Рішення

від 01.07.2024 по справі 724/1216/24

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/1216/24 Провадження № 2/724/368/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Сенік М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загально провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-Тарний Завод» про встановлення факту припинення трудових відносин,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-Тарний Завод» про встановлення факту припинення трудових відносин.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 16.09.2013 року був прийнятий на роботу в ТзОВ «Метало-Тарний Завод» на посаду електрогазозварника згідно наказу №96-0С від 16.09.2013 року.

01.12.2014 року трудові відносини між позивачем та ТзОВ «Метало-Тарний Завод» були фактично припинені за згодою сторін. Однак, всупереч вимог чинного законодавства роботодавцем копію наказу про звільнення позивачу не було видано, а трудову книжку оформлено неналежним чином. Зокрема, до трудової книжки не внесено запису про дату звільнення з посади електрогазозварника, причину звільнення та не зазначено на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Тобто, трудові відносини між позивачем та ТзОВ «Метало-Тарний Завод» тривали з 16-09.2013 року по 30.11.2014 року.

Позивач отримував заробітну плату, з якої роботодавцем - страхувальником ТзОВ «Метало-Тарний Завод» сплачувались страхові внески.

З грудня 2014 року сплата ЄСВ не відбувалася.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 14.03.2024 інформація по 4 квартал 2023 року відсутня.

20.03.2023 року позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №2 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про перерахунок пенсії: у зв`язку із звільненням з роботи.

Відділом обслуговування громадян №2 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області його повідомлено, що рішенням №977010167228 від 24.03.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено в перерахунку пенсії. Відмова вмотивована тим, що згідно відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб наявні дані про початок роботи з 16.09.2013 року у ТзОВ «Метало-Тарний Завод» та не надано документів, які засвідчують факт звільнення з ТзОВ «Метало-Тарний Завод».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ТзОВ «Метало-Тарний Завод» не припинило свою діяльність.

30.01.2024 року позивач відправив на адресу ТзОВ «Метало-Тарний Завод» - вул. Незалежності, буд. 49А, м. Хотин, Дністровський р-н, Чернівецька обл., заяву з вимогою надати копію наказу про звільнення ОСОБА_1 із посади електрогазозварника за згодою сторін на підставі пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України та внести запис про звільнення до трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеній 21.11.2003 року на ОСОБА_1 .

13.03.2024 року лист із заявою працівниками AT «УкрПошта» було повернуто за закінченням терміну зберігання, так як адресат не забрав лист протягом терміну зберігання.

Жодним іншим способом зв`язатися із ТзОВ «Метало-Тарний Завод» позивачу не вдалося, як наслідок неможливо належним чином оформити звільнення з посади електрогазозварника на ТзОВ «Метало-Тарний завод». Також відсутня можливість вирішити вказану проблему будь-яким іншим способом в досудовому порядку, внаслідок чого він змушений звертатися до суду із позовною заявою про встановлення факту припинення трудових відносин.

Враховуючи вище наведене позивач просить суд встановити факт, що трудові відносини між, ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-Тарний Завод» були припинені із 01 грудня 2014 року шляхом звільнення ОСОБА_1 з посади і електрогазозварника товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-Тарний Завод» на підставі пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, за угодою сторін.

21.06.2024 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог в якій позивач просить суд встановити факт, що трудові відносини між ним та відповідачем були припинені 01.12.2014 року у зв`язку зі звільненням його з посади електрогазозварника.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 18.04.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій уточнив позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Свідок ОСОБА_2 , подав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що він працював на ТОВ «Метало-Тарний завод», а тому може підтвердити, що ОСОБА_1 , дійсно працював на ТОВ «Метало-Тарний завод» по 01.12.2014 року.

Згідно до ч. 1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 зроблений запис 16.09.2013 року ТзОВ «Метало-Тарний Завод» прийнятий на посаду електрогазозварювальника на підставі наказу № 96-ОС від 16.09.2013 р.

Відповідно до відомостей з реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України ОСОБА_1 , ТзОВ «Метало-Тарний Завод» код ЄДРПОУ 38514916 у 2013 році з травня по листопада 2014 року сплачувалися страхові внески.

Згідно до відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела нарахування доходу, податку та військового збору станом на 14.03.2024 року ОСОБА_1 , за період 3 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року інформація відсутня.

Рішенням головного управління ПФУ від 24.03.2023 року № 977010167228 відмовлено ОСОБА_1 , у перерахунку пенсії оскільки з відомостей про трудову діяльність наявні дані про початок роботи з 16.09.2013 року у ТзОВ «Метало-Тарний Завод», оскільки заявник не є внутрішньо переміщеною особою та ним не надано документів, які засвідчують факт звільнення.

З ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТзОВ «Метало-Тарний Завод» станом на сього продовжує здійснювати свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що заявник направляв листа за зареєстрованим місце знаходження відповідача в якому проси надати копію наказу про звільнення, внести до трудової книжки відомості про звільнення. Однак відповіді на лист не отримав «повернувся конверт за закінченням терміну зберігання».

Згідно зі статтею 23 Кодексу законів про працю України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Статтею 36 Кодексу законів про працю України визначено, що підставами припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін, розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до вимог статті 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантуються загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статей 3, 8, 9 Конституції Україну в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, правд та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у порядку окремого провадження розгляд справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Проте, само по собі встановлення факту, що має юридичне значення факт, не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт,! що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.

У відповідності до частини 2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових праці фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», є роз`яснення, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений Документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження №14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності1 певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений Документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом; через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

У відповідності до частини 1 статті 318 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, ідо підтверджують факт.

Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Враховуючи все вище викладене взявши до уваги пояснення свідка суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-Тарний Завод» про встановлення факту припинення трудових відносин слід задовольнити.

Крім того, відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі задоволення позову - на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. 4, 5, 19, 43, 141, 293, 315, 316, 318, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-Тарний Завод» про встановлення факту припинення трудових відносин задовольнити.

Встановити факт, що трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-Тарний Завод» (зареєстроване місце знаходження: вул. Незалежності 49-А, м.Хотин, Дністровського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 38514916) були припинені 01.12.2014 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади електрогазозварника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-Тарний Завод».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-Тарний Завод» (зареєстроване місце знаходження: вул. Незалежності 49-А, м.Хотин, Дністровського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 38514916) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 01.07.2024 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