Справа № 420/4547/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмови, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 12.02.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000002/2 від 03.01.24 р.;
2. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000008 від 03.01.24 р.;
3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000001/2 від 03.01.24 р.;
4. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000004 від 03.01.24 р.;
5. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000003/2 від 09.01.24 р.;
6. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000019 від 09.01.24 р.;
7. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000004/2 від 15.01.24 р.;
8. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000038 від 15.01.24 р.;
В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, вказує, що вважає, що у спірних правовідносинах при митному оформлені у контролюючого органу були відсутні підстави вважати, що декларант сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів, у зв`язку з чим оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, на нашу думку, є протиправними та підлягають скасуванню.
Позивач вважає протиправними вимоги відповідача в оскаржуваних рішеннях про надання додаткових документів відповідно до частини 2,3 статті 53,54 МКУ. На думку позивача, наведені вимоги митного органу є безпідставними, так як документи згідно ч. 2 ст. 53 МК України не є обов`язковими, та враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» наполягає на тому, що воно надало всі необхідні документи та матеріали, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Зокрема, відповідачу був наданий контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа не суперечать відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару.
Як стверджує позивач, згідно оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000002/2 від 03.01.24 р., №UA500050/2024/000001/2 від 03.01.24 р., №UA500050/2024/000004/2 від 15.01.24 р., Відповідачем жодним чином не зазначено, яка інформація слугувала підставою для коригування митної вартості товарів, що на думку Позивача є протиправним. На думку позивача відповідачем не доведено, та відсутні будь-які обґрунтовані підстави вважати, що Позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.
У позові вказано, що як вбачається оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000002/2 від 03.01.24 р., №UA500050/2024/000001/2 від 03.01.24 р., №UA500050/2024/000004/2 від 15.01.24 р., відповідачем не зазначено про наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; В свою чергу, згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000003/2 від 09.01.24 р., відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД №UA500420/2023/004327 від 21.11.2023; UA500420/2023/004300 від 16.11.2023, однак митний орган не надає будь-яких обґрунтувань чому саме зазначені ним митні декларації були взяті для коригування митної вартості товарів ввезених позивачем. Крім того, відповідачем не доведено того, що товар за МД №UA500420/2023/004327 від 21.11.2023; UA500420/2023/004300 від 16.11.2023, дійсно був увезений до України, що митна вартість за такими митними деклараціями не була скоригована, що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржено до суду та скасовано судом.
Таким чином, як стверджує позивач, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
14.02.2024 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
29.02.2024 року до суду від Одеської митниці за вх. № ЕС/8481/24 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що адміністративний позов ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» не підлягає задоволенню.
Як вказано у відзиві, на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 24UA500050000006U1 від 02.01.2024, № 24UA500050000036U5 від 03.01.2024, 24UA500050000138U0 від 05.01.2024, № 24UA500050000458U1 від 13.01.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідач зазначає, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності, ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
Також, у відзиві вказано, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності, ознаки підробки та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
На думку відповідача, у рішеннях про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Разом із відзивом від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 28.06.2024 року в задоволенні заяви представника Одеської митниці про розгляд справи №420/4547/24 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
04.03.2024 року за вх.№ЕС/8812/24 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
11.03.2024 року за вх.№ ЕС/10013/24 від представника відповідача до суду надійшли заперечення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
10.12.2024 між ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (Покупець) та GREENLINE CHEMICALS Ltd (Продавець) укладено Контракт № 10122022, відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність Товар: - БІКАРБОНАТ НАТРІЮ; - КАРБОНАТ НАТРІЮ (КАЛЬЦІНОВАНА СОДА, ЩІЛЬНА У ВИГЛЯДІ ГРАНУЛИ АБО ПОРОШКУ); - МОНОКАЛЬЦІЙФОСФАТ; - КАУСТИЧНА СОДА (ПЛАСТІВЦІ АБО ГРАНУЛА); - МАГНЕЗІЯ ВИПАЛЕНА (СПЕЧЕНА); - ЛИМОННА КИСЛОТА МОНОГІДРАТ; НАТРІЮ ПЕРКАРБОНАТ З ПОКРИТТЯМ (п. 1.1. Контракту).
