.02.2023 на суму 327876,34,08 грн. (в т.ч. ПДВ 54646,06 грн.). Вказані податкові накладні направлено електронними засобами зв`язку до ДПС України для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки поданих ТОВ «Какаду 2023» податкових накладних їх реєстрація була зупинена, про що позивачеві направлені квитанції від 02.03.2023, де в якості підстави для зупинення реєстрації відповідачем вказано що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.

Зокрема, судом встановлено, що 02.03.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві було прийнято рішення №25863 про відповідність ТОВ «Какаду 2023» критеріям ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У рішенні вказано коди податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- код 3 - відсутність необхідність умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- код 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

У розділі інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, вказано: господарські операції з постачання за період з 01.01.2022 по 02.03.2023 з ТОВ «Август-Кий» (код ЄДРПОУ 24582550).

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2023 позивач направив до контролюючого органу інформацію про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з додатками.

За результатами розгляду вказаної інформації 20.03.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві було прийнято рішення №31317 про відповідність ТОВ «Какаду 2023» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В рішенні вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- код 3 - відсутність необхідність умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- код 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

У розділі інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, вказано: господарські операції з постачання за період з 01.01.2022 по 02.03.2023 з ТОВ «Август-Кий» (код ЄДРПОУ 24582550).

У вказаному рішенні зазначено про ненадання таких документів: довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач 21.03.2023 направив на адресу контролюючого органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду вказаних пояснень 29.03.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві було прийнято рішення №34962 про відповідність ТОВ «Какаду 2023» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

- код 3 - відсутність необхідність умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- код 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

У розділі інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, вказано: господарські операції з постачання за період з 01.01.2022 по 02.03.2023 з ТОВ «Август-Кий» (код ЄДРПОУ 24582550).

У вказаному рішенні зазначено про ненадання таких документів: довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності.

В порядку адміністративного оскарження позивачем подано скаргу від 30.03.2023 до Державної податкової служби України на рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 31317 від 20.03.2023 та № 34962 від 29.03.2023 разом з додатковими документами.

Листом від 11.04.2023 №8878/6/99-00-18-01-04-06 Державна податкова служба України повідомила, що Порядком №1165 не передбачено повноважень комісії центрального рівня прийняття рішень щодо скасування рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, прийняття рішення про невідповідність платника податків критеріям ризиковості та виключення платника податків з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Поряд з зазначеним, позивач також 05.04.2023 направив до контролюючого органу повідомлення №1, №2, №3, №4, №5, №6 та №7 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого були додані письмові пояснення з додатками.

Однак, комісією Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті наступні рішення:

-№8613199/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.02.2023;

-№8613201/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.02.2023;

-№8613200/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 07.02.2023;

-№8613202/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 07.02.2023;

-№8613204/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 07.02.2023;

-№8613203/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 10.02.2023;

-№8613130/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 14.02.2023.

В якості підстави для прийняття спірних рішень Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Додатково зазначено, що Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Станом на дату розгляду Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку не прийнято.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач 17.04.2023 звернувся до Державної податкової служби України зі скаргами.

За результатами розгляду скарг ДПС України були прийняті рішення №37778/44709487/2, №37757/44709487/2, №37760/44709487/2, №37773/44709487/2, №37831/44709487/2, №37786/44709487/2 та №37768/44709487/2, яким скарги залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем спірних рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (тут і далі - Порядок №1165, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість, де, зокрема, у пункті 8 зазначено:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.».

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 27 Порядку №1165 визначено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком..

Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз.5,6 та 8 пункту 40 Порядку №1165).

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зокрема, такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94022453) та від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94938128).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у вищевказаній постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Як зазначено вище, Головне управління ДПС у м.Києві у оскаржуваних рішеннях зазначило про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, у спірних рішеннях вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- код 3 - відсутність необхідність умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- код 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

У розділі інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, вказано:

господарські операції з постачання за період з 01.01.2022 по 02.03.2023 з ТОВ «Август-Кий» (код ЄДРПОУ 24582550).

У оскаржуваних рішеннях № 31317 від 20.03.2023 та №34962 від 29.03.2023 зазначено про ненадання таких документів: довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що прийняттю відповідачем кожного із спірних рішень передувало направлення позивачем письмових пояснень щодо господарських операцій з вищевказаними контрагентами, до яких були додані первинні документи.

Судом встановлено, що позивач на підтвердження господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Август-Кий» надав контролюючому органу такі документи: договір поставки № 50 від 17.11.2022, рахунки на оплату, виставлених ТОВ «Август-Кий», видаткові накладні, банківську виписку з рахунку позивача.

На підтвердження походження поставленого позивачем його контрагенту ТОВ «Август-Кий» товару позивач надав копію договору поставки з Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» № 2210278260 від 09.11.2022, копію Додаткової угоди до даного договору від 09.11.2022, копію листа Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» щодо наявності статусу офіційного постачальника, копію якісного посвідчення напоїв безалкогольних сильно газованих, копію декларацій виробника від 12.06.2019 та від 27.01.2023, копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних про постачання товару.

Крім того, зі змісту наданих пояснень та доданих документів вбачається, що транспортування товару здійснювалось перевізником ПП «Гелиос-Транс», залученим Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» на адресу покупця позивача ТОВ «Август-Кий» (м.Київ, вул. Лугова, 9). Факт наявності у ТОВ «Август-Кий» складського приміщення підтверджено наданим договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2020 № 19, договором оренди №31/12/22-2 від 31.12.2022 та відповідними актами приймання-передачі.

Розвантаження поставленого позивачем товару здійснювалось силами покупця, на підтвердження чого позивач надав штатний розклад ТОВ «Август-Кий».

Копії вищевказаних документів долучені до матеріалів справи.

Всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та підтверджують факт здійснення відповідних господарських операцій.

Суд зазначає, що спірні рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості не містять викладення обґрунтування їх прийняття, зокрема, аналізу наданих позивачем пояснень з документами та підстав, з яких такі пояснення та документи не були враховані контролюючим органом.

Крім іншого, суд звертає увагу, що оскаржувані рішення від 02.03.2023 №25963, від 20.03.2023 № 31317 та від 29.03.2023 № 34962 не відповідають критерію обґрунтованості.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Як було встановлено раніше, у рішеннях ГУ ДПС у м. Києві від 02.03.2023 №25963, від 20.03.2023 № 31317 та від 29.03.2023 № 34962 зазначено про відповідність платника податку - ТОВ «Какаду 2023» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У свою чергу, відповідач не надав жодних документальних доказів наявності у ГУ ДПС у м. Києві податкової інформації, яка б могла свідчити про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивача та стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність останнього Критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, на переконання суду, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідачами під час розгляду справи не було доведено правомірність прийняття рішень від 02.03.2023 №25963, від 20.03.2023 № 31317 та від 29.03.2023 № 34962 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд вважає, що спірні рішення було прийнято протиправно та необґрунтовано.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII,.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачами як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідачів, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Враховуючи вищевказане, приймаючи до уваги те, що у спірних рішеннях не наведені підстави відхилення наданих позивачем пояснень та документів, тобто не викладено мотивування відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку, суд вважає, що такі рішення були прийняті відповідачем протиправно.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

Отже, рішення відповідача від 02.03.2023 №25963, від 20.03.2023 №31317 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку втратили свою чинність після прийняття відповідачем останнього рішення від 29.03.2023 № 34962, а тому не можуть бути предметом оскарження у даній справі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2023 № 34962 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» критеріям ризиковості платника податку.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у м.Києві виключити ТОВ «Какаду 2023» з переліку платників податків на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач (ГУ ДПС у м.Києві) неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у м.Києві, як територіального органу ДПС України, в якому позивач перебуває на обліку, відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірного рішення.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» (ідентифікаційний код 44709487) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо позовних вимог ТОВ «Какаду 2023» про визнання протиправними та скасування рішень відповідача-1 про відмову у реєстрації податкових накладних, суд виходить з такого.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).

Як вже зазначено, відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 8 Додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу на те, що в квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних в якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна складена та подана платником податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

При цьому контролюючим органом не було зазначено, яка саме податкова інформація зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Також Головним управлінням ДПС у м. Києві не надано суду доказів наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка б свідчила про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Як вже було зазначено вище, рішеннями відповідної комісії податкового органу було відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав надання позивачем копій документів, складених із порушенням законодавства.

Натомість, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарських операцій, останнім підтверджено реальність здійснення господарських операцій, надані пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність таких операцій.

При цьому, вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

В жодному із оскаржуваних рішень, відповідачем не конкретизовано, які саме документи в розрізі їх оформлення не відповідають вимогам законодавства.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

На підставі викладеного, суд зазначає, що спірні рішення містять лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Судом, з урахуванням доказів, наданих позивачем до контролюючого органу після зупинення реєстрації податкових накладних (пояснення та копії бухгалтерських документів), встановлено, що позивачем надано документи, що повністю розкривають зміст господарських операцій та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 Верховний Суд зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.

Крім того у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції.

Суд також наголошує, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містять у собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. До того ж, як зазначено вище, рішення про віднесення ТОВ «Какаду 2023» до ризикових платників податків було прийнято поза межами правового поля.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішень про їх реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 320/3484/21.

Індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкової накладної не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.

Натомість Комісія ГУ ДПС у м. Києві будь-якими належними доказами не обґрунтувала підстави прийняття оскаржуваних рішень.

Також Комісія ГУ ДПС у м. Києві не довела, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, які виключали можливість реєстрації податкових накладних.

Суд вважає, що ненадання платником окремих необхідних документів пояснюється, передусім, відсутністю чіткої вимоги податкового органу стосовно переліку документів, необхідних для підтвердження конкретної господарської операції.

