Ухвала

від 27.06.2024 по справі 188/2268/23

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/2268/23

Провадження № 2/188/423/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Бурда П.О., розглянувши в приміщенні суду в смт Петропавлівка матеріали позову ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), в якому просить суд Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем його реєстрації або проживання.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження за цим позовом, суддя зазначає таке.

Відповідно до статі 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позивач обґрунтував звернення до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області тим , що відповідач, як внутрішньо переміщена особа перебуває за адресою: АДРЕСА_4 , тому, на його думку, позов до відповідача було пред`явлено до суду за місцем перебування відповідача.

Однак, згідно зі ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Вказана у позові адреса відповідача є адресою, за якою вона взята на облік як внутрішньо переміщена особа структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, що вбачається із довідки від 16.05.2023 № 1228-7001786518. У цій довідці зареєстроване місце проживання зазначене за адресою: АДРЕСА_3 . Ця обставина підтверджується відповіддю Брагинівської сільської ради Синельниківського (колишній Петропавлівський) району від 21.06.2024 за № 789 на запит суду від 05.02.2024 за № 1888/2268/23/2717/24-Вих.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя зробив запит стосовно заявника до Єдиного державного демографічного реєстру і отримав відповідь, якою підтверджено вказане зареєстроване місце проживання відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 «Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».

Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства, суддя дійшов висновку, що надана заявником довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування заявника за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік.

У зв`язку із цим, встановлюючи зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання заявника, суд бере до уваги тільки вказану у Єдиному державному демографічному реєстру останню адресу реєстрації місця проживання, яка територіально відноситься до юрисдикції Ясинуватського районного суду Донецької області, який знаходиться на тимчасово окупованій території.

Однак, відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 27/0/38-14 від 02 вересня 2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ» до територіальної підсудності Дружківського міського суду Донецької області були віднесені справи, територіально підсудні Ясинуватському міськрайонному суду Донецької області.

Виходячи з того, що внутрішньо переміщені особи не можуть звертатися до суду з позовами за підсудністю за місцем свого фактичного перебування, оскільки довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує зареєстроване місце перебування, позивачу слід було звернутися до Дружківського міського суду Донецької області.

Таким чином, вказана заява не підсудна Петропавлівському районному суду Дніпропетровської області.

Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом», викладена Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Сокуренко і Стригун проти України», полягає в тому, що вона «поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність».

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

З наведеного витікає, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на «справедливий суд», встановленого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 ст. 31 ЦПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Отже, цивільна справа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України підлягає передачі за підсудністю до Дружківського міського суду Донецької області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини передати за підсудністю до Дружківського міського суду Донецької області за адресою: вулиця Енгельса, 45, Дружківка, Донецька область, 84205.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда