Ухвала
від 01.07.2024 по справі 695/2451/24
ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2451/24

номер провадження 2/695/1144/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулась ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Піщанської сільської ради (далі відповідач), в якому просить визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.175,177 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , після смерті якої залишилася спадщина, до складу якої увійшов, зокрема, житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами. Спадкоємцями після смерті матері є позивачка, ОСОБА_3 (дочка) та ОСОБА_4 (син). 25 квітня 2024 року, позивачка звернулася із запитом до Піщанської сільської ради, яка повідомила, що померлою було за життя складено два заповіти: перший 23.10.2008, за яким все майно ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 та другий 21.11.2018, відповідно до якого спадкодавець ОСОБА_2 заповіла належну їй земельну ділянку (пай) СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК». Позивач зазначає, що за життя матір не повідомляла її про вказані заповіти, що й стало причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Доказів звернення позивачки із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а так само постанови нотаріуса про відмову у вчинення відповідної нотаріальної дії позивачка, при звернені до суду не назвала та не надала.

Жодних доказів того, що у позивачки виникли перешкоди в оформленні спадщини у нотаріальному порядку суду не названо та не надано.

Доказів того, що заявниця зверталась до нотаріуса та їй відмовлено з підстав зазначених у позові, до позовної заяви не додано.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови у письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, виникають підстави для звернення до суду за захистом своїх прав. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

Відповідно до гл. 13 п. 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі Порядок № 296/5), нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства (гл.13 п.3 Порядку 296/5).

Таким чином, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії оформлюється постановою, в якій викладаються мотиви її прийняття, що і надає можливість її подальшого оскарження.

Відсутність такої постанови свідчить про відсутність у позивачки порушеного права та відсутність підстав для звернення до суду за захистом своїх прав саме з такими вимогами.

Крім того, як вже було зазначено вище, відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» суди відкриваютьпровадженнявтакійсправіу разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви донотаріальноїконторипроприйняттяспадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Однак, враховуючи наведені позивачкою у позові обставини, зокрема щодо наявності заповіту складеного на СТОВ «АГРОФІРМА «МАЯК», позовна заява не містить обґрунтування щодо звернення з даним позовом саме до органу місцевого самоврядування Піщанської сільської ради.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.185 ЦПК України залишення позову без руху з наданням позивачу строк для усунення недоліків зазначених судом.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху.

Надати позивачці десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачці.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська

СудЗолотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення01.07.2024
Оприлюднено02.07.2024
Номер документу120076837
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Судовий реєстр по справі —695/2451/24

Ухвала від 27.11.2024

Цивільне

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Степченко М. Ю.

Ухвала від 10.07.2024

Цивільне

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Степченко М. Ю.

Ухвала від 01.07.2024

Цивільне

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Ватажок-Сташинська А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні