Ухвала

від 26.06.2024 по справі 214/8326/21

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/8326/21

2-о/214/1/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Ткаченка А.В.,

присяжних Єфімової О.В., Добровольської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Попкової Ю.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою Комунального закладу «Криворізький дитячий будинок-інтернат» Дніпропетровської обласної ради», в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа виконком Саксаганської районної в місті ради, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,

ВСТАНОВИВ:

Заявник КЗ «Криворізький ДБІ» ДОР» звернувся до суду зі заявою про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною та встановлення над нею опіки і призначення адміністрації закладу опікуном над ОСОБА_1 , посилаючись на необхідність здійснення соціально-правового захисту ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами окремого провадження.

Ухвалою суду від 09 листопада 2021 року призначено судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_1 , зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 11 січня 2022 року поновлено провадження у справі у зв`язку з припиненням функціонування відділення судово-психіатричних експертиз КП «Дніпровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР».

Ухвалою суду від 01 червня 2023 року призначено судово-психіатричну експертизу у справі, проведення якої доручено Дніпровській філії відділу судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України», провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 23 жовтня 20923 року провадження у справі поновлено у зв`язку з поверненням без виконання ухвали суду про призначення експертизи через неявку на СПЕ.

Ухвалою судді від 07 травня 2024 року прийнято справу до розгляду у зв`язку зі звільненням у відставку з посади судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 11 червня 2024 року визнано обов`язковою явку представника заявника Комунального закладу «Криворізький дитячий будинок-інтернат» Дніпропетровської обласної ради».

У судове засідання учасники процесу вкотре не з`явилися.

Представник заявника Комунального закладу «Криворізький дитячий будинок-інтернат» Дніпропетровської обласної ради» причини неявки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи виконкому Саксаганської районної в місті ради Пилипенко О.В. звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, вимоги заяви підтримує.

Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain»).

Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка заявника, як ініціатора процесу.

Згідно частини третьої статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 223 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із частиною п`ятою вказаної статті у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Наведена норма кореспондується з визначеним у пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 223 ЦПК України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 (провадження № 11-156заі23) з розгляду подібного спору.

Згідно зчастиною третьоюстатті131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд також враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц та від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, відповідно до яких системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки заявника, суд залишає заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення заявника про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Так, у судові засідання, призначені на 11 червня 2024 року та 26 червня 2024 року заявник належним чином повідомлявся про час, дату і місце судових засідань, ураховуючи реєстрацію заявника в Електронному суді.

Оскільки заявник, належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання, повторно не з`явився для розгляду справи, не надав доказів поважності причин неявки, суд дійшов висновку щодо наявностіпідстав,що перешкоджаютьрозгляду справи за відсутності заявника чи в порядку письмового провадження, позаяк неявка сторони заявника позбавила суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, а саме: причини нез`явлення ОСОБА_3 до експертної установи, можливість повторного виконання ухвали суду про призначення судово-психіатричної експертизи, тощо. З огляду на викладене, заява представника КЗ «Криворізький ДБІ» ДОР» Путіної В.В., датована 25.01.2024, про розгляд справи її відсутності, не може бути прийнята до уваги при розгляді справи даної категорії з огляду на відсутність встановлених по справі необхідних обставин.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду заяву Комунального закладу «Криворізький дитячий будинок-інтернат» Дніпропетровської обласної ради», в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа виконком Саксаганської районної в місті ради, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 26 червня 2024 року.

Суддя А.В. Ткаченко

Присяжні О.В. Єфімова

О.В. Добровольська