Постанова

від 26.06.2024 по справі 761/25554/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2024 року місто Київ

Справа № 761/25554/19

Провадження№22-ц/824/10695/2024

Резолютивна частина постанови оголошена 26 червня 2024 року

Повний текст постанови складено 27 червня 2024 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів Желепи О.В., Шкоріної О.І.

секретаря: Мудрак Р.Р.

сторони: позивач ОСОБА_1

відповідач Комунальне підприємство «Київблагоустрій»

виконавчого органу Київської міської ради (Київської

міської державної адміністрації),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі адвоката Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» Груби Дмитра Ігоровича, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва постановлену у складі судді Пономаренко Н.В. 14 березня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації», ТОВ «Україна Бізнес Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. м. Києва від 14 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації», ТОВ «Україна Бізнес Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, залишено без розгляду.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Груба Д.І. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, зазначає, що висновок суду про повторність неявки позивача в судове засідання є помилковим.

Так, ухвалою від 16 лютого 2024 року суд першої інстанції постановив судове засідання у справі за позовом ОСОБА_1 , призначене на 14 березня 2024 року на 15 год. 00 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Проте, постановивши ухвалу про проведення засідання 14 березня 2024 р. в режимі відеоконференції, суд першої інстанції запрошення/виклик позивача на його участь у судовому засіданні 14 березня 2024 р, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не здійснив.

Відсутні також докази того, що під час запрошення/виклику позивача на його участь у судовому засіданні 14.03.2024 р. в режимі відеоконференції існувала технічна неможливість проведення відеоконференції. переривання або відсутність інтернет-зв`язку, що своєю чергою призвело до неможливості з`єднання суду з Позивачем.

Звертає увагу на те, що судом не вівся відповідний протокол, який передбачений в разі проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

Натомість в матеріалах справи наявний лише паперовий протокол судового засідання від 14.03.2024 р., підписаний власноручно секретарем судового засідання.

Протокол судового засідання 14.03.2024 р. з використанням засобів підсистеми ЄСІТС не вівся, в матеріалах справи відсутній що також додатково свідчить про те, що судом 14.03.2024 р. відеоконференція не проводилось, запрошення/виклик Позивача на його участь у судовому засіданні не здійснювався.

Зазначає, що справа розглядалась в суді першої інстанції протягом майже 5 років, що саме по собі виходить далеко за межі встановленого процесуальним законом строку розгляду справи та розумного строку розгляду справи загалом, на чому Позивач неодноразово акцентував увагу суду першої інстанції та просив прискорити розгляд справи.

Під час всього часу розгляду справи Позивач був присутній в судових засіданнях та/або забезпечував явку свого представника Позивач загалом брав активну участь у справі, займав послідовну позицію та постійно наполягав на обґрунтованості своїх вимог, надавав до суду докази на їх підтвердження, активно та добросовісно користувався своїми процесуальними правами, виконував свої процесуальні обов`язки та не ухилявся від них.

Жодного свідчення того, що позивач втратив інтерес до свого позову, матеріали справи не містять.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Груба Д.І. підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) Косянчук Л.Г., представник Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рябоконь В.В., проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, вислухавши учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду ухвалою від 14 березня 2024 року, суд першої інстанції посилався на те, що позивач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи в судові засідання на 16.02.2024 о 10 год. 00 хв. та 14.03.2024 на 15 год. 00 хв., але у вказані судові засідання повторно не з`явився, свого представника не направив, матеріали справи не містять заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

При цьому, суд врахував ту обставину, що справа вже протягом тривалого часу перебуває в провадженні суду, проте, позивач двічі поспіль на розгляд справи не з`явився, свого представника не направив, хоча сторона позивача, як вже встановлено судом, була належним чином повідомлена про розгляд справи, а тому відкладення судом чергового судового засідання, за вказаних обставин, призведе до порушення положень ст.2 ЦПК України, якими визначені завдання та основні засади цивільного судочинства, зокрема, щодо розумності строків розгляду справи судом та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою захисту свобод чи інтересів фізичних осіб.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується.

Згідно з ч.1, 2, 5 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2021 року по справі справа № 227/2751/19 (провадження № 61-16065св20) зазначено, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації», ТОВ «Україна Бізнес Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди перебуває в провадженні Шевченківського районного суду с Києва з червня 2019 року.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2019 року відкрито провадження по цивільній справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному провадженні на 02 листопада 2023 року на 13-00 год.

01 листопада 2023 року на електронну адресу суду ОСОБА_1 подав клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, а у випадку не забезпечення судом можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, відкласти розгляд справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції, оскільки заяви подана поза межами строку передбаченого ст. 212 ЦПК України.

Згідно протоколу судового засідання від 02 листопада 2023 року, у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання по справі оголошено перерву на 12 грудня 2023 року на 13 год. 00.

08 грудня 2023 року електронну адресу суду ОСОБА_1 подав клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, а у випадку не забезпечення судом можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, відкласти розгляд справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року постановлено судове засідання у справі за позовом ОСОБА_1 , призначене на 12 грудня 2023 року на 13 год. 00 хв. проводити в режимі відеоконференції. Роз`яснено наслідки ч.5 ст. 212 ЦПК України.

Згідно протоколу судового засідання від 12 грудня 2023 року, суд повідомляє учасників справи, про відсутність з боку позивача технічного з`єднання в режимі відеоконференції. По справі оголошено перерву на 16 лютого 2024 року на 10 год. 00 хв.

16 лютого 2024 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крупника Д.Г. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з укладення договору про надання правої допомоги 15 лютого 2024 року та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Згідно протоколу судового засідання від 16 лютого 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Крупника Д.Г. задоволено, по справі оголошено перерву на 14 березня 2024 року на 15 год. 00 хв.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 08 грудня 2023 року постановлено проводити судове засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації», Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Бізнес Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи в судові засідання на 16.02.2024 о 10 год. 00хв. та 14.03.2024 на 15 год. 00 хв., але у вказані судові засідання повторно не з`явився, свого представника не направив, матеріали справи не містять заяви про розгляд справи за відсутності позивача, що, в свою чергу, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 257 ЦПК України.

В оскаржуваній ухвалі судом вказано, що в судове засідання, призначене 14 березня 2024 року 15 год. 00 хв., позивач ОСОБА_1 повторно не з`явився, свого представника не направив, матеріали справи не містять заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Разом з тим, представник позивача стверджує, що ухвалою від 16 лютого 2024 року суд першої інстанції постановив судове засідання у справі за позовом ОСОБА_1 , призначене на 14.03.2024 року на 15 год. 00 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon». Проте, постановивши ухвалу про проведення засідання 14 березня 2024 року в режимі відеоконференції, суд першої інстанції запрошення/виклик Позивача на його участь у судовому засіданні 14 березня 2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не здійснив. Відсутні також докази того, що під час запрошення/виклику Позивача на його участь у судовому засіданні 14 березня 2024 року в режимі відеоконференції існувала технічна неможливість проведення відеоконференції. переривання або відсутність інтернет-зв`язку, що своєю чергою призвело до неможливості з`єднання суду з Позивачем. Судом не вівся відповідний протокол, який передбачений в разі проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Натомість, в матеріалах справи наявний лише паперовий протокол судового засідання від 14 березня 2024 року, підписаний власноручно секретарем судового засідання. Протокол судового засідання 14 березня 2024 року з використанням засобів підсистеми ЄСІТС не вівся, в матеріалах справи відсутній, що також додатково свідчить про те, що судом 14.03.2024 р. відеоконференція не проводилось, запрошення/виклик Позивача на його участь у судовому засіданні не здійснювався.

Надаючи оцінку цим доводам представника позивача, апеляційний суд звертає увагу, що, відповідно до частин першої, другої, третьої статті 212 Цивільного процесуального кодексу України Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Проелектронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке набуло чинності 05 жовтня 2021 року (далі по тексту - Положення).

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 розділу І Положення).

Згідно з пунктом 45 глави 3 розділу III Положення підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів.

Відповідно до пункту 50 глави 3 розділу III Положення суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

У разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.

У випадку використання підсистеми відеоконференцзв`язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.

До матеріалів справи в паперовій формі за необхідності приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання з посиланням на технічний запис судового засідання.

Після закінчення засідання секретар судового засідання підписує кваліфікованим електронним підписом протокол (журнал) у визначені процесуальним законодавством строки, після чого засобами ЄСІТС обмежуються можливості внесення змін до протоколу (журналу).

Технічний запис судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі.

Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання в централізованому файловому сховищі, переноситься (передається, імпортується) до АСДС.

У випадку фіксування судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв`язку технічний запис судового засідання та технічний носій, на якому зберігається цей запис, приєднуються до матеріалів справи (зберігаються в матеріалах справи) у вигляді протоколу (журналу) судового засідання, в якому вказано посилання на цей запис у централізованому файловому сховищі (пункти 50-52 Положення про ЄСІТС).

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази того, що суд першої інстанції 16 лютого 2024 року та 14 березня 2024 року здійснив запрошення/виклик позивача на його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, також відсутні докази того, що під час запрошення/виклику позивача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виникли технічні проблеми з інтернат зв`язком, що, у свою чергу, призвело до неможливості з`єднання суду з позивачем.

Протокол судового засідання 14.03.2024 року з використанням засобів підсистеми ЄСІТС не вівся, в матеріалах справи відсутній, що також додатково свідчить про те, що судом 14.03.2024 року, відеоконференція не проводилось, запрошення/виклик Позивача на його участь у судовому

Також відсутні докази того, що під час запрошення/виклику позивача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції існувала технічна неможливість його участі у відеоконференції, переривання або відсутність інтернет-зв`язку. що, у свою чергу, призвело до неможливості з`єднання суду з представником.

Враховуючи викладене та наведені норми Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 379, 381-383 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну ОСОБА_1 , в особі адвоката Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» Груби Дмитра Ігоровича - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: О.В. Желепа

О. І. Шкоріна