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Контракту № 10122022 ціна Товару вказана в Інвойсах на кожну окрему партію Товару, які є невід`ємною частиною даного контакту. Ціна Товару включає в себе: вартість Товару, вартість пакування з метою збереження Товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні Продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов постачання, що зазначені в кожному окремому Інвойсі на кожну окрему партію Товару.
На підставі інвойсу № ETS2023000001064 від 18.12.2023 року компанією GREENLINE CHEMICALS Ltd. поставлено позивачу партію товару.
З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500050000006U1 від 02.01.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.
Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500050000006U1 від 02.01.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:
- пакувальний лист (Packing list) №ETS2023000001064 від 18.12.2023 року;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ETS2023000001064 від 18.12.2023 року;
- коносамент (Bill of lading) №4 від 20.12.2023 року;
- вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) №б/н від 20.12.2023 року;
- сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №A 1269093 від 18.12.2023 року ;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №10122022 від 10.12.2022 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022 року;
- договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022;
- інші некласифіковані документи серт. аналізу №78298 від 22.12.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №23410300EX00140437 від 18.12.2023 року.
Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявленя за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаною митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500050/2024/000002/2 від 03.01.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000008.
Так, у рішенні № UA500050/2024/000002/2 від 03.01.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах;
2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4) крім того сертифікат про походження №A 1269093 від 18.12.2023 не містить посилання на інвойс або контракт та містить посилання на коносамент № 4, який видано 20.12.2023. Тобто на момент складання сертифікату походження коносаменту не існувало, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки;
5) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;
6) у копії митної декларації країни відправлення №23410300EX00140437 від 18.12.2023 вказані: інші умови поставки; інший одержувач , вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється вартості зазначеній у інвойсі що наданий до митного оформлення за № ETS2023000001064 від 18.12.2023, чому така різниця у вартості вантажу документів не надано; зазначений інший транспортний засіб ніж у коносаменті №4 від 20.12.2023, можливі додаткові витрати на перевантаження та пакування вантажу. Внаслідок чого виникають сумніви що дана копія митної декларації країни відправлення № 23410300EX00140437 від 18.12.2023 стосується цієї поставки;
7) відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки.
Також, судом встановлено, на підставі інвойсу № ETS2023000001061 від 18.12.2023 компанією GREENLINE CHEMICALS Ltd. поставлено позивачу партію товару.
З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію №24UA500050000036U5 від 03.01.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.
Для підтвердження вказаних у митній декларації №24UA500050000036U5 від 03.01.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:
- пакувальний лист (Packing list) №ETS2023000001061 від 18.12.2023 року;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ETS2023000001061 від 18.12.2023 року;
- коносамент (Bill of lading) №1 від 20.12.2023 року;
- вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) №б/н від 20.12.2023 року;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №A 1269090 від 18.12.2023 року ;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №10122022 від 10.12.2022 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022, №2 від 11.08.2023 року, №3 від 29.12.2023 року;
- договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022;
- інші некласифіковані документи серт. аналізу №78302 від 22.12.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №23410300EX00140425 від 18.12.2023 року.
Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаною митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500050/2024/000001/2 від 03.01.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000004.
Так, у рішенні № UA500050/2024/000001/2 від 03.01.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах;
2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4) сертифікат про походження від 18.12.2023№ A 1269090 не містить посилання на інвойс або контракт, але містить посилання на документ №23- 325570/10025203 , який митному органу не надавався, но міститься посилання на коносамент № 1, який видано 20.12.2023. Тобто на момент складання сертифікату походження коносаменту не існувало, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки;
5) у пакувальному листі та рахунок-фактурі (інвойсі) за №№ ETS2023000001061 від 18.12.2023 міститься посилання на коносамент № 1, який видано 20.12.2023. Тобто на момент складання пакувального листа та рахунок-фактури (інвойсу) коносаменту ще не існувало, що в черговий раз свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки;
6) серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;
7) відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки.
