Постанова

від 24.06.2024 по справі 916/5041/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/5041/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Колцун В.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" Панченко Ю.В.,

від Виробничого управління житлово-комунального господарства Царенко О.О.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" б/н від 10.06.2024 (вх.№2200/24 від 10.06.2024) про ухвалення додаткового рішення до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2024

у справі №916/5041/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг"

до відповідача: Виробничого управління житлово-комунального господарства

про стягнення 271 486,21 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" звернулося з позовом до Виробничого управління житлово-комунального господарства, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 271486,21 грн, з яких: 194388,66 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 19137,99 грн пені, 10909,76 грн 24% річних, 2052,80 грн інфляційних втрат та 44997 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 11.12.2023 відкрито провадження у справі №916/5041/23.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 у справі №916/5041/23 (суддя Желєзна С.П.) закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 84562,16 грн; позов задоволено частково; стягнуто з Виробничого управління житлово-комунального господарства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" суму основного боргу у розмірі 69958,34 грн, 24% річних у розмірі 10909,76 грн, збитки від інфляції у розмірі 2052,80 грн, штраф у розмірі 5000 грн, пеню у розмірі 5000 грн, судовий збір у розмірі 2205,84 грн; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" на користь Виробничого управління житлово-комунального господарства витрати на правову допомогу у розмірі 1028 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Виробниче управління житлово-комунального господарства звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 у справі №916/5041/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 05.06.2024 апеляційну скаргу Виробничого управління житлово-комунального господарства залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 у справі №916/5041/23 без змін; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Виробниче управління житлово-комунального господарства.

10.06.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" б/н від 10.06.2024 (вх.№2200/24 від 10.06.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5041/23, в якій останнє просить стягнути на свою користь з Виробничого управління житлово-комунального господарства витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з апеляційним розглядом справи, у розмірі 23400 грн.

Дана заява мотивована доведеністю понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 23400 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 вирішено розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" б/н від 10.06.2024 (вх.№2200/24 від 10.06.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5041/23 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено розгляд вказаної заяви на 24.06.2024 о 10:00, а також встановлено Виробничому управлінню житлово-комунального господарства строк для подання відзиву на зазначену заяву про ухвалення додаткового рішення до 20.06.2024.

У судовому засіданні 24.06.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" вищенаведену заяву підтримав; представник Виробничого управління житлово-комунального господарства висловив заперечення проти її задоволення;

Виробниче управління житлово-комунального господарства своїм правом не скористалося, відзив на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" б/н від 10.06.2024 (вх.№2200/24 від 10.06.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5041/23 не надало, що в силу вимог процесуального закону не перешкоджає розгляду останньої.

Заслухавши представників сторін, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" б/н від 10.06.2024 (вх.№2200/24 від 10.06.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5041/23, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" ("Клієнт") та Адвокатським об`єднанням "ЛЕКС-ЮЕЙ" ("Адвокатське об`єднання") укладено договір про надання правничої допомоги б/н (далі договір б/н від 15.04.2024), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Адвокатське об`єднання за даним договором зобов`язується надати Клієнту правничу допомогу по захисту прав та інтересів Клієнта під час супроводження розгляду справи №916/5041/23 за апеляційною скаргою Виробничого управління житлово-комунального господарства у Південно-західному апеляційному господарському суді (у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" до Виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення заборгованості та штрафних санкцій). За даним договором Клієнту надаються послуги правової допомоги.

За умовами пункту 1.3 договору б/н від 15.04.2024 Адвокатське об`єднання надає Клієнту акт наданих послуг, який одночасно є звітом про надані послуги.

В силу підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору б/н від 15.04.2024 Клієнт зобов`язаний оплатити послуги в порядку, встановленому даним договором.

На умовах, викладених у цьому договорі, Адвокатське об`єднання зобов`язане: надавати усні та письмові юридичні консультації, роз`яснення та висновки з питань, визначених Клієнтом; підготувати апеляційну скаргу, касаційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, касаційну скаргу та інші процесуальні документи, що необхідні для захисту прав та інтересів Клієнта; проаналізувати судову практику щодо аналогічних спорів; підписувати та подавати від імені Клієнта будь-які документи; надавати Клієнту інші юридичні послуги, перелік яких обумовлюється в додаткових угодах до даного договору (підпункт 2.4.1 пункту 2.4 договору б/н від 15.04.2024).

Положеннями пунктів 3.1, 3.2 договору б/н від 15.04.2024 передбачено, що за надання послуг, визначених у даному договорі, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у сумі, що визначається актом наданих послуг. Вартість послуг, зазначених в пункті 3.1 даного договору, Клієнт сплачує протягом 3 календарних місяців з моменту проголошення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду на підставі рахунку про оплату або в інший строку (за домовленістю). Рахунок на оплату передається одночасно з актом наданих послуг.

У пункті 7.1, 7.2 договору б/н від 15.04.2024 вказано, що цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк цього договору починає свій перебіг у момент його підписання та діє до 31.12.2024.

26.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" та Адвокатським об`єднанням "ЛЕКС-ЮЕЙ" було підписано без зауважень та скріплено печатками:

-акт наданих послуг б/н, згідно з яким на виконання договору б/н від 15.04.2024 Адвокатське об`єднання протягом періоду з 15.04.2024 по 26.04.2024 включно надало Клієнту у справі 916/5041/23 наступну правничу допомогу: правовий аналіз положень апеляційної скарги Виробничого управління житлово-комунального господарства від 19.03.2024 на рішення Господарського суду Одеської області (вартість 1800 грн); підготовка проєкту відзиву на апеляційну скаргу, вивчення судової практики, аналіз законодавства, чинного на момент укладення договору фінансового лізингу, передача та презентація Замовнику проєкту відзиву на апеляційну скаргу (вартість 21600 грн). Загальна вартість наданих Клієнту послуг становить 23400 грн. Оплата послуг підлягає сплаті Клієнтом Адвокатському об`єднанню протягом тримісячного строку з моменту проголошення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду або в інший строк (за домовленістю). Цей акт є підставою для сплати замовником правничої допомоги виконавцю;

-погодинний звіт №1, в якому зазначено наступне: 1) 15.04.2024 ознайомлення з апеляційною скаргою Виробничого управління житлово-комунального господарства та судовим рішенням у справі №916/5041/23 (витрачений час 1 год, погодинна ставка 1800 грн, вартість 1800 грн); 2) 16.04.2024 вивчення судової практики (витрачений час 4 год, погодинна ставка 1800 грн, вартість 7200 грн); 3) 18.04.2024 підготовка відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" на апеляційну скаргу Виробничого управління житлово-комунального господарства (витрачений час 4 год, погодинна ставка 1800 грн, вартість 7200 грн); 4) 23.04.2024 підготовка відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" на апеляційну скаргу Виробничого управління житлово-комунального господарства (витрачений час 4 год, погодинна ставка 1800 грн, вартість 7200 грн); 5) презентація замовнику проєкту відзиву на апеляційну скаргу Виробничого управління житлово-комунального господарства. Всього витраченого часу 13 год, загальна вартість 23400 грн.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.

Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" було надано низку документів, а саме: копії укладених між ним та Адвокатським об`єднанням "ЛЕКС-ЮЕЙ" договору про надання правничої допомоги б/н від 15.04.2024, а також складених на його виконання акту наданих послуг б/н від 26.04.2024 та погодинного звіту №1 від 26.04.2024.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, колегія суддів зазначає, що відповідно до акту наданих послуг б/н від 26.04.2024 та погодинного звіту №1 від 26.04.2024 гонорар адвоката за надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" у даній справі в суді апеляційної інстанції складає 23400 грн.

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Колегія суддів зазначає, що жодних клопотань стосовно зменшення заявленої позивачем до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, від Виробничого управління житлово-комунального господарства до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходило.

Водночас для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок іншої сторони відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, в яких конкретно визначено наступне: не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, у зв`язку з чим суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому колегія суддів наголошує на необхідності розмежування понять "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат". Зокрема, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №873/212/21, в межах якої господарський суд з власної ініціативи частково відмовив стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу.

Проаналізувавши опис послуг, які наведені в акті наданих послуг б/н від 26.04.2024 та погодинному звіті №1 від 26.04.2024 до договору б/н від 15.04.2024, апеляційний господарський суд зауважує на тому, що відображена в ньому інформація про характер наданих послуг відповідає матеріалам справи, при цьому жодного доказу на підтвердження того, що заявлена до стягнення сума витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, до суду не подано.

Між тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що наведена в акті наданих послуг б/н від 26.04.2024 та погодинному звіті №1 від 26.04.2024 до договору б/н від 15.04.2024 окрема послуга щодо правового аналізу положень апеляційної скарги Виробничого управління житлово-комунального господарства фактично охоплюються послугою з підготовки відзиву на апеляційну скаргу вартістю 21600 грн, тим більше, що кваліфікація спірних правовідносин та джерела їх правового регулювання вже були зазначені безпосередньо у рішенні місцевого господарського суду, на законності та обґрунтованості яких наголошувало Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг".

Подібний правовий висновок стосовного того, що проведення аналізу правової позиції іншої сторони охоплюється одночасно з послугою зі здійснення підготовки відповідного процесуального документа для подання його до суду відображено в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №916/3904/19.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставним включення позивачем до заявленої ним до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу послуги щодо правового аналізу положень апеляційної скарги Виробничого управління житлово-комунального господарства вартістю 1800 грн.

Враховуючи вищевикладене, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обсяг виконаних робіт та доказів понесення таких витрат, Південно-західний апеляційний господарський суд, керуючись принципами пропорційності та верховенства права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" б/н від 10.06.2024 (вх.№2200/24 від 10.06.2024) та, відповідно, стягнення на користь останнього з Виробничого управління житлово-комунального господарства вказаних витрат у розмірі 21600 грн (23400 грн заявлених витрат на професійну правничу допомогу - 1800 грн вартості окремої послуги щодо правового аналізу положень апеляційної скарги = 21600 грн), тим більше, що, виходячи з конкретних обставин справи, зазначена сума є справедливою, розумною та не має надмірний характер, а відповідачем, в свою чергу, у встановлений судом строк не подано клопотання про зменшення розміру вказаних витрат.

Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 240, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" б/н від 10.06.2024 (вх.№2200/24 від 10.06.2024) задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого управління житлово-комунального господарства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" 21600 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" б/н від 10.06.2024 (вх.№2200/24 від 10.06.2024) відмовити.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук