Рішення

від 27.06.2024 по справі 518/587/24

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

27.06.2024 Справа №: 518/587/24 Провадження № 2/518/239/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Тарасенко М.С.,

при секретарі Логвенюк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» (ЄДРПОУ 40199031) про стягнення набутих без достатньої правової підстави грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Ширяївського районного суду Одеської області звернувся з позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» про стягнення набутих без достатньої правової підстави грошових коштів, посилаюсь на те, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В.О. перебувало виконавче провадження №69602552 з примусового виконання виконавчого напису №74843 виданого 31.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АВАНСАР» заборгованості у розмірі 45871,60 грн. В межах вказаного провадження 02.06.2023 року виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника яка була направлена до виконання за місцем роботи. Відповідно до вказаної постанови роботодавцем утримано з заробітної плати ОСОБА_1 на користь ТОВ «АВАНСАР» грошові кошти у сумі 4684,12 грн.

Позивач зазначає, що особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 ЦКзастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. У даному випадку рішенням Ширяївського районного суду Одеської області по справі № 518/1152/23 провадження № 2/518/273/2023 від 08.11.2023 року виконавчий напис №74843 вчинений 31.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» заборгованості за кредитним договором №200074788 від 10.05.2016 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», у розмірі 45871 гривень 60 коп., визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому отримані стягувачем на підставі вказаного виконавчого напису кошти підлягають поверненню позивачу на підставі ст.1212 ЦК України, адже підстава, на якій вони були отримані відпала.

Відтак, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» на користь ОСОБА_1 грошові кошти набуті без достатньої правової підстави у розмірі 4684 гривень 12 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 гривень 20 коп. та на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 2000 гривень.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав до канцелярії суду заяву, в якій просить розглянути справу у їх відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі й просять їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзивів по позовну заяву від відповідачів не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтями 12,13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 31 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу на підставістатей 87-91 Закону України «Про нотаріат»та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис № 74843, про стягненняз ОСОБА_1 невиплачені встрокгрошовікошти накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю "ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ"АВАНСАР",кодЄДРПОУ40199031, якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ФАГОР", код ЄДРПОУ 40202955 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №27/05/2020-4 від 27.05.2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ПЛЕЯДА", код ЄДРПОУ 40210636 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1 від 20.05.2016 року, якому в свою чергу Публічне акціонерне товариство «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», код ЄДРПОУ 38619024 на підставі Договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 200074788 від 10.05.2016 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ОСОБА_1 за період з 10.05.2016 року по 28.05.2021 року в сумі 45871 гривень 60 коп.

Згідно вказаного виконавчого напису заборгованість за кредитним договором № 200074788 від 10.05.2016 року складається з: 12019,57 грн. заборгованість за тілом кредиту; 32102,03 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 900 грн. заборгованість за нарахованею пенею; та витрат за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом.

На підставі вчиненого виконавчого напису №74843 від 31.05.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Цинєвим В.О. 09.08.2022 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєвим В.О. від 02.06.2023 р.(виконавче провадження №69602552) звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

Згідно довідки відділу освіти, молоді та спорту Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області вбачається, що із заробітної плати ОСОБА_2 утримано за червень місяць 2023 року у сумі 4684 гривень12 коп.

Рішенням Ширяївського районного суду Одеської області по справі № 518/1152/23 провадження № 2/518/273/2023 від 08.11.2023 року виконавчий напис №74843 вчинений 31.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» заборгованості за кредитним договором №200074788 від 10.05.2016 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», у розмірі 45871 гривень 60 коп., визнано таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевказаного рішення, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Цинєвим В.О., винесено постанову ВП № 69602552 про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2024 року на підставі п. 5 ч. 1ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормамиГлави 83 Цивільного кодексу України.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно достатті 1212 Цивільного кодексу Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Загальна умова частини 1статті 1212 Цивільного кодексу Українизвужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто, особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 ЦКзастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Частиною третьою статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналізстатті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без правової підстави, передбаченої законом, іншими правовими актами чи правочином.

Крім того згідно з пунктом 3 частини третьоїстатті 1212 ЦК Україниположення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченогостаттею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна,стаття 1212 ЦК Україниможе бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17).

Подібний висновок також сформульовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/16334/19.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

У даному випадку заочним рішенням суду виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому отримані стягувачем на підставі вказаного виконавчого напису кошти підлягають поверненню позивачу на підставіст. 1212 ЦК України, адже підстава, на якій вони були отримані відпала.

Висновок про можливість застосування до спірних правовідносинст. 1212 ЦК Українивикладений також Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №910/1531/18 (ЄДРСРУ № 80308663) та від 28 січня 2020 року Верховним Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/16664/18 (ЄДРСРУ № 87214786).

За таких обставин, враховуючи, що виконавчий напис №74843 від 31 травня 2021 року вчинений приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем визнаний таким, що не підлягає виконанню, а отже, відпала підстава, на якій відповідач набув кошти від позивача внаслідок вчинення виконавчих дій, пов`язаних з виконанням виконавчого напису нотаріуса, у зв`язку з чим необхідно застосувати до вказаних відносин положення законодавства щодо повернення безпідставно набутого майна.

На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» на користь ОСОБА_1 грошових коштів набутих без достатньої правової підстави у розмірі 4684 грн.12 коп.

Стосовно витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане кореспондується з позицією ВСУ, викладеною у постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18.

У якості надання доказів несення витрат на правову допомогу, позивачем приєднані копія ордеру серії ВН №1195198 «на надання правничої допомоги» від 01.03.2024 року, квитанція №01-03/24-ОД на суму 2000 гривень від 01.03.2024 року.

Вказане є підставою для задоволення позову і в цій частині, з огляду на його доведеність та обґрунтованість.

Стосовно викладеного, керуючись ст.ст.12,81,141,263-265,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР`про стягнення набутих без достатньої правової підстави грошових коштів- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» (ЄДРПОУ40199031,04053,м.Київ,вул.Кудрявський узвіз,будинок 5-б,офіс 501/1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) грошові кошти набуті без достатньої правової підстави у розмірі 4684 грн. 12 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» (ЄДРПОУ40199031,04053,м.Київ,вул.Кудрявський узвіз,будинок 5-б,офіс 501/1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) 1211 грн.20 коп. судового збору та 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.Тарасенко