Судом встановлено, на підставі інвойсу № ETS2023000001063 від 18.12.2023 компанією GREENLINE CHEMICALS Ltd. поставлено позивачу партію товару.
З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію №24UA500050000138U0 від 05.01.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.
Для підтвердження вказаних у митній декларації №24UA500050000138U0 від 05.01.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:
- пакувальний лист (Packing list) №ETS2023000001063 від 18.12.2023 року;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ETS2023000001063 від 18.12.2023 року;
- коносамент (Bill of lading) №3 від 20.12.2023 року;
- вантажна відомість (Cargo Manifest) №б/н від 20.12.2023 року;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №A 1269092 від 18.12.2023 року ;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №10122022 від 10.12.2022 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022, №2 від 11.08.2023 року, №3 від 29.12.2023 року;
- договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022;
- інші некласифіковані документи серт. аналізу №78300 від 22.12.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №23410300EX00140427 від 18.12.2023 року.
Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявленя за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаною митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500050/2024/000003/2 від 09.01.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000019.
Так, у рішенні № UA500050/2024/000003/2 від 09.01.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах;
2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4) сертифікат про походження від 18.12.2023№ A 1269092 не містить посилання на інвойс або контракт, але містить посилання на документ №23-325595/10025205 , який митному органу не надавався;
5) у пакувальному листі та рахунок-фактурі (інвойсі) за №№ ETS2023000001063 від 18.12.2023 міститься посилання на коносамент № 3, який видано 20.12.2023. Тобто на момент складання пакувального листа та рахунок-фактури (інвойсу) коносаменту ще не існувало, що в черговий раз свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки;
6) серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;
7) відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки; 8)документ, зазначений в графі 44 під № 23410300EX00140427, в наданому форматі несе не зрозуміле інформативне навантаження, щодо визначення митної вартості. Заявлення декларантом митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ"( код ОДРПОУ 41404234), Україна, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б. 26, оф.146.
Крім того, судом встановлено, на підставі інвойсу № ETS2023000001062від 18.12.2023 компанією GREENLINE CHEMICALS Ltd. поставлено позивачу партію товару.
З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500050000458U1 від 13.01.2024 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.
Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500050000458U1 від 13.01.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:
- пакувальний лист (Packing list) №ETS2023000001062 від 18.12.2023 року;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ETS2023000001063 від 18.12.2023 року;
- коносамент (Bill of lading) №2 від 20.12.2023 року;
- вантажна відомість (Cargo Manifest) №б/н від 20.12.2023 року;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №A 1269091 від 18.12.2023 року ;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №10122022 від 10.12.2022 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022, №2 від 11.08.2023 року, №3 від 29.12.2023 року;
- договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022;
- інші некласифіковані документи серт. аналізу № 78301 від 21.12.2023;
- копія митної декларації країни відправлення № 23410300EX00140426 від 18.12.2023 року.
Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаною митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.
Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500050/2024/000004/2 від 15.01.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000038.
Так, у рішенні № UA500050/2024/000004/2 від 15.01.2024 року відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах;
2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4) крім того сертифікат про походження 18.12.2023 № A 1269091 не містить посилання на інвойс або контракт та містить посилання на документ №23- 325581/10025204 , який митному органу не надавався;
5) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;
6) відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки.
7) в Графі 2 "Відправник/Експортер" EМД від 13.01.2024 № 24UA500050000458U1 , інвойсі від 18.12.2023 № ETS2023000001062 та коносаменті від 20.12.2023№ 2 зазначено « GREENLINE CHEMICALS LTD 2A Cont Androvanti Str. 2nd Floor 8000, Burgas, BULGARIA», що не відповідае відомостям зазначеним в зовнішньоекономічний договорі купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 «GREENLINE CHEMICALS LTD, str Geo Milev NO12, Burgas 8000, BULGARIA». 8) Заявлено декларантом митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ"( код ЄДРПОУ 41404234) ,Україна, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б. 26, оф.146.
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товару та картками відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів, суд дійшов до таких висновків.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається митні органи.
До митної справи відповідно до ст. 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п. 23, п. 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.
Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.
Щодо покликань відповідача на те, що аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах, суд зазначає.
Відповідно до абз.13 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку сторін за правочином вчинення дій щодо нумерації сторінок договору, який містить більше ніж одну сторінку.
Таке оформлення договору є їх правом та вчинюється за обопільною домовленістю.
Крім того, відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що підписи на товаросупровідних документах вчинені неуповноваженими на це особами.
Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.
Щодо покликань відповідача у оскаржуваних рішеннях на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає.
Так, відповідно до п.2.2. № 10122022 від 10.12.2022, п. 2.2 ціна товару включає в себе вартість товару, вартість пакування з метою збереження товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов постачання, що зазначені в кожному окремому інвойсі на кожну окрему партію товару.
Тобто, умовами контракту визначено, що вартість пакування включено до ціни товару.
Крім цього, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданих декларантом з урахуванням оскаржуваних рішень, зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат позивача на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.
На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.
Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 (справа №160/8775/18).
Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.
Щодо покликань відповідача на те, що згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає.
Так, згідно з п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Тобто, оскільки умовами контракту визначено, що витрати на завантаження включені до ціни товару, то у позивача відсутній обов`язок додатково надавати до митного оформлення документи на підтвердження відповідних витрат.
Щодо покликань відповідача на те, що:
сертифікат про походження №A 1269093 від 18.12.2023 року не містить посилання на інвойс або контракт та містить посилання на коносамент № 4, який видано 20.12.2023, що, на думку митного органу є свідченням того, що на момент складання сертифікату походження коносаменту не існувало, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки;
сертифікат про походження від 18.12.2023 року № A 1269090 не містить посилання на інвойс або контракт, але містить посилання на документ №23- 325570/10025203, який митному органу не надавався, но міститься посилання на коносамент № 1, який видано 20.12.2023, що, на думку митного органу є свідченням того, що на момент складання сертифікату походження коносаменту не існувало, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки;
сертифікат про походження від 18.12.2023 року № A 1269092 не містить посилання на інвойс або контракт, але містить посилання на документ №23-325595/10025205, який митному органу не надавався;
сертифікат про походження 18.12.2023 № A 1269091 не містить посилання на інвойс або контракт та містить посилання на документ №23- 325581/10025204, який митному органу не надавався, суд зазначає наступне.
Так, зокрема, сертифікат про походження від 18.12.2023 р. № A 1269092 містить зіставні відомості щодо заявленої до митного оформлення партії товарів, які зазначені у інших товаросупровідних документах. А саме, у графі 6 наданого сертифікату про походження від 18.12.2023 р. № A 1269092 наявні відомості про назву судна, яким здійснюється поставка оцінюваного товару MV NS OLZA, а також номер документу, підтверджуючого укладення відповідного договору морського перевезення коносамент №3.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що зазначені відомості є достатніми для того, щоб ідентифікувати оцінюваний товар відповідно до поданих декларантом документів для митного оформлення, а тому підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку відсутні.
Зокрема, коносамент № 3 від 20.12.2023 р. містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, складеним щодо поставки на користь ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» товару на підставі зовнішньоекономічного контракту, та не містить жодних розбіжностей, а саме у наданому до митного оформлення коносаменті відображені зіставні відомості про вантажовідправника, порти відправлення та прибуття, судно, яким здійснюється морське перевезення, товар, що перевозиться, з визначенням його кількості та пакування, а також печатка капітана судна.
Зі змісту пакувального листа, сертифікату аналізу на товар та інвойсу, поданих разом з митною декларацією у спірних правовідносинах, вбачається, що товар, його вага та кількість, співпадають із зазначеними у коносаменті № 3 від 20.12.2023 р., тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати з відповідною поставкою, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару відсутні.
З аналогічних підстав суд відхиляє покликанням відповідача на недоліки щодо інших сертифікатів про походження.
Щодо покликань відповідача на те, що серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і документи про його оплату, суд зазначає таке.
З наданих до митного оформлення документів вбачається, що доставка товару здійснювалась на умовах СРТ Одеса.
Умови поставки Інкотермс CPT - (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар, випущений в митний режим експорту, названий перевізнику для перевезення товару до місця призначення.
Умовами поставки Інкотермс CPT (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) не передбачено обов`язку покупця здійснювати страхування товару. Термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.
Таким чином, за правилами поставки на умовах СРТ-Одеса, витрати на доставку товару на територію України покладаються на продавця, у даному випадку на «GREENLINE CHEMICALS Ltd».
З вказаного вбачається, що витрати щодо перевезення оцінюваних товарів для цілей визначення митної вартості включаються до ціни товару, а тому посилання відповідача на те, що серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і документи про його оплату, є необґрунтованими та безпідставними
Щодо покликань відповідача на те, що у копії митної декларації країни відправлення №23410300EX00140437 від 18.12.2023 вказані: інші умови поставки; інший одержувач, вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється вартості зазначеній у інвойсі що наданий до митного оформлення за № ETS2023000001064 від 18.12.2023, чому така різниця у вартості вантажу документів не надано; зазначений інший транспортний засіб ніж у коносаменті №4 від 20.12.2023, суд зазначає.
Як зазначено у позові, у наданій копії митної декларації країни відправлення вказані інші умови поставки, інший одержувач, вартість вантажу, тому що вантаж поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації та власне митним органом у надісланому повідомленні в рамках проведення процедури консультацій з декларантом та оскаржуваному рішенні «код 4100 - не прямий контракт».
Між виробником (експортером товару) та ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» є компанія посередник «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару. Саме в зв`язку з тим, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому декларанту, в копії декларації країни експорту наявні відомості про контракт, вартість товару, умови поставки та рахунок-фактуру (інвойс) між Виробником товару WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI SULTANTEPE MAH. PASALIMANI CAD. 34/USKUDAR 052 (Виробничі потужності - KAZAN SODAELEKTRIK URETIM A.S.», Турція) та компанієюпосередником «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).
А в поданій при митному оформленні декларантом митній декларації №23410300EX00140437 від 18.12.2023, у відповідності до вимог Митного кодексу України, вже вказані відомості про наявні господарські контракти (взаємовідносини) між декларантом ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та Постачальником товару «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).
В свою чергу не відповідають дійсності доводи митного органу про те, що у експортній декларації країни відправлення зазначений інший транспортний засіб ніж у коносаменті №4 від 20.12.2023 р.
Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.
Щодо покликань відповідача на те, що відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки, суд зазначає таке.
Так, у товаросупровідних документах (сертифікат аналізу, пакувальний лист, Сертифiкат про походження товару, Коносамент), так і на самому товарі була зазначена торговельна марка «ETI SODA», у зв`язку з чим Позивачем у ЕМД при декларуванні була зазначена разом з назвою товару і його торговельна марка.
Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, при заповненні графи 31 митної декларації найменування торговельної марки зазначається за наявності у товаросупровідних та комерційних документах (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами).
Таким чином, оскільки в товаросупровідних документах зазначені торгівельна марка «ETI SODA», позивачем обґрунтовано були зазначені при заповненні графи 31 митних декларацій у спірних правовідносинах.
У зв`язку з наведеним, посилання відповідача на відсутність документів, які були підставою для визначення торговельної марки в наданих декларантом комерційних та товаросупровідних документах, не може бути визнано розбіжністю та ніяким чином не впливає на правильність визначення митної вартості товару та його числових значень.
Щодо покликань відповідача на те, що у пакувальному листі та рахунок-фактурі (інвойсі) за №№ ETS2023000001061 від 18.12.2023 міститься посилання на коносамент № 1, який видано 20.12.2023 та у пакувальному листі та рахунок-фактурі (інвойсі) за №№ ETS2023000001063 від 18.12.2023 міститься посилання на коносамент № 3, який видано 20.12.2023, що на думку митного органу, є свідченням того, що на момент складання пакувального листа та рахунок-фактури (інвойсу) коносаменту ще не існувало, що в черговий раз свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки, суд зазначає.
Як вказано у позові, номер коносаменту щодо відправлення вантажу стає відомим після укладення договору з перевізником, оскільки здійснюється бронювання місця на судні, що на момент подачі декларації вже стає відомо відправнику продавцю. На момент оформлення сертифікату походження, пакувального листа та рахунку-фактури (інвойсу) за продавцем, такому було достеменно відомо номер коносаменту, згідно якого здійснюватиметься відправлення відповідного товару. Однак дата такому коносаменту присвоюється лише при навантаженні товару до перевезення, у зв`язку з чим у сертифікаті походження, пакувальному листі та рахунку-фактурі (інвойсі) продавцем було зазначено лише номер коносаменту без визначання дати, оскільки така стала відома лише після навантаження товару до відправлення.
З наданих до суду та митного органу документів вбачається, що оцінюваний товар можливо ідентифікувати відповідно до інших поданих декларантом документів для митного оформлення, а тому суд погоджується з твердженнями позивача, що підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку відсутні.
Щодо покликань відповідача на те, що в графі 2 "Відправник/Експортер" EМД від 13.01.2024 № 24UA500050000458U1, інвойсі від 18.12.2023 № ETS2023000001062 та коносаменті від 20.12.2023№ 2 зазначено «GREENLINE CHEMICALS LTD 2A Cont Androvanti Str. 2nd Floor 8000, Burgas, BULGARIA», що не відповідае відомостям зазначеним в зовнішньоекономічний договорі купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 «GREENLINE CHEMICALS LTD, str Geo Milev NO12, Burgas 8000, BULGARIA». 8) Заявлено декларантом митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ"( код ЄДРПОУ 41404234) ,Україна, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б. 26, оф.146, суд зазначає.
Так, до суду та до митного органу позивачем було надано копію додаткової угоди №2 від 11.08.2023 до контракту від 10.12.2022 № 10122022.
Адреса «GREENLINE CHEMICALS LTD, str Geo Milev NO12, Burgas 8000, BULGARIA» є колишньою адресою продавця GREENLINE CHEMICALS LTD, та відповідно була указана у зовнішньоекономічному договорі купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 на момент укладання такого.
В той же час, відповідно до додаткової угоди №2 від 11.08.2023 від 11.08.2023 №2 до контракту від 10.12.2022 № 10122022 сторони погодили зміну юридичної адреси продавця таким чином: «GREENLINE CHEMICALS LTD 2A Cont Androvanti Str. 2nd Floor 8000, Burgas, BULGARIA».
Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.
При розгляді даної справи суд відхиляє як необгрунтоване покликання відповідача на те, що документ, зазначений в графі 44 під № 23410300EX00140427, в наданому форматі несе не зрозуміле інформативне навантаження, щодо визначення митної вартості, оскільки Одеською митницею не обґрунтовано яким чином дане твердження впливає на вартітсь оцінюваного товару.
Відтак, суд вважає підстави для коригування митної вартості товару позивача, які зазначені в оскаржуваних рішеннях, необґрунтованими.
Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.
Судом також встановлено, що у оскаржуваних рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати відповідних митних декларацій, які були взяті для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та картки відмови, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» є такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 30280,00 грн. судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» судового збору у розмірі 30280 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000002/2 від 03.01.24 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000008 від 03.01.24 р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000001/2 від 03.01.24 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000004 від 03.01.24 р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000003/2 від 09.01.24 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000019 від 09.01.24 р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000004/2 від 15.01.24 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000038 від 15.01.24 р.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» судовий збір у розмірі 30280,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (вул. Велика Арнаутська, буд. 26, офіс 146, м. Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 41404234).
Відповідач - Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, буд.21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631).
Суддя О.А. Вовченко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.06.2024 |
Оприлюднено | 01.07.2024 |
Номер документу | 120067009 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Вовченко О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні