Вирок

від 28.06.2024 по справі 522/10096/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2024 року за №12024163510000367, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з середньою освітою, працюючого неофіційно на будівництві, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України, -

встановив:

ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те, що відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.05.2024 року, затвердженим Законом України від 08.05.2024 року №3684-ІХ), в Україні оголошений воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діяв на момент вчинення злочину, вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах:

Так, 12.05.2024 року, приблизно об 11:00 год. ОСОБА_5 разом із невстановленою особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), перебуваючи на території Санаторію-профілакторію Молдова, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де у них виник злочинний намір на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, та побачивши обробку балконів першого поверху будівлі третього корпусу обрали предметом свого злочинного посягання безпосередньо гофровані алюмінієві листи розміром 100х150 см., з яких була виготовлена обробка балконів, належні ТОВ «Санаторій-профілакторій «Молдова» (ЄДРПОУ 36552288).

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 та невстановлена особа, впевнившись що за ними ніхто не спостерігає та їх злочинні дії залишаться непомітними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів, зняли 3 алюмінієві листи розміром 100х150 см., з яких була виготовлена обробка балконів, вартістю 1210 грн. кожна, загальною вартістю 3630 грн.

В подальшому, ОСОБА_5 та невстановлена особа з викраденим, намагались залишити територію санаторію Молдова, тим самим виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, а саме їх помітили та зупинили працівники та охорона ТОВ «Санаторій-профілакторій «Молдова», тим самим був попереджений матеріальний збиток потерпілій юридичній особі ТОВ «санаторій-профілакторій «Молдова» (ЄДРПОУ 36552288) на суму 3630 грн.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, не оспорюючи при цьому обставини злочину, які викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаявся, зазначивши, що на даний час він зробив для себе позитивні висновки та вирішив припинити злочинну діяльність.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «Санаторій-профілакторій «Молдова» - ОСОБА_7 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, водночас надала до суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутністю, у зв`язку із чим суд з`ясувавши думку учасників провадження вважає за можливе судовий розгляд провести без участі представника потерпілої юридичної особи.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_5 , доказів, що стосуються особи обвинуваченого, а також доказів та документів, що підтверджують процесуальні витрати, речові докази і заходи забезпечення кримінального провадження. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

В судовому засіданні ОСОБА_5 дав суду показання, що він дійсно, будучи обізнаним про оголошений в Україні воєнний стан, 12.05.2024 року він познайомився із чоловіком, який запропонував йому викрасти метал, щоб здати його та заробити грошей, на що він погодився. Так, того ж дня приблизно об 11 год. вони прийшли до санаторію «Молдова», впевнились, що за ними ніхто не спостерігає та почали знімати з балконів алюмінієві листи, проте коли з викраденим майном вони намагались залишити територію санаторію їх було викрито та зупинено охоронцем, його затримали бо він зупинився, а другий чоловік втік в невідомому напрямку. Також, зазначив, що викрадене майно повернув, та чоловіка, який був з ним він не пам`ятає, оскільки познайомився з ним того ж дня. Окрім того, ОСОБА_5 пояснив, що метал планував здати на металобрухт та отримати кошти, які планував витратити на власні потреби.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Тому, суд з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжений і діє до наявного часу, вважає доведеною винність ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисний корисливий злочин проти власності, який у відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

ОСОБА_5 має постійні місце реєстрації та проживання, дані щодо перебування на обліку у лікарів психіатра та нарколога відсутні, судимостей не має.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_5 необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку покарання, передбаченого санкцією ч.4 ст.185 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі саме у мінімальних межах санкції частини статті повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується практика Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа № 753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_5 злочину, усвідомлення останнім протиправності своєї злочинної поведінки, його поведінку після вчинення злочину та щире каяття, відсутність до обвинуваченого претензій з боку потерпілого та негативних наслідків, дані про особу винного, його молодий вік, хоча неофіційно, але працює, а також те, що він заявив суду, що зробив для себе позитивні висновки, має намір виправитись і не вчиняти злочинів, що виглядало перед судом достатньо переконливо, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_5 саме такого виду покарання.

В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням та відсутністю ризиків, передбачених ст.ст.177, 178 КПК України, але існування ризику, в разі апеляційного оскарження вироку, неявки обвинуваченого до суду за першою вимогою, або зміни місця проживання без повідомлення суду, що може негативно вплинути на розумність строків апеляційного перегляду справи, суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинувачуваного ОСОБА_5 змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів, які визнані такими та долучені до матеріалів провадження постановою слідчого СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 13.05.2024 року, суд вирішує у відповідності до положень ст.100 КПК України, зокрема речові докази: три алюмінієві листи розміром 100х150 см. слід залишити у власника.

Керуючись ст. ст. 369 371, 373 375 КПК, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, змінити на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України до набрання вироком законної сили покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, засоби зв`язку.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 наслідки невиконання покладених на нього обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.

Обвинуваченого ОСОБА_5 звільнити з-під варти в залі суду негайно.

Речові докази по справі:

- три алюмінієві листи розміром 100х150 см. залишити у власника.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

28.06.2024

Єдиний унікальний номер справи: №522/10096/24

Номер провадження № 1-кп/ 522/2896/24

Головуючий суддя ОСОБА_1