У зв`язку з цим, сама по собі наявність у законодавстві відповідного переліку усіх можливих документів, які можуть бути використані для підтвердження правомірності складання податкових накладних, і ненадання платником усіх цих документів, не може розглядатись як обставина, що свідчить про вину платника або прямо доводить безпідставність реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Суд звертає увагу на те, що контролюючим органом у квитанціях від 02.03.2023 не наведено обґрунтування тверджень про те, що реєстрація відповідних податкових накладних в ЄРПН зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у зв`язку із тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року справі №821/1173/17.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За змістом пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. (пункт 10 Порядку № 520).

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку №520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку..

З матеріалів справи вбачається, що у спірних рішеннях Комісією ГУ ДПС у м. Києві в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, поданих до реєстрації ТОВ «Какаду 2023» вказано про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Отже, у спірних рішеннях фактично було лише процитоване положення пункту 10 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, які, на думку відповідача, складені із порушенням законодавства, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні. (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.

Натомість Комісія ГУ ДПС у м. Києві будь-якими належними доказами не обґрунтувала підстави прийняття оскаржуваних рішень, зокрема те, які саме первинні документи складено з порушенням законодавства, та які саме порушення складення первинних документів виявлені контролюючим органом під час їх аналізу. Комісія ГУ ДПС у м. Києві не довела, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, які виключали можливість реєстрації податкових накладних.

Незважаючи на те, що вищевказані обставини є достатніми для задоволення позову та визнання протиправним і скасування спірного рішення, керуючись закріпленим в частині четвертій статті 9 КАС України принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, суд зазначає таке.

Суд зазначає, що всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їхнього ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в таких реєстраціях №8613199/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.02.2023; №8613201/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.02.2023; №8613200/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 07.02.2023; №8613202/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 07.02.2023; №8613204/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 07.02.2023; №8613203/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 10.02.2023; №8613130/44709487 від 12.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 14.02.2023.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 01.02.2023, №2 від 01.02.2023, №1 від 07.02.2023, №2 від 07.02.2023, №3 від 07.02.2023, №1 від 10.02.2023, №1 від 14.02.2023, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд відхиляє посилання відповідачів про те, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні датою їх подання є втручанням у дискреційні повноваження відповідача-2 виходячи з позиції Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.11.2021 у справі 360/2460/20 та від 06.03.2024 у справі №440/3706/23, та вказує, що такий спосіб захисту порушених прав позивача є належним способом захисту, як й покладення на відповідача-1 обов`язку з виключення підприємства з переліку ризикових платників податків.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні № 1 від 01.02.2023, №2 від 01.02.2023, №1 від 07.02.2023, №2 від 07.02.2023, №3 від 07.02.2023, №1 від 10.02.2023, №1 від 14.02.202 були подані до реєстрації 02.03.2023, у зв`язку з чим, вказані накладні підлягають реєстрації у день їх подання, тобто 02.03.2023.

Враховуючи зазначені висновки суду, заявлені позовні вимоги ТОВ «Какаду 2023» підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою цієї статті закріплено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 29524,00 грн., що підтверджується квитанцією наявною в матеріалах справи.

Водночас, частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2684 гривні.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Таким чином, позовна заява містить десять вимог немайнового характеру, а сума судового збору, яка мала бути сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 26840,00 грн.

Отже, позивач надмірно сплатив судовий збір за звернення до суду з позовною заявою у розмірі 2684,00 грн., який може бути повернуто за окремо поданою заявою.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 21472,00 грн. (2684,00 грн. х 8) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в м.Києві, оскільки саме спірні рішення відповідача-1 призвели до виникнення спірних правовідносин.

Доказів понесення інших судових витрат позивачем до матеріалів справи не надано.

Керуючись статтями 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2023 №34962 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» (ідентифікаційний код 44709487) критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м.Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» (ідентифікаційний код 44709487) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головною управління ДПС у м. Києві від 12.04.2023 №8613199/44709487 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 01.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення - 02.03.2023.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з Єдиному реєстрі податкових накладних Головною управління ДПС у м.Києві від 12.04.2023 №8613201/44709437 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 01.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

7. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 01.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення - 02.03.2023.

8. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головною управління ДПС у м.Києві від 12.04.2023 №8613200/44709487 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 07.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

9. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 07.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення -02.03.2023.

10. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головною управління ДПС у м. Києві від 12.04.2023 №8613202/44709437 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 07.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 07.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичною направлення -02.03.2023.

12. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 12.04.2023 №8613204/44709487 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 07.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 07.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КАКАДУ 2023», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення - 02.03.2023.

14. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві від 12.04.2023 №8613203/44709487 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 10.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 10.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення -02.03.2023.

16. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 12.04.2023 №8613130/44709487 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 14.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

17. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 14.02.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення - 02.03.2023.

18. В іншій частині в позові відмовити.

19. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Какаду 2023» (ідентифікаційний код 44709487, місцезнаходження: 02088, м.Київ, вул.Є.Харченка, буд.47, кв.103) судовий збір в розмірі 21472,00 грн. (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні 00 коп.), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 44116011, адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19/).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.06.2024
Оприлюднено01.07.2024
Номер документу120066565
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —320/16617/23

Постанова від 14.01.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 30.09.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 19.08.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 02.08.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Рішення від 28.06.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

Ухвала від 17.05.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні