Ухвала

від 17.06.2024 по справі 302/802/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/802/24

Провадження № 2-о/302/55/24

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2024 р. смт. Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі (ЄДРПОУ - 20449676, місцезнаходження за адресою: смт.Міжгір`я вул.Шевченка, 56 Хустського району Закарпатської області) про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И В :

12.06.2024 заявник ОСОБА_1 звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, у якій заявник просить встановити факт, що довідка № 40 від 13.03.2002 року, яка видана Володимирецькою районною державною адміністрацією Рівненської області про те, що він, ОСОБА_1 , постійно проживав на території зони Чорнобильської катастрофи з 1969 р. по 1987 р., з 1989 р. по 1998 р. та його по батькові є « ОСОБА_1 » та належить йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ознайомившись зі змістом поданої ОСОБА_1 заяви та матеріалами, що додані ним до заяви, вважаю за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 без руху, оскільки заява не відповідає вимогам статей 175, 315, 318 ЦПК України.

Як вбачається з поданої заяви та доданих до неї документів, заявник ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства, звертаючись в порядку окремого провадження із заявою, просить суд встановити факт належності заявнику правовстановлюючих документів, а саме довідки №40, виданої 13.03.2002 Володимирецькою районною державною адміністрацією Рівненської області.

У поданій заяві вбачається, що заявником ОСОБА_1 невірно зазначено найменування заінтересованої особи у справі за поданою заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, враховуючи те, що за вказаним у заяві код ЄДРПОУ 20449676 Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі припинило свою діяльність як юридична особа 31.03.2016 року. Іншої юридичної особи, зі статусом заінтересованої особи у справі, заявником не зазначено.

У поданій до суду заяві ОСОБА_1 зазначає про розбіжності, та виправлення у вказаній довідці при написанні його по батькові, що ускладнює оформленні пенсії за віком на пільгових умовах.

Проте, як вбачається з долучених до заяви документів, у матеріалах відсутні підтвердження звернення заявника до Пенсійного фонду України із письмовою заявою про призначення пенсії, а також відсутня відмова ПФУ у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком, із викладенням мотивів такої відмови.

Порядок розгляду судом справ окремого провадження визначено правовими нормами розділу IV ЦПК України.

Відповідно до положень частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 294 ЦПК України).

Згідно зі статтею 315 цього Кодексу суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

В судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з судової практики ВСУ «Розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Встановлення факту - не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Заявник разом із заявою про встановлення факту повинен подати до суду докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Проте в поданій заяві ОСОБА_1 не викладено всі обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, та не зазначено доказів на підтвердження викладених обставин.

Звертаючись із даною заявою до суду заявником ОСОБА_1 не додано до матеріалів заяви звернень до відповідних установ, зокрема до архівного відділу Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області, або його правонаступника, безпосередньо за одержанням документа, який посвідчував би такий факт постійного проживання ОСОБА_1 у вказаний у заяві період, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Ініційоване заявником ОСОБА_1 питання про встановлення факту, що має юридичне значення, шляхом визнання належності заявникові архівної довідки як правовстановлюючого документу не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки пов`язане із доведенням наявності у заявника підстави для визнання за ним певного соціально-правового статусу, не пов`язане із будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані із публічно-правовими відносинами заявника із державою, а отже не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

При цьому суд зазначає, що архівна довідка є документом архівної установи, оформленим відповідно до законодавства, що містить інформацію про предмет запиту на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових даних (стаття 1 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи»), тобто архівна довідка не є правовстановлюючим документом, а тому такий факт не може бути встановлений на підставі пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України.

Правовстановлюючий документ - документ, який підтверджує права суб`єкта на нерухоме майно

та складений у порядку, передбаченому чинним законодавством.

До правовстановлюючих документів належать такі документи: договір предметом якого є нерухоме майно; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом чи консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором та інші.

Встановити факт належності архівної довідки на підтвердження тих чи інших обставин можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції у зв`язку із оскарженням рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у призначенні пенсії. У адміністративній справі встановлення такого факту не є самостійною метою, а передумовою задоволення адміністративного позову. Аналогічні висновки висловлені Об"єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 23.05.2022 по справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20).

Визначаючи, чи пов`язується з встановленням факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України, за змістом якої цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям. Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин. Спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю фізичних осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального законодавства визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

3 наданого у статті 4 КАС України визначення вжитих термінів вбачається, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридично особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

ПФУ (його територіальні органи) є суб`єктом владних повноважень, наділеним державою владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. У свою чергу на підставі пункту 3 частини 6 вказаної статті для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до вимог ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Отже, заявником ОСОБА_1 до заяви не додано довідки про неможливість одержання або відновлення необхідних документів.

Оскільки заява ОСОБА_1 вказаним вимогам не відповідає, то підлягає залишенню без руху на підставі ст.175 ЦПК України.

Частиною третьою ст.294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 2 статті 185 ЦПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевказане, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі, про встановлення факту належності заявнику правовстановлюючих документів слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків за поданою ним заявою, який не перевищує десяти днів з дати отримання копії ухвали.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.185,260,261,294,353 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що відповідно до частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, то заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю. В. СИДОРЕНКО