Ухвала

від 27.06.2024 по справі 522/11585/23

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 522/11585/23

Провадження № 2/519/29/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2024 м. Южне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

секретаря судового засідання Коршак Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Обслуговуючого Кооперативу «Житлово-будівельне Товариство «Морський» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, який обґрунтовано тим, що 10 лютого 2016 року між Відповідачем (Асоційований член) та Позивачем (Кооператив) був укладений Персональний меморандум асоційованого члена Кооперативу № 51/2.

Відповідно до термінів, визначених в Меморандумі, Об`єктом нерухомості є квартира під будівельним АДРЕСА_1 ).

Відповідно до п.п. 5.4. Меморандуму Асоційований член зобов`язаний в порядку, розмірі та строки, визначені Статутом і цим Персональним меморандумом, оплатити належні йому паї і внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", в редакції чинній на момент укладання спірного договору, Інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законами.

Аналогічний порядок, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами визначенні Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", згідно до ст. 2 якого фінансування будівництва - це використання управителем отриманих в управління коштів на спорудження об`єктів будівництва за умовами договору. Управителем є фінансова установа яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством та отримала в установленому порядку дозвіл/ліцензію. Установниками управління майном є особа, яка передає майно управителю в довірчу власність на підставі договору управління майном.

Позивач не належить до жодного з суб`єктів, передбачених для законного інвестування у будівництво. Таким чином, залучення коштів у спосіб, що не охоплюється ч. З ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" є незаконним.

Ухвало Приморського районного суду міста Одеси від 22.06.2023 справу передано за підсудністю до Южного міського суду Одеської області.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 09.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

26.09.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 09.02.2024 закрито підготовче провадження.

В судове засідання 27.06.2024 представник позивача ОСОБА_2 , який був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, повторно не з`явився, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Сторона відповідача належним чином повідомлена про дату судового засідання до суду не з`явилась, із заявами та клопотаннями не зверталась.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Згідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних передбачених законом умов: належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Як убачається з матеріалів справи, у червні 2023 року Обслуговуючий Кооператив «Житлово-будівельне Товариство «Морський» звернувся із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 09.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

12.09.2023 учасники справи в судове засідання не з`явились.

06.10.2023 учасники справи в судове засідання не з`явились, представник позивача подав заяву про оголошення перерви у судовому розгляді і призначення судового засідання на інший час.

01.12.2023 учасники справи в судове засідання не з`явились, представник позивача подав заяву про відкладення (перенесення) розгляду справи.

12.01.2024 учасники справи в судове засідання не з`явились.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 09.02.2024 закрито підготовче провадження. Учасники справи в судове засідання не з`явились.

04.03.2024 представник позивача в судове засідання не з`явився.

30.04.2024 належним чином повідомлений про час та дату судового засідання представник позивача до суду не з`явився, надав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

27.06.2024 представник позивача до суду не з`явився, із заявами та клопотаннями не звертався. Факт повідомлення про час та дату судового засідання підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету ОСОБА_2 .

Нявка сторони позивача позбавила суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, у зв`язку з чим неможливо вирішити справу на підставі наявних матеріалів без пояснень позивача.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до статей 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний суд постановою від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

З огляду на викладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та недопущення порушення конституційних прав учасників справи на судовий захист та їх баланс, неодноразове відкладення розгляду справи буде суперечити принципу ефективності судового процесу.

У зв`язку із вищевикладеним та враховуючи не подання заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд вбачає наявність підстав для залишення позову без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання представника позивача.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 13, 43, 49, 60, 62, 128-131, 210, ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257, 258-260, 268, 353-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Обслуговуючого Кооперативу «Житлово-будівельне Товариство «Морський» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 28.06.2024.

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