Рішення

від 17.06.2024 по справі 922/1379/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2024 Справа № 922/1379/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Аста Плюс" (адреса: 61051, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 325-А; код ЄДРПОУ 39029247) про стягнення 701750,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мартіна Л. Г. (ордер АХ № 1184041) ;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Аста Плюс" (далі - відповідач) 701750,00 грн вартості частки в статутному капіталі товариства.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 10526,25 грн, а також 39984,38 грн витрат за проведення комплексної судово-будівельної та економічної експертизи.

Позов обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем положень п. 6.3 статуту товариства та ч. ч. 6, 7 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо виплати позивачу вартості частки в статутному капіталі товариства після виходу позивача зі скалду учасників цього товариства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2024 відкрито провадження у справі № 922/1379/24; розгляд справи постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22.05.2024; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2024 підготовче засідання відкладено на 05.06.2024.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 17.06.2024.

У судове засідання 17.06.2024 прибув представник позивача, який підтримав вимоги, викладені у позововній заяві, просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 17.06.2024 свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та надання йому можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку на його юридичну адресу, (яка зазначена у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) направлено копії ухвал від 24.04.2024 від 22.05.2024 та від 05.06.2024.

Проте, вони повернулися на адресу суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

Також копії ухвал від 22.05.2024 та від 05.06.2024 направлені на електронну адресу відповідача а також на поштову адресу директора підприємства відповідача, яка зазначена в позовній заяві.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про такий розгляд.

Оскільки неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

17 грудня 2013 року на загальних зборах засновників Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма АСТА ПЛЮС (далі - Товариство, відповідач) було прийняте рішення, оформлене протоколом №1 від 17 грудня 2013 року, про створення Товариства зі статутним капіталом у розмірі 10000,00 грн.

Засновниками Товариства були наступні фізичні особи: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з розміром внеску до статутного фонду (грн.) 5.000,00, що дорівнює 50% статутного капіталу Товариства та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з розміром внеску до статутного фонду (грн.) 5.000,00, дорівнює 50% статутного капіталу Товариства, що підтверджується витягом з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) від 21.12.2019 №1006122327.

Вказаним рішенням засновників Товариства, оформленим протоколом № 1 від 17 грудня 2013 року, був затверджений Статут Товариства (далі Статут).

19 грудня 2013 року Товариство зареєстроване як суб`єкт господарювання, про що в ЄДР внесено відповідну інформацію - номер запису 14801020000057745, (код ЄДРПОУ 39029247)

Відповідно до п. 1.1 статуту Товариства, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Аста Плюс"», в подальшому (Товариство), створене шляхом об`єднання майнових внесків для здійснення тривалої підприємницької діяльності. В своїй діяльності Товариство керується: Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України Про господарські товариства, Про зовнішньоекономічну діяльність та ін.

З п. 1.4. статуту Товаристива вбачається, що по власним зобов`язанням товариство відповідає усім належним йому майном, на яке, відповідно до чинного законодавства може бути звернено стягнення на вимогу кредитора.

Згідно з п. 2.2 статуту Товариства, учасники Товариства не відповідають за зобов`язаннями Товариства і несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники Товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Згідно з п. 3.1. статуту Товариства, передбачено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників створюється статутний капітал в розмірі 10000,00 грн. Вкладом до статутного капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, рухоме або нерухоме майно, інші речу або майнові чи відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.п. 3.2 статуту Товариства, в створенні статутного капіталу, шляхом майнових внесків приймають участь:

1. ОСОБА_1 - Найменування (реквізити) майна: Ноутбук Fujitsu Amilo РІ3560 s\n YL2E032426, кількість 1, ціна, грн./за одиницю - 5 000, 00 грн, загальна сума - 5000, частка 50%.

2. ОСОБА_2 - Найменування (реквізити) майна: Планшетний ПК iPad Model А1396 s\n DN6GNYELDFJ2, кількість 1, ціна, грн./за одиницю - 5 000, 00 грн, загальна сума - 5000, частка 50%

Відповідно до п. 5.1. статуту Товариства, управління товариством та контроль за його діяльністю здійснюють:

-виший орган товариства - загальні збори учасників товариства;

-директор товариства;

-ревізійна комісія.

Відповідно до п. 6.1 статуту учасники товариства мають право, зокрема вийти зі складу учасників товариства

Пунктом 6.3 статуту передбачено, що учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

Учасник, який виходить із товариства одержує вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена перечанням манна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Виплата вартості частки учасника у статутному капіталі товариства, проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, але не пізніше 12 місяців з дня виходу.

Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника з товариства, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру, вирішуються судом.

В даному випадку статутний капітал Товариства в розмірі 10000,00 грн було сформовано повністю, що підтверджується витягом з ЄДР від 21.12.2019 № 1006122327.

В подальшому, в порядку визначеному ст. 24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ОСОБА_1 подала до Товариства письмову нотаріально посвідчену заяву від 01.12.2020 про бажання вийти зі складу учасників (засновників) товариства, в якій просила надати їх згоду на вихід зі складу учасників (засновників), повідомити її про вартість належної їй частки в статутному капіталі товариства, що становить 50% статутного капіталу, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку, не пізніше 30 днів з дня отримання цієї заяви, і виплатити протягом одного року вартість належної їй частки.

Інший учасник товариства та його директор - ОСОБА_2 письмовою нотаріально посвідченою заявою від 23.04.2021 надала згоду на вихід зі складу учасників товариства громадянки ОСОБА_1 , якій належить частка у статутному капіталі Товариства 50%.

20 травня 2021 року ОСОБА_1 на ім`я загальних зборів учасників (засновників) товариства подала письмову нотаріально посвідчену заяву, в якій заявила про вихід зі складу учасників (засновників) Товариства, просила вивести її зі складу учасників товариства та здійснити з нею розрахунки з підстав її виходу.

20 травня 2021 року ОСОБА_1 надала документи державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - товариства, що підтверджується описом документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в ЄДР державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 20.05.2021, складений приватний нотаріусом ХМНО Сергієнко Н.В.

З витягу ЄДР станом на 22.05.2021 від 19.04.2024 вбачається, що державним реєстратором - приватним нотаріусом ХМНО Сергієнко Н.В. 21.05.2021 було вчинено реєстраційну дію із внесення змін до відомостей про юридичну особу, пов`язаних із зміною розміру статутного (складеного) капіталу та складу засновників (учасників) Товариства.

Однак, як зазанчає ОСОБА_1 , після її виходу зі складу учасників Товариста їй не повідомлялося про вартість її частки, обгрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для здійснення такого розрахунку їй не надавалося.

ОСОБА_1 зазначає, що вона неодноразово через свого представника намагалась отримати від Товариства інформацію про вартість її частки, обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідні для здійснення такого розрахунку.

Так, на адресу Товариства були направлені адвокатські запити від 24.05.2021 та від 07.07.2021 з вимогою повідомити про вартість частки позивача, надання обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідні для здійснення такого розрахунку.

Як свідчать матеріали справи, 26 травня 2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Калмиковою О.О. на адресу Товариства та директора (засновника) Товариства ОСОБА_2 цінним листом з описом було направлено письмове повідомлення від 24.05.2021 про внесення до ЕДР відомостей про юридичну особу, в якому повідомлялось, що приватним нотаріусом проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни складу учасників товариства на підставі заяви позивача про вихід зі складу учасників товариства однак, учасник товариства ОСОБА_1 не повідомлялась про вартість її частки, обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідні для здійснення такого розрахунку ні ОСОБА_1 , ні уповноваженому представнику не надавались. Направлення письмового повідомлення від 24.05.2021 підтверджується описом вкладенням до цінного листа від 26.05.2021.

Повідомлення від 24.05.2021 було отримано директором (засновником) Товариства та його учасником - ОСОБА_2 27.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відправлення № 6100258375641. За юридичною адресою Товариства цінний лист № 6105247028321 не було вручено.

Однак, Товариством не було надано ОСОБА_1 розрахунку її ринкової вартості частки у статутному капіталі Товариства станом на 19.05.2021 з обґрунтуванням (деталізацією) та засвідчені належним чином копії документів, необхідних для такого розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 19.05.2021 єдиним активом Товариства є вбудовані нежитлові приміщення першого поверху №66-1-:-66-5, 66-41-:-66-44 загальною площею 93,3 кв.м, що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_2 , які були придбані на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5288-В-С від 01.09.2015.

Право власності Товариства на зазначені нежитлові приміщення підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 27.04.2021 та на 08.02.2022.

Як свідчать матеріали справи, для розрахунку вартості частки і замовлення експертизи ОСОБА_1 в особі її представника була отримана фінансова звітність Товариства від ГУ ДПС у Харківській області (відповідь від 30.11.2023 №60747/6/20-40-73-03-12).

З метою визначення ринкової вартості майна Товариства та визначення вартості частки у статутному капіталі, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мартіної Л.Г. звернулась до Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України із заявою про проведення комплексної судово-будівельної та економічної експертизи.

Згідно з висновком експертів за результатами проведення комплексної судово-будівельної та економічної експертизи № 1688/1954 від 27.03.2024, станом на 19.05.2021 ринкова вартість вбудованих нежитлових приміщень першого поверху №66-1-:-66-5, 66-41-:-66-44 загальною площею 93,3 кв.м, що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_2 , складає 1403500,00 грн.; в обсязі наданих на дослідження документів, вартість частки ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства станом на 19.05.2021 становить 701750,00 грн.

Невиконання Товариством передбаченого п. 6.3 статуту Товариства та ч. ч. 6, 7 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" обов`язку щодо виплати ОСОБА_1 вартості частини майна при її виході зі складу учасників товариства стали підставами для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом у даній справі.

В позовній заяві ОСОБА_1 заявлено до стягнення з Товариства 701750,00 грн вартості частки в статутному капіталі товариства.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" установчим документом товариства є статут. У статуті товариства зазначаються відомості про: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього. Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 144 ЦК України, яка кореспондується ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов`язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Згідно ч. 1, 2 статті 148 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

В даному випадку, як вже зазначалося, 17 грудня 2013 року на загальних зборах засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма АСТА ПЛЮС було прийняте рішення, оформлене протоколом №1 від 17 грудня 2013 року, про створення названого Товариства зі статутним капіталом у розмірі 10000,00 грн.

Засновниками Товариства були наступні фізичні особи: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з розміром внеску до статутного фонду (грн.) 5000,00, що дорівнює 50% статутного капіталу Товариства та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з розміром внеску до статутного фонду (грн.) 5000,00, дорівнює 50% статутного капіталу Товариства.

Статутний капітал Товариства в розмірі 10000,00 грн було сформовано повністю, що підтверджується відомостями з ЄДР від 21.12.2019 №1006122327.

В подальшому, ОСОБА_1 , за згодою іншого учасника товариства - ОСОБА_2 , вийшла зі складу учасників товариства шляхом подання відповідної заяви від 20 травня 2021 року на ім`я загальних зборів учасників (засновників) товариства.

З витягу ЄДР станом на 22.05.2021 від 19.04.2024 вбачається, що державним реєстратором - приватним нотаріусом ХМНО Сергієнко Н.В. 21.05.2021 було вчинено реєстраційну дію із внесення змін до відомостей про юридичну особу, пов`язаних із зміною розміру статутного (складеного) капіталу та складу засновників (учасників) Товариства, що пов`язані з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.

Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.

Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна.

Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Товариство зобов`язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

У пункті 6.3 Статуту Товариства передбачено, що учасник, який виходить із Товариства одержує вартість частини майна, пропорційно його частці у Статутному капіталі Товариства. Виплата вартості частки учасника у Статутному капіталі Товариства, проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з Товариства, але не пізніше 12 місяців з дня виходу.

З огляду на положення наведених правових норм, положень статуту, учасник господарського товариства, який реалізував своє право на вихід з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.09.2020 у справі №910/17473/16, відповідно до положень ст. 148 ЦК України та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" учасник господарського товариства, який реалізував своє право на вихід з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Зазначеному праву учасника кореспондує обов`язок товариства здійснити виплату вартості зазначеної частини майна після затвердження звіту за відповідний рік у дванадцятимісячний строк з дня виходу.

У постанові від 09.09.2021 у справі № 920/831/20 Верховний Суд також зазначає, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості його активів за вирахуванням зобов`язань (вартість чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі.

При наявності спору між учасником та товариством про визначення вартості майна останнього, учасник має право вимагати розрахунків на підставі ринкової вартості майна товариства, а не вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом ринкової вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну (ринкову) вартість майна будь-якими належними доказами, зокрема, висновками експертів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14, та від 27.11.2018 у справі №920/65/18.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 має право на розрахунок вартості своєї частки саме на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, обчисленої станом на день, що передував дню подання учасником (позивачем) відповідної заяви у порядку,

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, на неодноразові звернення ОСОБА_1 з вимогами про надання інформації стосовно вартості її частки станом на 19.05.2021 (дата виходу зі складу учасників), надання обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для здійснення такого розрахунку ні ТОВ "Науково-виробнича фірма "Аста Плюс" ні його директор (інший засновник) не відреагували, відповідної інформації та документів не надали, вартості частки не виплатили.

