ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2024
Справа № 522/8414/23
Провадження № 2-др/522/35/24
Приморський районний суду м. Одеси у складі головуючого судді Ярема Х.С. розглянув в письмову провадженні (без виклику сторін) заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акапулько-2» про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення судових витрат.
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням суду від 22.02.2024 позов ОСББ «Акапулько-2» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 1391,34 гривень.
27.02.2024 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині вирішення питання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу. Заява вмотивованатим,що інтересипозивача представлявадвокат КрижевськийА.С.на підставіДоговору пронадання правовоїдопомоги. Сторони договору погодили оплату в розмірі 11 500 грн. за представництво адвокатом інтересів замовника у суді.
18.03.2024заявупроухвалення додатковогорішенняприйнятодо розгляду. Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
04.04.2024 відповідач подала відзив на клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу. Просила відмовити у задоволенні клопотання повністю, посилаючись на недоведеність витрат, майже добровільне погашення відповідачем боргу за час розгляду справи, угода за адвокатом укладена ще 09.03.2021, а справа розглядалась у 2023-2024 роках, справа є незначної складності, а тому такий розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним.
Перевіривши матеріали справи, доводи обох сторін щодо стягнення судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Позивач під час подачі позову зазначив, що попередній розмір понесених судових витрати становить 11000 грн. Також зазначив, що остаточний розрахунок понесених судових витрат з відповідними доказами буде подано пізніше.
Рішенням від 22.02.2024 позов задоволено повністю. Повний текст рішення виготовлено 18.03.2024. Заява про ухвалення додаткового рішення подана до суду 27.02.2024.
Отже, заяву подано з дотриманням вимог, передбачених ч.1, 3 ст. 134, ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до частин 1,2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 цього Кодексу).
За змістом частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Водночас, за приписами частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині другій статті 141 ЦПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, наведена норма цього Кодексу визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, на яку ж і покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявностізапереченнясторони проти розподілу витрат на адвоката або звласноїініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тобто, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: має правозменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
1)з власноїініціативиабоза наявностізапереченнясторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
09.03.2021 між адвокатом Крижевським А.С. та ОСББ «Акапулько-2» (Замовник) укладено договір про надання правової допомоги №09/03/21/1. Суду наданий витяг з цього Договору від 27.02.2024, який підписаний сторонами.
Адвокат відповіднодо цьогоДоговору таписьмових дорученьЗамовника здійснює:представництво Замовника,яке полягаєв забезпеченніреалізації праві обов`язківЗамовника вцивільному,господарському,адміністративному таконституційному судочинстві,в іншихорганах державноївлади тамісцевого самоврядування,перед фізичнимита юридичнимиособами,тощо;надання правовоїінформації,консультацій іроз`яснень зправових питань;складення заяв,скарг,процесуальних таінших документівправового характеру,спрямованих назабезпечення реалізаціїправ таінтересів Замовника,недопущення їхпорушень,а такожна сприянняїх відновленнюв разіпорушення;здійснює іншівиди правовоїдопомоги. (п. 1.2).
За надання правової допомоги, що передбачена у п. 1.2 Договору, Замовник сплачує Адвокату винагороду у наступному розмірі:
- за послуги, що передбачені п.п. 1.2.1. Договору - 2 000 грн. за кожний судодень/факт представництва за дорученням Замовника в інших (окрім судових органів) органах державної влади та місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами на протязі дня; судодень - це факт знаходження у суді за дорученням Замовника на протязі дня - незалежно від факту проведення засідання;
- за послуги, що передбачені пп. 1.2.3. Договору - 1 000 грн. за кожний правовий/процесуальний документ - у тому числі, письмові пояснення/заперечення, інші документи з процесуальних питань; за послуги, що передбачені пп. 1.2.3. Договору у частині укладення позовних заяв про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової Території, оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних - 2000 грн. (п.3.1 Договору).
На виконання умов Договору, позивач надає:
- доручення № 27/10/22 від 27.10.2022 рахунок-фактура № 27/10/22 від 27.10.2022 - на суму 2 500 грн. та акт наданих юридичних послуг від «30» квітня 2023 р. - щодо підготовки, складення та оформлення позовної заяви;
- доручення № 23/08/23 від 23.08.2023 рахунок-фактура № 23/08/23 від 23.08.2023 - на суму 2 000 грн. та акт наданих юридичних послуг від 24.08.2023 - щодо представництва Замовника у справі № 522/8414/23 у судовому засіданні 24.08.2023;
- доручення № 23/08/23/2 від 23.08.2023, рахунок-фактура № 23/08/23/2 від23.08.2023 - на суму 1 000 та акт наданих юридичних послуг від 24.08.2023 - щодо підготовки, складення та оформлення заяви про зменшення розміру позовних вимог у справі № 522/8414/23;
- доручення № 26/10/23 від 26.10.2023, рахунок-фактура № 26/10/23 від 26.10.2023 - на суму 2 000 та акт наданих юридичних послуг від 26.10.2023 - щодо представництва Замовника в суді у справі № 522/8414/23 у судовому засіданні26.10.2023;
- доручення № 05/12/23 від 05.12.2023, рахунок-фактура № 05/12/23 від 05.12.2023 - на суму 2 000 та акт наданих юридичних послуг від 07.12.2023 - щодо представництва Замовника в суді у справі № 522/8414/23 в судовому засіданні 07.12.2023;
- доручення № 21 /02/24/2 від 21.02.2024, рахунок-фактура № 21 /02/24/2 від 21.02.2024 - на суму 2 000 грн. та акт наданих юридичних послуг від 22.02.2024 - щодо представництва Замовника в суді у справі № 522/8414/23 - подання через канцелярію суду заяви від 22.02.2024.
Загальна вартість наданих послуг склала 11 500 грн.
Своєю чергою відповідач не погоджується з розміром витрат на правничу допомогу та судових витрат.
Варто зауважити, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
У цій справі відповідач вважає заявлені позивачем судові витрати неспівмірними зкритеріями розумної необхідності та складності справи.
Перевіривши надані адвокатом докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, приймаючи до уваги заяву відповідача про зменшення розміру цих витрат, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 11 500 грн. є неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критеріям розумності та справедливості, виходячи з такого.
Оцінюючи підстави співмірності витрат на правову допомогу суд виходить з такого.
Особа вільна у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Покладені на другу сторону судові витрати повинні бути співмірними.
Суд, не оцінюючи рівня кваліфікації адвоката, з огляду на визначені сторонами тарифи, враховує, що предмет спору є типовим (стягнення заборгованості по оплаті ЖКП), позов містить лише посилання на існуючі правові акти та текст відповідних нормативних актів, без глибокого аналізу та тлумачення їх змісту. Ціна позову, враховуючи добровільне погашення відповідачем заборгованості склала лише 1391,34 грн. Справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без вчинення складних процесуальних дій та подачі відповідних клопотань безпосередньо з прибуттям до суду. Сторона може скористатись засобами електронного чи поштового зв`язку для подання процесуальних документів, а не покладати тягар з вартості прибуття до суду на іншу сторону.
Отже, враховуючи дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката предмет спору, складності справи, значення справи для сторін, встановлений обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 133, 137, 141, 142, 270 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акапулько-2» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акапулько-2» (ЄДРПОУ 41804598) судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2 000 гривень.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення складено 01.07.2024.
Суддя Ярема Х.С.
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2024 |
Оприлюднено | 02.07.2024 |
Номер документу | 120072549 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Ярема Х. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні