Ухвала

від 28.06.2024 по справі 490/10115/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/10115/21

н\п 1-кс/490/2395/2024

28.06.2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/10115/21

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

28 червня 2024 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання користувача майна ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12021150000000445 від 17.12.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва

07.02.2022, задоволено клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної

прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12021150000000445

від 17.12.2021, та накладено арешт на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_5 , та яка перебуває у користування (оренді) ТОВ «УКРАГРО ТРАСТ», шляхом заборони посадовим або іншим особа ТОВ «УКРАГРО ТРАСТ» здійснювати передачу будь-яким фізичним та юридичним особам земельних ділянок або дострокове припинення права користування ними, встановивши заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, розірвання, укладання договорів оренди, суборенди) речових прав у вигляді оренди, суборенди земельних ділянок.

10.06.2024 року ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування накладеного арешту на земельні ділянки.

Клопотання мотивує тим, що злочинні дії невстановлених осіб не були направлені на вищевказану земельну ділянку, а тому ця земельна ділянка не стала такою, що набута кримінально-протиправним шляхом, а також наявність вказаного арешту позбавляє власника розпоряджатись своїм майном, а за такого вважає, що необхідність в арешті відпала. Також зазначила , що вона є спадкоємцем, оскільки її мати ОСОБА_5 померла.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, також не заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту на вказану земельну ділянку.

Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

А тому суд, враховуючи закріплений ст.26 КПК України принцип диспозитивності, згідно якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні свої прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, вважає за можливе розглянути подане клопотання у її відсутність та на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважаю, що клопотання слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021150000000445 від 17.12.2021 року відомості за фактом замаху на привласнення майна ТОВ «УКРАГРО ТРАСТ», а також за фактом зловживання повноваженнями директором ТОВ «УКРАГРО ТРАСТ», за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.02.2022 накладено арешт на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_5 , та яка перебуває у користування (оренді) ТОВ «УКРАГРО ТРАСТ», шляхом заборони посадовим або іншим особам ТОВ «УКРАГРО ТРАСТ» здійснювати передачу будь-яким фізичним та юридичним особам земельних ділянок або дострокове припинення права користування ними, встановивши заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, розірвання, укладання договорів оренди, суборенди) речових прав у вигляді оренди, суборенди земельних ділянок, в тому числі на вказані земельні ділянки.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 4,7316 га, кадастровий номер земельної ділянки 4823381300:04:000:0252, належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .

Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла 08.01.2021 року, згідно актового запису №22.

При цьому, ОСОБА_3 являється донькою ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зіст.174КПК Українипідозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що із клопотанням про скасування арешту майна, окрім сторони кримінального провадження, а саме підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, може звернутися інший власник або володілець такого майна.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

Так, у справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

Згідно зі ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, оскільки користувачем майна надані підтверджуючи документи на законне користування вказаною земельною ділянкою, не встановлено, що вказана земельна ділянка є об`єктом вчинення кримінального правопорушення у вказаному проваджені, позицію прокурора, який не заперечував щодо скасування арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що потреба у збереженні накладеного арешту на вказане вище майно відпала. Подальший арешт майна за відсутності передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання та розпорядження його майном, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, а тому клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.117,170-173,309,395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений в рамках кримінального провадження, №12021150000000445 від 17.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364-1 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.02.2022 року (справа №490/10115/21), на земельну ділянку площею 4,7316 га, кадастровий номер земельної ділянки 4823381300:04:000:0252, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , розмір частки 1/1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1