Рішення

від 05.06.2024 по справі 607/8435/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2024 Справа №607/8435/24 Провадження №2/607/2187/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка Володимир Ігорович про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка Володимир Ігорович про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось 2/4 частки квартири АДРЕСА_1 , з яких 1/4 частки належала померлому, а інша 1/4 частки успадкована померлим після смерті батька ОСОБА_3

03.01.2023 на адресу приватного нотаріуса Савки В.І. надійшла заява від позивача про прийняття спадщини за законом після смерті померлого, однак нотаріусом повідомлено, що видача свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 , затримано до зняття арешту.

21.03.2024 представником позивача подано заяву про зняття арешту з майна в Тернопільський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, однак в державного виконавця відсутні правові підстави для зняття арешту з майна боржника.

Подання позову про зняття арешту із спадкового майна обумовлено тим, що такий арешт перешкоджає позивачу, як спадкоємцю (власнику) в процедурі оформлення спадкових прав.

У зв`язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та зняти обтяження у виді накладення арешту на 1/4 частки квартири за адресою АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладено постановою державного виконавця Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільського управління юстиції Харкавою Л.О. від 27.10.2000, реєстраційний номер обтяження: 12603468, зареєстрований Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 11.06.2012.

Представник відповідача подала відзив на позов, в якому вказала, що позивачем невірно визначено відповідача у справі, оскільки Головне управління ДПС у Тернопільській області як відокремлений підрозділ ДПС України не є ані боржником, ані заінтересованою особою, в інтересах якої накладено арешт, тобто відповідач немає правового зв`язку зі спірним нерухомим майном й накладенням на нього арешту, а тому не може бути відповідачем у вказаній справі. Відтак, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача подав відповідь на відзив, зазначивши, що у випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України, а відтак Головне управління ДПС у Тернопільській області є відповідним територіальним органом Державної фіскальної служби України та належним відповідачем у даній справі, а тому просить задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача за наявними в матеріалах справи документами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, однак подала клопотання про розгул справи без її участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, будучи повідомлений про дату, час та місце судового засідання та не подав заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка В.І. у судове засіданні не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, з приводу позовних вимог заперечень немає.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат позивача ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 02.08.2023 Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1479.

07.11.2023 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Савкою В.І., було відкрито спадкову справу № 60/2023 до майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті постійно проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказана спадкова справа відкрита на підставі заяви мами померлого, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про відмову від прийняття спадщини за законом на користь рідної сестри померлого, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

03.01.2023 на адресу приватного нотаріуса надійшла заява про прийняття спадщини за законом рідної сестри померлого, ОСОБА_1 .

05.03.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , представником спадкоємця, який прийняв спадщину за законом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було подано заяву про видачу на ім`я довірителя свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - 1/2 (одну другу) частку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Станом на 05.03.2024 до приватного нотаріуса не надходили інші заяви спадкоємців ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідь позивач отримав письмове роз`яснення нотаріуса № 36/01-16 від 05.03.2024, яким повідомлено що після проведення перевірок за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виявлено запис про держану реєстрацію арешту нерухомого майна, видача свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 , затримано до зняття арешту.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 від 09.04.2024 №373348320, накладено арешт нерухомого майна - квартира, АДРЕСА_3 , від 11.06.2012 під реєстраційним номером обтяження №12603468, на підставі постанови Державної виконавчої служби №б/н від 27.10.2000.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.10.2000, виданої державним виконавцем Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільського управління юстиції Харкавою Л.О., при примусовому виконанні виконавчого листа виданого судом м. Тернополя про стягнення штрафу в дохід держави в сумі 893 грн., накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 .

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2статті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що слід зняти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку із тим, що арешт перешкоджає позивачу, як спадкоємцю (власнику) в процедурі оформлення спадкових прав.

Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно із частиною першоюстатті 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно дозаконуза своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не забороненізаконом, зокрема із правочинів (частина першастатті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зістаттею 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені устатті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина другастатті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першоюстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи зазакономмає право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першоїстатті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ятастатті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першоюстатті 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленомузакономпорядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно доЗакону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленомузакономпорядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно доглави 29 ЦК України.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої, частин четвертої, п`ятоїстатті 59 Законуособа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставізаконучи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбаченихзаконом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594св21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109св22).

Статтею 1281 ЦК Українипередбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно достатті 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Зобов`язання за кредитними договорами входять до складу спадщини.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбаченазакономзаміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

У суду відсутні відомості про перебування у Відділі державної виконавчої служби будь-яких виконавчих проваджень, боржником яких би був позивач, відтак існування на даний час підстав для арешту 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , судом не встановлено.

Таким чином, права позивача порушені, оскільки остання не може реалізувати свої спадкові права за законом, щоб вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у зв`язку із наявністю арешту на дану квартиру.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 2 постанови № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Суд, також звертає увагу, що позивач позбавлений можливості іншим способом захисту своїх прав, аніж скасування арешту з даного майна.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справ, оскільки виконавчепровадження нездійснюється,а вказанеобтяження начастку спірноїквартири перешкоджаєпозивачу воформленні спадщини,що відкриласьпісля смертіїї рідногобрата,а томупозов підлягаєзадоволенню,шляхом зняття арешту з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільського управління юстиції Харкавою Л.О. від 27.10.2000, реєстраційний номер обтяження: 12603468, зареєстровано Першою Тернопільською державної нотаріальною конторою 11.06.2012.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10 - 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 316, 317, 319, 391 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка Володимир Ігорович про зняття арешту з майна.

Зняти арешт з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільського управління юстиції Харкавою Л.О. від 27.10.2000, реєстраційний номер обтяження: 12603468, зареєстровано Першою Тернопільською державної нотаріальною конторою 11.06.2012.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків НОМЕР_2 ,місце проживання АДРЕСА_5 ;

відповідач Головне управління ДПС у Тернопільській області, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 44143637, місцезнаходження вул. Білецька, буд. 1, м. Тернопіль;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 45000236, місцезнаходження вул. Князя Острозького, буд. 14, м. Тернопіль;

2. приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Савка Володимир Ігорович, місцезнаходження АДРЕСА_6 .

Повний текстрішення суду складено та підписано 17 червня 2024 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко