Ухвала

від 27.06.2024 по справі 404/5257/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/5257/24

Номер провадження 1-кс/404/2097/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року м. Кропивницький

Слідчий судяКіровського районногосуду м.Кіровограда ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженню 42024122010000075 за ч. 3 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням, про арешт нежитлового приміщення площею 98 м2 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80158935101), власником якого є територіальна громада м. Кропивницький, та перебуває на балансі КП «Управління будинками Кропивницької міської ради», а фактичним володільцем є ТОВ «Хвилинка» код ЄДРПОУ 13752026.

Підстава арешту майна: порушення умов оренди і ризик незаконного викупу об`єктів приватизації за заниженою ціною.

Прокурор клопотання підтримав.

По версії сторони обвинувачення: п`ять орендарів підробили висновки будівельних експертиз про виконання ними будівельних робіт пов`язаних з проведенням невід`ємних поліпшень орендованого приміщення, не менш як 25 відсотків від ринкової вартості майна.

СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню за ч. 3 ст. 190 КК України. На думку слідчого і прокурора, способом майбутнього незаконного заволодіння стане використання підробленого і поданого орендарю висновку будівельної експертизи про проведені невід`ємні поліпшення, не менш як 25 відсотків від ринкової вартості майна.

У клопотанні не наведено переконливих доводів, а насамперед не подано доказів майбутнього заволодіння. Неможливо зробити висновок яке саме кримінальне правопорушення буде вчинено.

До матеріалів клопотання долучений рапорт оперативного уповноваженого та прокурора, який у будь-якому випадку, не можна вважати допустимим доказом показань з чужих слів, оскільки вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження (ч. 7 ст. 97 КПК України). Рапорт є формою ділового мовлення між представниками правоохоронних органів, а не джерелом доказів, отже не створює юридичних наслідків під час оцінки доказів, незалежно від методології проведення доказування : поза розумного сумніву чи обґрунтованості підозри. Рапорт є завідомо недопустимим доказом, на який не можна послатись при доказуванні. Рапорт працівника правоохоронного органу не може слугувати однозначним доказом винуватості особи, про що 20 лютого 2024 року зазначав Верховний Суд по справі 524/4668/17.

Також подана копія типового договору оренди індивідуально визначеного майна,укладений між КП «Управління будинками Кіровоградської міської ради» та ТОВ «Хвилинка», що містить уніфіковані істотні умови передбачені положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Закону України «Про місцеве самоврядування», якими визначений порядок та умови оформлення і виконання договору оренди, що має єдине законодавче врегулювання по всій території України, стосовно всіх орендодавців та орендарів комунального і державного майна. Отже посилання слідчого на типовий договір оренди індивідуально визначеного майна не містить достовірних доказів на підтвердження ознак вчинення злочину. Цей документ містить усі обов`язкові ознаки правомірності правочину. (а.к.23)

За правилами ст. 85 КПК України, покази ОСОБА_5 є неналежним доказом, тому не використані при доказуванні, оскільки свідок не здобув профільну освіту в галузі будівництва, не має сертифікату експерта-будівельника. Під час допиту свідок використовує термін: «конструктивні поліпшення», який не застосовується у досліджуваних правовідносинах. Закон встановив поняття невідємні поліпшення. Свідок, як можливий пересічний відвідувач не може визначити вид, обсяг будівельних, у тому числі прихованих робіт які орендар провів для поліпшення орендованого майна та які неможливо відокремити від основного об`єкта без заподіяння шкоди, в розміріне менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності. Долучені фото з частиною оздоблювальних елементів, а не будівельних робіт. Свідок визнає, що її життєвий досвід дозволяє робити певні висновки на рівні побутових знань. Припущення свідка на рівні побутових знань неналежне та недостовірне джерело доказів, тому не приймається до уваги на підтвердження обставин у цьому кримінальному провадженні. (а.к.13)

Відповідно до частини 1статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"приватизація об`єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом викупу, за умов виконання умови, передбачені частиною другою цієї статті.

Частиною 2статті 18 цього Законупередбачено,щоорендар одержуєправо навикуп орендованогомайназа ціною,визначеною зарезультатами йогонезалежної оцінки,якщовиконується кожназ такихумов:орендар здійснивполіпшення орендованогомайна,які неможливовідокремити відвідповідного об`єктабез заподіянняйому шкоди,в розмірінеменш як25відсотків ринковоївартості майна,визначеної суб`єктомоціночної діяльності;отримав письмовузгоду орендодавцяназдійснення невід`ємнихполіпшень,які надаютьйому правона приватизаціюмайна шляхомвикупу;невід`ємніполіпшення виконанівмежах трирічногострокуз дативизначення ринковоївартості майнадля цілейукладання договоруоренди абодля цілейпродовження договоруоренди;здійснення ісклад невід`ємнихполіпшень,у томучислі невід`ємнийхарактер поліпшень,підтверджені висновкомбудівельної експертизи,а вартістьневід`ємнихполіпшень,підтверджених висновкомбудівельної експертизи,визначена суб`єктомоціночної діяльності;орендар належновиконує умовидоговору оренди,відсутня заборгованістьз орендноїплати;договір орендиє чиннимна моментприватизації;надання згодина здійсненняневід`ємнихполіпшень здійсненов порядку,визначеному представницькиморганом місцевогосамоврядування.З оглядуна викладене,припущенняпредставників сторониобвинувачення суперечитьзаконодавству тапостанові ВерховногоСуду, справа 906/967/19від 22.09.2020 року.

«Положення про надання в оренду індивідуально визначеного майна, що належить комунальній власності територіальної громади міста Кіровограда», затверджено рішенням № 2012 Кіровоградської міської ради від 11 грудня 2012 року, та визначає методологію і зобов`язує орендодавця комунального майна забезпечити стале нарахування орендної плати орендарям згідно з умовами цього Положення. Щорічне встановлення орендної плати орендарям у розмірах, передбачених цим Положенням є способом уніфікованого регіонального врегулювання такої плати з боку органу місцевого самоврядування, отже не подано доказів заниження ставки оренди. (а.к.21).

Договір оренди комунального майна не порушено,адже в умовах угоди відсутня заборона передачі майна від орендаря в суборенду.

Розміщення оголошення в інтернет-виданні із пропозицією/акцепт/ про аренду не підтверджує, а навпаки спростовує хибні сумніви прокурора про факт передачі комунального майна у суборенду.

Правомірність договору оренди та дотримання умов його виконання, вчасна сплата належного визначеного розміру орендної плати, свідчить про недоведеність ознак кримінально карного діяння передбаченого спеціальною частиною Кримінального Кодексу України. Навпаки, досліджені обставини свідчать про здійснення законної підприємницької діяльності.

Надмірно формальне посилання прокурора на подані документи не свідчить про наявність ознак будь якого злочину.

Положеннями ст.ст. 2 та 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно дост. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинні врахувати (ч. 2 ст. 173 КПК України) можливість використання майна як доказу, наявність обґрунтованої підозри, розумність та співмірність, наслідки арешту майна для третіх осіб.

Всупереч вимог ч.1 ст. 173 КПК України, не зазначено конкретні обставини і не долучені докази на підтвердження ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України). Таким чином відсутні підстави та ризики для накладення арешту на нерухоме майно.

Таким чином, у вказаному кримінальному провадженні відсутні докази що підтверджують наявність ознак обґрунтованої підозри настання самої події вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Подані до клопотання додатки містять типові документи, що є невід`ємною складовою кожної цивільно-правової угоди отже, їх недостатньо для використання в якості доказу як підставу для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешту майна

Констатую про недоведеність, непропорційність, передчасність та відсутність співмірності для надання дозволу на проведення обшуку в цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 234-235, 107-108, 309, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про надання дозволу на нежитлового приміщення площею 98 м2 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80158935101), власником якого є територіальна громада м. Кропивницький, та перебуває на балансі КП «Управління будинками Кропивницької міської ради», а фактичним володільцем є ТОВ «Хвилинка» код ЄДРПОУ 13752026, відмовити.

Ухвала не оскаржується в апеляційному порядку.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1