Як вже зазначалося, станом на 19.05.2021 єдиним активом ТОВ "Науково-виробнича фірма "Аста Плюс" є вбудовані нежитлові приміщення першого поверху №66-1-:-66-5, 66-41-:-66-44 загальною площею 93,3 кв.м, що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_2 , які були придбані на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5288-В-С від 01.09.2015.

Право власності Товариства на зазначені нежитлові приміщення підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 27.04.2021 та на 08.02.2022.

З метою визначення ринкової вартості майна Товариства та визначення вартості частки у статутному капіталі, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мартіної Л.Г. звернулась до Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України із заявою про проведення комплексної судово-будівельної та економічної експертизи.

Згідно з висновком експертів за результатами проведення комплексної судово-будівельної та економічної експертизи № 1688/1954 від 27.03.2024, станом на 19.05.2021 ринкова вартість вбудованих нежитлових приміщень першого поверху №66-1-:-66-5, 66-41-:-66-44 загальною площею 93,3 кв.м, що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_2 , складає 1403500,00 грн.; в обсязі наданих на дослідження документів, вартість частки ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства станом на 19.05.2021 становить 701750,00 грн.

З цього приводу суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

В даному випадку, експертний висновок судово-будівельної та економічної експертизи № 1688/1954 від 27.03.2024 виконано експертами Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України які мають відповідний фах та кваліфікацію за відповідними спеціальностями.

Відповідач в процесі розгляду справи не спротсував висновків, які викладені в висновку судово-будівельної та економічної експертизи № 1688/1954 від 27.03.2024 щодо ринкової вартості майна Товариства, а також стосовно вартості частки позивача в статутному капіталі Товариства.

Дослідивши та проаналізувавши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не виконано передбаченого законом обов`язку щодо виплати позивачу вартості частини майна при його виході зі скалду учасників Товариства, чим було порушено право позивача на одержання вартості цієї частки.

З огляду на викладене, заявлений позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 701750,00 грн вартості частки в статутному капіталі Товариства.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

Згідно з ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

В даному випадку, позивачем при поданні позову також заявлено до стягнення судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 105826,25 грн та понесені витрати на проведення експертизи у сумі 39984,38 грн.

Як свідчать матеріали справи, з метою проведення експертизи, представник позивача ОСОБА_3 звернулася до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

На відповідне звернення Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України було проведено експертне дослідження та надано висновок судово-будівельної та економічної експертизи № 1688/1954 від 27.03.2024 щодо ринкової вартості майна Товариства, а також стосовно вартості частки позивача в статутному капіталі Товариства

27.03.2024 між представником позивача ОСОБА_4 та експертими Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України: Братчина І.В. та ОСОБА_5 , підписано акт здачі-приймання висновку експертів, експертного дослідження, повідомлення про неможливість надання висновку №1688/1954 відповідно до якого загальна договірна вартість робіт складає - 39984,38 грн.

Позивачем за проведення експертизи по даній справі сплачено 39984,38 грн, про що свідчить дублікат квитанції № 0.0.3513366914.1 від 08.03.2024.

Отже, позивачем доведено суду, що ним понесені судові витрати пов`язані з проведенням експертизи у справі № 92/1379/24 на суму 39984,38 грн.

Окрім того, позивачем за звернення до суду з позовом також було сплачено судовий збір в сумі 10526,25 грн.

Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача;

З огляду на прийняття судом рішення про задоволення позову, та з урахуванням вимог ст. 123, 127, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати на оплату експертизи у сумі 39984,38 грн., та витрати по сплаті судового в сумі 10526,25 грн.

Згідно з ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну загострену обстановку, введення особливого режиму роботи, складну ситуацію з електропостачанням, систематичні обстріли м. Харкова, перехід суду на особливий режим роботи в зв`язку з викладеними обставинами, суд при виготовленні повного тексту рішення був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 233 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126-127, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Аста Плюс" (адреса: 61051, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 325-А; код ЄДРПОУ 39029247) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

701750,00 грн вартості частки в статутному капіталі товариства.

10526,25 грн судового збору.

39984,38 грн витрат за проведення комплексної судово-будівельної та економічної експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "28" червня 2024 р.

СуддяО.І. Байбак