8/4271
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" вересня 2006 р.Справа № 8/4271
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Проскурів-Агро”
м. Хмельницький
до приватного підприємства „Балтика” м. Хмельницький
про знесення: двох металевих колон, що слугують підпорою для навісу; бетонну підлогу, що встановлена на проїзній частині де встановлений сервітут; частини навісу, який закріплений на двох металевих підпорах
Суддя Степанюк А.Г.
Позивача : Клюка В. Ф. - представник за довіреністю від 11.10.05.
Відповідача : Яковлюк О.Г. директор
Мельник О.Д. –представник за довіреністю від 05.01.06.
Суть спору: у позовній заяві позивач просить суд винести рішення, яким зобов'язати відповідача знести дві металеві колони, що слугують підпорою для навісу; бетонну підлогу, що встановлена на проїзній частині, де встановлений сервітут; частину навісу, який закріплений на двох металевих підпорах.
Представник позивача на задоволенні позову наполягає.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав, втім усно повідомив, що проти позову заперечує.
Розглядом справи встановлено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 27 грудня 2005 року по справі №5/401 встановлено земельний сервітут позивачеві у виді права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху загальною площею 9,4 кв.м., та зобов'язано відповідача до 10 січня 2005 року знести частину паркану довжиною 6,39 метрів, що обмежував можливість реалізації позивачем встановлення земельного сервітуту..
Вказане вище рішення набрало законної сили.
При примусовому виконанні цього рішення, за твердженням позивача, воно було виконано лише у частині знесення 6,39 метрів паркану. У частині рішення суду щодо встановлення сервітуту воно не виконано у зв'язку із тим, що, на переконання позивача, в період оскарження рішення по справі №5/401 відповідач побудував бетону дорогу на проїзній частині та встановив дві металеві колони і на них закріпив навіс на легко розбірній основі.
Розглянувши вимоги позивача, заслухавши повноважних представників сторін, давши юридичну оцінку правовідносинам, що склались між сторонами суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. При цьому суд виходить із наступного.
В обґрунтування викладеного позивач подав суду: копію акту державного виконавця від 19 квітня 2006 року (надалі –акт); копію рішення суду від 27 грудня 2005 року та копію ухвали від 11 травня 2006 року. На переконання суду подані позивачем документи не можуть бути сприйняті як безперечний доказ викладених у позовній заяві тверджень позивача про порушення відповідачем його прав. Так, у позовній заяві позивач вказав, що після прийняття рішення по справі № 5/401 і в період оскарження зазначеного рішення відповідач побудував бетонну підлогу
на проїзній частині та встановив дві металеві колони. Основним документом, що може підтвердить викладене позивачем є акт. У цьому акті виконавець зафіксував, що повністю
виконати рішення суду неможливо так як на даній території знаходяться металеві колони, що утримують дах, збудований ПП “Балтика”, переміщення яких призведе до пошкодження даху в цілому. Крім цього в акті зафіксовано, що відповідач на території, яка є у загальному користуванні збудував бетонну підлогу, яка також унеможливлює встановлення земельного сервітуту у вигляді проїзду на транспортному засобі.
На думку суду зазначений акт не може розглядатись як належний доказ неправомірних дій відповідача. До такого висновку суд прийшов виходячи з того, що зі змісту акту безперечно не випливає коли і ким були змонтовані колони, що тримають дах; відсутній опис колон, що може характеризувати їх за розмірами, місцем розташування відносно приміщення та території встановлення сервітуту. В акті відсутні відомості на чиїй земельні ділянці знаходяться колони, чи знаходяться вони у межах вказаної експертом конфігурації загальною площею 9,4 кв.м. Також в акті не висвітлене одне із важливих питань: чи передбачені колони у проектній документації належного відповідачеві приміщення чи іншої будови.
Щодо зазначеного в акті про неможливість встановлення земельного сервітуту через наявність бетонної підлоги, то з цього не вбачається на чиїй земельній ділянці є бетонна підлога та не зазначено її розмір; яке перед цим було покриття цієї земельної ділянки і чи було будь-яке покриття взагалі; не зазначено чи перебуває бетонна підлога у конструктивному з'єднанні із іншими елементами дороги, будівель, комунікацій тощо. Також викладене в акті не містить відповіді на питання: яким чином бетонна підлога перешкоджає встановленню земельного сервітуту так як сама по собі підлога має функціональне покликання забезпечити більш комфортне пересування по ній людей та транспорту.
Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Всупереч вказаних приписів позивач не подав суду доказів, які безперечно доводять ті обставини, на які він посилався у позовній заяві.
Таким чином, з наведених позивачем підстав позов задоволенню не підлягає.
При цьому позивач не позбавлений права після наведення та подання суду додаткових доказів знову звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.33,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
В И Р І Ш И В :
У позові відмовити.
Суддя А.Г. Степанюк
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 120078 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Степанюк А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні